Диспозиція є основою, ядром , віссю норми права. Без  диспозиції не можливе існування  норми права.

Санкція – одна із складових частин норми права ,у якій визначаються наслідки її порушення або невиконання, передбачаються міри державного впливу у відношенні до її порушників.

Саме санкція надає  юридичним нормам загальнообов′язкового  характеру . Вона відображає реакцію  судових, правоохоронних та інших органів держави на протиправну поведінку суб′єктів правових відносин.

Елементи правових норм , як правило, ніколи не даються в «чистому» вигляді . Їх доводиться встановлювати , а це досить складний розумовий процес,успіх якого залежить від правильного розуміння того, як і чим виражені правові норми з точки зору логіки.

Більшість правових норм мають логічну структуру, яку  можна звести до простої імплікації , подібно до зв′язку двох речень, в якому перший член ( попередній ) є висловлюванням, а другий ( наступний ) як правило , нормативним реченням або судженням. ₁₀

У даному випадку  має місце так звана схема позитивної умови ,що складається з двох елементів ( компонентів ) – «якщо à то» . Таку структуру має більшість норм права ( на думку деяких дослідників – до 85%) – наприклад, статті 140 і 141 Кримінального кодексу України ₁₁. Логічна норма – це власне логічним шляхом загальне правило поведінки , яке втілює органічні зв′язки між нормативними приписами і має повний набір властивостей,що розкривають її державно-владну , регулятивну природу. Зразу ж виникає питання : «Що саме є нормативним приписом?»

Нормативний припис – це цілісне ,логічно і граматично завершене деонтичне імперативне  судження загального характеру ,формально  закріплене у тексті нормативно-правового акту. ₁₂

Нормативний припис , як правило, відповідає структурній  частині тексту нормативного акту ( статті, пункту,  абзацу статті ) можливе  існування декількох нормативних  приписів в окремих частинах або  абзацах. Розташування нормативного припису у різних статтях , пунктах виключається.

Не завжди норма-припис має двохсторонній представницько-зобов′язуючий  характер , не обов′язково складається  з трьох елементів. Наприклад, конституційні  норми можуть мати у своїй структурі  тільки диспозицію , інколи – диспозицію та гіпотезу, а  в окремих випадках і санкцію. Норми адміністративного права можуть не містити гіпотезу та санкцію , оскільки вони можуть знаходитись у іншому нормативно-правовому акті. Норми кримінального права мають диспозицію та санкцію. Особливість складають норми процесуального права. Гіпотеза процесуальної норми містить гіпотезу  ,диспозицію та санкцію матеріальної норми права.

За складом гіпотези , диспозиції та санкції можуть бути :

• прості
• складні
• альтернативні

В залежності від  ступеня визначеності змісту всі  складові норми права діляться :

• абсолютно – визначені
• відносно – визначені

Гіпотези :

●Прості : - це частина норм права , що вказує тільки на одну обставину чи умову. Приклад: таємниця листування.

●Складні: - містять дві чи декілька умов або обставин. Приклад: щоб працювати суддею, потрібно відповідати таким вимогам : 1) громадянство; 2) вік, не менше ніж 25 років ; 3) мати вищу юридичну освіту; 4) стаж роботи в галузі права , не менше 3 років ; 5) володіти державною мовою та інші. ( ч.1 ст.7 Закону України № 2534 – III від 21.06.2001р.)

●Альтернативні : - містить в собі декілька обставин,за наявності будь-якої з них можлива дія цієї норми. Приклад :  звільнення працівника з роботи ( ст.40 Кодексу законів про працю України ).

●Абсолютно-визначені: - чітко і вичерпно вказують на обставини , з наявністю або відсутністю яких пов′язана дія норми ( ст.77 Конституції чітко визначає умови проведення позачергових виборів парламенту).

●Відносно-визначена : - це такі гіпотези, де найбільш загально та абстрактно формулюють обставини, які є умовою дії норми. Приклад: ст.111 Конституції передбачає ,що Президент може бути усунений з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державного злочину чи іншого.

Диспозиція:

●Абсолютно визначена – це така диспозиція , яка містить чітко і вичерпно викладене правило, що позбавляє суб′єктів  суспільних  відносин можливості вибору варіантів поведінки. Приклад: за умови організації підприємств , вимагається …(ГК).

●Відносно визначена – містить загальні ознаки поведінки, в межах якої суб′єкт  повинен діяти. Приклад : ст.13 ЦКУ : при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства; ст. 26 Цивільного Кодексу України : фізична особа здатна мати усі майнові права , що встановлені цим Кодексом , іншим законом.

Санкції :

●Прості – передбачають лише один невигідний наслідок. Приклад : позбавлення волі; штраф.

●Складні – тягнуть за собою декілька негативних наслідків. Приклад: позбавлення волі з конфіскацією майна.

●Альтернативні – містять кілька наслідків ,один з яких може бути застосований до правопорушника. Приклад : позбавлення волі або виправні роботи; позбавлення волі або виправні роботи,або штраф.

●Абсолютно визначені – це санкції ,що чітко та вичерпно вказують на вид і міру державного примусу. Приклад : чітко визначений строк позбавлення волі.

●Відносно визначені – санкції передбачають мінімальні і максимальні або лише максимальні межі негативних наслідків. Приклад : санкція ст. 111 Кримінального кодексу України : позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

За характером наслідків  для правопорушника санкції є : ₁₃

Каральні або штрафні : передбачають міри примусового позбавлення  волі, майнового характеру для  правопорушника тощо.

●Правовідновлюючі або компенсаційні – це вказівка на міру державного примусу , яка застосовується : а) для скасування нормативних актів, які суперечать законові; б) для примусового виконання невиконаного обов′язку та поновлення порушеного; в) для ліквідації «уявних правовідносин», тобто тих, що виникли в результаті незаконних дій.

●Заохочувальні санкції – це санкції, що стосуються поведінки суб′єкта , тому його заохочують : премії, підвищення в посаді, оголошення подяки. За рівнем узагальненості викладення, санкції є :

●Абстрактні -  санкції , в яких в узагальненому вигляді основні частини норми права викладаються абстрактними, не індивідуалізованими поняттями ( тут мається на увазі частина норми – санкція ) .

●Козуальні ( казуїстичні ) санкції – це санкції ,що розкриваються за допомогою конкретних наслідків порушення умов; за допомогою індивідуалізованих понять.

I I I. Види норм права.

У будь – якій державі  існує та постійно розвивається значний  масив правових норм. Ця обставина  робить доцільним і необхідним поділ  їх на певні види. Для визначення окремих видів того чи іншого правового явища проводять процедурою класифікації на підставі чітко визначеного критерію, що допомагає пізнати окремі  характеристики або сторони явища, яке досліджується. Ми розглядаємо такий феномен права як його норма. Класифікація норм права на види дозволяє розглядати їх, як більш високий рівень структури права, порівняно із структурою окремих норм права. Цей підхід дозволяє більш системно підійти до вивчення права , розуміння його властивостей , функції і ролі окремих норм права. Це має надзвичайно важливе значення не тільки для практики реалізації і застосування права, але і для діяльності правотворчих органів.

Наукова класифікація як логіко-предметна , творча аналітична робота по осмисленню правових знань дозволяє упорядити їх, розмежувати і узагальнити , а це в свою чергу дозволяє більш ефективно їх вивчати. Така класифікація дозволяє:

1. більш чітко визначити місце кожного виду юридичних норм в системі права і їх взаємозв′язки ;
2. з′ясувати функції правових норм і їх роль в механізмі правового регулювання;
3. мати схему шляхів і засобів правового впливу на суспільні відносини;
4. точно визначити межі можливості регулюючого впливу права на суспільні відносини;
5. значно покращити правотворчу і правозастосовну діяльність в суспільстві  і держав. ₁⁵

                                                      Отже :

✔В  залежності від характеру відносин ,що регулюються :

 

1.Норми матеріального права регулюють економічні , політичні, соціальні, ідеологічні та інші матеріальні відносини , визначають правовий статус  громадян,їх права та обов′язки . За допомогою норм матеріального права регулюються взаємовідносини громадян між собою та громадянськими органами органами та організаціями. Вони визначають діяльність політичних партій , державних органів і організацій , посадових осіб ,їх компетенцію. Сферу діяльності , характер взаємовідносин з громадянами та між собою, форму держави, принципи організації та діяльності державних органів.

2. Норми  процесуального права не закріплюють правових відносин , а лише закріплюють процесуальні форми ( процедуру, порядок, правила ) здійснення та захисту передбачених матеріальними нормами права . Вони існують не тільки у процесуальних галузях права, а і в інших галузях права.₁⁶

✔За функціональним призначенням норми права є :

1. Відправні ,що мають найбільш загальний характер,достатньо високу форму абстрагування і містять у собі відправні начала, основи правового регулювання суспільних відносин. Відправні норми досить неоднорідні за своїм характером ,змістом і цільовим призначенням і, в свою чергу, поділяються на :

      а)норми-начала – містять у  собі положення ,що закріплюють  основні підвалини суспільного  та державного устрою;

    б)норми-принципи – закріплюють вихідні принципи права, тобто основні ідеї, погляди та уявлення ,загальні вимоги, що визначають або обумовлюють формування , розвиток і дію права;

   в)визначально-установчі  норми – містять положення  ,що визначають цілі, завдання  окремих галузей права, правових інститутів , предмет, форми і засоби правового регулювання;

   г)норми-дефініції  – містять повні або неповні  визначення певних правових категорій  та понять.₁⁷

2)  Норми-правила  поведінки, на відміну від відправних  – це норми, що безпосередньо регулюють поведінку людей, суспільні відносини.

✔За формою вираження припису норми поділяються на :

• уповноважуючи
• зобов′язуючі
• забороняючи

★Уповноважуючі – дають суб′єктам можливість діяти тим чи іншим чином. Наприклад: громадянин має право прийняти або відмовитись від заповіту на протязі 6 місяців з моменту його відкриття.

★Зобов′язуючі – накладають зобов′язання на учасників правових відносин діяти саме таким чином. У разі відмови здійснювати ці дії наступають негативні для суб′єкта юридичні наслідки . Містять веління. Наприклад : по договору купівлі-продажу  покупець зобов′язаний оплатити вартість майна,а продавець – продати якісну річ.

★Забороняючі – вони встановлюють обов′язок не здійснювати окремих дій, забороняють конкретні варіанти поведінки. Містять заборону. До таких норм відносяться норми особливої частини Кримінального кодексу , Кодексу про адміністративні правопорушення.₁⁸

✔Залежно від методу правового регулювання – імперативні – це категоричні норми, які є обов′язкові для всіх.

• диспозитивні – норми , які приписують варіант поведінки, але при цьому вказують суб′єктам можливість в межах законних засобів врегулювати її на свій розгляд. Залишається варіант вибору у суб′єкта правивих відносин.
• заохочувальні – це норми, що надають можливість різним суб′єктам стимулювати позитивну соціально-активну поведінку . Наприклад, в кодексі законів про працю закріплені норми, які передбачають оголошення подяки,премії за добру роботу.
• рекомендуючі – це такий вид норм, які рекомендують різним суб′єктам займатись тією чи іншою діяльністю. Встановлюють варіанти бажаної, але необов′язкової поведінки.