Фінансова діагностика: поняття, завдання, етапи проведення

 

 

                                                  ЗМІСТ

 

Вступ____________________________________________________________3

Глава 1. Методичні основи проведення фінансової діагностики  підприємства

1.1 Фінансова діагностика:  поняття, завдання, етапи проведення__________5

1.2 Діагностика підприємства  за даними балансу і звіту про фінансові результати________________________________________________________8

1.3 Діагностика підприємства  за допомогою фінансових коефіцієнт_______12

Глава 2. Фінансова діагностика ПНВП «Укрсенсор».

2.1 Оцінка поточного стану  підприємства і його змін в  порівнянні з попереднім періодом.______________________________________________19

2.2 Розробка програми дій на майбутнє.______________________________40

Висновок________________________________________________________43

Список літератури________________________________________________45

Додатки_________________________________________________________46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Вступ

 

Фінансова діагностика є  частиною економічного аналізу та являє  собою спосіб оцінки і прогнозування  фінансового стану об'єкта на основі його фінансової звітності. У системі  фінансового менеджменту і аудиту фінансова діагностика представляє один з найбільш істотних елементів. Практично всі користувачі даних бухгалтерського обліку та фінансових звітів в тій чи іншій мірі використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень. [6].

У сучасних умовах господарювання, коли підвищена увага приділяється вимогам міжнародних стандартів, дуже важливе використання чіткої методики фінансової діагностики, що відповідає умовам ринкової економіки. Така методика потрібна для обґрунтованого вибору ділового партнера, визначення ступеня фінансової стійкості підприємства, оцінки ділової активності та ефективності підприємницької діяльності.

Актуальність фінансової діагностики в нашій країні (та й в усьому світі) не тільки не знизилася, але й навіть навпаки - значно зросла, адже тепер від того, в якому  фінансовому стані перебуває  підприємство, залежить не тільки його успіх, а саме елементарне виживання  в умовах поточної кризи. Саме тому аналізу фінансового стану підприємства приділяється сьогодні дуже багато уваги, причому не тільки з боку його акціонерів, що бажають знати досконально  всю економічну складову своєї фірми, але і з боку численних інвесторів, які планують здійснювати в неї  свої грошові вкладення. [7].

Забезпечення виживаності  та розвитку підприємства в сучасних умовах в значній мірі залежить від  уміння управлінського персоналу реально  оцінювати фінансовий стан, як свого  підприємства, так і фінансовий стан підприємств потенційних конкурентів. Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства.

Вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані  економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому  і виробничому відношенні.

У зв'язку з вищесказаним можна зробити висновок про значущість проведення оцінки фінансового стану  підприємства. [2].

У цілому, фінансова діагностика  підприємства, дозволяє:

1) оцінити загальний фінансовий  стан підприємства і вплив  факторів на ступінь його зміни;

2) вивчити відповідність  між засобами і джерелами, раціональності  їх розміщення та ефективності  використання;

3) дотримати фінансову,  розрахункову і кредитну дисципліни;

4) визначити платоспроможність  і фінансову стабільність підприємства;

5) спрогнозувати довго-короткострокову  фінансову стабільність.

  Основна мета фінансової  діагностики - одержання невеликого  числа ключових параметрів, що  дають об'єктивну і точну картину  фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін  у структурі активів і пасивів,  у розрахунках з дебіторами  і кредиторами. [4].

Метою роботи є дослідження  методів оцінки фінансового стану  організації, як інструменту ухвалення  управлінського рішення. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- Вивчити теоретичні основи оцінки фінансового стану підприємства;

- Оцінити фінансовий стан підприємства;

- Визначити і сформулювати заходи щодо поліпшення фінансового стану.

Результати проведеної оцінки фінансового стану підприємства украй важливі. Вони створюють основу для прийняття якісних рішень, як власниками підприємства, так і  кредиторам, і інвесторам. Перші  прагнуть підвищити прибутковість  капіталу і забезпечити стабільність положення фірми, а другі - мінімізувати свої ризики по позиках і внескам. [8].

