Політичний режим в Україні

 

 

Міністерство освіти і науки України

 

Херсонський економіко-правовий інститут

 

 

Факультет правознавства

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни:

Теорія держави і права

На тему:

Політичний режим в Україні

 

 

Студента першого курсу

Денної форми навчання

Групи КЮ-11

Коновалюка Дмитра Віталійовича

 

 

 

Херсон 2014

 

Зміст

Вступ 3

1. Теоретичні аспекти визначення  поняття "державний устрій України" 4

2. Форма державного правління в Україні 7

3. Апарат держави як  система державних органів. Місце апарату в механізмі держави. 9

4. Конституційна модель  політичного устрою і державної влади України 13

Висновки. 16

Список використаної літератури. 18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні на терені незалежної Української держави проживає поліетнічна українська нація, яка складається з багатьох народів і національних меншин, має свою державність на певній території, тобто розробляє і втілює в життя систему принципів організації (будівництва) і діяльності держави.

Одним з елементів системи цих принципів є система розподілу території держави або ж самої держави на окремі одиниці для поліпшення управління державою в цілому, тобто організація державного устрою. Територія практично всіх сучасних держав поділяється на окремі національно-політичні чи адміністративні одиниці, які характеризуються співвідношенням частин держави та її органів з державою в цілому і між собою.

Проблемі державного устрою в спеціальній науковій літературі приділяється дуже мало уваги, хоча майже в кожному підручнику з основ держави і права є окремий розділ, присвячений визначенню поняття державного устрою і характеристиці видів державного устрою. Проте спеціальних робіт, присвячених проблемі, майже не має.

За своїм змістом державний устрій - це певний механізм держави та її функції, тобто організаційні й функціональні основи Української держави. За своєю формою державний устрій - це територіальна або національно-територіальна організація державної влади, що поділена на окремі складові частини, які перебувають у тісному взаємозв'язку між собою і вищими органами держави, тобто це поняття щодо всього кола питань про внутрішній поділ території держави на складові частини, їх правове становище, взаємовідносини між державою в цілому та її складовими частинами.

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти визначення поняття "державний устрій України"

В останні роки науковці зверталися в основному до загальної "проблеми державотворення", не поділяючи цю проблему на її складові, хоча проблема державного устрою є важливим елементом "проблеми державотворення": знаходження і втілення найоптимальнішого для України державного устрою повинно забезпечити поліпшення управління державою в цілому і вирішення насущних завдань сучасного державного будівництва.

Проблема державного устрою належить до загальних проблем конституційно-правових інститутів, які є визначальними для конституційної системи сучасної Української держави. Інститут державного устрою має різні форми свого вияву, тому однією з проблем конституційного права є визначення предмета конституційно-правового регулювання, його дефініції та системності.

До означення предмета державного устрою України включається народ України, як первинне джерело розподілу території Української держави на певні чистини, вертикальну систему державної влади і територіальну побудову владної державної організації за вертикаллю відповідно до Конституції України та системи конституційно закріпленого адміністративно-територіального поділу держави.

Вже багато років є проблемним питання дефініції різних систем поділу держави. Пошуки визначення цього співвідношення тривають і сьогодні.

В науковій літературі зустрічаються різні визначення системи поділу держави на певні частини: "територіальний устрій", "державний устрій", "національно-територіальний устрій", "адміністративно-територіальний устрій", "політико-територіальний устрій".

Сьогодні назріла необхідність вивчення співвідношення між усіма вищеназваними поняттями для розробки загальної концепції розбудови Української держави, зокрема концепції організації й удосконалення державного устрою України, а також для застосування цих концепцій у практиці українського державотворення, зокрема при написанні Закону "Про державний устрій України".

Вивчення світового досвіду державного будівництва показує, що сьогодні майже всі держави поділяються на певні території, на чолі яких центральна влада ставить свою адміністрацію, і таким чином, у державі влаштовується певний адміністративно-територіальний устрій.

Виходячи з цього факту, деякі науковці слушно розглядають адміністративно-територіальний устрій України, як складову частину її територіального устрою.

Поряд з вищенаведеним визначенням адміністративно-територіального і територіального устроїв держави існує також спрощене визначення адміністративно-територіального устрою, як звичайного поділу держави на адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до яких будується система державних органів місцевого самоврядування.

Проте ці визначення передають основний зміст понять. Сьогодні відповідно до Конституції України від 28 червня 1996 р. в Україні існує трирівневий адміністративно-територіальний устрій.

Перший рівень складається з областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Другий рівень - це райони і всі міста, крім Києва і Севастополя. Третій рівень - райони в містах, міста районного підпорядкування, селища і села.

Вже із назви видно, що поняття територіального устрою більш широке, ніж поняття адміністративно-територіального устрою.

Різні думки у науковців викликає також дефініція понять територіального устрою і державного устрою.

Російський радянський науковець В.Ржевський наполягав на тому, що поняття територіального устрою треба використовувати замість поняття державного устрою в його вузькому значенні.

Деякі дослідники взагалі ототожнювали поняття державного устрою і територіального устрою держави. Тому в Конституції України присутній IX розділ під назвою "Територіальний устрій" і не йде мова про державний устрій.

Проте інші науковці слушно висловлювали думку, що поняття державного устрою має включати не тільки поняття територіального устрою держави, але й організації державного механізму, до змісту якого входила структура центральних державних органів, тому територіальний устрій держави є видовим поняттям родового поняття державного устрою.

