Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності

 

Абсолютна фінансова стійкість характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у нього залишаються грошові кошти для закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, тобто для забезпечення наступного виробничого процесу матеріальними ресурсами.

Нормальна фінансова стійкість відбиває можливість підприємства своєчасно та в повному обсязі розраховуватися з кредиторами та інвесторами. Однак, такому підприємству може не вистачати грошових коштів для придбання виробничих запасів.

Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. ЇЇ відновленню може спонукати додаткова емісія акцій, залучення довгострокових кредитів банків.

Кризовий фінансовий стан вказує на імовірність банкрутства підприємства.

На кінець 2007 року підприємство мало абсолютно фінансову стійкість (280,03 тис, грн.; 414,03 тис. грн..; 607,69 тис. грн.); В таблиці 11 представлено відносні показники фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт автономії характеризує частку власних коштів підприємства у загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. На кінець 2007 року цей показник становить 0,52, що находиться в межах нормативу. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про велику міру довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчитиме про неспроможність отримати кредити банку, що є певною пересторогою для інвесторів і кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зменшення цього показника в динаміці (зменшення з 2,13 до 1,93) означає зменшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. На кінець 2007 року в кожній 1,93 грн., вкладених в активи підприємства, 93 копійок десь позичено.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Він показує скільки одиниць залучених коштів припадає на одиницю власних. Зменшення показника з 1,13 до 0,93 свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зміцнення фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку – капіталізоване.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує яка частина необоротних активів підприємства профінансована зовнішніми інвесторами. Зменшення цього показника з 0,52 до 0,06 свідчить про послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт довгострокового залучення коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел в сумі дають 1 і характеризують структуру довгострокових пасивів підприємства, що складаються з власного капіталу та довгострокових пасивів зобов’язань. Зменшення коефіцієнту довгострокового залучення коштів є позитивною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все у меншій мірі залежить від зовнішніх факторів.

 

 

2.3. Аналіз ділової активності  підприємства.

Ділова активність підприємства обумовлюється швидкістю оборотності його фінансових ресурсів. Виконання аналізу ділової активності передбачає розрахунок коефіцієнтів та періодів оборотності.

Коефіцієнт оборотності показує яку кількість оборотів за звітний період здійснює весь капітал підприємства чи його певний елемент.

Періоди оборотності визначають кількість днів, за які весь капітал підприємства чи його певний елемент може перетворитися в грошову форму. В таблиці 12 представлено коефіцієнти оборотності фінансових ресурсів підприємства. В таблиці 13 представлено періоди оборотності фінансових ресурсів підприємства.

Виходячи з наведених в таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 2,11 дня. Це привело:

а) до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,8;

б) до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,58 коп.

На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції (зростання обсягу виручки від оборотності прискорилося на 2,5 дня); зміна середнього залишку оборотних засобів (уповільнило оборотність оборотних коштів на 0,4 дня). Прискорення оборотності оборотних коштів на 2,11 дня вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 369,2 тис. грн.. Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо торік для одержання однієї гривні виручки було витрачено 8,85 коп. оборотних коштів, то у звітному році – тільки 8,27 коп., тобто менше на 0,58 коп. на кожну гривню виручки.

Динаміка коефіцієнтів оборотності фінансових ресурсів наведена на рисунку 5.

 

 

Рис. 5. Динаміка коефіцієнтів оборотності фінансових ресурсів ЗБК

 

2.4. Аналіз рентабельності підприємства.

Слово «рентабельність» походить з німецького «rentabel» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому. Рентабельність демонструє ефективність фінансово господарської діяльності підприємства та показує скільки гривень прибутку приходиться на 1 грн. реалізованої продукції – активів власного капіталу. Залежно від мети аналізу показники рентабельності доцільно об’єднати у такі групи:

• Показники рентабельності вкладеного капіталу;
• Показники рентабельності продукції.

Аналіз рентабельності ЗБК наведено в таблиці 14.

З наведених в таблиці даних можна зробити висновок о тенденції покращенні за останній рік всіх показників рентабельності. Так коефіцієнт рентабельності операційної діяльності збільшився до 0,27; коефіцієнт рентабельності капіталу покращився на 0,13; коефіцієнт рентабельності власного капіталу змінився з 0,025 в 2006 році на 0,25 в 2007 році; коефіцієнт рентабельності позикового капіталу збільшився на 0,28; коефіцієнт рентабельності необоротних активів становить 0,55; показник коефіцієнта рентабельності оборотних активів змінився з 0,02 на 0,18.

 

 

 

 

Висновок

 

У даній роботі освітлена сутність аналізу фінансового стану підприємства, зроблена класифікація методів і прийомів фінансового аналізу.

За інформаційну базу фінансового аналізу прийняті дані бухгалтерської звітності ЗБК за 2006 рік. Основними формами при аналізі фінансового стану є баланс (форма №1) і звіт про фінансові результати (форма №2).

Підсумок балансу дає орієнтовну оцінку суми коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства. Статті звіту про фінансові результати дають більше докладну картину про доходи й збитки підприємства.

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення , використання фінансових ресурсів підприємства й всю хазяйновиту-господарчу-виробничо-господарську діяльність підприємства.

У ході роботи зроблений аналіз хазяйновитої-господарчої-виробничо-господарської діяльності Енергодарьского заводу будівельних конструкцій. Зроблений аналіз дозволяє зробити висновки про те, що дане підприємство є типовим представником своєї галузі, його економічний стан у загальному характерно для всіх типових підприємств.

