Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів

До доходів  бюджетів міст республіканського (в  Автономній Республіці Крим) та обласного  підпорядкування зараховується 75% від  загального обсягу прибуткового податку  з громадян, що справляється на території  цих міст.

До доходів  бюджетів міст районного підпорядкування, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території [24, 363].

Склад доходів бюджету АРК та обласних бюджетів. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок [24, 363]:

1) 25% прибуткового  податку з громадян, що сплачується  на відповідній території;

2) 25% плати  за землю, що справляється на  території Автономної Республіки  Крим та відповідної області;

3) плати за  ліцензії на провадження певних  видів господарської діяльності  та сертифікати, що видаються  Радою міністрів Автономної Республіки  Крим та обласними державними  адміністраціями.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які  враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок [24, 363]:

1) 50% прибуткового  податку з громадян, що справляється  на території сіл, селищ, міст  районного підпорядкування та  їх об'єднань;

2) 15% плати  за землю, що сплачується на  території сіл, селищ, міст  районного підпорядкування та  їх об'єднань;

3) плати за  ліцензії на провадження певних  видів господарської діяльності  та сертифікати, що видаються  районними державними адміністраціями;

4) плати за  державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, що  справляється районними державними  адміністраціями;

5) надходження  адміністративних штрафів, що  накладаються районними державними  адміністраціями або утвореними  ними в установленому порядку  адміністративними комісіями.

Склад доходів бюджетів районів  у містах. Склад доходів бюджетів районів у містах (у разі їх створення) визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним радам у містах.

Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать [24, 364]:

1) місцеві  податки і збори, що зараховуються  до бюджетів місцевого самоврядування;

2) 100% плати  за землю – для бюджетів  міст Києва та Севастополя; 75% плати за землю – для бюджетів  міст республіканського (Автономної  Республіки Крим) та обласного  підпорядкування; 60% плати за землю  – для бюджетів сіл, селищ,  міст районного підпорядкування  та їх об'єднань;

3) податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин  і механізмів у частині, що  зараховується до відповідного  бюджету;

4) надходження  сум відсотків за користування  тимчасово вільними бюджетними  коштами;

5) податок  на промисел, що зараховується  до бюджетів місцевого самоврядування;

6) надходження  дивідендів, нарахованих на акції  (частки, паї) господарських товариств,  що є у власності відповідної  територіальної громади;

7) плата за  забруднення навколишнього природного  середовища у частині, що зараховується  до відповідного бюджету;

8) кошти від  відчуження майна, яке перебуває  у комунальній власності, у  тому числі від продажу земельних  ділянок несільськогосподарського  призначення, що перебуває у  комунальній власності;

9) фіксований  сільськогосподарський податок  у частині, що зараховується  до бюджетів місцевого самоврядування;

10) плата за  оренду майнових комплексів, що  перебувають у комунальній власності;

11) надходження  від місцевих грошово-речових  лотерей;

12) плата за  гарантії, надані з дотриманням  умов, визначених Бюджетним кодексом;

13) гранти  та дарунки у вартісному виразі;

14) власні  надходження бюджетних установ,  що утримуються за рахунок  коштів відповідного бюджету;

15) податок  на прибуток підприємств комунальної  власності;

16) платежі  за спеціальне використання природних  ресурсів місцевого значення;

17) інші надходження,  передбачені законом.

Надходження до бюджету розвитку. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають [24, 364–365]:

1) кошти від  відчуження майна, яке перебуває  у комунальній власності, у  тому числі від продажу земельних  ділянок несільськогосподарського  призначення;

2) надходження  дивідендів, нарахованих на акції  (частки, паї) господарських товариств,  що є у власності відповідної  територіальної громади;

3) кошти від  повернення позик, які надавалися  з відповідного бюджету до  набрання чинності Бюджетним  кодексом, та відсотки, сплачені  за користування ними;

4) кошти, які  передаються з іншої частини  місцевого бюджету за рішенням  відповідної ради;

5) запозичення,  здійснені у порядку, визначеному  Бюджетним кодексом та іншими  законами України;

6) субвенції  з інших бюджетів на виконання  інвестиційних проектів. Як приклад  наведемо планові доходи бюджету  м. Черкаси на 2007 р. (додаток 1).

Отже, незважаючи на існування відповідної законодавчої бази з бюджетних питань, чіткого  механізму формування доходів ще не створено, про що свідчать проблеми наповнюваності багатьох місцевих бюджетів.

Джерела доходів  бюджету визначені в Бюджетному кодексі. Необхідно розробити ефективний, обґрунтований механізм міжбюджетних трансфертів.

При наповнюваності місцевих бюджетів необхідно враховувати  не лише поточний економічний стан адміністративно-територіальних одиниць, а також і потенційний.

 

3. Фінанси підприємств, установ,  організацій комунальної власності

3.1 Фінанси комунальних підприємств

 

Проблеми  функціонування фінансів комунальних  підприємств в українській літературі поки що є

недослідженими. З цього питання фактично немає  жодної спеціальної публікації. Разом  з тим, інститут фінансів комунальних  підприємств відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування комунального сектора економіки, наданні  цим сектором громадських послуг.

Становлення інституту фінансів комунальних  підприємств в Україні розпочалося  із запровадженням у 1990 році комунальної  форми власності. У зв'язку з тим, що суб'єктами права комунальної  власності в Україні було визначено  усі місцеві ради відповідних  адміністративно-територіальних одиниць, утворилося кілька видів комунальної  власності: комунальна власність областей, міст, районів, районів у містах, сіл і селищ, що вже зазначалося.

