Чисельність війська запорозьких козаків

тово  відмовлятися від своїх давніх звичаїв  і традицій воєнних походів, то на-

явність серед них козацької молоді (джур, пахолків) можна вважати безсум-

нівною. Характерно, що на Запорожжі молодість  не завжди означала брак

досвіду.

                   Пахолків не включали до компутів не тільки у коронному та литовському, а й у запорозькому війську – на це претендували лише повноправні козаки.У ці часи козацької молоді у війську було 5-10%,вважали, що пахолків мали тільки найбільш досвідчені запорожці з числа тих, котрі отримали затяжні гроші.Отож 6 липня у запорозькому війську налічувалося від 4 до 6 тис. пахолків.

                    Співставляючи  військовий оглядом запорожців автор вважає,що станом на 6 липня чисельність війська скоротилась. Автор має підстави стверджувати, що чимало козаків, котрі не пішли під Хотин, мали намір рушити у морський поход, де вони могли винагородити себе значно більшою воєнною здобиччю порівняно з жалюгідною сумою затяжних грошей, на які розщедрився центральний уряд. Автор повідомляв, що Обалковський  особисто ознайомив козаків із листами Сиґізмунда ІІІ, в яких король вимагав від них послати частину війська у морський похід проти турків.

                     Автор схиляється до думки,що наведені Я.К.Ходкевичем дані про чисельність січової залоги могли бути близькими до істини , то його обізнаність із морськими планами та виправами запорожців бажала бути кращою.

                  Ще  один  компут запорозького  війська було  складено,  судячи з усього, 25 серпня 1621 р. під час козацької ради під Могилевом.З наведеного компуту випливає, що у тринадцяти полках запорозького війська налічува-лося 41 520 козаків,проте складачі компуту помилилися у підрахунках загальної чисельності запорожців-правильним є число 38 820 осіб.Автор приділяє увагу статистиці: у війську стало на два полки менше і відбулося скорочення особового складу на понад 5 тис. козаків.

                Із джерел відомо, що після останньої дати запорожці впродовж декількох днів удень та вночі з боями здійснювали перехід під Хотин на з’єднання із силами Я.К.Ходкевича, а вже на початку вересня брали участь у запеклих зіткненнях із турецькою армією. Відтак у цей час їм було явно не до військових реорганізацій, оглядів та складання компутів.Те що реєст не міг бути укладений під час Хотинської битви, або на козацькій раді по завершенні війни, підтверджує той факт, що у ньому фактично немає жодного натяку на бойові втрати запорожців. Можна з певністю стверджувати, що до 25 серпня не було боїв, в яких запорожці втратили б аж п’ять тисяч своїх товаришів. Звісно, що чимала частина козаків могла відійти від війська.Автор вважає,що після військового огляду 6 липня навряд чи був можливим скільки-небудь великий відтік козаків від війська – тим більше у таких масштабах.

                   Автор статті робить висновок, що козацький  компут від 25серпня 1621 р. неповний.Вагомим доказом є «Полковники Війська Запорізького»,цей текст має форму військового облікового документа. Проте це не військовий компут у строгому значенні даного терміна, а, радше, складений по пам’яті перелік козацьких полків і полковників. Документ відображає стан військово-організаційної структури запорозького війська насамперед під час боїв під Хотином.Автор схиляється до того,що у документі окрім перелічених персоналій, ідеться ще про чотирьох анонімних полковників, то загальна чисельність полків у війську становила чотирнадцять.Імена принаймні сімох із десяти полковників зафіксовані також у запорозьких компутах від 6 липня та 25 серпня.

                Отож у документі «Полковники Війська Запорозького» підбито підсумок того, з якою організаційною структурою козацьке військо вийшло з Хотинської війни. Повідомлення цього джерела про чотирнадцять запорозьких полків дає підстави твердити про неповноту компуту від 25 серпня, в якому зафіксовано дані про тринадцять полків.Проте інформація , яка наявна у документі не збігається з даними компуту козацького війська від 6 липня .Можливою причиною є та обставина, що у ході запеклих

боїв  під Хотином змінилися приблизно  два – три командувачі козацькими полками,не виключено,що один із підрозділів був розформований через значні втрати.

                  Автор статті звертається до джерел,які містять інформацію про прихід на початку вересня 1621 р. 40-тисячного козацького війська під Хотин.Автор повідомляє,що в таких джерелах наводяться лише сумарні дані про загальну чисельність козаків без вирізнення кількісного складу окремих підрозділів.Автор здогадується,про те ,що у цих джерелах представлено не реальне число козаків у запорозькому війську, а зазначено радше загальну чисельність козацьких сил, які польська влада взяла на війну, виділивши для цього певну суму коштів.Специфіка таких компотів коронного війська полягала в тому,що вони являли собою військово-облікові документи, на підставі яких здійснювалася виплата жолду. Через це наявність у них уза-гальнюючих даних про 40 тис. запорожців, вочевидь, свідчила про те, що йшлося тільки про тих із них, які раніше отримали гроші за військовий найм.Підтвердженням цієї думки є компут польського та литовського війська «Аудиція війська 1621р.».

                Однак автор схиляється до  того,що джерельна вартість даних  про запорізьке військо наявних у компутах польсько-литовської армії,бажає бути кращою.

                   Більш близькими до історичної  дійсності є повідомлення про чисельність козаків у листі Конарськогодо маршалка Опалинського. Конарський уникнув специфічної «статистики круглих цифр», навівши влас-

ну орієнтовну оцінку чисельності козацького війська. Із неї випливає, що

запорожців  фактично було дещо менше 40 тис.

                    Підбиваючи підсумки розгляду питання про чисельність запорозьких козаків у Хотинській війні 1621 р., автор стверджує, що у сухопутних операціях узяли участь ті з них, кого зафіксували у компуті від 6 липня, тобто 44 100 осіб, а разом із пахолками – близько 46–48 тис. осіб. Причому запорозьке військо, яке на початку вересня укріпилося у хотинському таборі, було дещо меншим 46–48 тис., оскільки частина козаків загинули у Молдавії . Максимальної чисельності козацьке військо під Хотином досягло 4 вересня з приєднанням до нього полку В.Усата.

На той  момент, не беручи до уваги козаків, які загинули на території Мол-

давії, а також були вбиті під час  відбиття ворожих штурмів 2–4 вересня, ко-

зацьке  військо сягало понад 45–47 тис. осіб.Про підтвердження наведених цифр свідчать деякі щоденники Хотинської війни, а саме ті з них, автори яких не переймалися ідеологічним збалансуванням чисельності хотинських оборонців, аби у вигідному світлі представити бойові заслуги коронного війська. Ідеться, власне, про Аксента Кам’янецького, який відзначив

чисельність запорозького війська під Хотином  у 45 тис. осіб. До учасників Хотинської війни 1621 р. належали також козаки, які билися з турками на морі. Оскільки це питання потребує окремого розгляду, то автор лише зазначає, що, за його підрахунками, у морських походах під час Хотинської війни взяли участь близько 5,6 тис. запорожців. Звідки і виходить, що 1621 р. на війну з турками Військо Запорозьке без козацької молоді виставило 49,7 тис. козаків, а разом із нею – 51,6–53,6 тис. На ті часи це були величезні військові сили, бойові дії яких на суші та морі під час Хотинської війни 1621р. відіграли ключову роль у руйнуванні агресивних планів турецького султана Османа ІІ супроти Речі Посполитої.