Майнове страхування в Україні

Досвід країн Європейського  Союзу показує, що, не дивлячись на достатньо високий рівень розвитку ринку страхування життя і  розуміння населенням необхідності укладення договорів страхування, механізми розвитку страхування  життя в цих країнах встановлені  законом.

Подальший розвиток страхового ринку України потребує вдосконалення  системи професійної підготовки, сертифікації і підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також забезпечення державної підтримки науково-дослідних  робіт із проблемних питань страхової  діяльності, поліпшення якості інформування населення через засоби масової  інформації про стан і перспективи  розвитку страхового ринку, про переваги і недоліки тієї чи іншої страхової  послуги.

Отже, актуальність питання  розвитку страхового ринка України  обумовлює необхідність розробки державної  політики ефективного розвитку страхування  у поєднанні з загальнонаціональними  економічними пріоритетами.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих  страхових компаній, так і всієї  системи страхування.

Отже, можна зробити висновок, що ринок страхування в Україні має значний потенціал, використання якого стримується відсутністю державної концепції розвитку цієї галузі, кризовими явищами в економіці, недосконалістю нормативно-правової бази, низьким рівнем добробуту населення і, як наслідок, незначним платоспроможним попитом на страхові послуги. Важливими стримувальними чинниками є також недостатній рівень страхової культури серед громадян та низький рівень довіри до страхових компаній.

Уряд і представники провідних  страхових компаній України мають  спільно працювати для забезпечення соціального захисту населення та ефективного використання заощаджень громадян для інвестування економіки України. Одним із чинників, що заважають конструктивній співпраці, є відомчо-корпоративні інтереси, які гальмують процес зменшення державної монополії у страховій галузі, встановлення стабільних і прозорих «правил гри» на страховому ринку.

З викладеного вище, можна  виділити головні стратегічні напрями реформування системи страхування в Україні та заходами, що сприятимуть її розвитку, є наступні:

1. Створення нормативно-правової  бази для розвитку страхового  ринку:

а) нормативно-правове визначення видів, механізмів, норм, стандартів страхування, в т.ч. страхування життя;

б) законодавче розмежування між обов'язковими та добровільними  видами страхування;

в) внесення змін до Цивільного кодексу щодо впровадження матеріальної відповідальності за спричинені збитки третім особам;

г) невідкладне прийняття  запропонованих страховиками змін до Закону України «Про страхування».

2. Підвищення ефективності  державного регулювання страховою  діяльністю:

а) концептуальне визначення орієнтирів розвитку страхового ринку  в Україні, етапів та механізмів його наближення до європейських стандартів;

б) усунення відомчих бар'єрів на страховому ринку, впровадження тендерного механізму визначення операторів з обслуговування обов'язкових видів страхування;

в) зниження податкового  тиску на діяльність по страхуванню  життя, надання підприємствам права  відносити страхові внески по страхуванню  життя працівників до собівартості продукції;

г) підвищення платоспроможності  населення з метою сприяння розвитку накопичувальних видів страхування;

д) підвищення ефективності роботи органів державного нагляду  за страховою діяльністю, вдосконалення  механізмів реалізації їх функцій;

е) розмежування повноважень  держави та акціонерних страхових  компаній щодо обов'язкових та добровільних видів страхування

3. Гармонізація відносин  на страховому ринку:

а) надання дозволу страховим  компаніям тримати страхові резерви  у твердій валюті,

а також розміщувати ці резерви на депозиті Національного  банку України на прийнятних умовах;

б) підвищення конкурентоздатності  вітчизняних страхових компаній шляхом усунення їх дискримінації на ринку перестрахування;

в) стимулювання концентрації капіталів страхових компаній, вдосконалення  їх структури шляхом усунення надмірних обмежень на придбання ними акцій інших страхових компаній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Майнове страхування трактується  як галузь страхування, в якій об'єктом  страхових правовідносин виступає майно в різних видах; його економічне призначення - відшкодування збитку, що виник унаслідок страхового випадку. Застрахованим може бути майно що як є власністю страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні, розпорядженні. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, але і інші юридичні і фізичні особи, що несуть відповідальність за його збереження.