Аналіз фінансового стану підприємства показав, що ЗСК залишився збитковим підприємством, незважаючи на те, що прибуткообразуючі показники виросли в порівнянні з попереднім роком. Аналіз ліквідності балансу дозволяє охарактеризувати ліквідність ЗСК як недостатню. Це свідчить про те, що найближчим часом організації не вдасться поправити свою платоспроможність.

Ґрунтуючись на аналізі хазяйновитої-господарчої-виробничо-господарської діяльності й аналізі фінансового стану підприємства, у даній дипломній роботі показані шляхи підвищення фінансової стабільності підприємств в сучасних умовах і рекомендований вибір шляху підвищення фінансової стабільності підприємства.

Стан охорони праці на підприємстві перебуває на високому рівні, відповідно до законодавства України. Регулярно проводяться обходи робочих місць, у ході яких виявляються необхідні заходи щодо поліпшення умов роботи.

Зроблені розрахунки кількості шкідливих речовин, що надходять в атмосферу в процесі виробництва.

Проаналізувавши склад, структуру майна підприємства і джерел його утворення, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

• визначення питомих складових джерел набуття майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;
• порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;
• вивчення причин зміни складу структури майна і джерел його набуття, і передовсім тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;
• доведення до відома керівництва підприємства інформації, яка сприятиме прийняттю управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства..

Аналізу структури майна достатньо для того, щоб оцінити стан активів і наявності коштів на підприємстві для повернення боргів, але його замало для відповіді на запитання, наскільки вигідно інвестору вкласти капітал у це підприємство. Тому наступним напрямком аналізу фінансового стану підприємства і для внутрішніх, і для зовнішніх користувачів інформації є детальне вивчення ліквідності та платоспроможності підприємства.

 

 

 

 

 

 

Список використаних літературних джерел

 

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2001 №283/97-ВР.
2. Указ Президента України «Про заходи по підтримці підприємств, організацій умовах лібералізації» від 28.12.1994 №812.
3. Антикризове керування: від банкрутства - до фінансового оздоровлення/ Під ред. Г.П. Іванова. - М.: Закон і право, ЮНИТИ, 1995.-51с.
4. Астахов В.П. Аналіз Фінансової стабільності фірми й процедури, пов'язані з банкрутством. - М.: Вісь, 1994.-126с.
5. Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М: Фінанси й статистика, 1994.-154с.
6. Балабанів И.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? - М.: Фис, 1995-366с.
7. Берстайн Л.Н. Аналіз фінансової звітності. - М.: Фінанси й статистика, 1996.-256с.
8. Бірюков Н.К. Практичний бухгалтерський облік і аудит в Україні. Київ.: 1996.-375с.
9. Бухгалтерський аналіз. / Під ред. М.А.Гольцберга й Л.М.Хасан-Бек. Київ, 1993.-135с.
10. Василеві О.Д. Теорія фінансів. К.: НИОС - 2004.-279с.
11. Габрова Н.М., Добровский В.Н. Бухгалтерський облік виробничих і торговельних підприємств; за редакцією доктора економічних наук проф. Н. В. Кужельного. Київ.: «А.С.ДО.», 2004-375с.
12. Говорко О.Н. Про проблеми фінансів. - К.6 1995.-142с.
13. Завгородний В. П. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальна допомога для студентів вузів. 4-і изд. «А.С.К.», К.: 2003.-431с.
14. Кодацкий В. П. Ваш прибуток в умовах ринку. - М.: Фінанси й статистика, 1994.-326с.
15. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стабільності підприємств і показники. // Фінанси України. - 1998 №1.
16. Крейнина М.Н. Аналіз фінансового стану й інвестиційної привабливості акціонерних товариств у промисловості, будівництві й торгівлі. - М.: «ДИС», «Центр-мв-центр», 1994.-204с.
17. Критерії економічної оцінки підприємств. - М.: Політекс, 1996.-58с.
18. Новодворский В.Д. і ін. Бухгалтерська звітність: складання й аналіз Під ред. В.Д. Новодворского. - М.: Бухгалтерський облік, 1994.-567с.
19. Організаційно методичні аспекти й стратегії антикризового керування підприємством. / Під ред. А. Д. Медникова. Спб.: Навчальний центр
20. Пиндак Р., Рубинфельд Д. Мікроекономіка. - М.: Справа, 1992.
21. Положення про організації бухгалтерського обліку й звітності в Україні №250 від 3.04.93р.
22. Пушнар М. С. Тенденції й закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні. - Тернопіль: Економічна думка. 2003.
23. Радионова В. М., Федотова М. А. Фінансова стабільність підприємства. - М.: Перспектива, 1995.-448с.
24. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент. _ М.: Перспектива, 1995.
25. Стоянова Е.С. Фінанси маркетингу. - М.: Перспектива, 1995.
26. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Київ.: «А.С.К.», 2004.-586с.
27. Четыркин Е.М. Методи фінансових і комерційних розрахунків. - М.: Мова, 1992.-478с.
28. Шеремет А.Д. Комплексний економічний аналіз діяльності підприємств (питання методології). - М.: Економіка, 1994.-599с.
29. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика фінансового аналізу. М.: Инфра - М, 1995.-542с.
30. Економічний словник під ред. проф. буд.э.н. С.В.Мочерного, К.: 1995.