Регіональні проблеми інвестування

                                              Вступ

Однією  з характерних особливостей сучасного  етапу розвитку економіки України  є якісно нова роль регіонів, що базується  на перерозподілі найважливіших  повноважень, особливо повноважень  щодо розширення прав та підвищення компетенції  у вирішенні питань соціально-економічного розвитку.

Умови економічного зростання підприємств  й організацій різних форм власності  передбачають в умовах сьогодення різні  підходи до пошуку й використання інвестицій у відповідності до економічних, політичних, соціальних цілей інвесторів і замовників.

Ці особливості повинні завжди враховуватись при формуванні інвестиційної політики в масштабі конкретного регіону.

На мою думку, вихідним моментом розробки інвестиційної політики регіону повинно бути формування її критеріальної основи, визначення її цільової направленості, розробки механізму та структури управління інвестиційною сферою, укріплення економічної бази будівельного комплексу, формування й розвиток необхідного нормативно-правового забезпечення інвестиційної діяльності в даному регіоні.

Обґрунтування регіональної інвестиційної політики необхідно базувати на визначенні її економічної сутності, структури, форм здійснення й визначення можливостей ефективного інвестування відповідно до поставлених цілей.

        На сучасному перехідному періоді при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення.

       Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства.

      Одним із найважливіших факторів стабілізації економічної ситуації в Україні є сприятливий інвестиційний клімат. На сьогодні масштаби міжнародного економічного співробітництва, розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.

     Особливістю сучасного періоду економічного розвитку України є різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. В найближчі роки немає реальної перспективи активізації інвестиційної діяльності з боку держави.

       Слід відзначити, що цілі інвесторів на вітчизняному ринку часто не відповідають пріоритетам національного економічного розвитку. Так, у структурі господарювання сферами найбільшого інтересу є сировина, метал, вугілля, продукти хімічної промисловості тощо. Інакше кажучи, увагу іноземного інвестора в першу чергу привертає можливість спрощуваного, дешевого, доступного українського сировинного ринку, науково-технічної бази і кваліфікованої робочої сили, а невибагливість споживачів українського ринку надає застарілим і безприбутковим на західному ринку товарам можливість продовжити своє життя.

      Сприятливий інвестиційний клімат покликаний забезпечувати захист інвестора від інвестиційних ризиків (непередбачених фінансових втрат капіталу і прибутків). Разом з тим, за оцінками експертів Європейського центру економічних досліджень, ризикованість інвестування в Україну складає близько 80%, що перешкоджає значному і цілеспрямованому збільшенню обсягів інвестицій та, відповідно, стабільному розвитку і зростанню економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1 Регіональна інвестиційна діяльність

Тема1.1 Дослідження регіональних аспектів підвищення              інвестиційної діяльності

       Управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні - це підвищення рівня інвестиційної привабливості, а також регулювання обсягів централізованих капіталовкладень. Серед чинників, що спричинюють необхідність впливу органів влади на інвестиційну діяльність на рівні регіонів, вагомим є нерівномірність показників інвестиційної діяльності у регіонах.

Не створено єдиний інституційний простір правового  управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні. Нормативно-правовій базі по регулюванню інвестиційної  діяльності не вистачає системності.

      Активна роль органів влади у збільшенні інвестиційної привабливості підпорядкованих територій та розподілі ресурсів спричинює покращання показників інвестиційної діяльності територій. Необхідна чітка стратегія інвестиційного розвитку по відношенню до регіонів, яка б визначала пріоритети інвестування на основі врахування їх економічного ефекту. Цьому сприятимуть, зокрема:

- внесення  доповнень до Законів України  "Про місцеве самоврядування  в Україні" та "Про місцеві  державні адміністрації" стосовно  надання повноважень по розробці  основних напрямків інвестиційної  політики на території регіону  щодо визначення пріоритетів інвестування регіону;

- внесення  доповнень до "Методики оцінювання  роботи центральних і місцевих  органів виконавчої влади щодо  залучення інвестицій…" щодо  включення до переліку показників  такого оцінювання критеріїв  оцінки раціонального використання  отриманих фінансових ресурсів;

- прийняття  закону про акціонерні товариства, що дозволить захистити права  інвесторів на мікрорівні і сприятиме інвестиційній діяльності на рівні окремих регіонів; законодавчих актів щодо врегулювання розвитку пенсійної системи у напрямку збільшення інвестиційних ресурсів, розвитку іпотечного кредитування, удосконалення механізмів амортизаційної політики;

- розширення  співробітництва органів місцевої  влади із громадськими організаціями  та підприємствами регіонів шляхом  сприяння розвитку ринкової інфраструктури (консалтингових груп, юридичних,  аудиторських фірм, маркетингових  компаній); проведення тренінгів  для службовців місцевого рівня,  зокрема, з приводу формування  інвестиційного портрету регіону;  здійснення рекламно-інформаційної  підтримки внутрішнього ринку,  активне рекламування і пропагування  природно-ресурсного та економічного  потенціалів території. 

За таких  умов регіональний і державний потенціал  отримає необхідні інвестиційні нагромадження для економічного оновлення та зростання. 

