Контрольная работа по "Правоведению"

Варіант 7

 

1. Загальна характеристика  адміністративних правопорушень  і покарань.

2. Порядок прийому  на роботу та звільнення з  роботи за трудовим правом  України.

Ситуації – 7, 14, 24.

Ситуація № 7

Громадянка Левина, отримавши  повну середню освіту, у червні влаштувалася лаборантом на кафедру одного з вузів м. Одеси. У тому же місяці вона подала документи на навчання у цьому інституті, та у серпні дізналася, що її зараховано на денну форму навчання. У серпні Левина подала заяву на звільнення. Адміністрація видала наказ про звільнення, але відмовилась видати трудову книжку, пояснюючи тим, що Левина дуже мало пропрацювала.

Чи відповідає рішення  адміністрації вимогам законодавства?

Відповідь обґрунтуйте.

Ситуація № 14

Подружжя Ніколаенко Розпочали процес приватизації землі у селищній раді народних депутатів 14 квітня 2006 року. У червні поточного року з’ясувалось, що у органі самоврядування відсутня технічна документація, яка підтверджує розмір земельної ділянки і що для її виготовлення доведеться почекати ще два місяці. Ніколаєнко погодилися, але через два місяці вони отримали відповідь про незгоду відповідних посадових осіб щодо передачи землі у власність з посиланням на те, що договір користування землею закінчується лише через два роки, що не заважає для подальшого господарювання подружжя.

Ніколаєнко не погодились з таким рішенням і звернулись зі скаргою до голови обласної ради депутатів.

Чи правомірною була відмова селищної ради?

Чи мали право громадяни  Ніколаєнко на приватизацію землі?

В якому порядку слід вирішувати спір щодо приватизації землі?

Задача № 24

Розв’яжіть:

(А-Б)-В+Г=Д, коли

А – максимальна загальна тривалість щорічної та додаткової відпусток;

Б – мінімальна тривалість щотижневого безперервного відпочинку;

В – термін, не рідше  якого повинна виплачуватися заробітна платня;

Г – кількість видів  дисциплінарних стягнень;

Д – кількість видів  трудових договорів за строками.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна  характеристика адміністративних  правопорушень і покарань.

 

 Основу адміністративної  відповідальності складає адміністративне правопорушення. Адміністративне правопорушення (проступок) – це діяння, поведінка, вчинок, акт зовнішнього виразу ставлення особи до реальної дійсності, до інших людей, держави, суспільства.

 До складу адмінпорушень  відносять ознаки, для яких характерні:

 – загальний об’єкт  адміністративного проступку. Це  всі відносини, що захищаються  за допомогою Кодексу України  про адміністративні порушення.  Ці відносини врегульовані адміністративним  правом, нормами інших галузей  права, а також нормами моралі та звичаїв;

 – родовий об’єкт  адміністративного проступку. Це  група відносин, урегульованих соціальними  нормами, які мають загальні  ознаки;

 – безпосередній  об’єкт адміністративного проступку.  Це конкретні відносини, що  захищаються відповідною адміністративно-правовою нормою;

 – об’єктивна сторона  адміністративного проступку. Це  дія або бездіяльність, негативні  наслідки, що завдані проступком, та зв’язок між діями і суспільно  небезпечними наслідками;

 – суб’єктом адміністративних  правопорушень. Це осудні фізичні особи, яким на момент скоєння адміністративних правопорушень виповнилося 16 років;

 – суб’єктивна  сторона адміністративного проступку.  Це внутрішня сторона проступку,  психічне відношення суб’єкта  правопорушення до скоєння проступку,  що характеризує його волю, яка проявляється у протиправній дії, ставлення його до дії, яку він скоїв.

 Адміністративним  проступком може бути усвідомлений, вольовий акт протиправної поведінки.  Вина полягає у психічному  відношенні суб’єкта до дії,  його згубних наслідків і може бути навмисним або через необачність.

