Особливостi фiнансування оборотного капiталу пiдприэмства з власних джерел

    Хотюн Н.В.

    Національний  університет “Львівська політехніка”, Україна

    ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА З ВЛАСНИХ ДЖЕРЕЛ  

Оборотному  капіталу належить важливе значення в забезпеченні безперервності виробництва  та збуту продукції підприємства, а отже й стабільності його функціонування. Серед джерел фінансування оборотного капіталу виділяють власні, прирівняні до власних та позичені. В умовах кризових економічних явищ при відсутніх можливостях підприємства використовувати поиені джерел, найбільш актуальним є звернення до власних джерел оборотного капіталу та забезпечення їх ефективного використання.

    Власний капітал характеризується такими позитивними  особливостями [1, с. 208]:

-                         простотою залучення, оскільки рішення про його використання приймається власниками підприємства;

-                         більш високою здатністю генерувати прибуток, оскільки його використання не передбачає сплати позикового відсотку;

-                         забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможності в довгостроковому періоді, а відповідно і зниження ризику банкрутства.

При використанні лише власних джерел поповнення капіталу підприємство обмежує темпи свого  розвитку, оскільки за сприятливої  кон’юнктури ринку не зможе забезпечити реалізацію суттєвого розширення операційної діяльності. Проте фінансова стійкість підприємства тим вища,  чим більша частка власних джерел фінансуванні оборотного капіталу у їх загальній структурі, що дуже важливо в сучасних умовах.

    Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для  спільних підприємств), надходження  від емісії цінних паперів [6, с. 176].

    На  діючих підприємствах оборотний капітал може поповнюватись з наступних власних джерел: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, збільшення акціонерного капіталу, прямі інвестиції засновників до статутного фонду, вільні кошти амортизаційного фонду, залишки фондів та резервів, утворених за рахунок прибутку.

    Основні види власних джерел оборотного капіталу можна зобразити на рис. 1.

    Рис. 1. Основні види власних  джерел фінансування оборотного капіталу підприємств  

    До  коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу, підприємства, а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства [6, с. 177].

До них належать:

-                         мінімальна заборгованість по заробітній платі з нарахуваннями на заробітну плату;

-                         мінімальна заборгованість з резерву покриття майбутніх платежів – сума резерву на оплату відпусток робітників і службовців;

-                         заборгованість постачальникам за відвантажену продукцію, термін оплати якої не настав (кредиторська заборгованість);

-                         заборгованість бюджету  за окремими видами податків, зборів та інших платежів.

    Деякі науковці також відносять аванси покупців чи замовників до сталих пасивів.

    Нині  сталі пасиви відображаються разом  з короткотерміновими пасивами в  бухгалтерському балансі, і  не виокремлюються, як було раніше.

    Розмір  власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є  постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану  щорічно уточнюється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов’язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах [6, c.178].

   Використання  власних джерел формування та поповнення оборотного капіталу має свої переваги та недоліки. Важливе значення  також  мають зовнішні чинники (наприклад, законодавчо-нормативна база діяльності, рівень інфляції) та внутрішні чинники (фінансовий стан підприємства, обсяг прибутку, рентабельність виробництва), що впливають на можливості використання власних джерел оборотного капіталу. Тому відповідно до умов середовища функціонування підприємства потрібно обирати ті джерела фінансування, що забезпечать найбільшу ефективність діяльності.  

    Список  використаних джерел:

    1.                       Бланк И.А. Управление формированием капитала / И.А. Бланк. – К.: НИКА-ЦЕНТР, 2000.

     2.                  Гриньова В.М. Фінанси підприємств: [навч. посіб.] / В.М. Гриньова, В.С. Коюда, Г.І. Лепейко. – Х.: Вид-во ХДЕУ, 2001.

     3.                  Зятковський І.В. Фінанси підприємств / І.В. Зятковський. –Тернопіль: Економічна думка, 1999.

     4.                  Петренко Ю.В. Проблеми забезпечення обіговими коштами виробничих підприємств в умовах економічної кризи / Ю.В. Петренко // Фінанси України. – 1998. – №9. – С.106-109.

     5.                  Примак  Г.О. Економіка підприємства: [навч. посіб.] / Г.О. Примак. – К.: Вікар, 2002.

     6.                  Фінанси підприємств: [підручник] / [За ред. Поддєрьогіна А. М.]. – К., 2000.