Отчет по практике в Донецькому РУ ПАТ КБ „ПриватБанк ”

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється при укладанні нової кредитної угоди, пролонгації існуючого кредиту, виникненні простроченої заборгованості та у подальшому не рідше одного разу на квартал до повного виконання позичальником боргових зобов’язань перед банком відповідно до вимог Положення про резервування.

Вся робота з клієнтами будується банком на основі укладання різних видів договорів: договорів про розрахунковий або розрахунково-касовому обслуговуванні, спільної діяльності, кредитних, про відкриття і ведення депозитних рахунків і т.д.

 Відкриття поточних і розрахункових  рахунків клієнтів та проведення  операцій за ними здійснюються  на основі договорів про розрахунковий  або розрахунково-касове обслуговування. У першому випадку договір містить умови відкриття розрахункового або поточного рахунку та проведення операцій по ньому. Зазначаються сума і порядок стягнення комісійних за проведення різних форм розрахунків. Договір про розрахунково-касовому обслуговуванні, крім перерахованих вище моментів, містить інформацію про порядок і терміни подання касових планів в установи банку та порядку видачі готівки з рахунків клієнтів.

 При здійсненні спільної  діяльності банку і клієнта  укладається договір про спільну  діяльність, в якому обумовлюються права та обов'язки сторін і порядок розподілу прибутку між ними.

Щоквартальна оцінка фінансового стану позичальника повинна здійснюватися не пізніше 20 числа другого місяця наступного за звітним кварталом, а річна оцінка - не пізніше 20 числа третього місяця. Результати кожної оцінки фінансового стану позичальника зберігаються в програмних комплексах Банку у вигляді окремого значення параметру.

Ефективна система роботи з клієнтами є одним з ключових чинників успішності діяльності банку. Систематизація і структурування цієї роботи стають необхідною умовою функціонування будь-якого банку, і особливо - банку інвестиційно-банківських послуг. В умовах постійно зростаючої конкуренції на українському фінансовому ринку виробники фінансових послуг і продуктів (і особливо спеціалізованих - інвестиційних) неминуче приходять до розуміння того факту, що основною цінністю корпоративної стає не стільки унікальність пропонованих ринку продукту чи послуги, Скільки унікальність (неповторність) клієнта і його потреб. Унікальність клієнта дозволяє банку запропонувати саме йому найбільш затребуваний пакет банківських продуктів і створити з цим клієнтом довгострокові взаємовигідні, надійні партнерські відносини.

 

 

 

 

 

 

6. Інші банківські види діяльності і їх опис.

 

Донецьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк» має ліцензію на здійснення операцій по лізингу.

Лізинг – це підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власного або притягнутого фінансового засобу і складається в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний строк лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця, або дається йому у власність за дорученням і за узгодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. Отже, лізинг розглядається законодавцями як вид підприємницької діяльності, спрямований на інвестування фінансового засобу і надання лізингодавцем лізингоотримувачу на певний строк і за визначену плату майна. При цьому право власності на об'єкт лізингу залишається в лізингодавця на термін дії договору.

З економічної точки зору лізинг схожий із кредитом, що надається під основні засоби. В останньому випадку кредитоодержувач за рахунок періодичних грошових внесків сплачує борг, при цьому комерційний банк з метою забезпечення повернення кредиту зберігає за собою право власності на об'єкт, що кредитується до повного погашення кредиту. Лізингоотримувач стає власником об'єкта лізингу лише після закінчення терміну договору. Отже, у лізингу елементи оренди взаємопов’язані з елементами кредитних правовідносин, а грошовий і матеріальний потік злиті в єдиний взаємозалежний комплекс грошово-майнових відносин. Тому лізинг ще називають кредит-орендою.

Поряд з терміном «лізинг» широко вживаються термін «оренда», «прокат», яким позначаються однотипні за своєю юридичною природою договори, кожний з яких має певні особливості, обумовлені предметом оренди. Так, предметом прокату можуть бути, як правило, речі, що використовуються для задоволення побутових невиробничих потреб приватних осіб, надаються в тимчасове користування громадянам на термін не більше декількох місяців з обов'язковим поверненням після закінчення терміну прокату.

Крім загальних рис, що властиві оренді і лізингові, між ними існують істотні відмінності:

а) Суб'єктами лізингових відносин є не тільки лізингодавець і лізингоотримувач, але і продавець лізингового майна, що відсутній при орендних відносинах.

б) При лізингу лізингоотримувач не просто бере майно в лізинг, а і виконує деякі обов'язки, притаманні власникові - вибір і одержання від постачальника об'єкта лізингу, прийняття його в експлуатацію і т.п. При оренді продавець майна не є самостійним або він взагалі відсутній.

в) Якщо орендодавець, як правило, несе відповідальність за недоліки наданого в оренду майна, то лізингодавець лише здійснює оплату майна. Це пов'язано з тим, що лізингоотримувач сам вибирає постачальника і приймає майно (за винятком, якщо лізингодавець сам здійснює вибір постачальника й об'єкта лізингу).

г) Незважаючи на те, що лізингодавець протягом усього терміну договору залишається власником об'єкта лізингу, лізингоотримувач бере на себе ризик раптової загибелі й ушкодження цього об'єкта. При звичайній оренді ризикує орендодавець, якщо інше не передбачене договором оренди.