Адміністративним проступком признається тільки така протиправна  дія, за яку законодавством передбачено  особливий вид державного примусу  – адмінвідповідальність.

 Ознаками суб’єктивної  сторони правопорушення є:

 – вина;

 – мотив;

 – мета правопорушення.

 Склад адміністративного правопорушення

 Склад адміністративного  порушення – це сукупність  встановлених законом об’єктивних  і суб’єктивних ознак, що характеризують  дію або бездіяльність як адміністративний  проступок.

 Склади конкретних  проступків виконують важливу  функцію, так як вони є юридичною  основою адміністративної відповідальності  і передбачають можливість застосування  міри адміністративного впливу, забезпечують однакове застосування  закону, правильну кваліфікацію проступку, гарантують від безпідставного притягнення громадян до адмінвідповідальності, обмежують відповідальність рамками скоєного.

 До складу адміністративного  порушення відносять ознаки, що  характеризують об’єкт, об’єктивну  сторону, суб’єктивну сторону і суб’єкт проступку.

 Місце, час, обставини,  спосіб, засоби здійснення проступку  можуть бути обов’язковими ознаками, якщо вони включені до конкретного  складу проступку, або бути  обставинами, що пом’якшують  або обтяжують відповідальність.

 Адміністративні проступки поділяються на особисті та службові залежно від того, хто є суб’єктом проступку: громадяни, службові особи, працівники державних органів, об’єднання громадян, власники.

 Адміністративна відповідальність

 Адміністративна відповідальність  – інститут адміністративного права. Це обов’язок особи, яка скоїла адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії у межах встановленого законом стягнення.

 Згідно із ст. 9 КоАП  адміністративний проступок –  це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, невстановлений порядок управління, за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність

 Для правильного  розуміння і визначення поняття адміністративної відповідальності необхідно назвати її основні риси:

 – підставою для  адміністративної відповідальності  є адміністративне правопорушення (проступок). Законодавством передбачено  адміністративну відповідальність  великої громадської небезпеки;

 – притягнення  до адміністративної відповідальності  – обов’язок державних органів,  яким це право надано діючим  законодавством;

 – суть адміністративної  відповідальності полягає у тому, що до винних у здійсненні  правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, міри впливу до неповнолітніх;

 – законодавством  встановлено особливий порядок  притягнення до адміністративної  відповідальності. Це врегульовано  нормами адмінправа, в яких наведено  повний перелік адміністративних  стягнень і органів, що можуть їх застосовувати.

 Суб’єктами правопорушень  можуть бути як фізичні (громадяни  і посадові особи), так і юридичні  особи.

 Таким чином, адміністративна  відповідальність – це вид  юридичної відповідальності фізичних  і юридичних осіб перед органами виконавчої влади, а у випадках, встановлених законом, перед судом за порушення загальнообов’язкових адміністративно-правових норм на основі застосування до винних адміністративних стягнень, мір впливу (до неповнолітніх).

 Адміністративна відповідальність регулюється законодавством про адміністративне правопорушення і складає цілісну систему. Головним джерелом у цій системі є Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий 07.07.84. У ньому кодифіковано законодавство республіки про адмінвідповідальність. Поряд з матеріальними нормами Кодекс вміщує адміністративно-процесуальні норми, що регулюють виробництво у справах про адмінпорушення і порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

 До системи законодавства  про адмінправопорушення входять закони, норми які не включені в КоАП. Питання адмінвідповідальності регулюються також указом Президента, постановами КМУ. Акти, в яких відображені санкції можуть видавати місцеві ради і виконавчі органи щодо питань боротьби зі стихією, епідеміями і т. д..

