Видатки Державного бюджету України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет фінансів

 

 

 

                                                                                   Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

на тему:

 

«Видатки Державного бюджету»

з дисципліни «Фінанси»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 31-Фзр  групи

Мартинюк Світлана

Вікторівна

 

 

 

Науковий  керівник:

 Викладач  кафедри фінансів

 

 

 

 

 

 

Тернопіль–2012

ЗМІСТ

 

 

Вступ …………………………………………………………………………………3

1. Теоретична сутність видатків Державного бюджету…. …………………..6
2. Аналіз видатків Державного бюджету України..…………………….……16
3. Напрями оптимізації видатків Державного бюджету……………….…….28

Висновки……………………………………………………………………………35

Список використаних джерел……. ………………………………………………38

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

     До недавнього часу в Україні відбувались глибокі економічні зміни, здійснювався складний процес заміни старого механізму управління економікою ринковими методами господарювання. На сучасному етапі розвитку трансформаційні зрушення обумовлюються впливом рецесивних процесів в світовій економіці, які впливають як на сферу виробництва, так і споживання. При цьому найбільш страждають суспільні та індивідуальні інтереси громадян, захист яких покладений на державу. Тому механізм розподілу видатків держави потребує особливої уваги. 

 Проблеми бюджету залишаються найвразливішим місцем української економіки. Під час кризи фінансові можливості держави обмежені, тому потреби суспільства не відповідають обсягам наданих коштів.

     Проте, бюджет держави виступає дієвим інструментом регулювання економічних процесів і засобом реалізації державної політики; в ньому концентрується вагома частка валового внутрішнього продукту, що централізовано розподіляється на розвиток національної економіки. При цьому ключові функції бюджету виконуються за рахунок ефективного управління його складовими, в першу чергу, видатковою частиною.

     Якісне виконання державою своїх функцій може бути забезпечене за рахунок відповідних обсягів та оптимальної структури видатків бюджетів. Тому проблеми використання бюджетних видатків у стимулюванні соціально-економічних процесів, раціонального розподілу видатків між окремими ланками бюджетної системи були завжди предметом особливої уваги з боку суспільства, адже саме за рахунок видатків бюджетів держава забезпечує розвиток пріоритетних галузей економіки, соціально - культурної сфери, підтримує належний рівень соціального захисту населення, обороноздатності країни та діяльність органів державної влади, державного управління, місцевого самоврядування. 

     Так як  видатки бюджету є інструментом  досягнення вищого критерію справедливості  у розподілі державних благ  з метою досягнення граничного  рівня добробуту для кожного  члена суспільства, тому вкрай  важливим є визначення слабких місць і недоліків бюджетної політики держави та дослідження максимально ефективного розподілу видатків бюджету.

     Питання пов‘язані із формуванням видаткової частини Державного бюджету України постійно знаходяться в центрі уваги вчених - економістів, представників влади, соціальних служб. Зокрема, велику увагу цьому питанню присвятили такі видатні зарубіжні та українські вчені як: В. Андрущенко, С. Буковинський, О. Василик, Т. Вахненко, В. Гейць, В. Глущенко, А. Гриценко, І. Дьяконова, А. Ілларіонова, Б. Кваснюк, С. Лондар, І. Луніна, І. Мітюкова, А. Покритана, В. Протасов, І. Радіонова, І. Сало, В. Сумароков, В. Суторміна, В. Федосов, І. Чугунова, С. Юрій та ін.

     Але сучасний етап трансформації економічних відносин вимагає системно-ситуативного підходу до аналізу та вирішення проблем формування видатків, що в перелічених працях використано не в повній мірі.

     Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи являється дослідження видаткової частини Державного бюджету України та пошук шляхів підвищення ефективності видаткової  частини державного бюдету.

     Для досягнення  мети необхідно вирішити наступні  завдання:

• Визначити суть, економічний зміст та форми видатків Державного бюджету України;
• Проаналізувати склад, структуру та динаміку видатків Державного бюджету України;
• визначити проблеми, що виникають при формуванні видаткової частини бюджету;
• Запропонувати заходи, які можуть підвищити ефективність видаткової частини Державного бюджету і бюджетної системи України в цілому.

     Об’єктом дослідження є проведення видаткової частини Державного бюджету України та відносини, що виникають при формуванні і розподілі фондів грошових коштів.

     Предметом дослідження є теоретичні засади та практика виконання Державного бюджету за видатками.

     При написанні роботи були використані законодавчо-нормативні акти України, що регламентують проведення бюджетної політики, закони України, статичні показники періодичної літератури, а саме журналів "Фінанси України", "Економіка України", "Статистика України", а також інтернет-ресурси. 

     Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 37 сторінках тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретична сутність видатків Державного бюджету

 

 

     Державний  бюджет - центральна ланка фінансової системи суспільства. Бюджет держави як об'єктивна економічна категорія [26, с.243] - це сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою ії функцій.

     Сутність бюджету держави не буде повною, якщо не розглянути функції, які він виконує. Економічна думка останніх років така, що бюджет держави виконує дві функції - розподільну і контрольну. Через розподільну функцію проходить процес концентрації грошових коштів в руках держави і їх використання з метою задоволення загальнодержавних потреб; контрольна функція дає змогу регулювати і слідкувати, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються.

     За формою бюджет є основним фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових планів, які існують у країні. У бюджеті як основному фінансовому плані відображені результати розподільних процесів, що здійснюються за допомогою бюджетних відносин, передбачені джерела та обсяги надходжень, напрями розподілу та використання коштів централізованого грошового фонду держави. Бюджет як фінансовий план має власну форму, є збалансованим.

     Призначення бюджету - забезпечити фінансовими ресурсами потреби економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в державі.

     Видатки бюджету відіграють провідну роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства. На обсяги, склад і структуру видатків впливають обсяги і характер функцій держави, адже в умовах товарно-грошових відносин будь-яка держава повноцінно зможе виконувати свої функції, маючи для цього необхідну суму бюджетних ресурсів.

     Відповідно до Бюджетного кодексу [5] України видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

     Видатки Державного  бюджету — це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій.

 Поняття "видатки" у  кодексі розкривається за допомогою  витрат, а витрати — за допомогою  видатків, зокрема підкреслюється, що витрати бюджету - це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

     На перший погляд, видатки і витрати характеризують одні й ті самі процеси. Однак насправді між видатками й витратами є суттєві відмінності.

     Так, термін "видатки" використовується для найменування тих розподільних відносин, які пов'язані з використанням централізованого грошового фонду держави, характеризуються одностороннім рухом грошових коштів і не обмінюються на відповідні еквіваленти.

     На відміну від видатків бюджету, витрати здійснюються відповідними суб'єктами на стадії обміну, характеризуються двостороннім рухом вартостей, тобто обмінюються на необхідний еквівалент вартості товарів чи послуг. Тому проведення витрат виходить за межі сфери бюджетних відносин і стосується кінцевого використання бюджетних ресурсів держави.

     Отже, видатки бюджету за певних умов перетворюються на витрати (виплата зарплати, оплата вартості товарно-матеріальних цінностей, комунальних послуг тощо). Однак окремі видатки можуть не набувати форм витрат, а виділені бюджетні кошти продовжуватимуть свій рух (виплата стипендій, соціальних допомог, погашення позик тощо). У цілому зв'язок видатків бюджету із витратами наведено на рис. 1.1.

Отже, розпорядники бюджетних  коштів є суб'єктами бюджетних відносин, через яких забезпечується виконання  видаткової частини бюджету.

    

Рис. 1.1 Взаємозв'язок видатків бюджетів з витратами розпорядників коштів[1, с.36]

 

     Розпорядниками бюджетних коштів виступають керівники бюджетних установ, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету. За обсягами наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних і розпорядників нижчого рівня (другого, третього ступеня).

     Наведена схема наочно характеризує рух бюджетних коштів у процесі виконання видаткової частини бюджету, завершуючи його списанням видатків. Так, видатками бюджету будуть вважатися кошти, затверджені у бюджеті відповідним правовим актом, встановлені обсяги бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису, а також видатки розпорядника бюджетних коштів, затверджені у кошторисі. Процес використання бюджетних коштів на виконання бюджетних програм слід вважати витратами, які списуються за рахунок видатків розпорядника бюджетних коштів. Після закінчення звітного періоду видатки за кошторисом розпорядника бюджетних коштів списуються на видатки бюджету.

     У процесі розкриття сутності видатків доцільно виходити з позицій, що бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни.

     Розподільні процеси, пов'язані з видатками бюджетів, характеризуються різноманітністю та взаємозв'язком. Причому є тісний діалектичний взаємозв'язок між видатками бюджетів і функціями держави, який полягає у тому, що збільшення функцій зумовлює збільшення видатків, і навпаки.

     Функції держави є визначальним чинником, який впливає на обсяги видатків бюджетів та їх розподіл і використання, адже без достатнього рівня бюджетних ресурсів такі функції якісно виконати не можливо. Тому в теорії і на практиці під час складання бюджету, визначення його параметрів держава зобов'язана виходити не з обсягів доходів, а з потреби у видатках. Це підтверджується світовим історичним досвідом та фінансовою наукою.

     У процесі використання коштів бюджетного фонду держава вступає у відносини з:

• підприємствами, організаціями та установами з приводу їхнього фінансування;
• фізичними особами, громадянами країни з приводу виплат, пов'язаних із соціальними гарантіями;
• юридичними і фізичними особами, іноземними державами, міждержавними об'єднаннями з приводу повернення державних позик і сплати відсотків;
• органами місцевого самоврядування з приводу бюджетного регулювання;
• іншими суб'єктами відповідно до чинного законодавства.

     Сукупність цих грошових відносин становить зміст видатків бюджетів як об'єктивного економічного поняття.

     У результаті прийняття законодавчих актів видатки бюджетів як об'єктивне економічне поняття набувають конкретних матеріальних форм, зокрема кошторисного фінансування, бюджетних інвестицій, державних трансфертів, бюджетних кредитів, бюджетних резервів. Саме цим забезпечується єдність теоретичних основ і практики організації видатків бюджетів.

     Видатки бюджетів виявляються за допомогою конкретних видів, які характеризуються якісно та кількісно. Якісна характеристика дає змогу встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна їх величину. Кількісна і якісна сторони можуть вступати у суперечність, причому гострота таких суперечностей може бути суттєвою, мати руйнівні наслідки. Наприклад, потреби Української держави, що визначаються якісною характеристикою, значно перевищують кількісну сторону, тобто суму видатків, необхідну для задоволення відповідних потреб суспільства. Це супроводжується постійним недофінансуванням (більше половини) усіх галузей економіки та соціально-культурної сфери, одним з найнижчих рівнів життя громадян серед європейських країн, інфляцією, бюджетним дефіцитом, соціально-економічною нестабільністю, зростанням недовіри до влади, скороченням чисельності населення тощо. У таких випадках держава зобов'язана регулювати ці процеси, приймати оптимальні рішення, навіть якщо вони будуть непопулярними, мати розроблену стратегію поведінки.