Структура конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами

xt-align:justify">За способом в реалізації права обирати і бути обраними участь громадян  поділяється на:

1) опосередковану;

2) безпосередню.

За формою виразу волі громадян України у процесі реалізації права обирати і бути обраними їх участь може бути:

1)     Колективною;

2)     індивідуальною (особистою).

За функціональним призначенням вона може поділятися на:

1) організаційно-правову;

2) представницьку;

3) контрольну;

4) підтримуючу; 

5) спостережну.

Участь громадян України при розгляді питань виборчою комісією може бути:

1) вирішальною;

2) дорадчою.

Основними і визначальними суб’єктами виборчого процесу усіх видів виборів є виборці, політичні партії (блоки) і кандидати на виборні посади. Правомочності всіх інших учасників виборчого процесу функціонально призначені для забезпечення реалізації прав цих головних суб’єктів. Тому залежно від місця цих суб’єктів у виборчому процесі участь громадян в реалізації права обирати і бути обраними може бути основною і допоміжною.

Право громадян України брати участь у всеукраїнському і місцевих референдумах є  передбачена Конституцією і законами України можливість кожного громадянина України, що має право голосу,  безпосередньо брати участь у здійсненні влади народу через прийняття шляхом голосування законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення, виконувати інші передбачені законодавством права та обов’язки, спрямовані на організацію і проведення  референдумів.

Громадяни України беруть участь у підготовці і прове­денні референдумів в різних індивідуальних та колективних суб’єктних формах залежно від стадій референтного процесу. До індивідуальних форм відносяться:

1) підтримка громадянином особистим підписом у підписному листі вимоги про проведення референдуму за народною ініціативою;

2) участь депутатів в особистому поіменному голосуванні на пленарному засіданні Верховної Ради України, відповідної місцевої ради або збиранні їх особистих підписів в підтримку вимоги про проведення референдуму;

3) особисте голосування з питань референдуму в день його проведення.  Колективними є:

1) форми ініціювання референдумів;

2) форми участі громадян у формуванні комісій з референдумів;

3) участь громадян в роботі комісій з референдуму;

4) колективні форми проведення агітації;

5) форми участі в забезпеченні гласності при визначенні результатів референдуму (представники передбачених законом колективів).

Участь громадян України у референдумах є залежною категорією. По-перше, вона диктується конкретною політичною ситуацією в країні, регіоні, місті, селищі або селі, що потребує використання референдуму як юридичного засобу для її вирішення; по-друге, залежить, крім проведення референдуму за народною ініціативою, від політичної мотивації ініціаторів проведення референдумів, які використовують корпус виборців для досягнення своєї мети; по-треттє, їх проведення залежить від волі суб’єктів призначення референдумів – Верховної Ради України, Президента України, місцевих рад.                                          

Правовою формою реалізації громадянами права брати участь в управлінні державними справами визнається державна служба та служба в органах місцевого самоврядування. Конституційно-правовий зміст реалізації права громадянина України на державну службу випливає із принципу належності влади народу України,  який здійснює її через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, і полягає в тому, що кожний громадянин, який знаходиться на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування,  виконує згідно з займаною посадою функції з вирішення питань, віднесених до компетенції відповідного органу, бере участь у здійсненні влади. Право рівного доступу громадян України до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування є багатоаспектним правовим явищем. Воно є, по-перше, суб’єктивним конституційним правом кожного окремого громадянина, який має бажання займатися державною службою або службою в органах місцевого самоврядування і відповідає встановленим законом вимогам; по-друге, конституційним принципом доступу до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; по-третє, гарантією участі громадян України в управлінні державними справами; по-четверте, правовою можливістю громадянина заробляти собі на життя працею, здійснюючи функції відповідного службовця. Право доступу до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування означає, що громадянам України має бути забезпечена реальна можливість займати за виборами, конкурсом, або призначенням посади в державних органах, Їх апараті, органах місцевого самоврядування і здійснювати відповідні державні функції. Право на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України. Закони України "Про державну службу" та «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначають загальні засади діяльності, а також статус державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які працюють у державних органах та органах місцевого самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Гарантії права громадян України брати участь в управлінні державними справами.

Гарантування права громадян України брати участь в управлінні державними справами обумовлено його політичним змістом, органічним зв’язком з безпосередньою демократією, комплексним характером. Систему гарантування даного права складають гарантії, що забезпечують реалізацію права участі громадян України як конституційно-правового інституту і гарантії кожного з політичних прав, що входять до його складу.

Під гарантіями конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами треба розуміти сукупність передбачених Конституцією і законами України умов, засобів та способів, що забез­печують безперешкодну реалізацію громадянами України права брати участь у здійсненні усіх видів публічної влади, вирішувати державні справи безпосередньо або через своїх представників в органах державної влади і місцевого самоврядування, його охорону і захист через правові форми діяльності держави, її органів, органів місцевого самоврядування, правозахисних організацій та самих громадян.

