Оцiнка iнвестицiйноi привабливостi пiдприэмства

     Агентством  з питань запобігання банкрутства  підприємств та організацій розроблено ще одну методику оцінки інвестиційної  привабливості підприємств з метою визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємств та організацій, прискорення реалізації інвестиційних проектів, заохочення до інвестицій вітчизняних та іноземних підприємців, надання методичної допомоги спеціалістам, які займаються розробкою заходів з проведення оздоровлення виробничої сфери. Проте отримані великі масиви значень показників фактично не дають змогу зробити остаточний висновок. Також в методиці    не    наведено    шкали інтегральних    показників, за якою можна визначати фінансовий стан підприємства.

     Дуже  актуальною є проблема вибору для  інвестування промислових підприємств, що мають найкращі перспективи розвитку і зможуть забезпечити високу ефективність вкладеного капіталу. Розв'язанням  цієї проблеми займаються багато науковців, як вітчизняних так і зарубіжних, які прагнуть розробити об'єктивну модель оцінки інвестиційної привабливості окремих підприємств - потенційних об'єктів інвестування. Іноді при оцінці доцільності інвестування коштів в певне підприємство використовують методики оцінки кредитоспроможності [10 c. 213-256].  

2. Методи  оцінки інвестиційної привабливості  підприємства

     Аналіз  існуючих методик оцінки інвестиційної  привабливості підприємства, дозволяє відзначити велику кількість підходів, які в основному ґрунтуються на показниках фінансового стану підприємства, окремі з них враховують показники управлінського потенціалу, потенціалу акцій, тощо. Над даною тематикою працює багато вчених-економістів, кожен з яких пропонує той чи інший підхід до визначення інвестиційної привабливості. Тому, доцільно буде розглянути декілька методик оцінки інвестиційної привабливості підприємства та проаналізувати їх, визначити недоліки та позитивні сторони.

     О.В.Нечипорук  пропонує власну методику рейтингової  оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств, зокрема, він пропонує, на його погляд, єдиний загальний (універсальний, інтегральний) показник інвестиційної привабливості (в якості такого показника запропоновано використовувати узагальнену функцію Харрингтона), за допомогою якого можна оцінити інвестиційну привабливість промислового підприємства та вибрати найкращий варіант для інвестора з-поміж ряду альтернативних.

     При аналізі навіть деякої окремої частини  чинників, які впливають на рівень рейтингу, можливі неоднозначні ситуації, коли за цими певними чинниками об’єкт оцінки можна віднести відразу до декількох класів рейтингу. Тому для вирішення даної проблеми автор пропонує застосування методології та математичного апарату теорії нечітких множин. Узагальнена функція Харрингтона є кількісним, однозначним, єдиним та універсальним показником якості досліджуваного об’єкту, а якщо додати ще такі якості, як адекватність, ефективність і статистична чутливість, то стає зрозумілим, що її можна використовувати як критерій оптимізації. Для застосування даної методики, потрібно провести фінансовий аналіз декількох підприємств. Аналіз фінансової звітності промислового підприємства складається з обчислення певних фінансово-економічних показників – коефіцієнтів ліквідності, фінансової стабільності, рентабельності та ін. Для застосування шкали Харрингтона необхідно всі досліджувані показники (які визначаються аналітиком) привести до безрозмірного вигляду відповідно до осі абсцисс та розрахувати величини частинних функцій Харрингтона. Число отриманих частинних функцій дорівнює числу показників інвестиційної привабливості промислових підприємств. Далі обчислюється узагальнений показник інвестиційної привабливості промислового підприємства на основі значень частинних функції, які визначені для кожного підприємства окремо. Таким чином, за допомогою даного показника можна оцінити інвестиційну привабливість промислового підприємства та вибрати найкращий варіант для інвестора з-поміж ряду альтернативних. Проблемами рейтингової оцінки є нечіткість критеріїв при визначенні класів рейтингу. Точність наданих рейтинговими агентствами деяких рейтингів підлягає сумніву з боку професійних учасників фондового ринку, адже рейтинг – це лише якісна експертна оцінка, яка не є досить об’єктивною.

     С.С. Донцов пропонує оцінювати інвестиційну привабливість підприємства за допомогою аналізу надійності цінних паперів. Для оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів конкретного підприємства можна використовувати низку коефіцієнтів, що характеризують його фінансову стійкість і економічну ефективність. Надійність цінних паперів оцінюється за фінансовою звітністю емітента. Аналізуючи бухгалтерський баланс і звіт про результати фінансово-господарської діяльності, розраховують три групи показників, що характеризують фінансовий стан емітента: 1) показники першої групи характеризують надійність підприємства в цілому (борг на капітал, коефіцієнт покриття поточних зобов’язань ліквідними активами); 2) показники другої групи визначають надійність емітента з погляду повернення коштів, вкладених інвестором у цінні папери підприємства (Коефіцієнт покриття облігацій, Коефіцієнт покриття привілейованих акцій, Коефіцієнт покриття простих акцій); 3) за третьою групою показників можна оцінити надійність емітента з погляду гарантії одержання інвестором доходу за конкретними цінними паперами (коефіцієнт покриття процентних виплат за облігаціями, коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями, коефіцієнт покриття дивідендів за простими акціями). Позитивною стороною даного методу є те, що з його допомогою можна швидко, розрахувавши вісім показників, оцінити інвестиційну привабливість підприємства та доцільність вкладання коштів в його цінні папери .Негативним же моментом є те, що оцінити з допомогою цього методу можна лише підприємства акціонерної форми власності.

