Хеджування ризиків за допомогою послуг фінансових посередників

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний економічний університет  ім. Вадима Гетьмана

Кафедра фінансових ринків 
 
 
 

Реферат на тему:

 «Хеджування ризиків за допомогою послуг фінансових посередників» 
 
 
 

Студента  V курсу,

7 групи,  спеціальності 8508/1

факультету  ФЕФ

Романіва  Романа Ярославовича

Викладач: Стеценко Б.С

Київ 2011

План

Вступ

1. Сутність хеджування ризиків та досвід застосування в Україні
2. Хеджування ризиків з використанням похідних фінансових інструментів
3. Перспективи використання та розвитку хеджування ризиків за допомогою послуг фінансових посередників в Україні

Висновок

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Сучасні економічні відносини України з  зовнішнім світом знаходяться у  стані переходу від старої системи  організації зовнішньоекономічних зв'язків, орієнтованої, переважно, на експорт сировини, до нової, пов'язаної з пошуком шляхів ефективного  інтегрування у світову спільноту, зі встановленням сталих торговельних зв'язків з іншими країнами, з  підвищенням ролі міжурядових організацій  у досягненні колективної безпеки  і, звичайно, з забезпеченням надійного  захисту своїх національних

     На сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічного сектору України зовнішньоекономічна діяльність потребує такого стилю роботи, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей, уміння залучати й використовувати для вирішення поставлених завдань ресурси з найрізноманітніших джерел, домагаючись підвищення ефективності й одержання максимально можли¬вого результату при мінімальному ризику втрати коштів.

     Хеджування (англ. hedging) - міри, націлені на страхування  ризиків на фінансових ринках. Хеджеры  страхуться від коливань на ціни товарів, валют, акцій і інших інструментів. Найчастіше хеджування здійснюється за допомогою ф'ючерсів і опціонів, але більшість рядових інвесторів ніколи до них не пристане.

     Проблема  управління ризиками, пов'язаними з  ринковими коливаннями цін, мінімізацією втрат внаслідок несприятливих  ринкових змін, може бути вирішена за допомогою  попередньої оцінки ризику і хеджування (від англ. hedgimg - огородження, або  страхування від можливих втрат). 
 
 
 
 

Сутність  хеджування ризиків  та досвід застосування в Україні 

     Фінансова діяльність суб’єктів господарювання, фінансово-кредитних установ пов’язана  з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати їхньої фінансової діяльності значно підвищується. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків  на результати фінансової діяльності господарюючих суб’єктів пов’язане  з швидкою зміною економічної  ситуації в країні і кон’юнктури  фінансового ринку, розширенням  сфери фінансово-кредитних відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів. На основі обслуговування різноманітних ризиків фінансового  характеру сформувалася сфера фінансового посередництва у страхуванні та хеджуванні ризиків.

     Фінансові ризики виникають в процесі формування та функціонування фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності  суспільства. Проблеми управління фінансовими  ризиками існують у всіх секторах економіки, оскільки фінансова сфера  об’єднує та забезпечує їх діяльність.

     Класифікація  ризиків фінансово-кредитних інститутів, серед яких виділяють:

• ринкові ризики (валютний, процентний, ціновий);
• кредитні ризики (неплатоспроможність позичальника, дефолт, дострокове погашення);
• ризик ліквідності (дефіцит готівки та високоліквідних активів);
• операційний ризик (втрати внаслідок технічних помилок, дій персоналу);

     Враховуючи  структуру та види інструментів фінансового  ринку, а також його місце у  складі фінансової системи, можна виділити види ризиків фінансового характеру, для зменшення яких використовують хеджування. До таких ризиків відносяться, в першу чергу, ризик зміни  норми проценту на кредитному ринку, ризик зміни індексів курсів акцій  на фондовому ринку, курсовий (валютний) ризик тощо.

     Хеджування  ризиків можна розглядати на багатьох рівнях. Дуже цікавим є приклад  хеджування валютинх ризиків, на прикладі України, яка використовує даний  інструмент, як механізм захисної реакції.