 

 

 

 

 

 

 

Глава 1. Методичні основи проведення фінансової діагностики  підприємства

1.1 Фінансова діагностика:  поняття, завдання, етапи проведення

Фінансова діагностика - це виявлення симптомів, що свідчать про  можливі погіршення фінансової ситуації, про відхилення, які можуть вплинути на підприємство, затримати досягнення поставлених цілей і вирішення  завдань. Фінансова діагностика  ґрунтується на фінансовому аналізі. [4].

Спочатку здійснюється фінансовий аналіз, потім проводиться фінансова  діагностика, вживаються заходи фінансового  оздоровлення, складається фінансовий прогноз.

Основна мета фінансового  аналізу - виявити і оцінити тенденції  розвитку фінансових процесів на підприємстві.

Основа складання фінансового  аналізу - це аналіз фінансової звітності, який використовує наступні аналітичні методи:

1. горизонтальний аналіз - це аналіз зміни окремих показників  у динаміці за кілька періодів. При цьому розраховуються:

- Абсолютні зміни показників:

2. вертикальний аналіз - це аналіз питомої ваги окремих складових у загальному підсумку, аналіз структури.

3. факторний аналіз - дозволяє  виявити вплив окремих факторів  на кінцевий результат.

4. аналіз за допомогою  фінансових коефіцієнтів, які визначаються  співвідношенням окремих показників  балансу і звіту про прибутки  і збитки.

На основі фінансової діагностики  розробляються рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. [2].

Заходи, які слід прийняти для фінансового оздоровлення:

- Зміна структури балансу

- Зміна цінової політики

- Зміна політики управління  витратами

- Зміна дивідендної політики.

Коефіцієнтний аналіз є одним  з найбільш поширених у фінансово-аналітичній  практиці інструментів оцінки фінансового  стану, проте його адекватність цілям  користувачів викликає деякі сумніви.

Зокрема, результативність коефіцієнтного аналізу обмежує  ряд факторів:

• множинність пропонованих наборів коефіцієнтів;
• складність обґрунтованого нормування показників;
• відсутність чітких механізмів інтерпретації значень показників і отримання підсумкових висновків та рекомендацій. [1].

Прагнення до такої деталізації  фінансового аналізу зумовило розробку, розрахунок і поверхове використання явно надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів, тим більше що більшість  з них знаходиться у функціональній залежності між собою.

Разом з тим, розрахунок фінансових коефіцієнтів є прийомом, успішність застосування якого багато в чому визначається не стільки володінням технікою розрахунків, скільки здатністю  розуміти використовувану інформацію та вмінням аналітично інтерпретувати отримані результати розрахунків. [1].

В іншому випадку, використання даного інструменту носить скоріше  арифметичний, ніж економічний характер. Такі недоліки коефіцієнтного аналізу  в сучасному вигляді не представляються  критичними. Існує об'єктивна необхідність розвивати даний аналітичний  інструмент.

Інтегральні методики оцінки фінансового стану припускають  синтезування фінансових індикаторів  в комплексні конструкції за наступними напрямками: регресійні моделі оцінки ймовірності банкрутства, банківські кредитні рейтинги, галузеве аранжування, аналіз нечітких множин та зведені  рейтингові моделі.

Незважаючи на достоїнства  регресійних моделей передбачення банкрутства, спроби механічного їх впровадження в діяльність українських  аналітиків обмежуються низкою об'єктивних передумов. По-перше, на даний момент відсутні моделі, сформовані на базі української  фінансової звітності. По-друге, досить віддалений від української практики вид мають західні інтегральні  показники, які використовуються багатьма вітчизняними аналітиками для оцінки ймовірності банкрутства компаній.

Таким чином, використання таких  моделей вимагає великих пересторог, так як вони не зовсім підходять  для оцінки ризику банкрутства наших  суб'єктів господарювання, так як не враховують специфіку структури  капіталу в різних галузях. [4].

