Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

1.1. Сутність фінансово-економічного аналізу та його завдання

1.2. Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів

1.3. Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

Розділ 2. Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності

Енергодарського заводу будівельних конструкцій

2.1. Аналіз ліквідності підприємства.

2.2. Аналіз фінансової стійкості  підприємства.

2.3. Аналіз ділової активності  підприємства.

2.4. Аналіз рентабельності підприємства.

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Перебудова господарчого механізму в умовах переходу на ринкові відносини об’єктивно пов’язана з процесами децентралізації систем управління народним господарством та його галузями, перенесенням центру важкості на мікро рівень, безпосередньо к процесам виробництва та обміну, тобто на даному етапі формування економічних відносин вибір систем та способів винесення фінансових рішень покладається на плечі безпосередньо виробника.

Але багато українських виробників знаходяться в критичному стані і в нових умовах виникає суттєва необхідність приведення всіх елементів функціонуючий системи управління, в відповідність з адекватною методикою господарювання, перехід на яку важок в зв’язку з підходами к веденню господарства яки склалися дуже давно; обліку господарських операцій; к самому процесу виробництва.

В ринкових умовах заставою кращого життя і основою стабільного підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при яком підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, може шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та поновленню, тобто такого співвідношення оборотних та іммобілізованих засобів (як в цілому, так і по частинам), при якому досягається оптимальний рівень економічних можливостей підприємства.

Визначення меж фінансової стійкості підприємства відноситься к числу найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, тому що недостатня фінансова стійкість може привести к відсутності у підприємств коштів для розвитку виробництва, їх фінансової неспроможності та в загалом к банкрутству, а «ізлишня» стійкість буде перешкоджати розвитку, отягчаючи витрати підприємства зайвими запасами та резервами, тому к формуванню моделі фінансової стійкості повинно бути застосовано науковий підхід шляхом підкріплення його реальними розрахунками ефективності любого фінансового рішення.

Для оцінки фінансово-економічної діагностики підприємства необхідно провести аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан представляє собою сукупність показників, відображаючих наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Ціль аналізу складається не лише в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а і виявити недоліки фінансової діяльності підприємства, вказати на причини їх виникнення. Діагностика дозволяє простежити зміни в динаміки, а також дозволяє постійно проводити роботу, направлену на поліпшення фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам слід вести роботу. В відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Разом з цим, фінансовий стан – це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньої середі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якої степені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відношенням.

Таким чином, фінансово-економічна діагностика являється складовою частиною та зв’язуючою ланкою двох найважливіших елементів управління діяльністю підприємства: фінансового менеджменту, з однієї сторони, та маркетингу, з іншої сторони. Ця обставина визначає особливості методів які застосовуються та систему аналітичних показників фінансової діяльності підприємства.

Фінансова діагностика – це один із способів виявлення причин негативних тенденцій в розвитку підприємства, на основі діагностики та аналізу, як вже було сказано, можливо побудувати таку модель управління фінансовою діяльністю підприємства, яка дозволить оптимізувати його прибуток та збільшити його майновий стан, ріст якого є заставою стабільності його стану на довгий період часу. Фінансова стійкість підприємства досягається лише тоді, коли підприємство має можливість постійного отримання прибутку. Фінансова стійкість визначається з тих умов, коли власні та залучені к ним засоби використовуються так, що грошові результати його діяльності, перш за все прибуток достатні для погашення кредиторської заборгованості та погашення податкових та інших зобов’язань.

Попередити банкрутство – значить вирішити проблему виживання. Проблема виживання вирішується на двох рівнях – макроекономічному (на рівні суверенної держави) та мікроекономічному (на рівні підприємства). На макрорівні необхідно призупинити руйнацію промислового комплексу, відновити сільськогосподарське виробництво шляхом побудови фермерських господарств, змінити податкову систему шляхом встановлення пільгових ставок для виробників. На мікрорівні необхідно знати, яка економічна стратегія оправдає себе в найближчі десять років, знайти своє місце в конкурентної боротьбі, адже місткість українського ринку далеко не вичерпана, необхідно йти по шляху використання нових технологій, швидко перебудовуватися на виробництво нової продукції в залежності від попиту, бути здатними адаптуватися к змінам, систематично аналізувати фінансову діяльність підприємства, щоб знати, по яким конкретним напрямкам слід вести роботу.

Ціль даної роботи – фінансово-економічна діагностика ЕЗБК. На основі діагностики будуть зроблені висновки та надані рекомендації по поліпшенню фінансового стану даного підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

 

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю параметрів, які виражають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план, бізнес-план, форми бухгалтерської звітності № 1 «Баланс підприємства» (додаток 1), « 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 2), декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

 

1. Сутність фінансово-економічного аналізу та його завдання

Зміст та основна цільова установка фінансово-економічного аналізу – оцінка фінансового стану та виявлення можливості підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкту за допомогою раціональної фінансової політики. Фінансовий стан господарюючого суб’єкту – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (тобто платоспроможності, кредитоздатності), використання фінансових ресурсів та капіталу, виконання обов’язків перед державою та іншими господарюючими суб’єктами.