Тема1.2 Проблеми щодо вдосконалення державного управління інвестиційної діяльності на регіональному рівні

        Інвестиційна діяльність на рівні регіонів віддзеркалює макроекономічні тенденції, але крім того зазнає впливу економічної ситуації, об'єктивно складених соціально-економічних умов в регіонах. Це потребує коригування і регулювання з боку органів влади. Управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні відбувається за двома напрямками. По-перше, це підвищення інвестиційної привабливості. Інвестиційну привабливість регіону забезпечують розвиток ринкової інфраструктури, рівень заробітної плати, рівень зайнятості, соціальна ситуація, доступ до перспективних ринків збуту, високопрофесійні кадри, вагомий виробничий потенціал. По-друге, важливим механізмом управління інвестиційною діяльністю виступає регулювання обсягів централізованих капіталовкладень. Крім того, інвестиційна діяльність зазнає впливу громадського сектору. Відповідно різняться і механізми, якими оперують органи влади при активізації інвестиційної діяльності.

      Серед важелів, що спричинюють необхідність впливу держави на інвестиційну діяльність на рівні регіонів, значним є нерівномірність показників інвестиційної діяльності у різних регіонах.

       Найінтенсивніший розвиток виробництва за рахунок вітчизняних капіталовкладень та із залученням іноземних інвестицій спостерігається в одних і тих самих регіонах. У тих же регіонах спостерігається й активне інвестування капіталу в економіку інших країн. Це спричинено привабливим інвестиційним кліматом, загальним стабільним економічним розвитком а також виваженими управлінськими рішеннями органів місцевої влади.

    Причинами, що зумовлюють концентрацію інвестиційних ресурсів та джерел інвестування в одних регіонах, а з іншого боку, слабкі позиції по інвестиційній діяльності та незначну інвестиційну привабливість в інших, є:

- високий  податковий і адміністративний  тиск на бізнес, який намагається  конкурувати, а не отримувати  ренту; 

- зниження  рівня фондовіддачі, інфляція;

- вузькість  внутрішнього ринку, викликана  розподілом суспільного продукту;

- відсутність  практично більшості ринкових  інститутів - корпоративного сектора,  ринку цінних паперів, ринку  землі, ринку нерухомості; 

- відтік  трудових ресурсів та капіталу  із одних місцевостей на користь  інших (в основному великих  міст);

- не  опрацювання органами місцевої  влади механізмів складання інвестиційного  портрету території; 

- нестача  оперативної інформації і внаслідок  цього нерозвиненість зв'язків  між суб'єктами ринку. 

        Подальше розшарування регіонів за рівнем інвестиційної активності стає перепоною на шляху до формування єдиного господарського простору в країні, зміцнення господарських зв'язків, становлення регіонів як суб'єктів міжнародної інвестиційної діяльності. Слабкі інвестиційні позиції окремих регіонів не дають змогу розширювати виробництво, розбудовувати господарський комплекс території, відповідно не розвивається соціальна сфера.

       Інвестиційна діяльність в регіонах залежить не тільки від рівня економічного розвитку. Її інтенсивність залежить від неринкових факторів, від розвиненості окремих елементів громадянського суспільства, зокрема від співробітництва з місцевою владою. Низька інвестиційна привабливість регіонів України зумовлена в тому числі байдужістю місцевої влади при залученні інвестицій. Натомість, активна роль органів влади у збільшенні інвестиційної привабливості підпорядкованих територій та розподілі ресурсів результативно продукує покращання показників інвестиційної діяльності підпорядкованих територій. Тому головним критерієм, за яким має оцінюватися ефективність діяльності місцевої влади у галузі інвестування, став показник обсягу інвестицій, залучений органом влади.

      Іншим вагомим механізмом управління інвестиційною діяльністю на рівні регіонів є створення СЕЗ та ТПР. Спеціальний режим інвестиційної діяльності є поширеним у світі напрямком залучення інвестицій у регіони, де існують структурні деформації, гострі соціальні та екологічні проблеми, або де зосереджений науково-технічний потенціал.

   На державному рівні перед органами влади постає завдання усунути надмірну диференціацію показників інвестиційної діяльності по регіонах шляхом реформування нормативно-правової бази і коригування розподілу інвестиційних ресурсів. Органи місцевої влади мають сприяти підвищенню інвестиційної привабливості регіонів.

Тема1.3 Пропозиції щодо вирішення проблемних питань 

   Сьогодні необхідна чітка стратегія інвестиційного розвитку по відношенню до регіонів, яка б визначала пріоритети інвестування на основі врахування їх економічного ефекту, але не сьогоденного і одноразового, а перспективного і стабільного. На мою думку, цьому сприятимуть:

1. Внесення доповнень до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" стосовно надання повноважень по розробці основних напрямків інвестиційної політики на території регіону щодо залучення коштів під перспективні інвестиційні проекти, визначення основних пріоритетів інвестування регіону, координації інвестиційних проектів.
2. Внесення доповнень до "Методики оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій…" щодо внесення до переліку показників такого оцінювання критеріїв оцінки раціонального використання отриманих фінансових ресурсів.
3. Прийняття закону про акціонерні товариства, що дозволить захистити права інвесторів на мікрорівні і сприятиме інвестиційній діяльності на рівні окремих регіонів.
4. Розробка і ухвалення законодавчого акту про роль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у підвищенні інвестиційної привабливості територій.
5. Розробка та прийняття законодавчих актів щодо врегулювання розвитку пенсійної системи у напрямку збільшення інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку України (через створення недержавних пенсійних фондів), розвитку іпотечного кредитування, удосконалення механізмів амортизаційної політики.
6. Підвищення правого статусу Ради інвесторів щодо сприяння ефективній взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності у сфері інвестиційної діяльності.
7. Посилення контролю за діяльністю існуючих В(С)ЕЗ та ТПР, у разі необхідності їх перепрофілювання; перегляд критеріїв надання територіям статусу В(С)ЕЗ та ТПР з метою створення останніми довгострокового позитивного ефекту.