Фізична реабілітація дітей при кіфотичній поставі (кругла спина)

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

на тему:

 

Фізична реабілітація дітей  при кіфотичній поставі (кругла спина)

 

 

 

 

 

Виконала:

 

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне 2013

 

Зміст

ВСТУП           3

1.2. Постава  та причини її порушення       4

Програма  фізичної реабілітації

при порушеннях постави       11

ВИСНОВКИ         23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ     24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   

Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарату, зокрема порушення постави та сколіоз у дітей шкільного віку.

У зв'язку з екологічною  та економічною ситуацією в Україні  значно зросла кількість дітей із цієї патологією. Починаючи з часу формування плоду, далі з моменту  народження і потім у дошкільному та шкільному віці ця патологія призводить до порушень систем життєдіяльності організму, а надалі можливо – до інвалідності в зрілому віці. 

Фізичний розвиток українських  школярів останнім часом має стійку тенденцію до погіршення. За даними охорони здоров'я України, 90% дітей, підлітків та юнаків мають різноманітні відхилення у стані здоров'я, понад 59% – незадовільну фізичну підготовленість. За останні п'ять років на 41% збільшилася кількість учнів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. Це обумовлює велике наукове, прикладне та державне значення вирішення цієї проблеми.

У сучасній науково-методичній літературі значна частина досліджень із проблем постави у дітей  присвячена корекції постави, виявленню  характеру порушень, розробці комплексів фізичних вправ, які сприяють попередженню можливих і виправленню наявних порушень. Разом із тим, проблема комплексного підходу до процесу формування постави з використанням різноманітних засобів фізичної реабілітації в умовах школи та дому залишається до кінця не вивченою. Недостатньо обґрунтовані методичні положення щодо використання фізичних вправ для розвитку фізичних якостей з метою раціонального впливу на поставу дітей.

 

1.1. Постава та причини її порушення

 

Велике значення в  життєдіяльності людини має гарна  постава – кістяк,   каркас і опора всіх м'яких тканин і органів нашого тіла. Поставою називають положення голови і тулуби людини в просторі, що формується за рахунок кістяка й м'язів під дією сили ваги, коли вона стоїть, сидить і ходить. Елементи постави: положення голови щодо тулуба, положення таза, положення стоп.

При поганій поставі  він деформується, навантаження на суглоби, зв'язування і м'язи розподіляється неправильно, від чого страждає вся опорно-рухова система. Крім того, при постійному скривленні тіла внутрішні органи можуть відхилятися від нормального положення і здавлюватися іншими органами. Все це позначається на самопочутті.

Основний елемент, що впливає на поставу, це хребет. Дитина народжується із прямим хребтом, а його фізіологічні вигини формуються в процесі росту. Спочатку формується шийний лордоз (вигин опуклістю назад). Формування шийного лордозу пов'язане з тим, що дитина починає втримувати голівку. Коли дитина починає ходити, у неї формується невеликий вигин грудного відділу хребта назад (грудний кіфоз) і вигин поперекового відділу хребта опуклістю вперед (поперековий лордоз). Ці вигини відіграють роль амортизаторів і гасять вібрації, що створюються при русі.

При правильній поставі  голова і тулуб розташовані по одній вертикальній лінії, плечі розгорнуті, злегка опущені і перебувають на одному рівні, лопатки притиснуті, фізіологічні лінії хребта виражені нормально. Груди злегка опуклі, живіт виступає незначно або злегка втягнутий, ноги розігнуті в колінах і тазостегнових суглобах. Грудна клітка має циліндричну або конічну форму. Мускулатура рельєфна, всі суглоби рухливі. Ноги прямі, змикання стегон, колін і п'ят відбувається без особливої напруги м'язів, з невеликим просвітом нижче колін і над внутрішніми щиколотками. Внутрішні зводи стоп не торкаються підлоги.

Правильний розвиток вигинів залежить від стану кісткового кістяка, хребта, костей тазового і плечового поясів, стану м'язової системи. У людини з нормальною поставою фізіологічні вигини хребта виражені помірно, симетричні. Грудний кіфоз (опуклість хребта в напрямку назад) становить від 20 до 40 градусів. Голова розташована прямо, мочки вух на одному рівні, надпліччя опущені, симетричні, тулуб прямий, ноги розігнуті в тазостегнових і колінних суглобах, перпендикулярні підлоги, стопи паралельні.

Зустрічаються чотири типи постави:

• нормальна постава
• гіперлордоз
• кіфоз
• плоска спина.

Гіперлордоз характеризується посиленням всіх фізіологічних вигинів. Посилений шийний і поперековий лордози (вигинання хребетного стовпа вперед), грудний кіфоз (вигинання назад). Така постава супроводжується посиленням нахилу таза.

