Регіональні проблеми інвестування

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2011 в 16:00, реферат

Краткое описание

Однією з характерних особливостей сучасного етапу розвитку економіки України є якісно нова роль регіонів, що базується на перерозподілі найважливіших повноважень, особливо повноважень щодо розширення прав та підвищення компетенції у вирішенні питань соціально-економічного розвитку.
Умови економічного зростання підприємств й організацій різних форм власності передбачають в умовах сьогодення різні підходи до пошуку й використання інвестицій у відповідності до економічних, політичних, соціальних цілей інвесторів і замовників.

Файлы: 1 файл

Текст.docx

— 84.31 Кб (Скачать)

     З метою запровадження світового  досвіду щодо розвитку новітніх технологій, передбачається створення кластерних об’єднань, що дозволять використати можливості основних галузей для прискорення розвитку економіки та забезпечать можливість випуску конкурентоздатної продукції.

     Для виконання цього розділу заходів  пропонується здійснити наступні кроки:

  • для підтримки ініціатив щодо інвестиційної діяльності в області, створити обласний інвестиційний фонд, згідно з чинним законодавством;
  • запровадити механізм надання консультативної та фінансової допомоги за рахунок обласного інвестиційного фонду щодо стимулювання створення інноваційних центрів, інвестиційних бізнес-інкубаторів, технологічних парків за спеціалізацією, для спрямування інвестиційних пропозицій;
  • запровадити механізм надання грошових грантів, за рахунок обласного інвестиційного фонду, для стимулювання інвесторів, щоб створити нові робочі місця в районах та містах області із високим рівнем безробіття;
  • розвиток інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) щодо створення умов для більш широкої участі венчурних фондів у фінансуванні інноваційної діяльності;
  • удосконалити порядок проведення реєстрації іноземних інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності, у тому числі при реінвестуванні та поверненні інвестицій.

     Також важливим завданням держави та каталізатором  прискорення притоку капіталу є  створення системи страхування, забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки, залучення великих страхових компаній на регіональний ринок області, з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків комерційного і некомерційного характеру. Для цього необхідно забезпечити підготовку відповідних висококваліфікованих кадрів.

     Крім  того, однією з важливих складових  процесу залучення інвестицій є  створення сприятливого інвестиційного іміджу області в засобах масової  інформації. Образ динамічної, з  добре розвинутим потенціалом економіки  області, інформація про залучені інвестиції, розробка та реалізація інвестиційних  проектів, участь у них провідних  міжнародних фінансових організацій  – все це принесе відповідні економічні результати позитивного характеру. Співпраця із ЗМІ, інформаційними агентствами  сформує позитивний образ області, її економічний потенціал та перспективи. При цьому, головну роль у формуванні іміджу відкритої області відіграє інформація про інвестиційну привабливість  області (інвестиційний паспорт), перелік  інвестиційних пропозицій обласних підприємств та організацій, обласного  бюджету у мережі Інтернет, підтримка  та просування сайту Київської області www.invest-koda.org.ua, створення та розповсюдження фільму про інвестиційний потенціал області. 

     Тема3.2 Основні альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій

    Як показано вище, непривабливий інвестиційний клімат негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Також серед основних факторів, які погіршують процес залучення інвестицій можна виділити:

  • залучення іноземних інвестицій відбувається в період кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість і подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
  • нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
  • темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
  • низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах.

     Самі  ж інвестори, в наданні консультацій щодо розвитку інвестиційного потенціалу України визначають, що залученню  ПІІ сприятимуть процеси формування інституційного середовища. Тобто наша країна, з одного боку, поступово включається в діяльність міжнародних економічних структур, а з другого – досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути.

     Оскільки  на даний час метою політики у  сфері іноземного інвестування є  створення сучасної політичної системи  регулювання, яка б підвищила  інвестиційну привабливість економіки  та забезпечила потужні мотивації  нерезидентів щодо вкладення коштів, то ефективним важелем успішного  вирішення цього завдання може стати  податкова політика щодо іноземних  інвестицій. Влада має впроваджувати  найпривабливіші для іноземних  інвесторів податкові стимули в  такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.

     Таким чином, можна запропонувати три основні альтернативні шляхи щодо розв’язання проблеми:

  1. Податкові канікули
  2. Низькі податкові ставки
  3. Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту

     Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються за зниженими ставками чи не оподатковуються  взагалі. Запровадження канікул  вимагає уважного нагляду з боку податкової інспекції за підприємствами з іноземними інвестиціями, оскільки існує заборона щодо трансформації у нову компанію для продовження податкових канікул.

     Вадою такої альтернативи, з точки зору уряду, є зменшення бюджетних  надходжень і те, що канікули є ефективнішими  у залучені капіталу до мобільних  виробництв, ніж до галузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого  часу. Також слід зазначити, що податкові  канікули заохочують утворення нових  компаній, а не інвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж  потрібне саме останнє.

     Іншим варіантом заохочення прямих іноземних  інвестицій є загальне зменшення  податкової ставки. При такому підході  значно спрощується процес розрахунку податків, крім того, інвесторів приваблюють  країни з низькими ставками оподаткування, що дозволяє залишити їм більшу частину  прибутку.

     Однак, існують і недоліки такого підходу: міжнародні зв’язки здатні звести нанівець зусилля країни у формуванні нейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, яка  суттєво відрізняється від систем інших країн, може мінімізувати ринкові  викривлення, запровадити менш нейтральну податкову систему. Коли база оподаткування  не є уніфікованою, то ТНК можуть скористатися відмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприклад, ТНК може отримати позику в країні з високими податками для фінансування інвестицій в країні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевий бізнес не матиме таких можливостей.