Варто зазначити, що у сучасних економічних умовах страхування  – чи не єдина галузь економіки  України, яка протягом останніх років  має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Але, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту.

 Основною метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, зменшення витрат держави на попередження і ліквідацію наслідків стихійних лих, катастроф, техногенних аварій, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

 Дуже важливим, на мою думку, є вдумливий підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності. Прийняті зміни  порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяє їх накопичувати, що істотно підриває платоспроможність страхових організацій. По цьому практично єдиною можливістю збереження платоспроможності страхових організацій є нарощування власних засобів, що не завжди відповідає інтересам засновників, оскільки часто можливо тільки в збиток останнім.

З метою покращення ситуації на страховому ринку на мою думку доцільно реалізувати  низку системних різнопланових  заходів, спрямованих на усунення як хронічних проблем, так і тих, що спричинені фінансовою та економічною  кризами. Особливий акцент необхідно  зробити на активізації інвестиційного потенціалу страхового ринку.

Враховуючи, що в Україні вільні кошти страховиків, в силу специфіки  вітчизняного законодавства та інституційних  особливостей страхового ринку, не в  повній мірі трансформуються в інвестиційні ресурси, вирішення хронічних проблем  лежить, в першу чергу, в правовій площині. Правове поле, в рамках якого  функціонує страховий ринок потребує реформування і приведення його до європейських стандартів. Зокрема, в  рамках реформування страхового ринку, підвищення рівня якості послуг на страховому ринку, а також підвищення його інвестиційного потенціалу доцільно реалізувати наступні заходи нормативно-правового, організаційно-методологічного та інформаційного характеру:

• формування чіткої концепції реформування галузі, удосконалення державного регулювання ринку, зокрема в сегментах обов’язкового та медичного страхування; своєчасну та широку адаптацію українського страхового ринку до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, активну співпрацю з європейськими та міжнародними організаціями;
• створення правових умов для повноцінного впровадження інвестиційного та пенсійного страхування;
• розробка моделі державної підтримки розвитку аграрного страхування, яка має передбачати прийняття спеціального закону та узгоджені дії страховиків і держави щодо покриття ризиків, які існують в аграрній сфері та не можуть бути покриті в інший спосіб на звичайних ринкових засадах;
• впровадження міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку і аналітики діяльності страхових компаній;
• створення єдиної саморегулівної організації, членами якої повинні бути всі страхові компанії, робота якої повинна бути зосереджена на захисті прав споживачів страхових послуг, забезпеченні добросовісної конкуренції на ринку, розвитку страхування на принципах транспарентності, введенні норм етики між всіма учасниками ринку, а також створенні централізованої бази даних про шахрайство на страховому ринку, доступ до якої матимуть всі страховики;
• створення незалежного інституту експертизи договорів і страхових випадків, а також діючої системи контролю над фінансовим станом страхових компаній;
• забезпечення формування інвестиційних інструментів для розміщення довгострокових страхових резервів;
• удосконалення методології страхових і перестрахувальних операцій за участю страхових посередників;
• розробка національної програми інформування населення про страхові послуги з метою підвищення загального рівня страхової культури;
• формування страхової культури громадян та підвищення фінансової грамотності учасників страхового ринку;
• створення так званої претензійної бази даних, через яку кожен страхувальник, який повинен одержати виплату, проходитиме перевірку щодо кількості та частоти страхових випадків, що сприятиме виявленню недобросовісних страхувальників та зможе своєчасно попередити масові незаконні виплати;
• впровадження системи мікрострахування для незаможних верств населення, державна підтримка соціально значущих видів страхування;
• удосконалення моніторингу діяльності страховиків та посилення контролю за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів, статутного капіталу та осіб, що володіють значною часткою капіталу страховиків;
• гарантування захисту законних прав громадян-власників страхових полісів на отримання страхових виплат, у тому числі шляхом створення і розвитку інститутів досудового захисту, зокрема, діяльності фінансового омбудсмена та підтримки громадських об'єднань страхувальників;
• сприяння створенню фондів страхових гарантій, у тому числі за договорами страхування життя;
• впровадження нормативів достатності капіталу у спосіб, що утруднює псевдострахування;
• розробка та реалізація заохочувальних заходів для страховиків, що добровільно дотримуються у своїй діяльності стандартів прозорості та підвищених вимог до платоспроможності і впровадженні міжнародних стандартів фінансової звітності;
• розробка нормативно-правових актів, які б урегулювали порядок діяльності страхових агентів і консультантів та аварійних комісарів та запровадили їх реєстрацію;
• удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності актуаріїв, завершення створення в Україні системи підготовки та сертифікації актуаріїв з поступовою передачею цих функцій саморегулівній організації;
• запровадження стимулюючої податкової політики для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, в тому числі інвестиційного, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом віднесення частки внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;
• забезпечити розроблення та впровадження додаткових актів законодавства, що сприятимуть запобіганню використання страхового ринку для проведення протиправних і сумнівних операцій та шахрайства, включаючи відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

