Управління оборотним капіталом. Фінансово-економічні потреби. Комплексне управління поточними активами та пасивами

      Експрес-діагностика банкрутства  здійснюється по наступних основних  етапах: 
1. Визначення об’єктів спостереження „кризисного поля", що реалізує погрозу банкрутства підприємства. Досвід показує, що в сучасних економічних умовах практично всі аспекти фінансової діяльності підприємства можуть генерувати погрозу його банкрутства.  
2. формування системи індикаторів оцінки погрози банкрутства підприємства. 
3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами. 
4. Попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства.   Така оцінка проводиться на основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики: 
• легка фінансова криза;

• глибока  фінансова криза;

• фінансова катастрофа.

При необхідності кожна з цих характеристик  може одержати більш заглиблену диференціацію.

       Система експрес-діагностики банкрутства  забезпечує раннє виявлення ознак  кризового розвитку підприємства  і дозволяє вжити оперативних  заходів по їхній нейтралізації. Її попереджувальний ефект найбільше відчуємо на стадії легкої фінансової кризи підприємства. При інших масштабах кризового фінансового стану підприємства вона обов\'язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики. 
         Фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу і прогнозування. 
Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є: 
• поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих у процесі експрес-діагностики банкрутства; 
• підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства; 
• прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують погрозу банкрутства підприємства, і їхніх негативних наслідків; 
• оцінка і прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу. 
Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах:

1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства, факторний аналіз і прогнозування складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, намічуваних до дослідження, повинне бути приділена першорядна увага. 
   2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Основу  такого аналізу складає виявлення  ступеня негативного впливу окремих  факторів на різні аспекти фінансового  розвитку підприємства. У процесі  здійснення такого фундаментального аналізу  використовуються наступні основні  методи:

• повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів.

• кореляційний аналіз.

• СВОТ — аналіз [SWOT-analysis]. Назва цього  методу представляє абревіатуру  початкових букв термінів, що характеризують об\'єкти цього аналізу: S— Strength (сильні сторони підприємства); W— Weakness (слабкі сторони підприємства); ПРО — Opportunity (можливості розвитку підприємства); Т— Treat (погрози розвиткові підприємства). Основним зміст СВОТ-анализа є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх (ендогенних) факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. 
• аналітична „модель Альтмана".

3. Прогнозування  розвитку кризового фінансового  стану підприємства під негативним впливом окремих факторів. 
4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу. 
5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.  
        Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється по таких основних етапах: 
1. Усунення неплатоспроможності.

2. Відновлення  фінансової стійкості (фінансової  рівноваги). 
3. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді. 
Кожному етапові фінансової стабілізації підприємства відповідають визначені її внутрішні механізми, що у практиці фінансового менеджменту прийнято підрозділяти на оперативний, тактичний і стратегічний. 
     Оперативний механізм фінансової стабілізації, заснований на принципі „отсечения зайвого", являє собою захисну реакцію підприємства на несприятливий фінансовий розвиток і позбавлений яких-небудь наступальних управлінських рішень. 
       Тактичний механізм фінансової стабілізації, використовуючи окремі захисні заходи, у переважному виді являє собою наступальну тактику, спрямовану на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підприємства. 
       Стратегічний механізм фінансової стабілізації являє собою винятково наступальну стратегію фінансового розвитку, що забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів, підлеглу цілям прискорення всього економічного росту підприємства. 

2. Методи  прогнозування імовірності  банкрутства

       З позицій фінансового менеджменту банкрутство характеризує реалізацію катастрофічних ризиків підприємства в процесі його фінансової діяльності, унаслідок якої воно незручно задовольнити у встановлений термін пред\'явлені з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом. 
      До основних причин відносяться:

1. Серйозне  порушення фінансової стійкості  підприємства, що перешкоджає нормальному  здійсненню його господарської  діяльності. 
2. Істотна незбалансованість у рамках щодо тривалого періоду обсягів його грошових потоків.