Кіфотична постава або так звана "кругла спина" виникає, якщо всі (шийний і поперековий) лордози згладжені, а грудний кіфоз збільшений. При такій поставі плечі спрямовані вперед, груди впалі, а живіт випнутий. Таке положення тулуба легше втримувати при злегка зігнутих колінах.

Плоска спина проявляється зменшенням всіх фізіологічних вигинів. Спина виглядає плоскою, лопатки можуть приймати форму крилоподібних. При такому типі постави, як плоска спина, існує найбільший ризик розвитку сколіозу (викривлення хребта у фронтальній площині, простіше говорячи, вбік).

До деформацій хребта відносять кіфоз, лордоз і сколіоз. Кіфоз це деформація грудного відділу  хребта, що характеризується скривленням хребта в напрямку спереду назад, при цьому виникає опуклість хребта назад.

Кіфози бувають вродженими і набутими. Вроджені кіфози хребта зустрічаються досить рідко. Вони виникають внаслідок аномалій розвитку грудних хребців. Можливі два варіанти аномалій хребців: зменшення висоти тіла хребця й прийняття хребцем клиноподібної форми або порушення функції й будови опорних структур – м'язів. Вроджений кіфоз можна діагностувати вже при народженні дитини. Звичайно ці кіфози прогресують, не дивлячись на лікування, супроводжуються різними ускладненнями з боку нервової системи.

Лікування таких кіфозів  оперативне, але й у цьому випадку  іноді вдається досягти тільки косметичного ефекту. Застосовують фіксацію хребта металевими конструкціями, пластичні  операції на хребцях. Частіше зустрічаються придбані кіфози. Причини його виникнення зв'язані зі слабістю м'язів спини й розвиваються в дітей у підлітковому періоді, коли ріст м'язів відстає від росту кістяка. Сприяють розвитку кіфозу ослаблення організму частими захворюваннями, низька фізична активність, слабість м'язової системи, різні захворювання обміну речовин, недостатнє надходження в організм вітамінів, особливо вітаміну Д при рахіті, і мінеральних речовин.

Кіфоз, що поступово розвивається в підлітковому віці може бути проявом хвороби Шейєрмана-Мау. Інфекційні захворювання хребта можуть привести до розвитку кіфозу в будь-якому віці пацієнта. Причинами кіфозу можуть стати пухлина або травма хребта. У жінок після клімактеричного періоду кіфоз часто розвивається внаслідок остеопорозу. Захворювання проявляється болями в грудному відділі хребта, частіше в нижній його частині. Біль підсилюється при навантаженні й слабшає в положенні лежачи. При огляді в пацієнта виявляється скривлення, а в подальшому може з’явитися горб, який більше помітний, якщо пацієнт нахиляється.

Прогресуюча деформація хребта може привести до вдавлення спинного мозку й виникнення неврологічних ускладнень у вигляді паралічів і парезів нижніх кінцівок, порушення актів сечовипускання й дефекації. У таких хворих внаслідок деформації грудної клітки розвивається і дихальна недостатність. Діагноз встановлюють на підставі огляду пацієнта та рентгенівських знімків.

Лікування придбаних  кіфозів містить у собі насамперед  лікування основного захворювання, якщо це буває можливим. Це лікування інфекційних захворювань хребта. Профілактика рахіту і остеопорозу. Невеликі кіфотичні деформації лікують консервативно. Призначається лікувальна фізкультура, масаж, плавання. Деяким пацієнтам, особливо дітям, призначається носіння корсетів, різні скоби і гіпсові пов'язки [3, 32, 40].

Оперативне лікування  показане невеликій кількості пацієнтів. Лордоз або деформація хребта в поперековому відділі з посиленням його опуклості до переду зустрічається рідше, ніж кіфоз. Причини лордозу це рахіт, інфекційні захворювання поперекового відділу хребта, аномалії розвитку таза й тазостегнових суглобів. Лікування полягає в лікуванні основного захворювання, призначається лікувальна фізкультура, фізіотерапія.

Сколіотична постава – це постава при якій є скривлення хребта у фронтальній площині (убік). При огляді виявляють несиметричне стояння надпліччя, лопаток, скривлення хребта. Якщо пацієнт переходить у горизонтальне положення, лежачи на животі, скривлення зникає. Скривлення зникає й при нахилі. На рентгенограмі в положенні стоячі скривлення виявляють, а в положенні лежачи скривлення зникає. Якщо сколіотична постава виявлена в дитини, необхідно призначити їй лікувальну фізкультуру, плавання, масаж.

Отже, правильна постава  характеризується однаковим рівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстань від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, утворене виїмкою талії й вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростків хребців у фронтальній площині, однаковим рельєфом грудної клітки й поперекової області (у положенні нахилу вперед).