     Т.В. Майорова пропонує методику оцінки інвестиційної  привабливості підприємства на основі розрахунку ряду коефіцієнтів, які  представлені в Положенні «Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації» з подальшим визначення рейтингу інвестиційної привабливості. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства по методиці Т.В. Майорової проводиться на основі аналізу фінансового стану підприємства. Результатом застосування запропонованої методики має бути рейтингова оцінка. Після розрахунку цих показників й визначення їх відповідності до нормативу, користуються табл., в якій представлена рейтингова система для оцінки рейтингу інвестиційної привабливості підприємства .

Таблиця 1.1

     Рейтингова  оцінка підприємства

     Отже, підприємство відносять до тієї чи іншої категорії рейтингу й таким  чином оцінюють рівень його інвестиційної  привабливості .

     Дана  методика є відносно простою у  застосуванні й підходить для  підприємств практично всіх форм власності .

     Але основним недоліком даної методики є те, що, як правило, на основі проведеного аналізу встановлюється не повна відповідність деяких показників нормативним значенням і це призводить до того, що формула розрахунку рейтингу, може мати певні похибки, тобто потрібно замінювати деякі складові даної формули .

     Г.Ю. Шульга пропонує свій варіант оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Даний метод полягає в розрахунку інтегрального показника, який є  досить легким у застосуванні і дозволяє урахувати усі фактори інвестиційної привабливості підприємства.

     Залежно від розміру інтегрального показника  визначається рівень інвестиційної  привабливості підприємства за 3-х  бальною шкалою : 0,1 – 0,4 – низький  рівень ; 0,5 – 0,7 – середній рівень ; 0,8 – 1 – високий рівень.

     Перевагами даної методики є те, що вона є достатньо легкою у застосуванні й не потребує довготривалих розрахунків, а також підходить для розрахунку підприємств всіх форм власності . Але, слід зазначити, що негативним фактором є застосування показників, яких, можливо, недостатньо для точних розрахунків. Тобто, якщо зрівняти дану методику з методикою Т.В.Майорової, бачимо набагато меншу кількість застосованих Г.Ю.Шульгою фінансових показників. Також, негативним є наведення автором алгоритму розрахунку даного показника. Зокрема, не розписано, що означають показники Z_1j , Z_0j , d₁ , c_0j , c₀ .

     О.М. Ястремська пропонує свою методику. Вона базується на визначенні моделі оцінки інвестиційної привабливості підприємства із узагальненням результатів господарювання не тільки за фінансовими, але й за всіма видами економічних ресурсів підприємства.

     Дослідження довели, що інвестиційну привабливість  промислових підприємств доцільно оцінювати з визначенням  загальних тенденцій, притаманних суб’єктам господарювання, методом багатовимірного факторного аналізу .

     Загалом, можна зробити висновок, щодо даної  методики. Позитивною стороною є те, що наведені показники характеризують привабливість підприємства повною мірою і можуть бути визначені  на підставі даних діючих в Україні  офіційних статистичних форм річної і квартальної звітності.

     Негативним  же є те, що значна кількість показників утруднює застосування факторного аналізу, а також те, що деякі показники  взагалі не впливають на інвестиційну привабливість підприємства.

     Отже, якщо підсумувати все описане вище, можна сказати, що кожна методика аналізу інвестиційної привабливості підприємства потребує внесення коректив та нових підходів. Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства.

     Галузева  специфіка суб’єктів господарювання обумовлює індивідуальний підхід до аналізу діяльності кожного підприємства. А тому необхідно розробити загальну методику для аналізу підприємств за видами діяльності, з урахуванням притаманних їм ризиків, витрат на основну діяльність та структуру формування прибутку.

     Важливо при аналізі інвестиційної привабливості  підприємств проводити аналіз не лише за однією конкретною методикою, але і корегувати основні показники відповідно до сфери діяльності підприємства (визначати, які є необхідні показники для аграрнихпідприємств, а які слід використати при аналізі промислових підприємств тощо).

     При аналізі, наприклад, корпорацій необхідно враховувати як різносторонність діяльності так і прибутковість. Тому потрібно в першу чергу провести аналіз за підпорядкованими відділеннями в розрізі якісних та кількісних показників. Визначити найприбутковіші ділянки, а також ділянки які потребують коректив та внесення змін в саму діяльність, облікову політику тощо. Визначити можливіваріанти для виправлення ситуації (авансування коштів за рахунок інвестиційних вкладів чи за рахунок кредитування). Тільки після проведення такого виду аналізу можна узагальнювати та зводити показники по корпорації в цілому.

     Таким чином, узагальнюючи проведений аналіз слід зазначити, що на сьогоднішній день існує дуже багато підходів до оцінки інвестиційної привабливості. Завдяки  роботі вчених-економістів, вони постійно удосконалюються і стають більш пристосованими для оцінки того чи іншого суб’єкта господарювання . Кожна з методик має свої переваги, є унікальною й має право на існування. Звичайно, кожен підхід має свої негативні сторони та недоліки. Але це не завжди погано, навпаки це спонукає до появи нових , більш універсальних формул, розробок інших методів розрахунку і як наслідок, виведення більш універсальної методики взагалі .Тому чим більше існує методик оцінки інвестиційної привабливості, тим точніше її можна визначити . Слід сказати й те, що кожна методика може бути застосована в певних умовах для будь-якого підприємства, але в деяких випадках її потрібно для цього адаптувати, використовуючи саме ті показники, які й справді характеризують рівень інвестиційної привабливості [8 c. 118-125]

3. Нормативно-правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні

     Сучасні умови розвитку України, яким притаманні поглиблення демократизації, спрямованість на європейську інтеграцію, інформатизація всіх сфер життєдіяльності людини, потребують існування ефективних та результативних механізмів державного управління.Розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій є актуальними завданнями в умовах ринкових перетворень.