     Одна  з головних причин різкого подорожчання долара – високий попит на валюту з боку українських банків і компаній. У другій половині 2007 – першій половині 2008 рр. Вітчизняні фінустанови і компанії активно залучали закордонні позики. Більшість кредитів було надано на рік: зараз настав час платити за боргами. Тільки у ІV кварталі банківський сектор має повернути за зовнішніми позиками $ 4,3 млрд., а компанії – $ 3,4 млрд.

     Подорожчання  долара значно ускладнило завдання боржникам. Банки могли уникнути втрат, якби в Україні було поширене хеджування валютних ризиків. Після того, як Національний банк відмовився від фіксованого курсу і перейшов до плаваючого, страхування від валютних коливань було дуже доречним. Однак деякі банкіри вважають, що поїзд уже пішов і в короткотерміновій перспективі хеджування їм не допоможе. Спрогнозувати, який буде курс долара на українському ринку наприкінці року, не може навіть голова НБУ, не кажучи вже про банкірів та аналітиків.

     На  ринках розвинених країн уже давно прогнозують курси валют за допомогою похідних фінансових інструментів, оскільки протягом півроку чи року валютні котирування там коливаються у незначному коридорі. В Україні курс долара залежить одразу від кількох чинників: розміру експортної виручки, настроїв населення, дій НБУ на міжбанківському ринку тощо. Тому обов’язкові договори на купівлю-продаж валюти вітчизняні банкіри просто не укладатимуть (щоб не прогоріти на втратах від курсових коливань), тоді як необов’язкові не виконуватимуться. Сьогодні, на нашу думку, значно важливіше хеджувати кредитні ризики банків (дати їм можливість отримувати кредити за певною ставкою, зафіксованою сьогодні), ніж валюту.

Голова  НБУ Володимир Стельмах називає  себе консерватором і досі виступав проти хеджування. Він пропонує учасникам фінансового ринку самостійно розробити механізм дії ринку деривативів.

     Хеджування  виникло ще в сільськогосподарському суспільстві стародавньої Японії. І  й донині є важливим інструментом ризик менеджменту, для тих трейдерів, хто вміє цим користуватися. Хеджування валютних ризиків дозволяє трейдерові тримати одночасно довгу й  коротку позицію по одній і  тій самій валютній парі в певний період часу. Утримання двох різноспрямованих угод усуває всякий ризик, тому що незалежно  від того які тенденції матиме ринок, одна з позицій буде показувати прибуток, а інша аналогічну суму збитку. Отже при хеджуванні валютних ризиків  трейдер не заробить і не втратить грошей на коливаннях валютних курсів.

     Як  правило, для хеджування трейдери використовують такі деривативи як опціони й ф'ючерси. Опціони (англ. options) - деривативи, які надають право, але не зобов'язання купити або продати товар у майбутньому по застереженій зараз ціні. А ф'ючерси або ф'ючерсні контракти (англ. futures) - деривативи, які зобов'язують обидві сторони здійснити операцію по купівлі-продажу в майбутньому по заздалегідь застереженій ціні.

     Деякі трейдери застосовують хедж що б зафіксувати  збиток по відкритій позиції до тих  часів, коли на думку трейдера ринок  розвернеться на його користь. У такий  спосіб дана тактика фіксує ваші збитки без втрати позиції, якщо ринок не пішов у вашому напрямку.

     Інший випадки хэджа полягає в тому, що трейдер бачить короткочасний  рух у напрямку протилежним уже  відкритої позиції.

     Операція  хеджування валютних ризиків надає  трейдерові додатковий потужний інструмент керування позиціями, поряд з  величезною гнучкістю в протидії ринковим змінам. Для трейдера дуже важливо усвідомлювати, як працює хеджирование і як його потрібно використовувати  належним чином перед тем, як розміщати  хедж-ордера. Хеджування - це додаткова  функція, яку може запропонувати  своїм клієнтам брокер.

     Важливо відзначити, що хоча трейдер не втрачає  й не заробляє гроші при хеджуванні валютних ризиків, проте трейдер  може зазнавати додаткових збитків  через плату за перенос позиції  через ніч.