Усі гарантії права громадян України брати участь в управлінні державними справами за своєю правовою природою є конституційно-правовими і складають дві основні групи: нормативно-правові та організаційно-правові, які в свою чергу поділяються: на загально-соціальні і спеціальні; загальні та інституційні; матеріальні і процесуальні; міжнародні, національні, місцеві. У своїй сукупності вони утворюють правовий механізм гарантування даного права, аналіз якого дає підстави стверджувати, що воно є найбільш реальним і забезпеченим у порівнянні з іншими політичними правами.

Нормативно-правові гарантії права громадян України брати участь в управлінні державними справами в системі гарантування даного права мають пріоритетне значення, і визначають  сукупність передбачених Конституцією і законами України, міжнародними актами з прав людини правових норм, що визначають умови і порядок реалізації конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами, його охорони і захисту на випадок порушень.

Вони класифікуються: за рівнем правового забезпечення на національно-правові і міжнародно-правові; за спрямованістю правового забезпечення на установчі, регулятивні,  відновлювальні, каральні; за формами і способами правового забезпечення на гарантії реалізації, охорони та захисту.

В силу того, що право участі громадян в управлінні державними справами є політичним,  воно забезпечується дією конституційно-правових принципів як за сферами конституційного ладу, так і за політичними сферами: безпосереднє народовладдя, державна влада, місцеве самоврядування, та поділяються на загальні та  інституційні.

До загальних відносяться: принцип народовладдя; принцип поєднання безпосередньої та представницької демократії; право народу визначати і змінювати конституційний лад України; утвердження і забезпечення державою прав і свобод людини; принцип визначення прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій виключно законами України; принцип розподілу державної влади; верховенство права; принцип політичної та ідеологічної багатоманітності; принцип гарантування політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України; право на свободу об’єднань громадян; законність; принцип судового захисту прав і свобод людини і громадянина; право звернення за захистом прав і свобод до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; принцип міжнародного захисту прав і свобод; принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності.

Інституційні – це принципи референдумів, виборів, державної служби; участі народу у здійсненні правосуддя.

В силу узагальненого характеру право громадян України брати участь в управлінні державними справами процесуально забезпечується нормами виборчого і референдного процесів, правових процедур доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, затвердження списків народних і присяжних засідателів, його охорони, судового і позасудового захисту. 

Особлива роль в гарантуванні права  громадян України брати участь в управлінні державними справами належить юридичній відповідальності за його порушення. Оскільки загальний характер цього права не дозволяє чітко визначити безпосередній об’єкт протиправного посягання, воно забезпечується: по-перше, конституційно-правовою відповідальністю, яка полягає у негативній реакції політичного характеру уповноважених державних органів на порушення норм і принципів Конституції України; по-друге, через санкції адміністративної, кримінальної, цивіль­ної, дисциплінарної відповідальності за правопорушення виборчого і референдного законодавства, законодавства про державну службу, про статус суддів.

Організаційно-правовими гарантіями права громадян України брати участь в управлінні державними справами є система утворених на основі правових норм суспільно-політичних інститутів, державних ор­ганів, органів місцевого самоврядування, установ, посадових осіб, громадських організацій, міжнародних інституцій, які за допомогою притаманних їм  повноважень і правових форм здійснюють певну організаційно-правову діяльність, спрямовану на забезпечення його реалізації, охорони і захисту.

За обсягом організаційно-правового гарантуючого впливу гаранти права громадян України брати участь в управлінні державними справами поділяються на загальні і спеціальні. Загальні гаранти – це народ України, політична система України, держава, органи державної влади загальної компетенції: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, місцеві державі адміністрації та органи місцевого самоврядування, міжнародні інституції. До спеціальних відносяться органи та інші інституції політичного характеру, які виконують функції організаційно-правового характеру, встановлені спеціальними законами (Центральна виборча комісія, окружні, територіальні, дільничні виборчі комісії, політичні партії, громадські організації, правоохоронні органи).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Право громадян України брати участь в управлінні державними справами – це передбачена Конституцією і законами України можливість кожного громадянина, який досяг вісімнадцяти років і є дієздатним, відповідає вимогам, встановленим законодавством для участі у відповідній сфері політичної діяльності, безпосередньо або через обраних представників брати участь у здійсненні безпосереднього народовладдя, державної влади, місцевого самоврядування шляхом участі у виборах і референдумах, рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування,  участі у здійсненні правосуддя з метою сприяння виконанню функцій суспільства і держави.

За своєю суттю воно є його правом на участь у здійсненні народовладдя.

В силу того, що основною ознакою політичних прав є участь громадян України у здійсненні народовладдя, в управлінні державними справами, їх слід розуміти як можливості кожного громадянина у формах і порядку, передбачених Конституцією і законами України, брати участь у політичному житті і політичній діяльності, здійсненні належної народу влади, вирішенні державних і місцевих справ, впливати на визначення і здійснення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави.