Суть та форми кредитування підприємств

     Головні критерії та обсяги фінансування підприємств  по лінії ЄБРР:

     * фінансуються тільки проекти  підприємств з приватною формою власності, які функціонують переважно у галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості та послуг;

     * допроектні активи підприємств  не повинні перевищувати 2,5 млн  доларів США за винятком вартості  споруд та будівель;

     * кількість працівників не повинна перевищувати 500 осіб;

     * частка приватної власності має  бути не меншою за 51 %;

     За  рахунок коштів ЄБРР здійснюються короткострокове  та довгострокове фінансування проектів, які задовольняють вимоги ЄБРР.

     Короткострокове кредитування надається для реалізації експортних контрактів та придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.

     Довгострокове кредитування надається для фінансування основних засобів (придбання нового вітчизняного та імпортного обладнання).

     Типові  умови кредитування такі:

     - мінімальна сума кредиту - 50 тис.  дол. США;

     - максимальна сума кредиту 

     - встановлюється для кожного уповноваженого  банку індивідуально;

     - термін короткострокового кредиту  - від 6 до 12 місяців;

     У кредитному договорі встановлюються терміни сплати відсотків за кредитом ЄБРР. Протягом усього строку кредитування підприємство надсилає в банк щомісячні та щоквартальні повідомлення про хід виконання робіт згідно з бізнес-планом.

     Підприємство  здійснює платежі згідно з умовами  кредитної угоди, укладеної з банком.

     Для отримання кредиту за рахунок  коштів ЄБРР, підприємство-позичальник  направляє в уповноважений банк такі пакети документів.

     - загальні;

     - установчі;

     - фінансові;

     - підтвердження щодо забезпечення  кредиту;

     - спеціальні.

     Крім  зазначених документів підприємство-позичальник  подає в банк бізнес-план, на основі якого оцінюється ефективність запропонованого  проекту.

     За  позитивної оцінки фінансового стану  підприємства та проекту укладається  кредитна угода між уповноваженим  банком та позичальником. 

     Висновки 

     Потреба в грошових ресурсах у підприємств  зростає і вони не в змозі задовольнити її тільки за рахунок власних коштів. Без кредиту, ріст інвестицій обмежувався  би можливостями індивідуального кругообігу, а також системою бюджетного фінансування, що склалася. З іншого боку, принцип самофінансування не завжди узгоджується з вимогами ефективності та економічності виробництва.

     При ринковому господарстві, в умовах конкуренції кредитних закладів, які пропонують широкий спектр послуг в сфері кредитування, кредит є відносно легкодоступним і надійним джерелом грошових ресурсів. В деяких випадках отримання грошових коштів в кредит для підприємств нерідко вигідніше за накопичення чи витрачання власних ресурсів.

     Таким чином, небанківське кредитування підприємств виступає важливим джерелом формування основних та оборотних коштів підприємств та організацій. В останні роки з розвитком ринкових відносин ця роль зростає, так як скорочується питома вага бюджетних асигнувань на цілі розвитку виробництва, що обумовлено об'єктивними причинами.

     1. Виникнення і функціонування  кредиту пов'язане з необхідністю  забезпечення безперервного процесу  відтворення, із тимчасовим вивільненням  коштів у одних підприємствах  І появою потреби в них у  інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

     2. До видів кредитів, що надаються  підприємствам відносяться такі:

• Комерційний кредит.
• Державний кредит.
• Лізинг.
• Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

     3. Комерційний кредит - це одна з  найперших форм кредитних відносин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку. 
4. В економічному розумінні лізинг - це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб'єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора - лізингодавець, позичальника - лізингоодержувач.

     З економічного погляду лізинг має  певну схожість з банківським  кредитом, який надається на придбання  основних фондів. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави).

     Разом з тим між банківським кредитом та лізингом є певні відмінності.

     5. Державний кредит - це економічні  відносини, які виникають між;  підприємством і державою внаслідок  купівлі першим державних цінних  паперів (підприємство стає кредитором  держави), а також унаслідок одержання  бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).

     Державне  кредитування здійснюється наданням бюджетних  позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам  державної виконавчої влади для  фінансування через банківські установи:

     * пускових об'єктів;

     * раніше розпочатих новобудов виробничого призначення;

     * технічного переозброєння і реконструкції  діючих підприємств незалежно  від форм власності.

     6. За рахунок коштів ЄБРР кредитуванню підлягають тільки фінансове скупні та забезпечені заставою проекти. При цьому вартість застави не повинна бути меншою 140% суми загальної заборгованості за кредитом за умови підтримування позичальником коефіцієнта обслуговування боргу. 
Кредитні кошти не спрямовуються: на рефінансування вже існуючих зобов'язань приватних підприємств або на фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості; на реалізацію проектів, пов'язаних з ігорним бізнесом, виробництвом або постачанням зброї та ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури 

1. Банківське  право України: навч. посібник для дистанційного навчання. Берлач А.І., Тараненко Ю.О. За редакцією Берлача А.І. – К.: Університет «Україна», 2007.—303ст.
2. Господарський кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 25 січня 2009 року. К. Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009.—192ст.— Кодекси України.
3. Фінанси підприємств: Підручник. Керівник авт. Кол. І наук. Ред.. проф.. А.М. подєрьогін.3-тє видання. Перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2000.—460ст., іл..
4. Вітлінський В., Пернаківський О. Кредитний ризик та його врахування при обчисленні ставки відсотку. // Банківська справа. - 2005, №5.
5. Вітлінський В., Наконечний Я. Методи формування резервів на, пркриття кредитних ризиків: Банківська справа. // Фінанси України. - 2005, №12.
6. Воробієнко А. Банківські кредити // Все про бухгалтерський облік. №100/2003р.- с. 11.
7. Риджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов'язань у діяльності банків. -К.: "Істина", 2001.-256с