Найбільш ґрунтовне та змістовне визначення територіального устрою, на нашу думку, міститься в працях українського науковця з конституційного права В. Погорілка. На його думку, територіальний устрій держави, тобто організація її території, ґрунтується на засадах єдності та цілісності території держави, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх особливостей і традицій.

Встановлені конституційно-правовими нормами основи співвідношень між центральними і регіональними органами визначають форму державно-територіального устрою в країні.

Радянська наука визначала державний устрій, як поняття, що охоплює таке коло питань щодо державного ладу:

а) соціально-економічні, політичні основи держави, основи правового статусу громадян, територіальний устрій держави, системи державних органів;

б) територіальна (національно-територіальна) організація державної влади, тобто питання внутрішнього розподілу територіальної держави на складові частини, правове становище цих складових частин, взаємовідносини між державою та її складовими частинами (використовується у випадку розподілу держав на унітарні й федеративні)..

Державно-територіальний устрій визначають також як організацію території держави або ж систему взаємовідносин держави як цілого з її складовими частинами. Характер таких взаємовідносин визначають дві основних форми державно-територіального устрою: унітарну і федеративну форми.

Ще одне визначення державного устрою належить групі українських науковців: "Під державним устроєм розуміють національну та адміністративно-територіальну організацію державної влади, яка включає в себе співвідношення частин держави та її органів між собою і державою в цілому".

"Офіційне" тлумачення  державного устрою України, яке міститься в Коментарі до Конституції України, ґрунтується на визначенні території держави, як невід'ємної ознаки державності, просторової межі державної влади. Державний устрій Коментар тлумачить також як політико-територіальну організацію держави, яка визначається політико-правовим статусом територіальних складових частин і принципами їх відносин з державою в цілому та між собою.

Територіальний поділ держави, згідно з Коментарем до Конституції України, - це система територіальних складових частин, які становлять географічну основу територіального устрою держави. В свою чергу, територіальний устрій - це територіальна організація держави, система взаємовідносин між державою в цілому (центральною владою) і територіальними складовими частинами (їх населенням і діючими органами).

Як вже було зазначено, територіальний устрій України регулюється IX розділом Конституції України. Стаття 132 Конституції проголошує: "Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій".

Отже, можна узагальнити, що в основі державного устрою лежить територіальний устрій і як його складова - адміністративно-територіальний устрій, національний склад нації, народів і меншин, що проживають на території держави та їх державне і політичне самовизначення, тобто поняття державного устрою включає в себе і поняття територіального устрою, і поняття адміністративно-територіального устрою.

При узагальненні наведених вище визначень державного устрою та аналізові співвідношення поняття державного устрою з поняттями "територіальний устрій" і "адміністративно-територіальний устрій" можна дійти висновку, що за своєю суттю державний устрій - це поняття, що охоплює все коло питань щодо державного ладу в цілому, являє собою певний тип держави, який виявляється в політичних, економічних, соціальних основах та принципах організації і діяльності держави, правового статусу громадян цієї держави, територіального устрою держави й системи державних органів. Отже, саме державний устрій визначає межі централізації та децентралізації державної влади.

 
2. Форма державного правління в Україні

Державний лад являє собою організацію (будівництво) і діяльність держави. Оскільки держава сама є організацією, зокрема політичною організацією суспільства, то державний лад іноді визначається й може визначатись як будівництво держави (державне будівництво) або її устрій та діяльність.

Державний лад України, як і будь-якої іншої держави, являє собою передбачену й гарантовану Конституцією організацію (будівництво) держави і її діяльність. За своїм змістом та формами він є багатогранним явищем, яке охоплює структурні (організаційні) й функціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну та інші основи.

Нинішній державний лад України має чимало особливостей.

По-перше, Українська держава і державний лад України мають у багатьох відношеннях перехідний і змішаний характер, перебувають у стадії становлення.

По-друге, державний лад України утверджує в Україні національну державу.

По-третє, як свідчить процес державотворення в Україні в останні роки, Українська держава утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських держав та держав світу. Підтвердженням тому є Конституція України 1996 р.

По-четверте, Україна з моменту проголошення своєї незалежності виступає як важливий міжнародний фактор, який впливає на інші держави і міжнародні організації й зазнає відповідно значного впливу з їх боку.

Державний устрій — складне системне державно-правове утворення, що має соціально-економічні, політичні, національно-етнічні, культурологічні та екологічні засади. Територія, як правильно відзначається в літературі, «є не лише просторовою межею держави, але й складає матеріальну основу її діяльності», форму прояву державного суверенітету, а територіальний устрій — одна з генезисних, структурних та функціональних ознак держави.

Таким чином, виходячи з державно-правових критеріїв, державний устрій України має два змістовних значення і полягає в територіальному устрої держави, тобто сукупності складових територій України, і територіальній організації державної влади. В першому із значень державного устрою розглядаються частини території держави, в другому - органи державного механізму, які наділені функціями здійснення державної влади.

Підсумки вищевикладеного дають підстави стверджувати, що конституційно-теоретичне визначення терміна "державний устрій" зумовлене багатьма чинниками теоретико-правового і політичного характеру. Відправною точкою для визначення поняття державного устрою виступає юридична сутність держави, три компоненти якої - територія, населення і влада є визначеними при характеристиці явища державного устрою.