Фінансова діяльність ПАТ"КЖРК"

Для аналізу  ліквідності також доцільно розраховувати  в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання  постійних та усіх активів.       Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.           Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:              1) абсолютна фінансова стійкість;                    2) нормально стійкий фінансовий стан;                                                                               3) нестійкий фінансовий стан;                                                                                                  4) кризовий фінансовий стан.                                                              Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.          Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.                                       Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.    Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:                                          1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.             2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.                           3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.            Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:                                                                1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.                                                                                                 2. Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.                                                                         3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – Кзвз – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.                                                                                        4. Коефіцієнт ефективності використання активів – Кеа – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.                                         5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) – Кевк – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.                                                                      6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів – Кн/об – характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.                   Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Аналіз грошових потоків, пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий період (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства.                                                        Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідністю їх реального руху до планових показників та прийняття необхідних коригуючи заходів.    Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань і може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.  Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду на рахунках грошових коштів.  Для того, щоб зрозуміти реальних рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу). Таким чином, складання Звіту про рух грошових коштів з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.

В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою  такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності.          Крім того, як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.    Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку.       Таким чином, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише прискорити рух капіталу, але отримувати максимальну його віддачу.

                        2.Аналітична частина.Аналіз фінансового походження ПАТ "КЗРК"

2.1 .Характеристика діяльності підприємства ПАТ "КЗРК".

         Історія. Геологічне вивчення родовищ комбінату розпочато в 1880 р. С.О. Конткевічем, що запропонував тричленне стратиграфічний поділ порід криворізької серії. Освоєння родовищ почалося в 80-х рр. XX століття, коли О.М. Полем було засновано «Акціонерне товариство криворізьких залізних руд». Значна частина підприємств була викуплена французькими компаніями. Освоєння родовищ в промислових масштабах почалося в 1884 р. з пуском залізниці, що з'єднала Кривбас і Донбас. Глибина кар'єрів сягала 80 м, а шахт - 300 м. У 1973 р. найбільші в басейні гірничорудні трести «Дзержинськруда», «Ленінруда», ім. С.М. Кірова і «Першотравневий» увійшли до виробничого об'єднання «Кривбасруда». Об'єднання включало 10 рудоуправлінь, що складаються з 24 шахт; автобазу, управління залізничного транспорту, завод залізобетонних виробів і будівельних матеріалів та ін. У 1994 р. об'єднання було реорганізоване в «Криворізький залізорудний комбінат».

       Сировинна база. До структури комбінату входять шахти, що розробляють північну, центральну і південну групи родовищ. Унаслідок чого гірничо-геологічні умови залягання рудних тіл представлені в досить широких межах. Як правипо, в кожному шахтному полі перебуває до кількох десятків рудних тіл різноманітних форм залягання, які з глибиною зливаються або размежовуються. Переважають стовбуроподібні і пластоподібні рудні тіла. За мінеральним складом багаті залізні руди з середнім вмістом заліза 56,7%, фосфору 0,02% і сірки 0,16% подіпяються на магнетитові і гематит-мартитові («синька»), гетит- дисперсно-мартитові («краско-синька» ) гетит-дисперсно-гематитові («краска»). Переважають мартитові і гематит-мартитові руди.

          До структури комбінату входять видобувні шахти ім. Леніна, «Гвардійська», «Жовтнева» і «Батьківщина» з проектними потужностями 2,1; 4,5; 2.1: 2.5 млн т/рік. відповідно. Ритмічну роботу шахт забезпечують допоміжні підрозділи: ремонтно-механічний завод, шахтобудівне і шахтомонтажное управління, автобаза, управління залізничного транспорту, ремонтно-будівельний та енергетичний цехи, центральна енерголабораторія і база матеріально-технічного постачання. В даний час видобуток руди комбінатом проводиться на глибинах 1200-1300 м, а будівництво нових горизонтів - 1300-1500 м. Середній балансовий запас поверху, що відпрацьовується по шахтах, складе 12-12,5 млн т. Сучасний обсяг видобутку руди по комбінату наближається до 5 млн т/рік.

         Специфікою шахт комбінату є круте падіння всіх рудних покладів, які йдуть на глибину під кутом більше 45°. У таких умовах, при відпрацюванні запасів експлуатаційного горизонту, одночасно проводиться розкриття і підготовка запасів нових поверхів. При цьому кожний наступний горизонт розташований на 75- 80 м нижче попереднього. Відбувається збіпьшення відстані від ствопів до рудних покладів і, як наслідок, збільшуються обсяги гірничокапітальних робіт на 15- 20%.

