Особливості фінансів державних підприємств

Майно КП  „Затишок” становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна є:

• майно передане йому органами державного управління;
• майно трудового колективу надбане в результаті господарської діяльності;
• доходи, одержані від виконаних робіт, а також від інших видів фінансово господарської діяльності;
• кредити банків та інших кредиторів;
• капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
• безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян України та інших держав;
• придання майна іншого підприємства, організації;
• іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

Підприємство  має право відповідно до законодавства  продавати або передавати, здавати  в оренду іншим підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам будинки, споруди, обладнання, транспортні  засоби, сировину та інші матеріальні  цінності, які йому належать.

 

2.2 Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства КП «Затишок» .

Основними завданнями аналізу фінансово –  господарської діяльності підприємства є: визначення економічної ситуації, що склалася на підприємстві, оцінка ефективності найважливіших економічних та фінансових показників, пошук варіантів рішень, які б забезпечили покращення діяльності підприємства [4]. При умовах переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення права підприємств у галузі фінансово – економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств. Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового тану підприємств різноманітних форм власності.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію надходження й  ефективного використання фінансових ресурсів.

Фінансовий  стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо – господарських факторів і характеризуються системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів[1].

Оцінка майнового стану  підприємства.

Оцінка майнового стану підприємства  дає змогу визначити абсолютні  і відносні зміни статей балансу  за визначений період, відслідкувати  тенденції їхньої зміни та визначити  структуру фінансових ресурсів підприємства.

Коефіцієнт зносу (К_з) основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

К_з=                                  (2.1.1)      де З_оз – сума зносу основних засобів (Ф №1. р. 032). грн..;

ПВ- первісна вартість основних засобів (Ф №1, р. 031). грн..

На початок звітного періоду:

К_з =

= 0,21

На кінець звітного періоду:

К_з =

= 0,29

Коефіцієнт придатності (К_з) основних засобів характеризує їх стан на визначену дату. Він розраховується, як відношення основних засобів після зносу до первісної їх вартості.

К_п= 1- К_з        (2.1.2)

На початок  звітного періоду:

К_п = 1– 0,21= 0,79

На кінець звітного періоду:

К_п = 1 – 0,29= 0,71

  Рівень оновлення основних засобів показує, наскільки зросла вартість основних засобів на кінець звітного періоду, тобто якщо показник позитивний – підприємство оновлює основних засобів більше, ніж виводить з експлуатації,                  

якщо  негативний - за звітний період вибуття  основних засобів перевищує їх оновлення.

К_он  = ПВ_к – ПВ_п     (2.1.3)

 

К_он  = 750203 – 74577= 675626 грн.

Доля оборотних виробничих фондів в оборотних коштах (Д_опф  ) характеризує питому вагу оборотних коштів в виробничій сфері.

Д_опф =        (2.1.4.)

ОВФ –  оборотні виробничі фонди, (Ф №1, р.100, 120, 270), грн

ОК –  оборотні кошти, (Ф №1, р. 260, 270), грн..

На початок  звітного періоду:

Д_опф  =

На кінець звітного періоду: 

Д_опф =

Доля основних коштів в активах (Д_осн )показує частину коштів, інвестованих в основні фонди в валюті балансу.

Д_осн =     (2.1.5)

де  - залишкова вартість основних засобів (Ф № 1, р. 030), грн.

На початок звітного періоду:

Д_осн   =

На кінець звітного періоду:

Д_осн  =

 

 

Висновки:  На початок звітного періоду знос основних засобів складав 21%. а вже на кінець – 29% . Це говорить про те, що основні засоби потребують реконструкції, тобто ремонту, або придбання нових основних засобів. В цей час придатність основних засобів до експлуатації  на кінець звітного періоду зменьшилась на 8% і склала 71%. Рівень оновлення  основних засобів на підприємстві негативний, а значить,підприємство виводить із єксплуатації основних засобів більше, ніж оновлює. Доля оборотних виробничих фондів оборотних коштах на початок звітного періоду склала 6%, а на кінець звітного періоду – 19%, тобто оборотність виробничих фондів в виробничій сфері поступово збільшалась.

Оцінка платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства.

Оцінка платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність, та його незалежність від залучених коштів.

К_авт =      (2.2.1)

де ВК₁ - власний капітал та прирівняні до власних кошти (Ф №1, р.380,430, 630)

Б –  підсумок балансу (Ф №1, р.640).

На початок  звітного періоду:

К_авт  =

На кінець звітного періоду:

К_авт  =

Коефіцієнт фінансової залежності (концентрації позикового капіталу) показує долю позикового капіталу у пасивах підприємства та характеризує його розмір на одиницю сукупних джерел.

К_зал =     (2.2.2)

де ЗК – залучені кошти (Ф №1, р.480, 620).

На початок  звітного періоду:

К_зал  =

На кінець звітного періоду:

                                             К_зал  =

Коефіцієнт фінансування (фінансової сталості) розраховується як співвідношення власних та залучених коштів і характеризує залежність підприємства від залучених коштів. Він показує скільки власних коштів припадає на одиницю залучених, тобто наскільки підприємство забезпечує свою заборгованість власними пасивами.

