Фінансовий ринок

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  КОЛЕДЖ

 

Циклова комісія  бухгалтерського обліку, фінансів та кредиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Фінанси»

     на тему:

 

 

 

 

 

 

            Виконала:

            студентка ___ курсу ___ групи

            економічного факультету

            ___________________________

            Керівник:

            викладач___________________

 

 

Харків

2011 

 

 

Зміст

Вступ 3

1. Фінансовий  ринок у системі економічних  відносин 5

1.1   Сутність  фінансового ринку 5

1.2 Суб’єкти фінансового ринку 7

2.  Характеристика  інструментів фінансового ринку 11

2.1. Інструменти  кредитного ринку 12

2.2 Інструменти фондового ринку 18

2.3 Інструменти валютного ринку 23

3.  Практична  частина 28

Висновки 36

Список використаної літератури 37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У фінансовій системі держави чільне місце займає фінансовий ринок як важлива сфера фінансових відносин яка сприяє ефективному функціонуванню інших сфер і ланок фінансової системи країни. Роль фінансового ринку у сучасній економіці полягає в акумулюванні заощаджень та тимчасово вільних фінансових ресурсів і використанні їх для забезпечення потреби у грошовому капіталі як фізичних осіб, так і підприємницьких структур, організацій та держави.

Розвиток  та становлення фінансового ринку  України є необхідною передумовою  розвитку інших секторів економіки  держави. Добре функціонуючий страховий  ринок, розвинені небанківські кредитні установи, пенсійні фонди та інші фінансові  установи сприяють стабільному та прогнозованому розвитку усіх економічних процесів у суспільстві. Акумулюючи значні обсяги грошових коштів, фінансові установи є потужним джерелом інвестицій в  економіку країни, що розвивається досить динамічно.

Як  економічна категорія фінансовий ринок  виражає економічні відносини між  суб'єктами економіки з приводу  реалізації вартості та споживчої вартості, укладеної у фінансових активах. Ці економічні відносини визначаються об'єктивними економічними законами і фінансовою політикою держави, впливом політичних партій та кланів (особливо в сучасній Україні на стадії становлення цивілізованої  державності), які формують в остаточному  підсумку сутність фінансового ринку, тобто зв'язки і відносини як на самому ринку, так і у його взаємозв'язку з іншими економічними категоріями. На фінансовому ринку діють закони попиту та пропозиції, граничної корисності, конкуренції, що зумовлюють реальні  можливості функціонування всіх суб'єктів  економіки відповідно до умов ринкової економіки.

Фінансовий  ринок являє собою багатофункціональну  систему, що сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу та соціальну сферу, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства.

Характерною особливістю сучасного економічного розвитку є активізація процесів трансформації фінансового середовища, зокрема стрімкий розвиток світового  фінансового ринку. Україна як невід’ємна частина світового господарства продовжує взаємодіяти з міжнародними фінансовими ринками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Фінансовий ринок у системі економічних відносин

1.1   Сутність фінансового ринку

Функцiонування ринкової економiки грунтується на функцiонуваннi рiзноманiтних ринкiв, якi можна згрупувати в два основні класи: ринки виробленої продукцiї (товарів та послуг) та ринки трудових i фiнансових pecypcів. На ринку фiнансових pecypciв зустрiчаються такi підприємства, в яких у процесi господарювання виникає потреба в коштах для розширення їх дiяльностi, а також такі, у яких накопичуються заощадження, що можуть бути використанi для iнвестицiй. Саме на ринку фiнансових pecypciв, або фiнансовому ринку, вiдбувається перелив коштiв, при якому вони перемiщуються вiд тих, хто має їх надлишок, до тих, хто потребує iнвестицiй. При цьому, як правило, кошти спрямовуються вiд тих, хто не може їх ефективно використати, до тих, хто використовує їх продуктивно. Це сприяє не тiльки пiдвищенню продуктивностi та ефективностi економiки в цiлому, а й полiпшенню економiчного добробуту кожного члена суспiльства.

Головне завдання фінансового ринку полягає  у трансформації незадіяних фінансових коштів у позичковий капітал, тобто  в грошовий капітал, власник якого  надає його іншим особам на встановлений термін на умовах повернення з оплатою  певного відсотку.

Сутність фінансового ринку, як і будь-якої іншої економічної категорії, системи, чи явища, знаходить прояв і виконаних ним функціях.

