Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2012 в 21:57, реферат
Петро Дорошенко (14 травня 1627 — 19 листопада 1698) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676). Представник козацького роду Дорошенків. Козацький полковник, учасник Хмельниччини (1648—1657), козацько-московської війни (1658—1659). Гетьман Правобережної України з 1665 року, воював проти Речі Посполитої. У 1667 року завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні
1. Вступ
2. Біографія
2.1 Молоді роки
2.2 Початок гетьманства
2.3 Запровадження реформ
2.4 Об'єднання з Лівобережжям
2.5 Союз з Османською імперією
2.6 Війна з Польщею
2.7 Зречення гетьманства
3. Висновок
Після зречення з гетьманства
Дорошенко поселився в містечку
Сосниця (тепер Чернігівська область),
проте через деякий час на вимогу
царського уряду переїхав до Москви.
У 1679—1682 роках Дорошенко був
Останні роки життя Дорошенко провів у селищі Ярополчому під Москвою (тепер село Волоколамського району Московської області Росії; 135 км від Москви), яке було віддано йому в 1684 році в спадкове володіння. Там він, вже літньою людиною, одружився на Агафії Єропкіній, представниці столбового дворянства, яка народила йому синів Олександра і Петра і дочку Катерину. Помер 9 листопада 1698 року. Похований на сільському кладовищі. Там є кам'яна плита з ґратчастою огорожею і з написом. У краєзнавчому музеї навпроти могили зберігається мармурове погруддя гетьмана роботи невідомого скульптора XVIII сторіччя.
3. Висновок
На жаль, після зречення П. Дорошенка від гетьманства українські землі так і не об'єдналися під булавою І. Самойловича. Цьому завадила Туреччина, яка проголосила гетьманом Правобережжя Ю.Хмельницького (1677—1681). Остаточний поділ України був затверджений 16 травня 1686 р. "Вічним миром" Московії і Польщі, який підтверджував Андрусівське перемир'я 1667 р.
Отже, Українська національна революція 1648— .1676 рр. зазнала поразки, причинами якої насамперед були внутрішня міжусобна боротьба та зовнішня агресія. Українцям так і не судилося створити в етнічних межах свого проживання незалежну соборну державу. Вдалося лише зберегти державні інституції на теренах Лівобережжя, яке на правах автономії входило до складу Московщини.
Список використаної літератури
1. Скрипник М. О.
Історія України: Навчальний
М. О. Скрипника / М. О. Скрипник, Л. Ф. Домбровська, В. М. Красовський та ін. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 367 с.
2. Власов В. С. Історія України: комплексне видання / В. С Власов,
С. В. Кульчицький. – К.: Літера ЛТД, 2012. – 336 с.: іл., карти.
3. Історія України. Для дітей шкільного віку. – І – 90 К.: Т-во «Знання» України, 1992. – 224с.
Информация о работе П. Дорошенко та його боротьба за об'єднання українських земель