Походження держави та права

 

21

цілеспрямовано, а, принаймні у більшості випадків, становить собою форму спонтанної політичної активності мас.

Спрямованої, з одного боку, на усунення проявів несправедливості, дисгармоній, що набувають у такі періоди особливої гостроти і пронизують усі основні сфери суспільної життєдіяльності — економічну, соціальну, політичну та духовну. З іншого ж боку — на здійснення конструктивних, позитивних перетворень у цих сферах. Причому — виходячи з визнання пріоритетності політичних змін як попередньої умови трансформації існуючого суспільного порядку загалом.

Таким чином, громадсько-політичний рух можна схарактеризувати як форму вияву інтенсивного піднесення політичної активності великих мас людей за умов різкого й системного загострення кризи у суспільстві й неспроможності виправити чи навіть стабілізувати становище засобами існуючої політичної влади.

Так само, як й інші елементи політичної організації суспільства, громадські рухи теж типологізуються за декількома підставами: - за масштабами — на міжнародні, загальнонаціональні, регіональні,місцеві;

- за релігійною (ісламський, індуїстський тощо), соціальною (селянські, буржуазні, робітничі рухи), національною (український, іранський чи російський громадсько-політичний рух) та демографічною (молодіжний, жіночий рух) основою;

- за часом виникнення  — «традиційні» (профспілкові, кооперативні, підприємницькі) та «нові» (ті, що започаткувалися після другої світової війни й зорієнтовані не стільки на реалізацію позитивних, конструктивних цілей, скільки — на усунення негативних суспільно-політичних явищ);

- за ставленням до політичного  та економічного ладу суспільства  — революційні, реформаторські, консервативні  та контрреволюційні;

- за сферою зосередження  зусиль — правозахисні, політичні, екологічні, економічні, соціальні, національні, пацифістські тощо.

Доволі обширним є й коло тих функцій, які спроможний виконати певний громадський рух. Серед них варто виділити передусім функції:

22

- опозиційну щодо існуючої політичної влади загалом чи щодо

державної влади зокрема; - зворотного зв'язку владних структур і гілок влади з основною масою

населення;

- представницьку, коли рух  представляє свої інтереси у  різних ешелонах і рівнях влади;

- соціального контролю за представниками влади та її структурами, роль якого особливо підноситься за умов кризи довіри до влади;

- мобілізуючу, завдяки якій  відбувається залучення до активного  політичного життя широких мас громадян і піднесення їх політичної культури.[9-10]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

Висновок

 

Отже розглянувши тему „ Поняття політичної системи суспільства та її елементів ” ми зрозуміли, що це є одне із найбільш ємних і широких явищ у сучасному демократичному суспільстві. А саме поняття „система” зазвичай охоплює по крайній мірі: 1) велику кількість елементів; 2) їх взаємозв’язок і взаємодію; 3) цілісний характер всіх багатообразних складових елементів системи; 4) зв’язок із суспільною сферою. І це дуже важливо оскільки політична система найбільш повно забезпечує участь усіх громадян, які цього хочуть і мають можливість, в управлінні державними і суспільними справами, а також здійснює взаємозв’язок усіх елементів, а це дуже важливо, хоча, звичайно, не виключає їхню автономію.

Отже говорячи про державу, органи і організації, як особливі ланки політичної системи, нам лише залишається добавити, що це є найбільша розвитку сучасного суспільства, і їхнє функціонування дозволить нам просуватися далі до більш ширшого і повного розвитку і зрештою до досконалості, а цього не було б, якщо б не було політичної системи суспільства з її функціями, задачами і цілями на майбутнє.

Проте не існує єдиної думки про політичну систему, я вважаю, що при детальному подальшому її досліджені ця думка знайдеться, що допоможе нам краще зрозуміти це суспільне, державне і політичне явище.

- по-перше, в даній роботі  я побачив і зміг довести  тісний взаємозв’язок держави  і суспільства, інакше кажучи  нерозривний зв’язок; встановив  ознаки та функції системи  і на основі цього навів  класифікацію політичних систем.

- по-друге можна побачити тісний взаємозв’язок політичних організацій, політичних партій та інших об’єднань з державним апаратом, а відповідно і їх роль в політичній системі суспільства. Адже, саме держава регулює діяльність політичних партій, організацій, вказує шлях для їхнього існування, і в свою чергу саме політичні організації відіграють значну роль в розвитку держави, її процвітання.

24

Держава хоче цього чи не хоче повинна брати до увагу ту чи іншу ситуацію, яка відбувається в суспільстві, підкорятися певним законам суспільства, і навпаки, держава виступає основою політичної системи суспільства, на основі принципів держави, державної влади будуються інші принципи функціонування політичної системи, її підрозділів, і взагалі розвиток суспільства і громадян, зокрема, в ній.

По-третє, шляхом логічного аналізу та спостереження було встановлено, що політична система в Україні є посткомуністичною. У ній поєднуються елементи старої командно-адміністративної, мафіозної і сучасної демократичної систем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

Список використаних джерел

 

1. Політологія. // За заг. редакцією проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001.—с.64-81
2. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політологічної науки). – К.: Либідь, 2002.—с.34-51
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. —c.58-60
4. Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. К., 2000. —c.20-63
5. Гавриленко І. Політична система суспільства. // Політологічні читання. – 1993. - № 1. —c.10-21
6. Брегеда А. Політологія: Навч.-метод, посіб. — К., 1999. —c.64-78
7. Юрій М.Ф. Політологія. К.: Дакор, 2006. — c.137-213
8. Розенфельд Ю.М., Герасіна Л.М., Осипова Н.П. та ін - Політологія. 2001. —c.159-211
9. Копєйчиков В.В. "Загальна теорія держави і права" , К. Юрінком, 1997. —c.78-94
10. Котюк О.В. "Основи держави і права", К., ВЕНТУРІ, 1996. —c.165-172
11. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
12. http://politics.ellib.org.ua
13. http://biblioteka.org.ua/book.php?id=1120001061&p=0
14. http://subject.com.ua/pravo/kurilo.html
15. http://subject.com.ua/textbook/pravo/pravo10/index.html
16. http://subject.com.ua/political/dict/780.html

 

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

„ДОДАТКИ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

 

Додаток А