Сучасні інформаційні технології та комп'ютерне авторське право

Право на авторську винагороду — основне  майнове право авторів програм, баз даних та інформаційних систем

Як вже зазначалось, право  на авторську винагороду — це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. У зв'язку з цим підставою для винагороди є факт використання твору у будь-який спосіб.

Якщо вести розмову  про основні правові форми  використання творів, в тому числі  й програм, баз даних, інформаційних  систем, то їх можна охарактеризувати як виключне право дозволяти або  забороняти ті чи інші дії, про які йшлося раніше.

До конкретних юридичних  фактів, що породжують у автора чи іншої  особи, яка має авторське право, право на винагороду, закон відносить:

• авторський договір;
• факт позадоговірного використання твору, коли не вимагається згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди;
• неправомірне використання твору.

Тобто, право на одержання  винагороди породжується, як правило, лише фактом використання твору.

Таким чином, сам по собі факт наявності твору в об'єктивній формі права на винагороду породжує не завжди.

ВИСНОВОК

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні з'явилася  і продовжує розвиватися тенденція  відокремлення інформаційних суспільних відносин, які на теперішньому етапі потребують детального правового регулювання.

Суб'єкти авторського права  у сфері використання програм, баз  даних, інформаційних систем розрізняються  як суб'єкти первісного і похідного прав. До перших відносяться автори і співавтори, причому співавторство є більш характерним при створенні інформаційних систем і повинно ґрунтуватись на угоді між співавторами; до других — ті, хто отримує право на твір за волевиявленням авторів.

Охорона інформаційних систем авторським правом потребує розробити  спеціальний закон, в якому слід врегулювати всі питання, пов'язані  з суб'єктами авторського права  на інформаційні системи, їх правами та обов'язками.

Програми, бази даних, інформаційна система як продукти матеріального виробництва можуть безпосередньо використовуватися у процесі ринкових відносин. Всі положення, які характеризують цей бік проблеми слід об'єднати в єдиний закон, визначивши суб'єктний склад відносин власності, володіння і користування у сфері використання інформаційних систем без урахування відносин, які повинні регулюватися Законом України «Про авторське право і суміжні права».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. -2003 -№11.-Ст. 461.
2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004р. // Офіційний вісник України. - 2004. - №16. - Ст. 1088.
3. «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. № 3322-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№33.                                                
4. «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-Х11 // Відомості Верховної Ради України.-1994.                           
5. 16.Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики: 36. наук, статей/ За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002.
6. 17.Інтелектуальна власність: Словник-довідник: У 2 т. / За заг. ред. О. Д..Сзятоцького. -К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000.
7. 18. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність.
8. 19. Підопригора О.А., Підопригора О.О. «Право інтелектуальної власності України» - К.: Юрінком Інтер, 1998.