Фінансовий ринок виконує  такі функції:

• активної мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів з        різноманітних джерел;
• ефективного розподілу акумульованого капіталу між багато чисельними кінцевими споживачами;
• визначення найефективніших напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері щодо забезпечення високого рівня його доходності;
• формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб’єктивніше відображають співвідношення між попитом та пропозицією на фінансові ресурси;
• здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем фінансових інструментів;
• створення умов для мінімізації фінансових ризиків;
• прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі.

Фінансовий  ринок є поняттям збірним, узагальненим. На практиці воно характеризує широку систему окремих видів фінансових ринків з різноманітними сегментами. Фінансовий ринок оперує різноманітними фінансовими інструментами, обслуговується специфічними інститутами, має доволі розгалужену фінансову інфраструктуру.

В умовах ринкової економіки для  суб’єктів підприємницької діяльності основним джерелом вільних грошових коштів для фінансування капіталовкладень є фінансовий ринок, що забезпечує ефективний перерозподіл капіталу в рамках економічної системи, формування матеріального базису економічного зростання та починає відігравати визначну роль у розширеному відтворенні суспільного виробництва. Фінансовий ринок  посідає надзвичайно важливе місце у структурі ринкової економіки, оскільки саме на ньому зустрічаються суб’єкти господарювання, котрі відчувають дефіцит коштів і потребу в додаткових інвестиціях, та власники заощаджень, які можуть  бути використані для фінансування капіталовкладень. Ц процесі опосередкованого фінансовим ринком руху фінансові ресурси набувають специфічної форми фіктивного капіталу, що уречевлюється у фінансових активах.

 

 

1.2 Суб’єкти фінансового ринку

     Ступінь розвитку фінансового ринку характеризується кількістю фінансових посередників і різноманітністю фінансових послуг, які вони надають.

  Передача в користування фiнансових pecypciв на фiнансовому ринку оформляється тим чи iншим фiнансовим інструментом. Якщо ресурси передаються на умовах позики, це оформляється вiдповiдними iнструментами позики - борговими цiнними паперами (облiгацiями, векселями, ощадними сертифiкатами тощо) або рiзними видами кредитних інструментів. Якщо інвестор вкладає кошти в aкцioнepний кaпiтал, така операцiя оформляється iнструментами власностi - акцiями. Платою за нaдaнi в позику ресурси виступає процент, а при безстроковому інвестуванні коштів в акцiонерний капiтал - прибуток у виглядi дивiдендiв i капiтaлiзований прибуток, що направляється на збiльшення власного капiталу корпорацii.

            Оскiльки передача в користування капiталу вiдбувається через продаж фiнансових активiв, якi вiдображають права на отримання доходу на вкладений капiтал, фiнансовий ринок можна визначити як ринок, на якому випускають, продають i купують фiнансовi активи. Фінансовий ринок являє собою систему економiчних та правових вiдносин, пов'язаних iз купiвлею-продажем або випуском та обiгом фiнансових активiв. Суб'єктами цих вiдносин виступають держава, а також ті, хто бажає передати в користування вiльнi фiнан-cовi ресурси, ті, якi потребують iнвестицiй, та фiнансовi посередники, якi на стабiльнiй, впорядкованiй основі забезпечують перерозподiл фiнансових pecypciв серед учасникiв ринку (див. Рис. 1.1.)

Осiб, якi iнвестують кошти в дiяльнiсть iнших суб'єктiв ринку, купуючи певнi фiнансовi активи, називають інвесторами та власниками фінансових активів - акцiй, облiгaцiй, депозитiв тощо. Тих, хто залучає вiльнi фiнансовi ресурси через випуск та продаж iнвecторами фiнансових активiв, називають емітентами таких активів. Кожен фiнансовий актив є активом інвестора - власника активу та зобов'язанням того, хто емітував даний актив.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Структура суб’єктів  фінансового ринку

Торгiвля фiнансовими активами мiж учасниками ринку вiдбувається за посередництвом рiзноманiтних фiнансових iнститутiв. Саме вони забезпечують неперервне функцiонування ринку, розмiщення серед інвесторів нових та обiг на ринку емiтованих ранiше активiв. Наявнiсть на фiнансовому ринку великої кiлькостi фiнанасових посередникiв з широким спектром послуг сприяє загостренню конкуренції мiж ними, а отже, зниженню цiн на рiзнi види фiнансових послуг. Чим бiльш розвинений та конкурентний фiнансовий ринок, тим меншою є винагорода фiнансових посередникiв за наданi iншим учасникам ринку послуги. Фiнансовi посередники є необхiдними учасниками фiнансового ринку, якi забезпечують iнвecтopaм оперативне вкладення коштiв у фiнансовi активи та вилучення коштiв з процесу iнвестування. Учасникам ринку, якi потребують iнвестицiй, фiнансовi посередники допомагають залучити кошти за вiдповiдну своїй конкурентнiй позицiї плату. Чим вища конкурентна позицiя позичальника на ринку, тим нижчою є плата за користування фiнансовими ресурсами.