К_ф =      (2.2.3)

де ЗК – залучені кошти (Ф №1, р.480, 620);

ВК₁ – власний капітал та прирівняні до власних кошти (Ф №1, р.380, 430, 630).

На початок звітного періоду:

К_ф =

На кінець звітного періоду:

К_ф =

Чистий обіговий капітал (власні обігові кошти) розраховується як різниця між обіговими коштами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, фінансувати оборотні активи за рахунок власного капіталу і прирівнюваного до нього,тобто довгострокових зобов’язань , та розширювати подальшу діяльність. 

К = ОА+ ВМП – ЗП         (2.2.4.1)

де ОА – обігові активи (Ф №1, р.260), грн.;

ВМП – витрати майбутніх  періодів (Ф №1, р.270), грн.;

ПЗ – поточні зобов’язання (Ф №1, р.620), грн.;

На початок звітного періоду: К= 5- 2= 3

На кінець звітного періоду: К= 532- 929= -397

 

або          К = ВК + НВП + ЗД + ДМП – НА          (2.2.4.2)

 

де ВК – власний капітал (Ф №1, р.380), грн.;

НВП – забезпечення наступних  витрат і платежів (Ф №1, р.430), грн;

ЗД – довгострокові  зобов’язання (Ф №1, р.480), грн;

ДМП – доходи майбутніх  періодів (Ф №1, р.630), грн;

НА – необоротні активи (Ф №1, р.080), грн.

На початок звітного періоду:

 К= 58646 +0 – 58643 = 3 грн.

На кінець звітного періоду:

К= 535677 +0 – 536074 = -397 грн.

Коефіцієнт забезпеченості обігових активів власними коштами (К_Зоа) розраховується як відношення величини чистого обігового капіталу (власних оборотних коштів) до величини обігових коштів активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними обіговими коштами та їх можливість перетворюватися у ліквідні кошти.

К_Зоа =

                         (2.2.5)

                                                                                                                      

де К – чистий обіговий капітал, грн.;

ОА – розмір обігових активів підприємства (Ф №1, р. 260), грн.

На початок звітного періоду:

К_Зоа  =

На кінець звітного періоду:

К_Зоа  =

Коефіцієнт забезпеченості запасів  власними обіговими коштами (К_Ззап ) показує наскільки запаси, які мають найменшу ліквідність у складі обігових активів, забезпечені довгостроковими сталими джерелами фінансування та розраховується як відношення сласних оборотних коштів до величини запасів підприємства.

К_Ззап =

     (2.2.6)

де З – запаси (Ф №1, р. 100- 140)

На початок  звітного періоду:

К_Ззап  =

На кінець звітного періоду:

К_Ззап  =

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в обігові кошти, а яка – капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власних обігових коштів до власного капіталу.

К_м =

     (2.2.7)

На початок звітного періоду:

К_м =

На кінець звітного періоду:

К_м =

Висновки: Питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів на кінець звітного періоду зменьшилась на 0,1%, це говорить про те, що підприємство не платоспроможне. Коефіцієнт фінансової залежності  на початок звітного періоду становив 0,0034%, а на кінець – збільшився до 0,17%, цей показник свідчить про збитковість підприємства.

Коефіцієнт фінансування на кінець періоду зменьшився і показав,що        підприємство сильно залежить від залучених коштів. Чистий обіговий капітал підприємства на початок звітного періоду складав 3 тис грн., а на кінець -397, тобто капітал зменьшився на 400 тис грн. Виходячи з цього,  можна сказати, що підприємство не спроможне сплачувати свої поточні зобов’язання, не може фінансувати оборотні активи за рахунок власного капіталу та розширювати подальшу діяльність. Забезпеченість підприємства власними обіговими коштами на кінець періоду зменьшилась на 4%, значить, підприємство  не забезпечене сталими джерелами фінансування. На початок звітного періоду коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами мав більший показник, ніж на кінець періоду. Це не позитивна тенденція, яка свідчить про те, що більшість запасів підприємства не забезпечена довгостроковими джерелами фінансування. Коефіцієнт маневреності на кінець періоду знизився на 0,069%, що свідчить про те, що підприємство поступово не набирає фінансової стійкості.

Оцінка ліквідності підприємства.

Оцінка  ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити спроможність  підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання  шляхом розрахунку таких показників( коефіцієнтів) : коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності, чистого обігового капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення обігових активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

К_п =

    (2.3.1)

 

де ОА – обігові активи (Ф №1, р.260), грн;

ПЗ – поточні зобов’язання (Ф №1, р.620), грн.

(К_п > 1. Критичне значення К_п  = 1. При К_п  < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення К_п  у межах 1- 1.5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги).

На початок звітного періоду:

К_п  =

На кінець звітного періоду:

К_п  =

Коефіцієнт швидкої  ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних обігових активів ( грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

К_л =     (2.3.2)

 

де З – запаси (Ф  №1, р.100- 140), грн;

ПЗ – поточні зобов’язання підприємства (Ф №1, р. 620), грн..