Договір купівлі-продажу

     заяву  (лист  юридичної  особи)  на  ім'я  начальника  органу

внутрішніх  справ  з  проханням  провести  перереєстрацію  газових

пістолетів (револьверів), що є у нього:

     квитанцію (платіжне доручення)  про оплату послуг,  пов'язаних  з перереєстрацією газових пістолетів (револьверів);     висновок        (довідку)        медичного            закладу (лікувально-кваліфікаційної  комісії) встановленої форми.

     11. Громадяни зобов'язані забезпечити   умови  зберігання,  що виключають  втрату  та  можливість  крадіння  спеціальних  засобів самооборони.  Ці  засоби  повинні  зберігатися   у  дерев'яних  або металевих   ящиках  за  місцем  роботи  або  проживання    власника (користувача), до них не повинні  мати доступ сторонні особи. (  Пункт  17  із  змінами, внесеними  згідно з Постановами КМ N 365 ( 365-95-п  ) від 29.05.95, N 587 ( 587-2000-п ) від 29.03.2000 )

     12. У всіх випадках носіння  газових пістолетів  (револьверів)  власник (користувач) зобов'язаний  мати  при  собі  дозвіл  органу  внутрішніх  справ  на  право   їх  зберігання  (носіння).  У   разі відсутності  у  особи   такого  дозволу  пістолет  (револьвер)   до розгляду справи  вилучається працівниками органів  внутрішніх  справ у встановленому  порядку.

     13. Органи внутрішніх справ дозволи  на придбання,  зберігання (носіння)  газових пістолетів (револьверів)  не  видають,  а  видані дозволи  анулюються за наявності:

     висновку        (довідки)        медичного            закладу (лікувально-кваліфікаційної   комісії)  встановленої  форми,   який свідчить про те, що така  особа за станом здоров'я не  може володіти спеціальними засобами  самооборони; відомостей про   систематичне  порушення  особою  громадськогопорядку,  зловживання спиртними напоями,  вживання   наркотичних речовин без призначення лікаря; пред 'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину, а також засудження до позбавлення волі; непогашеної або незнятої  у встановленому порядку з особи судимості за тяжкий злочин або злочин,  скоєний  із  застосуванням вогнепальної зброї, вибухових матеріалів або  спеціальних  засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії; умовного засудження особи з іспитовим терміном або засудження до виправних робіт; вироку народного  суду  щодо  такої  особи,  виконання  якого відстрочено.

     14. Після анулювання  органом   внутрішніх  справ  дозволу   на зберігання (носіння) газового  пістолету (револьверу) цей  засіб   і патрони до нього разом  з дозволом вилучаються.  Вилучиний  газовий пістолет (револьвер) і патрони до  нього здаються  на  комісійний продаж у спеціалізований магазин. Отримані від їх продажу кошти (з відрахуванням витрат,  пов'заних  з реалізацією)    повертаються власнику такого засобу або його представнику.

     У  випадках,  що  не  терплять  зволікань,  газові  пістолети  (револьвери) та патрони  до  них  можуть  бути  вилучені  органами внутрішніх справ у  осіб за  обставин,  передбачених  у  пункті  19 цього Положення,  негайно.

     15. Про анулювання дозволу на  зберігання  (носіння)  газового  пістолету (револьверу) на підставах,  указаних у  пункті  19  цього  Положення, органом внутрішніх  справ виноситься мотивована  ухвала, яка затверджується начальником  органу внутрішніх справ або  особою, що виконує його обов'язки.

     16. У разі смерті власника  газовий   пістолет  (револьвер)  і патрони  до нього зберігаються його  родичами до  вирішення  питання  про спадкоємця майна. Якщо  хто-небудь із спадкоємців має  право  на отримання  дозволу   на  зберігання  (носіння)  газового  пістолету (револьверу), то йому  в установленому порядку органами  внутрішніх справ може бути  виданий такий дозвіл. Якщо серед  спадкоємців немає осіб, які мають  право на його зберігання, він   у  місячний  термін передається  родичами померлого власника  до органу внутрішніх справ  для  реалізації.  Отримані  від  продажу  коштів  з   відрахуванням витрат, пов'язаних  з реалізацією (повертаються  спадкоємцю  такого майна.