Закон України  «Про власність» визначив комунальну власність як одну із форм державної  власності і, таким чином, підприємства, які перебувають у власності  відповідних адміністративно-територіальних одиниць, отримали правовий статус державних  комунальних підприємств. В Україні  утворилося кілька видів комунальних  підприємств. Це державні комунальні підприємства комунальної власності областей, державні комунальні підприємства комунальної  власності міст, державні комунальні підприємства комунальної власності  районів, державні комунальні підприємства комунальної власності районів  у містах і державні комунальні підприємства комунальної власності сіл та селищ [14, 220].

Ухвалена  у 1996 р. Конституція України змінила правовий статус комунальної власності. Згідно зі ст. 142 Конституції [1] майно, ресурси, земля та кошти комунальної форми власності є власністю територіальної громади. Тобто це означає, що віднині власником комунальних підприємств є лише територіальна громада. Підприємства всіх інших рівнів влади не належать до складу комунальних.

У зв'язку з  новим правовим режимом комунальної  власності створені на її основі в 1991–1996 рр. підприємства потребують перереєстрації у формі комунальних підприємств  на зміну їхнього нинішнього статусу  як державних комунальних підприємств.

Комунальний сектор в Україні включає: промисловість, сільське господарство, транспорт і  зв'язок, будівництво, торгівлю та громадське харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення та інші галузі. Наприклад, як комунальні зареєстровано понад 700 промислових підприємств, на яких зайнято майже 110 тис. чол. Це 8% усіх промислових підприємств України. Частина комунальних закладів не мають самостійних банківських  рахунків, а лише субрахунки, наприклад, школи, дитячі садки та ін. Ще частина  комунальних установ і закладів мають змішану систему фінансування – як кошторисну, так і госпрозрахункову.

Конституційне визначення правового статусу комунальної  власності в Україні зумовлює необхідність прийняття нового законодавства  для регламентування правового  режиму комунальних підприємств.

Має бути визначено  правовий статус різних форм комунальних  підприємств та особливості організації  їхніх фінансів. З урахуванням  зарубіжного досвіду слід установити, що комунальні підприємства можуть утворюватися з таким правовим статусом: унітарні комунальні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Також треба  встановити, на чому вже наголошувалося, заборону на створення комунальних  підприємств у формі повних товариств, командитних товариств і товариств  із додатковою відповідальністю. Необхідно  заборонити участь органів місцевого  самоврядування в капіталі таких  товариств. Таким чином, органи місцевого  самоврядування мають отримати право  на створення підприємств лише в  таких формах, коли їхні засновники несуть фінансову відповідальність у межах їхнього внеску до статутного капіталу. Територіальна громада  не може нести відповідальності за діяльність комунального підприємства всім своїм майном.

Має бути врегульовано фінансові взаємовідносини комунальних  підприємств та їхніх засновників. Слід встановити, що майно комунальних  підприємств може використовуватися  на основі права повного господарського відання і права оперативного управління. Перший режим може бути застосовано до комунальних компаній, котрі функціонують у режимі комерційної  самоокупності. Другий – до комунальних  закладів та установ, які мають кошторисне та змішане фінансування. Належить також врегулювати правові й  фінансові аспекти діяльності унітарних  комунальних підприємств, тобто  підприємств, в яких є лише один власник  – територіальна громада.

Особливо  складною є проблема встановлення меж  комерціалізації діяльності комунальних  підприємств з урахуванням потреб громади в суспільних послугах. Треба  законодавчо встановити, що власником  прибутків унітарних комунальних  підприємств є територіальна  громада. Вона має стати власником  доходів змішаних підприємств відповідно до частки органу місцевого самоврядування в їхніх статутних капіталах.

Правового врегулювання потребує фінансова діяльність і  статус підприємств, заснованих на майні  та капіталах, що належать Автономній Республіці Крим. Згідно з Конституцією України [1] (ст. 138) до відання Автономної Республіки Крим належить управління майном, що є власністю автономії. Це означає: вказані проблеми має бути розв'язано в законодавстві Автономної Республіки Крим [14, 222].

Нині фінанси  підприємств комунальної власності  функціонують на основі законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур в економіці  України. Використання фінансових ресурсів підприємств комунальної власності  має свої особливості. Їхній прибуток розподіляється в порядку, визначеному  відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути  затверджуються місцевими радами, котрим належать вказані підприємства.

Прибуток  підприємств комунальної власності  підлягає оподаткуванню. Згідно із Законом  «Про бюджетну систему України» [3] 100% податку на прибуток комунальних  підприємств зараховується до бюджету  місцевої ради того рівня, якому належать ці підприємства. Місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти  від оподаткування підприємства комунальної форми власності  в тій частині, в якій ці податки  зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. У 1995 році, наприклад, у місті  Вінниці комунальні підприємства сплатили 278,1 млрд. крб. податку на доходи підприємств. Це склало 7,2 відсотка всіх надходжень бюджетів області від податку на доходи підприємств усіх форм власності. У Донецьку цей відсоток склав 8,5, у Миколаєві – 30, в Ужгороді – 45,2 відсотка [14, 223].

Комунальні  підприємства в Україні мають  самостійні фінансові баланси. Їхні рахунки не об'єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого  самоврядування. Більшість установ  і закладів, котрі перебувають  у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.

Дослідження проблем функціонування фінансів комунальних  підприємств України буде неможливим без запровадження відповідної  статистичної звітності. Поки що такої  статистики немає. Фінанси комунальних  підприємств обліковуються в  складі фінансів державного сектора  економіки. Місцева фінансова статистика має стати одним із розділів комунальної  статистики України.