Використані джерела:

1. Закон України «Про страхування» вiд 07.03.1996  № 85/96-ВР.

Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

2. Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник. – 2-ге вид., виправлене. – К.:Кондор, 2003. – 252 с.
3. С. С. Осадець   Страхування: Підручник - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
4. Про страхування в Україні. Режим доступу: http://forinsurer.com/stat/
5. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Знання, 1997. — 216 с.
6. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.
7. Кабінет Міністрів України;  Розпорядження, Концепція  вiд 23.08.2005  № 369-р
8. Таркуцяк А.О. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 584 с.
9. Рынок страхования Украины: тенденции и перспективы / Princeton Parmners Group, 2005. –Режим доступа: http://marketing.rbc.ru/
10. Страховий бізнес України: Довідник 2009 // Ukrainian Insurance Business: Guide 2009.
11. Бондар І. Сучасний страховий ринок України // Вісник академії економічних наук України. - 2003.
12. Гарматій Т. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні // Фінанси України – 2001
13. Івашина Г. Страховий ринок України перехідного періоду.— «Банківська справа», № 7 2005.
14. Криклій А. С. Ринок страхування життя в Україні : тенденції та європейський досвід // Економіка та держава.-2008.-№5.
15. Фещенко В.В. “Енциклопедія страхування” ―Київ.2008 р.
16. www.dfp.gov.ua. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

ДОДАТОК 1

Таблиця 3

Динаміка основних показників діяльності страхового ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

Таблиця 4

Динаміка основних показників автострахування за 2009 – 2010 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ  РОБОТУ

ПІБ студента: Рибак Марина Сергіївна          Форма навч.: Денна                       Група: УІ-91

Тема роботи: Майнове страхування в Україні

	РІВЕНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
	Відмінний (100 %)		Добрий (≈ 70%)			Задовіль-ний (≈ 60 %)		Незадо-вільний			Коригування
											графік здачі		захист
Вступ	6		6			4		0			х		х
Розділ 1	14		10			8		0			-2
Розділ 2	18		14			10		0			-2
Розділ 3	16		12			10		0			-2
Висновки	8		6			4		0			х		х
Література	6		6			4		0			х		х
Оформлення роботи	8		6			4		0			х		х
Презентація	20		18			14		0			х		х
	х		х			х		х
ДОТРИМАННЯ календарного плану (інд.завдання і реєстрація роботи)	Повне				Порушено строки затвердження І.З. чи реєстрації роботи					Порушено строки затвердження І.З. та реєстрації роботи
	4				2					0
РАЗОМ:
ЗА ВИКОНАННЯ  КУРСОВОЇ РОБОТИ	Бали								Оцінка МОН
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАХИСТУ	Бали (у т.ч. з  урахув. захисту						Оцінка МОН					ECTS
Оцінка  за бальною шкалою КНЕУ		Оцінка  за шкалою ECTS		Оцінка  курсової роботи за національною шкалою
90-100		А		5 (відмінно)
80-89		В		4 (добре)
70-79		С
66-69		D		3 (задовільно)
60-65		Е
30-59		FX		2 (незадовільно) з можливістю повторного захисту
1-29		F		2 (незадовільно) з повторним виконанням курсової  роботи