Фінансові ринки, по відношенню до суб’єктів які надають та отримують фінансові послуги, виконують ряд важливих функцій:

Фінансові ринки забезпечують таку взаємодію  покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни та фінансові активи, що урівноважують попит i пропозицію на них, при цьому.

На  фінансовому ринку кожен iз iнвecтopiв має певнi мiркування щодо дохiдностi та ризикованності своїх майбутнiх вкладень у фiнанcовi активи. При цъому, звичайно, ним враховується iснуюча на фiнансовому ринку ситуацiя: мiнiмальнi процентнi ставки та piвнi процентних ставок, що вiдповiдають рiзним рiвням ризику. Емiтенти фiнансових активiв, для того щоб бути конкурентоспроможними на фiнансовому ринку, прагнуть забезпечити iнвecтopaм необхiдний рiвень дохiдностi їх фiнансових вкладень. У такий спосiб на ефективно дiючому фiнансовому ринку формується рiвноважна цiна на фiнансовий актив, яка задовольняє й інвесторів i емітентів, i фiнанансових посередникiв.

Фiнансовi ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фiнансових активів i тим самим пiдвищують лiквiднiсть цих aктівів.

Викуп у інвесторів фiнансових активiв  забезпечують фiнансовi посередники - дилери ринку, якi в будь-який момент, коли це потрiбно інвесторам, готові викупити фiнансовi активи, що їм належать. Чим ефективнiше функцiонує фiнансовий ринок, тим вищу лiквiднiсть він забезпечує фiнансовим активам, що перебувають в обiгу на ньому, оскiльки будь-який інвестор може швидко i прак-тично без втрат у будь-який момент перетворити фiнансовi активи на готівку.

Фiнансовi посередники завжди готові не тiльки викупити фiнанcовi активи, а й продати їх інвесторам у разi потреби. 3дiйснюючи на постiйнiй основні викуп i продаж фiнансових активiв, фiнанcовi посередники не тiльки забезпечують лiквiднiсть фiнансових активiв, що є в обiгу на ринку, а й стабiлiзують ринок, протидiють значним коливанням цiн, якi не пов'язанi зi змiнами в реальнiй вapтocті фiнансових активiв та змiнами в дiяльностi емітентів цих активiв.

Фiнансовi ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторiв (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцiй та iнформацiйнi витрати.

Фiнансовi посередники, здiйснюючи великi обсяги операцiй з інвестування та залучення  коштiв, зменшують для учасникiв  ринку ви-трати i вiдповiднi ризики вiд  проведення операцiй iз фiнансовими  активами. Як на ринку акцiй та облiгацiй, так i на кредитному рин-ку саме посередники  вiдiграють вирiшальну роль у перемiщеннi  капiталiв. Особливо помiтна ця роль при фiнансуваннi посередниками корпорацiй, що мають не найвищий кредитний рейтинг, i кiлькiсть яких є значною в ycix країнах cвiту. Фiнансовi посередники зменшують витрати через здiйснення економiї на масштабi операцiй i вдосконалення процедур оцiнювання цiнних паперiв, емітентів та по-зичальникiв на кредитному ринку.

 

2. Характеристика інструментів фінансового ринку

Виконуючи операції на фінансовому ринку, його учасники вибирають відповідні фінансові інструменти — фінансові документи, що обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. Основними інструментами на фінансовому ринку є готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери. За окремими видами фінансових ринків розрізняють певні інструменти, що обслуговують їх.

За терміном обігу розрізняють  такі фінансові інструменти:

• короткострокові (з періодом обігу до одного року), вони найчисленніші й призначені для обслуговування операцій на ринку грошей;

• довгострокові (з періодом обігу  понад рік) так звані безстрокові  фінансові інструменти, кінцевий термін погашення яких не встановлюється (наприклад, акції); ці фінансові інструменти  обслуговують операції на ринку капіталу.

За  характером фінансових зобов'язань  фінансові інструменти поділяються  на такі: