Контрольная работа по "Правоведению"

Протягом двох років  після закінчення виборних повноважень забороняється звільнення за ініціативою власника працівників, які обирались до складу профспілкових органів, крім випадків повної ліквідації підприємства або вчинення працівником винних дій. за які законодавством передбачена можливість звільнення.

Закон не дозволяє звільнення працівників приватизованого підприємства за ініціативою нового власника протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності, так  само, як не дозволяється звільнення працівників  з підприємства, що приватизується, крім випадків вчинення працівником дисциплінарного проступку і поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація №7

 

Громадянка Левина, отримавши  повну середню освіту, у червні влаштувалася лаборантом на кафедру одного з вузів м. Одеси. У тому же місяці вона подала документі на навчання у цьому інституті, та у серпні дізналася, що її зараховано на денну форму навчання. У серпні Левина подала заяву про звільнення. Адміністрація видала наказ про звільнення, але відмовилась видати трудову книжку, пояснюючи тим, що Левина дуже мало попрацювала.

Чи відповідає рішення  адміністрації вимогам законодавства?

Відповідь обґрунтуйте.

 

Відповідь:

Рішення адміністрації  вимогам законодавства не відповідає, тому що, згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості  про стягнення до неї не заносяться.

Ситуація №14

Подружжя Ніколаєнко розпочали процес приватизації землі у селищній раді народних депутатів 14 квітня 2006 року. У червні поточного року з'ясувалося, що у органі самоврядування відсутня технічна документація, яка підтверджує розмір земельної ділянки і що для її виготовлення доведеться почекати ще два місяці. Ніколаєнко погодилися, але через два місяці вони отримали відповідь про незгоду відповідних посадових осіб щодо передачі землі у власність з посиланням на те, що договір користування землею закінчується через два роки, що не заважає для подальшого господарювання подружжя. Ніколаєнко не погодились з таким рішенням і звернулись зі скаргою до голови обласної ради депутатів.

Чи правомірною  була відмова селищної ради?

 

Ні, бо: Норми безоплатної  приватизації земельних ділянок  громадянами встановлені ст. 121 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). З них можна виокремити найбільш цікаві, а саме:

а) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га;

б) для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

в) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

ґ) для індивідуального  дачного будівництва – не більше 0,10 га тощо.

На сьогодні земля, що не перебуває у приватній власності, є державною власністю, оскільки розмежування земель досі не відбулося. Землею державної власності розпоряджаються органи, що визначаються згідно з п. 12 розділу X ст. 122 ЗКУ, а саме: повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто районні й обласні державні адміністрації, а також Кабінет міністрів згідно з їхніми повноваженнями (далі - Розпорядник).

Процедура безоплатного набуття громадянами України земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації передбачена статтями 118, 151 ЗКУ

Чи мали право громадяни  Ніколаєнко на приватизацію землі?

Так, згідно з : Постановою КМУ від 26.05.2004 р. №677 «Про затвердження порядку розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»

В якому порядку слід вирішувати спір щодо приватизації землі?

Відповідно до ст. 158 ЗКУ, земельні спори вирішуються не лише (1) судом, а і (2) органами місцевого самоврядування та (3) виконавчої влади з питань земельних ресурсів:

«1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
5. Уразі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.»

Ситуація №24

(А-Б)-В+Г=Д, коли

А – максимальна загальна тривалість щорічної та додаткової відпусток;

Б – мінімальна тривалість щотижневого безперервного відпочинку;

В – термін, не рідше котрого повинна виплачуватись заробітна платня;

Г – кількість видів дисциплінарних стягнень;

Д – кількість видів трудових договорів за строками.

А = 59

Б = 42

В = 16

Г = 2

Д =3

(59-42)-16+2=3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Коваль JI. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.
2. Відомості Верхов. Ради України. 1996. № 23.
3. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. К., 1999.
4. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. Львів, 1997.
5. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність. К., 1995.