     Якщо  спадкоємець  протягом  місяця  з  дня  набуття    права власності  не  подав   документи  до  органу  внутрішніх  справ  на отримання  дозволу   на  зберігання  (носіння)  газового  пістолета (револьвера),  то  він   вилучається  органом  внутрішніх  справ  у порядку, передбаченому  пунктом 20 цього Положення.

     17. Забороняється передавати газові  пістолети (револьвери) та патрони  до них іншим особам без  дозволу органу внутрішніх справ.

     Органи внутрішніх справ мають  право оформляти  документи   для передачі газових пістолетів (револьверів) одним власником   іншому.Порядок передачі визначається МВС.

     18. У разі зміни місця проживання  власник газового  пістолету (револьверу) зобов'язаний звернутися до органу  внутрішніх справ  з проханням   про  зняття  його  з  обліку  і  вказати  нове    місце  проживання. Після прибуття  до  нового  місця  проживання  власник ткого засобу зобов'язаний у 10-денний термін подати  документи до органу внутрішніх справ для взяття його на облік.

     За взяття на облік газового  пістолету (револьверу) в  органах  внутрішніх справ за новим  місцем проживання плата з  його  власника не справляється, якщо термін виданого дозволу  на  його  зберігання (носіння)  не закінчився.

     19. Газовий пістолет (револьвер),  що  став  непридатний  для  подальшого використання (не підлягає  ремонту), не реєструється (не перереєстровується) і у  місячний  термін  здається  власником  до органу внутрішніх справ)  без  відшкодування  його  вартості)  для зняття з обліку.

     Непридатність газового пістолету  (револьверу)  до  подальшого використання  визначається органом  внутрішніх  справ  на  підставі відповідності   вимогам  технічних  умов  його   виготовлення    та  сертифіката встановленого зразка.

     Використані  та  непридатні  для   подальшого    користування  спеціальні  засоби    самооборони    підлягають    утилізації    у встановленому порядку.

     20.  У  разі  втрати  або   крадіжки    газового    пістолету (револьверу) власник зобов'язаний  негайно  повідомити  про   це  в орган внутрішніх справ.

     21. Спеціалізовані магазини для   продажу  газових  пістолетів (револьверів) і патронів до  них  відкриваються  і   функціонують  в порядку, встановленому  МВС.

     22.  Зразки  карток-заяв,  дозвіл  на  придбання,  зберігання (носіння)  газового пістолету (револьверу), книг їх обліку та інших  документів установлюються МВС.

     23.    Форма    висновку    (довідки)    медичного    закладу (лікувально-кваліфікаційної  комісії) визначається МОЗ. 

             IV. Порядок застосування спеціальних  засобів самооборони, заряджених  речовинами сльозоточивої та  дратівної дії 

     1.  Спеціальні  засоби  самооборони,  заряджені   речовинами сльозоточивої  та дратівної дії, застосовуються  громадянами:

     для захисту від злочинних  посягань на своє життя і   здоров'я, житло та майно чи  життя і здоров'я, житло та  майно інших громадян;

     для захисту від нападу на  приміщення організації, установи  та суб'єкта підприємницької діяльності, де вони працюють:

     для затримання особи, яка скоїла  злочин і намагається  втекти  або вчинити опір, з наступною   передачею  її  працівникам   органів внутрішніх справ.

     Перед  застосуванням    спеціальних    засобів    самооборони громадянин  якщо є можливість,  зобов'язаний  попередити  нападника про свій  намір їх застосувати.

     Якщо внаслідок застосування  спеціальних  засобів  самооборони  нападникові  заподіяно  тілісне  ушкодження   або    він    помер, громадянин,  що  застосував  такі  засоби,  зобов'язаний   негайно викликати карету  швидкої медичної  допомоги,  вжити заходів до забезпечення охорони місця події та  сповістити  про це  органи внутрішніх справ і прокуратури.