Далі слід фінансовий прогноз, який повинен показати, як зміниться  фінансова ситуація в перспективі, якщо розроблені заходи будуть здійснені  або якщо збережуться всі негативні  тенденції (оптимістичний або песимістичний  прогноз).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Діагностика підприємства  за даними балансу і звіту  про фінансові результати.

Горизонтальний  аналіз

Горизонтальний аналіз звітності - це порівняльний аналіз фінансових даних  за ряд періодів. Даний метод також  відомий під назвою "трендовий аналіз".

При горизонтальному аналізі  звітності, береться показник і простежується  його зміну протягом двох або більше періодів. В якості періодів можуть братися будь однакові часові інтервали, але зазвичай для бухгалтерської звітності використовують поквартальний  аналіз або аналіз даних по рокам. Кількість аналізованих періодів може варіювати залежно від конкретного  завдання, проте якісний аналіз, як правило, можливий, коли в аналізованому  ряду більше 3-х періодів.

У частині бухгалтерської звітності найбільш поширений горизонтальний аналіз балансу, звіту про прибутки і збитки; рідше - звіт про рух  грошових коштів, зміні капіталу. При  аналізі балансу простежують  зміна вартості окремих видом  майна і зобов'язань протягом розглянутого періоду. При аналізі  звіту про прибутки і збитки розглядають  зміна виручки, витрат, фінансових результатів. [3].

При горизонтальному аналізі  використовують два підходи:

• Порівняння зміна в абсолютних величинах (наприклад, гривнях)
• Порівняння змін у відносних (процентних) величинах

Як правило, у звіті  аналітик використовує обидва підходи. При цьому більш наочним підходом виступає аналіз зміни у відсотках  до попереднього (або першому) періоду (наприклад, "за останні три місяці виторг виріс на 20%").

Протилежним за змістом горизонтальному  аналізу є вертикальний аналіз звітності, де порівняння йде не в хронології (по періодах), а в рамках одного періоду  в порівняння з іншими показниками.

Таблиця 1 - Узагальнений горизонтальний аналіз Активу Балансу підприємства.

 

 

 

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
				абсолютне, тис грн	відносне, %
Необоротні активи	080	НА1	НА2	НА2 – НА1	(НА2 – НА1)/ НА1 х 100%
Оборотні активи	260	ОА1	ОА2	ОА2 – ОА1	(ОА2 – ОА1)/ ОА1 х 100%
Витрати майбутніх періодів	270	ВМ1	ВМ2	ВМ2 – ВМ1	(ВМ2 – ВМ1)/ ВМ1 х 100%
Разом Актив (080 + 260 + 270)	280	А1	А2	А2 – А1	(А2 – А1)/ А1 х 100%
дані фінансової звітності  – Балансу підприємства				розрахункова частина

Таблиця 2 - Узагальнений горизонтальний аналіз Пасиву Балансу підприємства.

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
				абсолютне, тис грн	відносне, %
Власний капітал	380	ВК1	ВК2	ВК2 – ВК1	(ВК2 – ВК1)/ ВК1 х 100%
Забезпечення наступних витрат і платежів	430	ЗВ1	ЗВ2	ЗВ2 – ЗВ1	(ЗВ2 – ЗВ1)/ ЗВ1 х 100%
Довгострокові зобов'язання	480	ДЗ1	ДЗ2	ДЗ2 – ДЗ1	(ДЗ2 – ДЗ1)/ ДЗ1 х 100%
Поточні зобов'язання	620	ПЗ1	ПЗ2	ПЗ2 – ПЗ1	(ПЗ2 – ПЗ1)/ ПЗ1 х 100%
Доходи майбутніх періодів	630	ДМ1	ДМ2	ДМ2 – ДМ1	(ДМ2 – ДМ1)/ ДМ1 х 100%
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630)	640	П1	П2	П2 – П1	(П2 – П1)/ П1 х 100%
дані фінансової звітності  – Балансу підприємства				розрахункова частина