Г.С. Сковорда новітні педагогічні ідеї

Педагогічна складова творчості Г. Сковороди спочатку не виділялася, а

сприймалася і оцінювалася як моралізаторська філософія, моралізаторство.

Але з часом педагогіка Г. Сковороди знайшла розуміння, визнання і розглядалася як самостійна лінія його творчості, яка проте тісно пов'язана з філософією мислителя і базується на ній. Педагогіка Г. Сковороди надала нову якість гуманістичним тенденціям у системі виховання та освіти на східноєвропейському просторі, обгрунтувала необхідність пошуку нових його цілей, а відповідно нових методів виховання та освіти.

Працюючи викладачем Переяславської, згодом Харківської колегії та

домашнім учителем, Григорій Савич набув значного педагогічного досвіду.

Все це значною мірою вплинуло на формування його педагогічних поглядів.

Він перший у вітчизняній педагогіці поставив у центрі уваги почуття дитини,

стосунки її зі світом, її справи. Він був прибічником гуманістично спрямованого освітнього процесу, мета якого – сформувати мислячу, чуйну, освічену  людину зі світлим розумом та гарячими почуттями, підготувати учня до життя на благо народу. Г. Сковорода у своїх працях відзначав виняткове значення поваги та любові педагога до дитини.

 

 

Висновки

Принципи суспільного ідеалу Сковороди містили в собі елементи ідеалізації «сільського побуту», способу життя «козацької вольниці». Пізніше ці сторони стихійного свідомості селянських мас і найбіднішого козацтва знайдуть своє вираження в поглядах Котляревського, Гребінки, Глібова, в ранніх творах Гоголя, а також Шевченка. Форма суспільного ідеалу

Сковороди - «царство боже» (республіка) також свідчить про прямий вплив на українського мислителя селянської ідеології його епохи.

 

Відображаючи життєві устремління народних мас в період досить розвинених антифеодальних рухів селянства в Великоросії (Пугачевское повстання) в Малоросії (Колеівщіна), Григорій Савич Сковорода виступав глашатаєм найбільш передових ідей свого часу.

Суспільно-політичні, філософські, педагогічні, етичні й естетичні погляди українського мислителя з народу набули значного поширення при житті, а ще більша - після його смерті. Вони зіграли значну роль у пробудженні самосвідомість селянства, у розвитку демократичного світогляду дворянській і різночинної інтелігенції  України та Росії XVIII-XIX ст. Сковорода не в малому ступені сприяв розвитку гуманізації знання та суспільного життя, утвердження нового погляду на перспективи розвитку Росії і всього людства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Философия России XVIII века. П.С. Шкуринов, Москва, 1992г
2. Сковорода. Юрий Лошиц, Москва, 1972.
3. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 1. 10-19 ст. :

Навч.посібник (За ред. Сухомлинської О.В.) / Коллект. автор. - К. : Ли-

бідь, 2005.

4. Мельник В.В. Педагогічні погляди Г.С. Сковороди // В.В.Мельник,

В.Н.Мельник [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N157/N157p100-103.pdf

5. Васюк О.В. Історія української педагогіки і освіти : навчальний

посібник-хрестоматія / Оксана Вікторівна Васюк, Ірина Віталіївна Сопівник. – К. : ДАКККіМ, 2011.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний  університет імені Олександра Довженка

 

                                                                 Кафедра практичної  та психології

 

Реферат

На тему:

«Г.С. Сковорода: перспективи впровадження наукових ідей в практику педагогічної         діяльності».

 

 

 

Підготувала

Студентка 41-П групи

Факультету педагогіки і психології

Пивоварова Катерина

Викладач: Панченко О.І.

 

 

                                            Глухів 2014 р.