Види сучасних грошей

 

 УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економічної теорії

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

                            «Види сучасних грошей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                 

 

                                                                                   _____________________________________

(резолюція  «до захисту»)

 

 

 

_______________ _______________ ______________

(підпис студента) (дата) (підпис)

 

 

                                      

 

                                        Київ-2010

   

ВСТУП ……………………………………………………………………...3-4

Розділ 1. Сутність та функції грошей…………………………………….5-17                         

       1.1. Сутність грошей……………………………………………….......5-7

       1.2. Функції грошей. Світові гроші……………………………….....8-17

Розділ 2. Форми Грошей. Грошовий обіг……………………………....18-25

Розділ 3. Проблеми стабілізації грошової системи. Інфляція…………26-36

      3.1 Проблеми стабілізації грошової системи……………………….26-33

      3.2 Інфляційнї процесси в Україні……………………………………34-36

Висновок……………………………………………………………………37-38 Список літератури …………………………………………………………….39                                                                                                  Вступ    Актуальність  теми дослідження. Гроші посідають значне місце у ринковій економіці. Вони забезпечують життєдіяльність кожної з ринкових структур, сприяють подальшому розвитку процесу суспільного відтворення матеріальних та нематеріальних благ, їх виробництву, обміну, розподілу та споживанню. Грошові відносини є найскладнішим елементом ринку. Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та, впливу грошей і грошової політики на стан економіки здійснює грошова (монетарна) теорія, яка є складовою загальної економічної теорії. Економічна ж теорія, як наука, виникла завдяки аналізу грошових відносин. Гроші пройшли тривалий і  складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення їх економічної  суті та підвищення суспільної ролі, а  й урізноманітнення їх форм. Під  впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення  вимог ринку до грошей останні  періодично скидали одну форму і  набували іншої, більш адекватної новим  умовам. Історія грошей по суті є  процесом поступового відбору окремих  товарів чи особливих штучних  форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах. Історія грошей і грошового  обігу належить до проблем, котрі  традиційно мало досліджувалися в українській  історіографії, економічній теорії,  незважаючи на те, що її розробка дає змогу ввести нові джерела для вивчення фінансово-економічної історії України. Походження, сутність та функції  грошей знайшли своє відображення у працях Базилевича В.Д., Абросимова В.М., Попова В.М., Мочерного С.В., Довженко М.В., Нурієва Р.М., Поплюйко Я., Пушкаренко П.І., Кушнарьова Б.П., Кеннеді М., Мартиняка Т.П., Царенко О.М., Юхименко П.І. та ін.

 

 

 

Предметом дослідження є процес створення та функціонування грошей та проблеми інфляції

Метою дослідження є  вивчення  походження, сутності та функцій сучасних грошей, ролі грошових агрегатів. Грошовий обіг в україні.

Для реалізації мети дослідження необхідно  вирішити наступні завдання дослідження:

-         розглянути підходи щодо походження грошей:

-         визначити сутність та функції грошей;

-        дослідити головні питання про форми грошей та грошовий обіг

-         визначити проблеми стабілізації грошової системи      

-        охарактеризувати інфляційні процеси в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сутність та функції грошей

1.1. Сутність грошей.

За своїм  місцем у товарному виробництві  й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економіки, зокрема нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби інвестування.

У літературі існує безліч різних визначень грошей, які значно відрізняються одне від одного. Під грошима часто розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми; товар особливого роду, ще виконує роль загального еквівалента; те, що використовується як гроші . Л. Харріс визначає гроші як «будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця й засіб збереження вартості». Р. Барр пише, що «гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві». С. Фішер, Р. Дорн-буш і Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «Гроші—загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів.” Яскравим прикладом суто функціонального підходу в цьому питанні слугує визначення К.Р.Макконнела і С.Л.Брю: “Гроші -  це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші”

Підсумовуючи  різні визначення сутності грошей (а  їх дуже багато) я виділила такі особливості:

- грошима  у широкому змісті можуть бути  названі будь-які знаки цінності, що служать для розміну, придбання  інших предметів, чи наймання  людської праці;

- гроші  - це суспільний інститут, що збільшує  багатство, знижуючи витрати обміну  і, сприяючи більшій спеціалізації  відповідно з наявними порівняльними  перевагами людей;

- Переваги  використання грошей, у порівнянні  з натуральним обміном, величезні.  Витрати обміну були б набагато  більші, а суспільне багатство  внаслідок цього набагато менше,  якби не існувало грошей, що  значно полегшують весь цей  процес. В економічній системі,  обмеженій натуральним обміном,  людям приходилося затрачати  непомірну кількість часу на  пошук тих,  із ким їм було  б вигідно обмінюватися.

- Гроші  це те, що приймають як сплату  за товари, послуги і борги,  отже гроші – це засіб обміну. Люди приймають гроші в обмін  на товари і послуги, щоб  потім обміняти гроші на ті  товари і послуги, які вони  хочуть придбати.

                   - Гроші служать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості». Роль грошей як «одиниці виміру» дозволяє використовувати встановлені ціни для угод.

Сучасна західна грошова теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. Представники іншої економічної школи, що має своїми витоками трудову теорію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент.

