Різновиди та характеристика мультиплікаторів

Відтак, аналіз фінансової стабільності дає можливість оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, зростає чи зменшується рівень цієї незалежності, а також чи відповідає стан активів і пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності[8 c. 67-69].

2.2. Оцінка вартості підприємства на основі ринкового підходу за допомогою методів мультиплікатора

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами. Головним тут є наявність прийнятної бази для порівняння та підприємств-аналогів. Подібний бізнес повинен вестися в тій же галузі, що і об’єкт оцінки, або в галузі, що є чутливою до тих самих економічних чинників. Для з’ясування цього питання слід провести порівняльний аналіз кількісних та якісних подібностей та відмінностей між аналогічними підприємствами та об’єктом оцінки. В рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються методи:

      зіставлення мультиплікаторів;

      порівняння продажів (транзакцій).

Основними джерелами інформації при застосуванні цього підходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фінансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами на той бізнес, який оцінюється.

Найкращим інструментом оцінки корпоративних прав, а отже, і вартості підприємства, є ефективний ринок капіталів, оскільки він у цілому володіє інформацією, яка відсутня в окремих учасників ринку. Саме тому в країнах з розвинутою ринковою економікою під час оцінки вартості підприємств за ринковим підходом як базу для порівняння досить часто використовують інформацію про ринковий (біржовий) курс корпоративних прав.

Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємств на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів. Алгоритм розрахунку ринкової вартості підприємства за цим методом є таким:

ВПм = По × М,

де ВПм — вартість підприємства, розрахована на основі зіставлення мультиплікаторів; По — значення показника, що порівнюється (чиста виручка, прибуток, CF тощо), на оцінюваному підприємстві; М — мультиплікатор (розраховується з використанням даних підприємства-аналога).

Як мультиплікатори здебільшого використовують такі показники:

      відношення ціни (корпоративних прав чи підприємства) до чистої виручки від реалізації;

      відношення ціни підприємства до операційного Cash-flow;

      відношення ціни до чистого прибутку;

      відношення ринкового курсу корпоративних прав до балансового.

Принциповим є використання повністю ідентичних методик розрахунку значень мультиплікаторів на оцінюваному підприємстві та об’єкті порівняння. При оцінці одного підприємства можуть бути використані кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчислюється як середньоарифметична вартість, розрахована за кожним мультиплікатором.

                                                                                                                                                Висновки

Порівняльний підхід використовує систему мультиплікаторів для переведення вартості підприємства-аналога в вартість підприємства, що оцінюється. Застосування цього підходу потребує наявності інформаційної бази про вартість підприємств-аналогів і тому є не досить поширеним в сучасних економічних умовах.

Оцінка вартості об'єкта оцінки із застосуванням методів порівняльного підходу проводиться шляхом порівняння (зіставлення) об'єкта оцінки з аналогічними об'єктами, у відношенні яких є інформація про ціни угод з ними, або із цінами раніше зроблених угод з об'єктом оцінки.

Проведене оцінювачем порівняння повинне бути обґрунтованим, у тому числі повинне забезпечувати вірогідність висновків, заснованих на результатах порівняння.

Джерелами інформації про ціни угод з аналогічними об'єктами є насамперед :

дані про ціни угод з акціями й іншими цінними паперами, чинених на відкритих фондових ринках (на біржах і в системах відкритої електронної позабіржової торгівлі) у випадку якщо об'єкт такої угоди не надає його власникові які-небудь повноваження контролю;

дані про ціни угод з акціями й іншими цінними паперами, частками (внесками) у статутні (тридцятимільйонних) капіталах, у випадку якщо об'єкт такий угоди надає його власникові всі або деякі повноваження контролю;

дані про ціни угод у формі злиттів, приєднань (поглинань) або продажу підприємства (бізнесу) у цілому;

Залежно від наявності й доступності інформації, характеристик об'єкта оцінки, предмета й умов передбачуваної угоди з об'єктом оцінки в рамках порівняльного підходу оцінювачем застосовуються наступні методи:

      метод компанії-аналога;

      метод угод;

      метод галузевих коефіцієнтів;

      метод попередніх угод з об'єктом оцінки.

При застосуванні методу компанії-аналога й методу угод оцінювач здійснює наступні дії:

проводить збір і обробку інформації, необхідної для визначення можливих аналогів об'єкта оцінки, вибору з їхнього числа аналогів об'єкта оцінки й розрахунку цінових мультиплікаторів;

визначає можливі аналоги об'єкта оцінки;

відбирає із числа можливих аналогів об'єкта оцінки аналоги об'єкта оцінки, обґрунтовуючи такий вибір;

визначає ціни аналогів об'єктів оцінки, прийнятих для розрахунку цінових мультиплікаторів;

визначає склад використовуваних у розрахунках цінових мультиплікаторів і обґрунтовує їхній вибір;

визначає базу порівняння по об'єкті оцінки й аналогам об'єкта оцінки по кожному з обраних цінових мультиплікаторів;

робить необхідні коректування на відмінності між об'єктом оцінки й аналогами об'єкта оцінки, як правило, на основі порівняльного аналізу кількісних характеристик об'єкта оцінки й аналогів об'єкта оцінки;

робить розрахунок цінових мультиплікаторів по кожному аналогу об'єкта оцінки, використовуваному при розрахунку конкретного цінового мультиплікатора;

робить розрахунок вартостей об'єкта оцінки як добуток цінового мультиплікатора по кожному аналогу об'єкта оцінки, використовуваному при розрахунку конкретного цінового мультиплікатора, на відповідну базу порівняння об'єкта оцінки;

узагальнює результати розрахунків вартостей об'єкта оцінки при використанні різних цінових мультиплікаторів і аналогів об'єкта оцінки й обґрунтовує їхнє узагальнення;

визначає відповідність отриманих результатів використовуваним принципам оцінки, характеристикам об'єкта оцінки, предмету й умовам угоди, аналізує достатність і вірогідність використовуваної інформації й робить висновок про ступінь застосовності отриманого результату при виведенні підсумкової величини вартості об'єкта оцінки.

Для забезпечення вірогідності результатів оцінки оцінювач повинен забезпечити репрезентативність вибору аналогів об'єкта оцінки й іншої використовуваної інформації. Застосування методу компанії-аналога допускається у випадку використання як мінімум трьох аналогів об'єкта оцінки по кожному використовуваному ціновому мультиплікаторі, методу угод - як мінімум двох аналогів об'єкта оцінки по кожному використовуваному ціновому мультиплікаторі.

Список використаної літератури

1. Гавва В.Н., Божко Є.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання, К. ЦНЛ, 2004, 224с.
2. ГригорьевВ. В., Островкт Й. М. Оценка стоимости пред­приятий. Имущественньш подход. Учеб.-практ. пособие. -М.:Дело, 1998. —224с.
3. Калінеску Т. Стратегічний потенціал підприємства: формування та розвиток: монографія / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2007. — 272c.
4. Ковалев А. П. Оценка стоимости имущества промышленного предприятия: Учеб. пособие.— М.: Станкин, 1995.— С. 3.
5. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів, К. ЦНЛ, 2005, 352с.
6. Мендрул А., Пузий Ф., Галкин Й., Скринько С. й др. Учебное пособие для подготовки к сдаче квалификационного зкзамена по зкспертной оценке имущества, недвижимости, имущественньїх й неимущественньїх прав, бизнеса, техники й оборудования (категории А, В, С). — К.: Зксперт-Л, 2000. — 323 с.
7. Михайлова-Станюта Н. Финансовое состояние й про­дажная цена предприятия // Риск.— 1992. — - №1.— С. 36-40.
8. Міжнародні стандарти оцінки: принципи, стандарти та правила / За ред. О. Драпіковського, І. Іванової. -УКРелс, 1999. —105с.
9. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Завдання для семінар., практ. занять та самост. роботи студ. спец. "Економіка підприємства" (з використанням прогр. забезпечення) / Укоопспілка. Львівська комерційна академія / С.С. Гринкевич (уклад.) — Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. — 31с.
10. Оценка стоимости предприятий й приватизация (Центр сотрудничества с европейскими странами переходной зко-номики. — Париж: ОЗСР, 1994. — 52 с.
11. Оценка стоимости предприятия (бизнеса): Учеб. пособие / Под ред. Н. А. Абдулаева, Н. А. Колайко. — М.: ЗКМОС, 2000. —352с.
12. РевуцкийЛ.Д. Потенциал й стоимость предприятия. -М.: Перспектива, 1997. — 124 с.
13. Рєпін С. А., Рєпіна І. М. Рейтинговий метод оцінки фі­нансового потенціалу підприємства // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: Зб. наук. праць.— Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997.-С. 143—146.
14. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2006.– 316с.
15. Управління потенціалом підприємства : навчальний посібник / Ігор Должанський, Тетяна Загорна, Ольга Удалих, ; М-во освіти і науки України, Макіївський економіко-гуманітарний ін-т. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с.

Завдання для виконання

Ситуаційне завдання 1. Інвестор приймає рішення з приводу можливої купівлі неконтрольного пакету акцій фабрики «МАКСИ-Трон» для отримання прибутку в виді дивідендів. Для прийняття цього рішення фінансовому аналітику надано завдання визначити ринкову вартість однієї акції.

З відкритих джерел відомо, що фабрика виплатила останній раз дивіденди у сумі 10 грн. на одну акцію.

Фінансовий аналітик також встановив, що фабрика очікує на протязі наступних 5 років забезпечити щорічні темпи приросту дивідендів на рівні 13% на рік, по завершенню 5 років щорічні темпи приросту суми дивідендів мають складати 10%.

Якою визначив, на вашу думку, фінансовий аналітик вартість однієї акції, за умови, що ставку дисконтування грошових потоків він прийняв на рівні 78%.

Рішення:

Результуюча формула для оцінки вартості звичайних акцій може бути записана таким чином:

(5.3)

де - дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на першому (кінцевому) проміжку часу тривалістю N років

- дисконтоване значення подальшої нескінченної серії дивідендів, приведене до моменту часу, відповідного кінцю N -ого роки.

Для розрахунку першою компоненти необхідно просто продисконтувати всі величини дивідендів, що спланерували до виплати протягом перших N років:

. (5.4)

Розрахунок другий компоненти для незмінних дивідендів проводиться по формулі дисконтування нескінченних дивідендів

. (5.5)

Якщо передбачається зростання дивідендів з темпом g, то необхідно скористатися формулою Гордона, яка є узагальненням формули (5.5) і має для даної задачі наступний вигляд:

. (5.6)

1.Перш за все оцінимо величини дивідендів, виплачувані в найближчі п'ять років:

D1   = 10*1,13=11,3  ,
             D2 = 11,3*1,13=12,77  ,
            D3  = 12,77*1,13=14,43  ,

D4  =  14,43*1,13 = 16,31 ,

D5  = 16,31 * 1,13 =18,43
                 2.Величина дивіденду, планована до виплати в кінці шостого року, повинна скласти :

D6 = 18,43*1,10 = 20,27 ,

3.Розрахуємо термінальне значення по формулі Гордона

T

4. Розрахуємо вартість акції.

Vs  де

Dt – розмір дивідендів в t-ом році

rs – дисконт

N-кількість років в розрахунковому періоді