д) Характерною ознакою лізингу є прискорена амортизація об'єкта лізингу.

е) Договір лізингу на відміну від договору оренди укладається на термін, за який вартість об'єкта лізингу амортизується цілком.

Об'єктом лізингу може бути будь-як майно, що належить до основних фондів, не заборонене до вільного обороту на ринку і на яке немає обмежень щодо передачі його в лізинг. Розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна.

Суб'єктами лізингу є сторони, що мають безпосереднє відношення до об'єкта лізингу. При цьому їх можна умовно поділити на прямих і непрямих учасників.

Прямими учасниками лізингової угоди можуть бути:

а) лізингодавець, тобто суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, що передає в користування об'єкти лізингу;

б) лізингоотримувач, тобто суб'єкт підприємницької діяльності, що одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

в) продавець лізингового майна (постачальник) – суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно і/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Непрямими учасниками лізингової угоди можуть бути, наприклад, страхові  компанії, брокерські й інші посередницькі фірми, банки, що кредитують лізингодавця і є гарантами угод.

Терміни договору лізингу визначаються за домовленістю сторін. При цьому необхідно враховувати

а) стан і тенденції ринку капіталу, оскільки лізингодавець широко користується притягнутими засобами. Це пов'язано з тим, що рівень процентних ставок безпосередньо впливає на розмір лізингових платежів, а отже, і на умови договору лізингу, включаючи і термін на який він укладається;

б) термін служби об'єкта лізингу, причому термін договору лізингу не повинний його перевищувати, враховуючи при цьому умови експлуатації об'єкта лізингоотримувачем;

в) вірогідність морального старіння об'єкта лізингу і появи на ринку нового продуктивного і/або більш дешевого аналога об'єкта лізингу;

г) період амортизації об'єкта лізингу. Відповідно до Закону України «Про лізинг», договір фінансового лізингу укладається на термін, не менший від терміну за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Договір оперативного лізингу укладається на термін, менший від терміну за який амортизується 90% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Лізинг є досить новим видом діяльності Донецького РУ ПАТ КБ «Приватбанк», але керівники приділяють велику увагу цьому напрямку, бо вважають, що він має розвиватись. Лізинг дає змогу клієнтам банку задовольнити свої потреби с придбанням техніки, устаткуванням, тим самим збільшити дохідність банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Фінансово – економічний аналіз діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

Таблиця 7.1

Аналіз структури і динаміки активних операцій за станом на кінець 2010 року

№	Активи	На кінець базисного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення (+,-)
		сума	питома вага,%	сума	питома вага,%	сума	питома вага,%
1		2	3	4	5	6	7
1.	Валюта монети	9251245	11,87	19825932	18,14	10574687	6,25
2.	Кошти на коррахунках в інших банках	5185787	6,65	1317049	1,20	-3868738	-5,45
3.	Цінні папери у портфелі банку	431140	0,55	791755	0,72	360615	0,17
4.	Кредити надані, всього	61615075	79,06	85385307	78,13	23770232	-0,93
5.	Основні засоби та нематеріальні активи	1312364	1,69	1801944	1,64	48958	-0,05
10.	Інші активи	132041	0,18	159457	0,17	27416	-0,01
Усього		77927652	100,00	109281444	100,00	31353792	-

 

За даними таблиці 7.1 можна зробити висновок, що банк використовує свої активи продуктивно, тому що коефіцієнт співвідношення дохідних та загальних активів дорівнює 6,25. Найбільшу частку у структурі активних операцій ПАТ КБ «Приватбанк» займають кредитні операції, які є найважливіші для діяльності банку та складають 78,13  від загальної суми активів та збільшились на 23770232 тис. грн. у 2010 році порівняно з 2009 роком. Найменшу частку складають кошти на коррахунках в інших банках та інші активи.

 

 

Таблиця 7.2

Групування активів балансу ПАТ КБ «Приватбанк» за ступенем ризику за станом на кінець 2010 року

Групи активів	Сума	Коефіцієнт ризику, %	Активи, зважені на ризик
1	2	3	4
1.	60575476,5	0	-
2.	-	10	-
3.	-	20	-
4.	48573818,5	50	24286909,3
5.	4287927,0	100	4287927,0
Усього	113437222,0	-	28574836,3

 

За даними таблиці 7.2 зробимо висновок, що найбільшу частину займають активні операції зі ступенем ризику 50% і зважені на ризик у сумі 24286909,3.

 

Таблиця 7.3

Аналіз структури кредитного портфеля ПАТ КБ «Приватбанк» за станом на кінець 2010 року

Класифікація кредитів у портфелі банку	Сума	Структура, %	Коефіцієнт ризику, %	Сума резерву
1	2	3	5	5
1. Стандартні	50804257,7	59,5	2	1016085,2
2. Під контролем	18784767,5	22,0	5	939238,4
3. Субстандартні	13747034,5	16,1	10	1374703,5
4. Сумнівні	1622320,8	1,9	50	811160,4
5. Безнадійні	426926,5	0,5	100	426926,5
Усього кредитний портфель	85345307,0	100,00		4568114,0