Усунути недоліки цих двох визначень  грошей спробували прибічники так званого портфельного підходу до вивчення грошей. Вони використали умовний портфель активів окремого економічного суб'єкта, в якому всі активи розмістились в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обмін

           На першому місці в портфелі розміщена готівка, оскільки вона має

найвищу абсолютну ліквідність, і тому ні в кого не виникає сумніву, що це — гроші. Навіть окремий показник для неї встановили — агрегат МО. На другому місці розміщені вклади до запитання та карткові, які мають хоч і високу ліквідність, проте нижчу, ніж готівка. їх ще теж вважають грошима, проте дещо «нижчого сорту» і включають уже до іншого показника — агрегату МІ. На третьому місці розміщені строкові вклади, які мають ще нижчу ліквідність, за що їх називають квазігроші і включають уже у третій грошовий показник — агрегат МЗ. Ще нижчу ліквідність має наступний актив — облігації, в якому є елементи з достатньою ліквідністю, а є й з украй низькою. Тому в одних країнах перші з них вважають ще грошима, а другі — ні, а в інших країнах усі облігації вже не вважають грошима. Так, у США короткострокові облігації державної позики ще вважають грошима і включають у новий грошовий агрегат МL. В Україні ж усі активи групи «облігації» не вважають грошима і показник, адекватний американському агрегату МL, взагалі не визначається.

Маючи товарну форму, гроші  разом з тим принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись відповідними благами. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкретних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.  [9, ст. 10-14]

 

1.2. Функції грошей.

     Вивчення сутності грошей та еволюції їхнього розвитку становить базу монетарної теорії. Сутність грошей як економічної категорії проявляється в їх функціях. В літературі існують різні підходи до розгляду цих функцій. К. Маркс дослідив п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів (заощадження), засобу платежу і світових грошей.

 

Міра вартості	Служить еквівалентом вартості всіх товарів.
Засіб обігу	Служить посередником при обміні, стимулюють обмін товарів.
Засіб утворення скарбів (нагромадження)	Виступають як резерв багатства, регулюють  грошовий обіг.
Засіб платежу	Забезпечують погашення боргових зобов¢язань.
Світові гроші	Виступають як: міжнародний засіб платежу; загальний купівельний засіб; сприяють матеріалізації багатства.

 

Єдність усіх функцій дає загальне уявлення про гроші, їх роль у суспільному  відтворенні . Важливою умовою теоретичного пізнання  функцій грошей є послідовне забезпечення діалектичного підходу  до їх аналізу. В процесі розвитку товарно-грошових відносин не лише ускладнюються  дії функцій грошей, а й з¢являються нові  і відмирають старі  форми та ознаки грошей. У цьому і проявляється діалектика розвитку грошей як процесу, що динамічно розвивається, вдосконалюється.

Першою функцією грошей є функція міри вартості, тобто їх спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посередником при визначенні ціни. Тільки наявність вартості у грошового товару забезпечує одночасну появу еквівалентів товару і грошей на протилежних полюсах та їх наступний обмін у відповідності із законом вартості в функції грошей як засіб обігу та платежу і світових грошей. [1, ст.16]

Ми використовуємо функцію  міри вартості, коли, дивлячись на етикетку або в цінник, з'ясовуємо ціну товару чи послуги. В цей момент ми подумки зіставляємо ціну даного товару з іншими та з власними доходами і робимо певний вибір. Ця функція реалізується і під час торгу між покупцем і продавцем на вільному ринку, а також при визначенні ціни за певні послуги, що надаватимуться в майбутньому. [4, ст.99]

Разом з тим, необхідно  мати на увазі, що не гроші роблять  товари порівнюваними. Товари порівнювані за допомогою грошей тому, що вони як і гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ними базу порівняння — абстрактну працю. Виражена в грошах вартість товару є ціною. Ціна або грошова форма товару — це форма лише ідеальна. Вартість взуття, одягу, автомобілів, відеомагнітофонів тощо існує хоча і невидимо в самих речах, вона виражається в їх відношенні до золота. Так як вираз товарних вартостей в золоті носить ідеальний характер, то для цієї операції може бути застосоване також лише уявне або ідеальне золото. Кожний товаровласник і товаровиробник знає, що він ще не перетворює свій товар в гроші, якщо надав їх вартості форму ціни і, що йому не потрібно ні граму реального золота для того, щоб виразити в ньому великий обсяг вартостей. Отже, свою функцію міри вартостей гроші виконують як уявні гроші, що подаються ідеально, тому що тут має місце лише ідеальний переказ товару в їх загальне вартісне буття. Хоча функцію міри вартості виконують гроші, що подаються лише уявно, ціна цілковито залежить від реального грошового матеріалу.

Функція міри вартості відображає відношення товару до грошей, як загального еквіваленту. Однак для визначення ціни товару цього недостатньо. Необхідний масштаб для їх порівняння, одиниця виміру речовинної субстанції загального еквіваленту. Коли гроші відносяться до самих себе, вони виступають як масштаб цін. Масштаб цін не є новою функцією грошей. Це іншого роду функція — "природної субстанції" грошового матеріалу. Хоча речовинним носієм обох функцій с одне і те ж золото, гроші як міра вартості і як масштаб цін викопують дві різні функції, що різняться своєю природою.

Міра вартості — економічна функція грошей, що залежить від держави. Гроші як міра вартостей є суспільним вартісним еквівалентом, втіленням суспільно необхідної абстрактної праці і виразом вартостей товару. А це означає, що ця функція визначається законом вартості.

Масштаб цін має юридичний  характер, залежить від волі держави і служить для вираження не вартості, а ціни товару. Через масштаб цін ідеальна, уявна ціна, що надається товару як показник величини вартості, перетворюється в прейскурантну або ринкову ціну виражену в національній грошовій одиниці.