Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2013 в 20:14, контрольная работа
Теорія місцевого оподаткування почала інтенсивно розвиватися в середині XIX ст.
У кінці XIX – на початку XX ст. сформувалося дві основні теорії місцевого оподаткування:
теорія поворотної послуги – визначає місцеві податки як плату за послуги, які надає орган місцевого само врядування членам територіального колективу. За цією теорією, податки і збори не є державними податками;
теорія, яка не розрізняє природи державних та місцевих податків і вважає їх обов'язковими платежами громадян державі.
Історичний аспект формування місцевих податків та зборів
Моніторинг виконання бюджету
Задача
Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Навчально-науковий
Інститут підприємництва та перспективних технологій
Факультет економіки та інформаційних технологій
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра міжнародної економіки
Індивідуальна робота
з дисципліни:
“Місцеві фінанси’’
Варіант-8
Виконав:
Ст.4 курсу
Гр.ЕМЕс-11з
Павлечко Н.Ю.
Перевірила:
Самотій Н. С.
Дрогобич 2013
Зміст
Інститут місцевих податків і зборів є ключовим у сфері формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих зарубіжних країн. Закономірність функціонування місцевих фінансів у тому, що основним способом формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки і збори.
Теорія місцевого оподаткування почала інтенсивно розвиватися в середині XIX ст.
У кінці XIX – на початку XX ст. сформувалося дві основні теорії місцевого оподаткування:
Історія запровадження місцевих податків в Україні починається ще в часи Київської Русі та її міських самоврядних громад. Міські громади Київської Русі, як і інших середньовічних європейських держав, встановлювали збори з населення, котрі можна вважати прообразом місцевих податків і котрі спрямовувалися на розв'язання найважливіших громадських проблем у містах.
Важливим
етапом становлення системи місцевих
податків у Європі було утвердження
інституту місцевого
Об'єктами
оподаткування стали земля, житлові
будинки, виробничі й торговельні
приміщення та інші споруди. Крім нерухомого
майна, оподатковувалися свідоцтва
на промислову продукцію та патенти
заводів з виробництва напоїв.
До земських зборів належали акцизи на
заклади з продажу напоїв і
на трактири в міських поселеннях,
судове мито, збори за користування
переправами, шляхами та ін. Законом
визначалися максимальні
У 90-х рокахXIX ст. повноваження земств було суттєво обмежено.
Крім зборів, земства встановлювали й земські повинності, які, на відміну від перших, мали цільовий характер. Земські повинності забезпечували фінансування місцевої поліції, лікарень, шкіл, пожежної охорони та інших цільових витрат. Земські повинності забезпечувалися в грошовій і натуральній формах. Частина земських повинностей встановлювалася не земствами, а державою.
Земські збори й повинності було скасовано в 1917 – 1918 pp., після ліквідації російськими та українськими більшовиками земського місцевого самоврядування.
В Українській Народній Республіці доби Центральної Ради було здійснено спроби українізації земського місцевого оподаткування.
У 1984 р. ухвалено указ Президії Верховної Ради УРСР "Про самооподаткування сільського населення", відповідно до якого встановлено такий порядок самооподаткування сільського населення. Рішення про його запровадження приймає схід села більшістю голосів осіб, яким виповнилося 18 років; кошторис витрат і доходів із самооподаткування затверджує сільська рада, а кілька сільських рад отримують право об'єднувати кошти від самооподаткування за власними рішеннями для здійснення спільних заходів.
Процес становлення місцевих податків і зборів як інституту місцевих фінансів розпочався після 1990 р. із здобуттям Україною незалежності.
Місцеві податки і збори в Україні є складовою системи оподаткування (табл. 1.). Засади побудови системи місцевого оподаткування визначені Законом України "Про систему оподаткування" 1997 р.
Таблиця 1
Назва податку |
Платники податку |
Об'єкт оподаткування |
Ставка податку |
Комунальний податок |
Юридичні особи (крім бюджетних організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств) |
Середньоспискова чисельність працівників |
Гранична ставка – 10% від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць за кожного працівника |
Податок з реклами |
Юридичні особи та громадяни (замовники реклами) |
Вартість послуг за встановлення і розміщення реклами |
– 0,1% від вартості послуг за розміщення одноразової реклами – – 0,5% від вартості послуг за розміщення реклами на тривалий термін |
Місцеві ради (сільські, селищні, міські):
Місцеві збори
Готельний збір
Готельний
збір сплачують особи, які проживають
у готелях. Стягується збір також
з осіб, що орендують місця у
готелях, які до цього були спальними.
Об'єктом оподаткування є
Гранична ставка збору встановлена в розмірі 20% від добової вартості найманого житла (без додаткових послуг).
Збір за припаркування автотранспорту
Платниками є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.
Об'єктом оподаткування є час паркування автотранспорту.
Граничні ставки оподаткування визначені за одну годину паркування у таких розмірах:
Місцеві ради визначають перелік органів, які справляють цей збір і несуть відповідальність за його перерахування до відповідного місцевого бюджету.
Ринковий збір
Посідає друге місце після комунального податку за обсягами надходжень.
Ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.
Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їхні філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.
Ринковий збір справляється за кожен день торгівлі.
Ставка ринкового збору встановлюється в розмірі:
Не справляється ринковий збір із:
Збір за видачу ордера на квартиру
Платниками є особи, які одержують документи, що дають право на заселення квартири.
Сплачується збір за послуги, пов'язані
з видачею відповідних
Граничний розмір ставки збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Облік платників даного збору проводять органи з обліку та розподілу житла.
Курортний збір
Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають до курортної місцевості. Винятки становлять:
Граничний розмір курортного збору не повинен перевищувати 10 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Збір стягується з платників за місцем їхнього тимчасового проживання. При зміні місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не сплачується. Сплата збору повинна бути проведена протягом триденного строку з дня прибуття в курортну місцевість.
Збір за участь у перегонах на іподромі
Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру.
Об'єктом оподаткування стає кожен кінь, виставлений на змагання.
Граничний розмір ставки збору за участь у перегонах на іподромі встановлений у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Облік платників збору здійснює адміністрація іподрому, яка несе відповідальність за своєчасне й повне його перерахування до місцевого бюджету.