В традиційному розумінні фінансово-економічний аналіз представляє собою метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Прийнято виділяти два види фінансово-економічного аналізу – внутрішній та зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться робітниками підприємства (фінансовими менеджерами). Зовнішній аналіз проводиться аналітиками, які не є робітниками підприємства (наприклад, аудиторами).

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства переслідує декілька цілей:

• визначення фінансового положення;
• виявлення змін в фінансовому стані в просторо-часовому розрізі;
• виявлення основних факторів, які визивають зміни в фінансовому стані;
• прогноз основних тенденцій фінансового стану.

Досягнення цих цілей досягається за допомогою різноманітних методів та прийомів.

 

1.2. Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства.

Різні автори пропонують різні методики фінансового аналізу. Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного й технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у вигляді двох модульній структури:

• експрес-аналіз фінансового стану,
• деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансового стану.

Його метою є наочна й проста оцінка фінансового благополуччя й динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. У процесі аналізу В.В. Ковальов пропонує розрахувати різні показники й доповнити їхніми методами, заснованими на досвіді й кваліфікації фахівця.

Автор вважає, що експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Ціль першого етапу - ухвалити рішення щодо доцільності аналізу фінансової звітності й переконатися в її готовності до читання. Тут проводиться візуальна й найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і власне кажучи: визначається наявність всіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність всіх звітних форм; перевіряються валюта балансу й всі проміжні підсумки.

Ціль другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому й фінансовому становищі господарюючого суб'єкта.

Третій етап - основний в експрес-аналізі; його ціль - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності й фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим або іншим ступенем деталізації в інтересах різноманітних користувачів (табл.. 1.).

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність або необхідність більше поглибленого й детального аналізу фінансових результатів і фінансового становища.

Деталізований аналіз фінансового стану.

Його ціль - більш докладна характеристика майнового й фінансового становища господарюючого суб'єкта, результатів його діяльності в стікаючому звітному періоді, а також можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює й розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

Таблиця 1

Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу

Напрямок аналізу	Показники
1	2
1. Оцінка економічного потенціалу  суб'єкта господарювання.
1.1. 1. Оцінка майнового становища	1. Величина основних коштів і  їхня частка в загальній сумі активів. 2. Коефіцієнт зношування  основних коштів. 3. Загальна сума господарських  коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства.
1.2. Оцінка фінансового становища.	1. Величина власних коштів і їхня частка в загальній сумі джерел. 2. Коефіцієнт покриття (загальний). 3. Частка власних оборотних  коштів у загальній їхній сумі. 4. Частка довгострокових  позикових коштів у загальній сумі джерел.
1.3. Наявність «хворих» статей у звітності.	1. Збитки. 2. Позички й позики, не  погашені в строк. 3. Прострочена дебіторська  й кредиторська заборгованість. 4. Векселі видані (отримані) прострочені.
2. Оцінка результатів фінансово-господарської  діяльності.
2.1. Оцінка прибутковості.	1. Прибуток. 2. Рентабельність загальна. 3. Рентабельність основної  діяльності.
2.2. Оцінка динамічності.	1. Порівняльні темпи росту виторгу, прибутку й авансованого капіталу. 2. Оборотність активів. 3. Тривалість операційного  й фінансового циклу. 4. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості.
2.3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу.	1. Рентабельність авансованого капіталу. 2. Рентабельність власного  капіталу.

 

Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів виконується за даними балансу підприємства з використанням прийомів вертикального та горизонтального аналізу.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу – розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка зміни питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Структура та динаміка джерел формування фінансових ресурсів підприємства у 2007 році наведені в таблиці 2.

Аналізуючи наведені дані, можна висновувати, що основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є власні кошти (51,77 % на кінець року). Вартість майна підприємства зросла за звітний період на 73,18 тис. грн., але тільки на 61 тис. грн.. – за рахунок власних коштів, це сприяє фінансовій стійкості підприємства; решта покривалась за рахунок збільшення зобов’язань підприємства.

За звітний період частка позикових коштів зменшилась на 2,29% і становила 19,47% у структурі майна, це дає підприємству змогу бути фінансово незалежним. Зростання нерозподіленого прибутку (темп приросту 26,98%) свідчить про ефективну діяльність підприємства. За останній рік відбулися зміни в структурі власного капіталу: так збільшився розмір додаткового капіталу на 3 тис. грн. В структурі балансу розмір довгострокових та короткострокових зобов’язань підприємства зменшився, що зменшує ризик втрати фінансової стійкості. В структурі кредиторської заборгованості переважають зобов’язання по короткостроковим кредитам банку та поточні зобов’язання по одержаним авансам. По поточним зобов’язанням за останній рік майже нічого не змінилося, незначно зменшилась заборгованість з оплати праці, зі страхування, заборгованість перед бюджетом по податкам, несвоєчасна сплата яких викликає нарахування пені.

За рахунок власних оборотних коштів на початок звітного періоду покривалось на 10,52% матеріальних оборотних коштів. На кінець звітного періоду частка цього джерела в матеріальних оборотних коштах зменшилась на 6,7%. Це свідчить про те, що прискорене зростання коштів поліпшить платоспроможність підприємства.

Структура та динаміка напрямів використання фінансових ресурсів підприємства у 2007 році наведені в таблиці 3.