     2. Забороняється застосовувати спеціальні  засоби самооборони у разі  значного скупчення людей, якщо  від цього можуть постраждати  сторонні особи.

     Категорично  забороняється   застосовувати  спеціальні  засоби  самооборони  до  працівників   правоохоронних  та  природоохоронних  органів під час виконання  ними своїх службових обов'язків. 

            V. Відповідальність за порушення  встановленого порядку виготовлення, реалізації (продажу), реєстрації, обліку  і застосування спеціальних засобів  самооборони

     Посадові особи та  громадяни,  що  порушили  встановлений порядок   виготовлення,  реалізації,   обліку    та    застосування спеціальних  засобів самооборони, притягуються до  відповідальностіу порядку, встановленому чинним законодавством України.

Ці вимоги ставляться також до купивлі – продажу мисливської вогнепальної зброї.

3. Гарантії прав  покупців в роздрібній  торгівлі 
 

     Важливо відзначити, що особливістю договору роздрібної купівлі – продажу  є його суб’єктний склад. Продавцем  за цим договором виступають підприємства, організації і установи, незалежно  від форми власності чи господарювання, на яких вони засновані, і основною метою діяльності яких є діяльність по реалізації товарів споживачам. Крім того, продавцем може бути і  громадянин, що здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної  особи. Покупцем по договору роздрібної купівлі – продажу є громадянин – споживач ( Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року №1023 – XII дає таке визначення поняття “споживач” : “споживач – громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб”).

           Діяльність перших, певною мірою регулюється Постановою Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року № 108 “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення” (затверджений і додається; в подальшому – Порядок). П. 3 цього Порядку говорить, що торговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, а так само юридичними особами всіх форм власності. Відносно сфер, в яких може здійснюватися торговельна діяльність, то п. 5 вказує, що торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно - виробничій сфері. Під роздрібною торгівлею треба розуміти торгівлю товарами та виконання при цьому супутніх робіт або послуг за готівку, а також за інші готівкові платіжні засоби, включаючи кредитні картки, а здійснюють її торгівельні підприємства (громадяни-підприємці) через спеціально створені пункти продажу (п. 7 Порядку-це можуть бути магазини, палатки, кіоски, будинки торгівлі, універсальні магазини, кафе, торговельні центри тощо).

           В роздрібній торгівлі укладення договорів купівлі-продажу, звичайно, має свої певні особливості. При укладенні договору купівлі-продажу  сторони керуються Цивільним  кодексом України, а також спеціальними нормами споживчого законодавства.

           Відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року (із змінами і доповненнями) для здійснення окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент. Торговий патент представляє собою державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі певними видами підприємницької діяльності (діяльність, пов’язана з роздрібною торгівлею, діяльність з обміну валюти, а так само діяльність, яка пов”зана з наданням послуг у сфері грального бізнесу (тільки тоді ця діяльність підлягає патентуванню, коли вона здійснюється в пунктах роздрібного продажу товарів). Для продавців, які здійснюють свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі законодавство багатьма своїми актами встановлює цілу низку додаткових вимог та обов”язків (щодо організації продажу товарів, ціноутворення, санітарних вимог і таке інше). У цьому відношенні становище покупця має свої особливості. Покупець до укладення договору купівлі - продажу володіє переважно правами і тільки після його укладення у нього можуть виникнути обов¢язки. Для вступу у договірні відносини з торговельними підприємствами громадянин – споживач повинен обладати необхідною дієздатністю, яка встановлюється чинним цивільним законодавством. П. 41 ч. 3, 4 Правил зазначає, що у разі запровадження обмежень продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється в установленому порядку, а продаж товарів повсякденного попиту дітям проводиться лише у разі, якщо вони можуть самостійно зробити покупку та розрахуватися за придбаний товар (обов’язково повинен враховуватися зміст ст. ст. 13, 14 Цивільного кодексу України про обсяг дієздатності неповнолітніх). Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно з чинним законодавством надаються відповідні пільги, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях). Не допускається продаж господарюючими суб’єктами товарів, вільну реалізацію яких заборонено згідно з чинним законодавством.