Сутність і народногосподарське значення лісової промисловості України

     Ліси  України – це не тільки джерело  цінної деревини та харчових продуктів, у них мешкає безліч представників  фауни, вони захищають грунти, ріки й водойми від руйнування та забруднення, є джерелом кисню та запорукою екологічної рівноваги.

     Характерна  властивість лісових ресурсів –  їхня здатність до відновлення, тому за умов ефективного ведення лісового господарства та раціонального використання вони практично невечерпні.

     Попри зменшене фінансування галузі, лісове господарство продовжує функціонувати  та забезпечувати потреби держави  у деревині. Підвищився рівень лісистості країни, зросла площа захисних смуг уздовж доріг.

     У той же час за рядом аналогічних показників лісова галузь України значно відстає від Західної Європи.

     В Україні, економіка якої традиційно орієнтувалась на експорт лісосировинних ресурсів, не розвивалося виробництво  ресурсозберігаючих видів технологій, внаслідок чого склалася неефективна структура галузевего виробництва. Розв’язання цієї проблеми передбачає комплекс заходів з науково-технічного вдосконалення виробництва.

     Лісове  господарство вивчає, веде облік і  збереження лісів, посилює їх корисні  природні властивості, забезпечує розширене відтворення та Поліпшення їхньої якості, підвищення продуктивності, сприяє раціональному використанню земельного лісового фонду, а також безпосередньому і невиснажливому користуванню лісом для забезпечення потреб у деревині та іншій лісовій продукції.

     Лісозаготівельна  промисловість проводить лісосічні  роботи, вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку, її продукцією є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному  і целюлозному виробництві, у будівництві, гірничодобувній промисловості), дрова (використовують як паливо), а також сировина для лісохімічної промисловості.

     Основні лісозаготівельні райони України - Українські Карпати (Івано-Франківська і Закарпатська області) і Полісся (Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області).

     Деревообробна промисловість здійснює переробку  деревини й виготовляє з неї широкий  асортимент матеріалів, напівфабрикатів  і готових виробів для населення  й народного господарства.

     Целюлозно-паперова промисловість об'єднує підприємства, які з рослинної сировини виробляють папір, картон та вироби з них, штучне волокно, фібру і напівфабрикати (деревну масу), целюлозу.

     Лісохімічна промисловість включає: пірогенетичне (суха перегонка деревини), каніфольно-терпентинне, смоло-терпентинне, хвойно-ефірне та дьогте-курильне виробництва.

     Гідролізна  промисловість об'єднує підприємства, які методом гідролізу деревини й нехарчової рослинної сировини виробляють етиловий спирт, кормові  дріжджі, глюкозу та ксиліт, органічні  кислоти, лігнін та ін.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

     1.  Андрусишин В, Лісовий і мисливський журнал //Лісова політика Польщі.-2006,-№2,-С.15-20.

     2.  Гачків В.Г., Використання земель і продовольчі ресурси. -М.:Думка, 1987.

     3.  Доклады международной конференции ИЮФР. «Лесное хозяйство»№2, 2006.

     4.  Дяченко Я., Організація управління лісовим комплексом. –К.:Наук. думка

     5.  Іщук С., Розміщення продуктивних сил., К.:Наук. думка, 2003.

     6.  Коваль Я.В., Совершенствование лесопользования и лессовостановления. Монография. –К.: наук. думка, 1987.

     7.  Костюк, Регіональна економіка,-К.:Наукова думка, 2007.

     8.  Морозов Ф.Н. Резервы економики лесопромышленных предприятий: выявление, оценка использования. -М. :Лесн. пром., 1989.

     9.  Медведєв Ю., Дяченко Я., проблеми розвитку лісопромислового комплексу: пріоритети, структура, ефективність/Економік а України.-1999.

     10.  Мішенін Є.В., Еколого-економічні проблеми природокористування у промисловому комплексі / за ред. акад. Коваля.-Суми: ВВП «Марія-1»ЛТД,1998.

     11.  Парпан В., Шпарик. Ю., Голубчак О., Лісовий і мисливський журнал// Лісовий феномен Фінляндії,-2006,-№1,-С.27-28

     12.  Пила В.І., Программно-целевое планирование лесопромышленного комплекса. -К.:Наук.думка,1990.

     13.  Розміщення продуктивних сил за ред. Є.Качана.-К.:Вища шк., 1998.

     14.  Статистичний щорічник за 2007р. / Під ред. Держкомстату України.-Київ, 2008

     15.  Синякевич І., Екологічна і лісова політика. Збірник наукових праць. Випуск 2.Львів:ЗУКЦ, 2004.

     16.  Соціально-економічна географія України за ред. О.І.Шаблія. - Львів:Світ, 1994.

     17.  Филюшкина Г.Н., Лесное хозяйство // Государственное управление лесопользованием в Британской Колумбии (Канада).-2006-№2,-С.13-18.

     18.  Фурдичко О.І., Ефективність ресурсно-виробничого потенціалу лісогосподарського комплексу. - Львів:Світ, 1995.

     19.  Шевчук Л.Т., Гомонай-Стрижко М.В., Регіональна економіка,-К.: Науково думка, 2005.

     20.  Шишенко П.Г., Олійник Л.Б., Географія, К.:Знання, 2002.

     21.  Шипович І.Й., Географія продуктивних сил Української РСР.-К.:Вища шк., 1988.

     22.  Якушин І.Д., Економіка України, -К.:Знання, 2001.

     23.  Режим доступу www.dklg.gov.ua

     24.  Режим доступу www.nau.kiev.ua

     25.  Режим доступу www.ukrstat.gov.ua