 Законодавство про  адміністративні правопорушення  ставить перед собою мету:

 – охорону громадського  устрою України, власності, соціально-економічних,  політичних і особистих прав  і свобод громадян, а також  прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій;

 – встановлення  порядку управління, державного  і громадського порядку, зміцнення  законності, запобігання правопорушенням,  виховання громадян у дусі  точного і неухильного дотримання  Конституції України і її законів,  поваги прав, честі і достоїнства інших громадян, правил проживання, добросовісного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством. Роль адмінвідповідальності у боротьбі з правопорушеннями постійно росте. Різко збільшується кількість складу адмінправопорушеннь, більш суворими стали санкції за дії, які раніше не належали до правопорушень (корупція, порушення податкового законодавства, недобросовісна конкуренція і т. д.)

 Адміністративна відповідальність  настає при наявності фактичної  підстави її застосування до правопорушника. Такою є адміністративний проступок (різновид правопорушень). Крім того, до адмінвідповідальності може бути притягнуто особу, що скоїла діяння, яке містить ознаки злочину але не становить великої суспільної небезпеки, і на підставі цього звільнена від кримінальної відповідальності.

 Важливим є питання  про обмеження адміністративних  правопорушень від кримінальних, дисциплінарних і цивільно-правових.

 Поняття та види адміністративних стягнень

 Адміністративне стягнення  – це форма реагування органів державного управління на порушення тієї чи іншої адміністративно-правової норми у вигляді застосування до порушника адміністративного примусу.

 Вони застосовуються  з метою виховання особи, що  здійснила адмінпорушення, у дусі  дотримання законів, поваги правил громадського життя, а також попередження здійснення нових правопорушень як правопорушниками, так і іншими особами.

 У ст. 24 КпАП встановлені  види адміністративних стягнень: попередження, штраф, повернення  вилученого предмета, який був знаряддям здійснення або безпосереднім об’єктом правопорушення; конфіскація грошей, одержаних внаслідок здійснення адміністративного порушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянину (керування транспортом, полювання і т. і.); адміністративний арешт.

 Законодавством України  може бути застосована адміністративна  відправка за межі України  іноземних громадян, осіб без  громадянства за здійснення адмінправопорушень, порушень правопорядку.

 Усі основні види  правопорушень наведені у ст. 24 КпАП, окрім вилучення і конфіскації предметів і грошей.

 Види стягнень

 Попередження –  міра виховного характеру, яка  виноситься у письмовій формі.  Попередження є дієвим, якщо застосовується  одразу ж після здійснення  правопорушення.

 Штраф – адміністративне  стягнення грошового характеру, накладається на громадян за адміністративне правопорушення. Він встановлюється у розмірі необкладеного податком мінімального прибутку громадян.

 Відшкодування вилученого  предмета, що є знаря-ддям здійснення  або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовому вилученні з подальшою реалізацією даного предмета з переданням виручки бувшому володарю з утриманням витрат на реалізацію.

 Види предметів  до вилучення і порядок їх  застосування встановлені КпАП  України: (Ч.1, С.191 – боєприпаси, зброя; Ч.3 С.133 – транспортування заборонених речовин і т. д.).

 Конфіскація предметів,  а також грошей, отриманих внаслідок  здійснення адмінпорушення. Конфіскат  це примусове безпосереднє вилучення  предмета, або грошей, що знаходяться в особистій власності порушника, якщо інше не передбачене законом.

 Позбавлення спеціальних  прав застосовується до громадян, які зобов’язані строго дотримуватись  правил і норм, що охоплюють  сферу дії надання їм спеціальних  прав на транспортний засіб, право на полювання.

 Питаннями позбавлення  спеціальних прав займаються  органи внутрішніх прав, міністерства  оборони, річкового транспорту  і т. д.

 Виправні роботи  застосовуються на термін до 2-х  місяців з відрахуванням 20 % зарплати  і пенсії до доходу держави (накладає цей вид стягнення міський або районний суд (хуліганство – ст. 173; розкрадання державного або колективного майна (Ч.1, С.51) та інше). Даний, вид стягнень не можна застосовувати до інвалідів І та II гр., вагітних жінок.