3. Тривала  неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю  його активів.

До складу функцій фінансового менеджменту  в процесі здійснення ліквідаційних  процедур відносяться:

1. Оцінка  майна підприємства-банкрута по  балансовій вартості. 
2. Визначення обсягу і складу ліквідаційної (конкурсної) маси. 
3. Оцінка майна, що входить до складу ліквідаційної (конкурсної) маси, по ринковій вартості.

4. Визначення  обсягу реальних фінансових зобов\'язань  підприємства-банкрута. 
5. Вибір найбільш ефективних форм продажу майна. 
6. Забезпечення задоволення претензій кредиторів за рахунок реалізації майна підприємства-банкрута.

7. Розробка  ліквідаційного балансу підприємства-банкрута. 
13.2. Політика антикризового фінансового управління підприємством при погрозі банкрутства.

     Політика  антикризового фінансового управління являє собою частина загальної  фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці системи  методів попередньої діагностики  погрози банкрутства і „включении" механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його вихід із кризового стану.

     Реалізація  політики антикризового фінансового  управління підприємством при погрозі  банкрутства передбачає  
1. Здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак його кризового розвитку. 
2. Визначення масштабів кризового стану підприємства. 
3. Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства. 
4. формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам.

     5. Вибір і використання діючих  внутрішніх механізмів фінансової  стабілізації підприємства, що відповідають  масштабам його кризового фінансового  стану.

     6. Вибір ефективних форм санації  підприємства. 
7. Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо висновку підприємства з фінансової кризи. 
13.3. Система експрес-діагностики банкрутства 
Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді. 
У залежності від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства підприємства підрозділяється на дві основні системи: 
1) систему експрес-діагностики банкрутства; 
2) систему фундаментальної діагностики банкрутства. 
Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку по стандартних алгоритмах аналізу. 
Основною метою експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка масштабів кризового його стану.

     Експрес-діагностика  банкрутства здійснюється по наступних  основних етапах: 
1. Визначення об’єктів спостереження „кризисного поля", що реалізує погрозу банкрутства підприємства. Досвід показує, що в сучасних економічних умовах практично всі аспекти фінансової діяльності підприємства можуть генерувати погрозу його банкрутства.  
2. формування системи індикаторів оцінки погрози банкрутства підприємства. 
3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами.

     4. Попередня оцінка масштабів кризового  фінансового стану підприємства. Така оцінка проводиться на  основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики: 
• легка фінансова криза;

     • глибока фінансова криза;

     • фінансова катастрофа.

     При необхідності кожна з цих характеристик  може одержати більш заглиблену диференціацію.

     Система експрес-діагностики банкрутства  забезпечує раннє виявлення ознак  кризового розвитку підприємства і  дозволяє вжити оперативних заходів  по їхній нейтралізації. Її попереджувальний ефект найбільше відчуємо на стадії легкої фінансової кризи підприємства. При інших масштабах кризового фінансового стану підприємства вона обов’язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики. 

Моделі  визначення ймовірності  банкрутства:

1. П'ятифакторна модель Z-рахунку: 

    Z = 1,2K₁ + 1,4K₂ + 3,3K₃ + 0,6K₄ + 0,99K₅ , 

де    К₁ = ф1 ( р.260 – р.620) / ф1 р.280;          К₂ = ф2 р.220 / ф1 р.280;                                        

К₃ = ф2 р.170 / ф1 р.280;                                   К₄ = ф1 р.380 / ф1 р.620;                 

  К₅ = ф2 р.035 / ф1 р.280.                                           

    Прогноз імовірності банкрутства по п'ятифакторній моделі Альтмана

    2.  Моделі імовірності банкрутства Лису (Z_Л) та Таффлера (Z_Т)  :

                             Z_Л = 0,063x₁ + 0,092x₂ + 0,057x₃ + 0,001x₄,