Порушення постави обумовлене тонусно-силовим дисбалансом м'язів. Порушення постави – практично повністю оборотний процес, не пов'язаний зі структурною перебудовою опорних структур хребта. Причиною всьому – "не включенням" однієї, двох або трьох м'язів у підтримку фізіологічного положення тіла. Порушення постави оборотне, тому що обумовлено помилками керуючих позою й рухом нервових центрів.

Нервова система одержує  інформацію про положення тіла, ступеня  напруги того або іншого м'яза, навантаження на той або інший суглоб від  численних чутливих рецепторів і  використовуючи цю інформацію управляє м'язами. Пусковим механізмом порушення  постави може виявитися будь-який фактор що псує, що блокує або не передає сигналів від рецепторів – незручна поза на роботі або в школі, біль в животі, перенесені травми і багато інше. На жаль, порушення постави, що вже сформувалося, неможливо виправити тільки лише насильно утримуваною правильною позою. Сучасні принципи лікування дозволяють вирішити цю проблему радикально – знайти причину порушення і зробити перенавчання нервово-м'язового апарата. Ефект помітний же при першій зустрічі з лікарем.

Порушення постави і біль у спині можуть бути викликані наступним рядом факторів:

1. Надлишкова вага. Тучність і погана постава приводять до скривлення спини і перевтомі м'язів і зв'язок.

2. Стрес. Стрес сприяє скутості м'язів, у результаті якої підвищується ймовірність їхнього травмування, і, крім того, він може викликати м'язовий спазм.

3. Гіподинамія і погана постава. Сидячий спосіб життя небезпечний – по-перше, слабкі м'язи не в змозі втримувати спину в правильному положенні, по-друге, тривале знаходження в сидячому положенні приводить до перевтоми спинної мускулатури.

4. Неправильний сон (м'яка постіль, висока подушка). У результаті страждають нервова система і кровоносні судини, а виходить, порушується загальна циркуляція крові і створюється основа для майбутніх хвороб.

Неправильною або патологічною поставою ми називаємо різні асиметрії  людського тіла, зокрема положення  тулуба і хребта. Існують орієнтовні площини для виявлення патологічної асиметрії. Центр ваги, розташований на рівні другого крижового сегмента, є вихідною точкою, по якій можна визначити будь-яке відхилення тіла від нейтрального положення. Через цей центр взаємно перпендикулярно проходять три умовні площини. Перша – горизонтальна – ділить тіло на верхню і нижню половини, друга – вертикальна – ділить його на симетричні праву і ліву (сагітальна). Третя, теж вертикальна, розділяє передню і задню половини тіла (фронтальна). Яскраво виражена асиметрія тіла найчастіше розвивається в людей зі скривленим хребтом. Однак здоровий хребет не повинен бути зовсім прямим. У зв'язку із прямоходінням людини він здобуває фізіологічні вигини в передньо-задньому напрямку – це шийний і поперековий лордози (прогин уперед) і грудний і крижовий кіфози (прогин назад). Фізіологічним вважається незначне відхилення хребта убік розвитку м'язів однієї половини тіла (сколіоз) [38, 52].

В основі розвитку патологічної постави лежать несприятливі фактори:

• відсутність систематичного тренування;
• слабкий розвиток м'язової системи;
• звичка читати, писати, працювати в неправильній позі;
• різні травми;
• рефлекс травми – це реакція чутливої-рухової системи, спрямована проти болю.

Проявом поганої постави може бути сутулість, кругла спина, кругловогнута і плоска спина. Сутулість проявляється іноді й у людей без виражених змін хребта. Відзначається дряблість м'язів спини й надпліччя, що западає грудина. При круглій спині плечі розгорнуті вниз, зменшується кут нахилу таза, груди звужені в положенні видиху, діафрагма зміщена вниз, черевна стінка розслаблена, живіт злегка випнутий. Центр ваги проходить позаду на рівні поперекового відділу. Це компенсується нахилом верхньої частини тулуба вперед. Найбільш характерна кругла спина при астенічній будові тіла. При кругловогнутій спині грудна клітка перебуває в положенні вдиху, діафрагма здавлена, м'яза живота видаються вперед, тулуб відхилений назад. Плоска спина характеризується згладжуванням всіх фізіологічних вигинів хребта й зменшенням кута нахилу тіла, сплющенням грудної клітки, при цьому страждає ресорна функція хребта. При плоскій спині часто бувають бічні скривлення хребта. У таких випадках спостерігається ущільнення м'язів з однієї сторони шиї й надпліччя, що особливо помітно при пальпації. Плечовий пояс зміщений уперед, остисті відростки утворять сколіотичну дугу, плечі і лопатки розташовані асиметрично.