     Тактику хеджування застосовують також і  хедж фонди. Хеджовые фонди (Hedge Funds) - це керовані фонди, які хеджируютъ більшість своїх відкритих позицій на фінансовому ринку. Хэдж фонди, що працюють на фінансовому ринку, відрізняються друг від друга, вони - на будь-який смак. Питання в тому, як вибрати кращий з тієї категорії фондів, яка відповідає вашій інвестиційній стратегії хеджирования. При виборі фонду слід керуватися різними критеріями, що залежать від індивідуальних переваг інвестора. Найважливіші з них - прибутковість фонду, коефіцієнт витрат, наявність додаткових зборів. Значну роль відіграють досвід і результативність керуючих обраного фонду. Керовані ф'ючерси на різні фінансові інструменти дають менеджерам і їх інвесторам ряд переваг у порівнянні з операціями із цими ж активами на спот-ринку

     - ф'ючерси дозволяють здійснювати  вкладення на цих ринках без  особливих труднощів і накладних  витрат, пов'язаних із придбанням  акцій або інших фінансових  інструментів;

     - ведення торгів з маржею дає  можливість брати участь у  коливаннях ринку, не обмежуючи  себе при цьому якими-небудь  зобов'язаннями по капіталу;

     - трансакції на терміновому ринку  обходяться набагато дешевше,  чим угоди на спот- ринку цінних  паперів;

     - на терміновому ринку набагато  простіше виставляти ордера Short Sell;

     - керуючі фондів, відповідальні за  великі портфельні інвестиції, можуть  хеджировать їх вартість, захищаючись  від короткі позиції, що зайняли,  біржових спекулянтів і не  роблячи фактичного продажу самих  активів

       При виході на міжнародні ринки вітчизняні експортери й імпортери повинні враховувати той факт, що ціни на товари постійно змінюються, часто швидкими темпами й у широкому діапазоні. Поряд з іншими чинниками це призводить до неможливості повноцінного планування собівартості, власної цінової політики, і як слідство - до невиправданих втрат прибутку, збитків, послаблення конкурентоспроможності тощо.

     Проблема  управління ризиками, пов'язаними з  ринковими коливаннями цін, мінімізацією втрат внаслідок несприятливих  ринкових змін, може бути вирішена за допомогою  попередньої оцінки ризику і хеджування (від англ. hedgimg - огородження, або  страхування від можливих втрат). Для цього використовуються різні  виробничі інструменти (ф'ючерси, опціони, споти), якими оперують на біржовому  і позабіржовому ринках, а механізм хеджування визначається як усунення (зменшення) ризику шляхом одночасного  відкриття протилежних позицій  на економічно пов'язаних ринках. Тобто  хеджер, що захеджув ф'ючерсами свою позицію  на ринку наявного товару, при несприятливій  зміні ціни - буде нести збиток на цьому ринку, однак він буде компенсуватися прибутком на ф'ючерсному ринку (і, навпаки, при сприятливих умовах додатковий прибуток буде покривати  збиток за ф'ючерсною позицією), але  в будь-якому випадку хеджер одержить заздалегідь заплановану норму  прибутку. 

Хеджування  ризиків з використанням  похідних фінансових інструментів 

     Невід'ємною  характеристикою фінансових рішень є фінансові ризики, до яких належать інфляційні та дефляційні ризики, валютні  ризики, ризик ліквідності та інвестиційні ризики, які в свою чергу поділяються на ризик упущеної вигоди, кредитні та відсоткові ризики. На Заході, навіть у відносно стабільних економічних умовах, суб'єкти господарювання надають значної уваги питанням управління ризиками. Водночас в українській економіці, де фактори економічної нестабільності і без того ускладнюють проблему ефективного менеджменту, управлінню всім комплексом ризиків, що виникають в процесі їх економічної діяльності, приділяється явно недостатньо уваги. Одним із загальноприйнятих на світовому фінансовому ринку і найбільш поширених методів мінімізації фінансових ризиків є хеджування. Цей метод набув широкого пракгичного використання в країнах з розвинутою ринковою економікою у процесі управління грошовими потоками в часі та здійснення оптимальної інвестиційної політики. В основу хеджування покладено принцип фіксації умов шляхом створення позабалансової позиції, що за строковим контрактом є обов'язковою до реалізації в майбутньому, а також принцип страхування. Використання методики хеджування фінансових ризиків пропонує широкий діапазон інструментів, які дозволяють зменшити ризик або здійснити перерозподіл недиференційованої його частини між учасниками ринку.