     Альтернативою попереднім податковим стимулам є прискорене списання інвестицій у формі:

     - прискореної амортизації

     - зменшення оподатковуваного прибутку  на певний процент інвестиційних  витрат

     - податкового інвестиційного кредиту,  що дозволяє компаніям зменшувати  податки на встановлений процент інвестиційних витрат

           Перевагами  такої альтернативи є:

     1.Інвестиційні  відрахування коштують урядові  менше, ніж податкові канікули  чи загальне зменшення податкових  ставок

     2.Інвестиційні  податкові відрахування для капіталу  з тривалим строком використання (споруди, машини, обладнання) заохочують  інвестиції, що можуть бути прибутковим  протягом багатьох років. Тобто  відрахування стимулюють довгострокове  інвестиційне планування.

     3.З  інвестиційними податковими відрахуваннями  компанія одержує доходи від  зниження податкових ставок в  результаті інвестицій. Податковий  стимул має чітке спрямування  – заохочувати інвестиції, а не  створювати нові компанії.

     Однак існує і ряд  певних недоліків:

     1.Якщо  інвестиційні податкові відрахування  не відшкодовуються, то існуючі  компанії дістають вигоди у  повному розмірі, тоді як нові  фірми мають спочатку отримати  достатній прибуток перед використанням  відрахувань. Проекти з тривалим періодом розгортання потрапляють у невигідне становище порівняно з тими, що швидко починають отримувати доходи.

     2.До  певних типів капіталу, зокрема  – до запасів, відрахування  не застосовуються, то галузі  в яких інтенсивно використовуються  запаси, потрапляють у невигідне  становище.

     На  мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних  інвестицій в економіку нашої  держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної  амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних  витрат та податкового інвестиційного кредиту.

     Ця  альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню  на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове  інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові  канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань  зменшує відплив капіталу, а також  заохочує нові інвестиції замість надання  несподіваних прибутків власникам  наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування. 

    Тема3.3 Стратегічні орієнтири підвищення інвестиційної привабливості Київської області 

     Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону відіграє рівень його інвестиційного потенціалу, що залежить від обсягів інвестиційної діяльності та її результатів. Незадовільний стан фінансового забезпечення області  потребує пошуку та залучення фінансових ресурсів із-за кордону, які дозволять  покрити дефіцит у внутрішніх ресурсах, сприятимуть прискоренню  євро інтеграційних процесів та підвищенню зовнішньоекономічної активності. Основною метою при цьому буде визначення стратегічних орієнтирів щодо діяльності області з метою покращення рівня  її інвестиційної привабливості.

     Тобто, я пропоную основні напрями діяльності Київщини, які б дозволили чітко  сформулювати основні пріоритетні  напрямки роботи на шляху збільшення обсягів іноземних інвестицій.

     1.Забезпечити економічну безпеку регіону. Цей напрям полягає у захисті вітчизняних товаровиробників та недопущенні іноземних інвесторів до керівництва конкурентоспроможними виробництвами. Основними заходами в рамках даної стратегії є залучення в інвестиційний процес внутрішніх джерел формування інвестиційних ресурсів, а надходження зовнішніх повинно бути зорієнтоване переважно на розвиток підприємств тих сфер економіки, що є недостатньо розвинені в регіоні через відсутність сировини, яку необхідно імпортувати. Вкладення іноземного капіталу в регіон забезпечить доступність до іноземної сировини та полегшить процес її надходження.

     2.Стати ринковим лідером. Це передбачає завоювання значної частки внутрішнього та зовнішнього ринку товарів і послуг, дасть усі можливості забезпечення конкурентних переваг і досягнення високих результатів у напрямку поставки продукції на національний та іноземні ринки, що дозволяє формувати привабливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів з позицій швидкої окупності вкладених ресурсів. Основними заходами є: збільшення виробництв, які б використовували наявні в області ресурси з метою досягнення їх конкурентних переваг та збільшення обсягів реалізації продукції, робіт і послуг.

     3.Максимізувати вигоди від надходження іноземного капіталу. Тобто, здійснення інвестицій у будь-якому із напрямів повинно максимально сприяти економічному, соціальному та екологічному розвитку області, зниженню рівня безробіття та зростанню доходів населення. Слід зауважити, що вкладення іноземного капіталу у підприємства, що не створюють нових робочих місць, а їх діяльність не забезпечує доходів до місцевих бюджетів або загрожує екологічній безпеці регіону, не є привабливим для інвесторів.

     4. Мінімізувати ризики. Тобто, необхідна підтримка підприємств з боку органів місцевої влади, податкових та фінансових органів, що дозволить зменшити ризики, пов’язані з недоотриманням прибутків, і сприятиме виведенню частини доходів із тіньового сектора бізнесу. Основними заходами є: у випадках фінансової нестабільності суб’єкта господарювання необхідно надавати фінансову допомогу за рахунок бюджетних коштів, що зосереджуються у спеціальних фондах, або створювати окремі фонди грошових коштів, джерелом формування яких є доходи місцевого бюджету. У процесі залучення іноземного капіталу є необхідною допомога в оформленні документів та під час нарахування і сплати мита, проведення роз’яснювальної роботи щодо податкового законодавства в країні тощо.

Информация о работе Регіональні проблеми інвестування