Пош кпкк

         Схеми розкриття шахтних попів - вертикальними стволами і поверховими квершпагами з відпрацюванням родовищ здвоєними поверхами, висота яких - дорівнює 150-160 м, а відокремлених - 75-80 м. Підготовка запасів у межах поверхів - попьова ортова. Відкатка руди здійснюється за допомогою контактних епектровозів К-14 і вагонеток УВГ-10. Проведення горизонтальних підготовчих виробок реалізується буропідривним способом До складу прохідницького комппексу, як правипо. входять бурова установка СБКНС-2С. навантажувальна машина ППН-ЗА, пневмозарядчік ЗП-2 і вентилятор СВМ-5. Вертикальні виробки проводяться прохідницькими комппексами типу КПВ-4. а також прохідницькими комбайнами 2КВ і до 10% звичайним способом з обладнанням полків для буріння шпурів телескопними перфораторами ПТ-48А. До 70% запасів шахтних полів відпрацьовується за допомогою камерних систем розробки з відбійкою руди з бурових штреків, пройдених по породі. Очисне виймання складається з чотирьох етапів: підсікання (відрізка) запасів камери і розворот воронок. виймання запасів очисної камери, стелини і міжкамерного цілика. На шахтах застосовується всмоктуючий спосіб з різними діагональними схемами провпрювання. Свіже повітря подається на основні експпуатаційні горизонти, ті що допрацьовуються та підготовлюються. а також на прничо-капітальні роботи з і поглиблення стволів. Продукція руда залізна агломераційна з вмістом заліза від 50 до 60%, відповідно до технічних умов ТУ 14-9-359-99 руда доменна шматкова з вмістом заліза від 47 до 50%, відповідно до технічних умов ТУ 14-9-359-99 ПАТ «КЗРК» - с найбільшим підприємством України з видобутку руд підземним способом що забезпечує річний видобуток понад 6 млн т залізорудної сировини Його частка на впчизияиому ринку аглоруди складає більше 40%.        Споживачі: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», металургійні комбінати Австрії, Болгарії, Угорщини. Польщі, Румунії. Словаччини та Чехії Серед вітчизняних споживачів ММК ім Ілліча Алчевський мегкомбінат, ДМК їм Дзержинського, ДМЗ їм Петровського, «Запоріжстапь» Макіївський метзавод.

Шахта «Батьківщина».                                   Шахта «Батьківщина» здана в експлуатацію в 1973 р Потужність покладу, що відпрацьовується з гпибииою змінюється від 3 до 110 м кут падіння - від 36 до57° Довжина суцільного зруденіння в шахтному попі досягає 880 м Мартитові руди високопористі, пухкі нестійкі Основну частину родовища складають мартитові і гетит мартитові кварцити міцністю 100-140 МПа Основну частину порід лежачого боки представляють амфіболіти міцністю 176 МПа Ствол шахти «Батьківщина* пройдено до глибини 1580 м .Видобуток залізної руди ведеться на горизонті 1315 м. Підготовчі роботи проводяться на горизонті 1390 м гіриичокзлітзльиі - 1465 м Висота поверху що відпрацьовується складає 75 м Розвіданих запасів на шахті до глибини 1465 м - 59 5 млн т На шахті працює понад 1650 працівників.                        

       Шахта «Жовтнева»                       Шахта «Жовтнева» здана в експлуатацію в 1958 р .В даний час шахта «Жовтнева» об'єднана з шахтою «Зоря» Деякий час вона називалася «Зоря Жовтнева» Шахтою розробляється великий пластоподібний поклад багато) руди протяжністю понад 1000 м Середня потужність покладу 23 м з кутом падіння 53° який нижче горизонт/ 1190 м зменшується до 36-46о Також у шахтному полі налічується ряд гнездоподібних і стовбуроподібних рудних тіп завдовжки 60-3000 м і — потужністю 6-17 м Міцність руди 50-60 МЛа а середній вміст у ній заліза 63,3% Висячий і лежачий боки складені мартитовими і гетит-мартитовими кварцитами міцністю 100-140 МПа Ствол шахти «Сліла-Жовтиееа» пройдена на гпибину 1524 м Очисне виймання проводиться на горизонтах 1180 і 1260 м підготовчі роботи - 1340 м гірничо-каллзльиі - 1420 м На шахті «Жовтнева» 29% запасів відпрацьовуються за допомогою поверхово-камерної і 71% підповерхового-камерної системами розробки з відбиванням руди вертикальними віялами глибоких свердловин на горизонтальну лідсічку Висота поверху що відпра совується становить 80 м На шахті розвідано запасів до глибини 2015 м - 253 млн 834 тис т Трудовий колектив шахти складає помад 1700 працівників

        Шахта «Гвардійська»                 Шахта «Гвардійська» здана в експлуатацію в 1967р.Рудні тіла, що розробляються шахтою, переважно ствбуроподібної форми довжиною 100-230 м. Поклад «Північна-2 Східна» пластоподібний, довжиною 600-700 м. Кут падіння покладів змінюється в межах 55-65°, а потужність від 10-15 до 25 м. Руди середньої і високої міцності. Висячий бік родовища складний стійкими мартитовими кварцитами міцністю 100-130 МПа, лежачий - гетит-гематитово-мартитовими роговиками міцністю 70-90 МПа. Ство шахти «Гвардійська» пройдений на глибину 1310 м, «Сліпий-Погпиблювальний» до 1350 м. Підготовчі роботи ведуться на горизонті 1110 і 1190 м, гірничо-капітальні - 1350 і 1430 м. Відпрацювання до 70% запасів руди шахтою «Гвардійська» виконується за допомогою камерних систем розробки і 30% системами з обваленням руди і порід, що налягають.Висота поверху, що відпрацьовується, становить 80 м. На шахті розвідано запасів до глибини 1990 м   

   Шахта їм. Леніна                               Шахта ім. Леніна здана в експлуатацію в 1965 р. У шахтному полі переважають поклади стовбуроподібної форми. їх довжина змінюється в межах 50-300 м. кут падіння 54-60°, а горизонтальна потужність 10-30 м. Міцність руд становить 50-70 МПа. Породи висячого боку представлені стійкими мартитовими кварцитами міцністю 160-180 МПа. Лежачий бік складний комбінованими кварцитами міцністю 120-140 і 160-200 МПа і прошарками сланців. Стовбур шахти ім Леніна пройдено на глибину 1441 м. Очисні роботи ведуться на горизонтах 1200 і 1275 м. а гірничо-капгтальні - на 1425 і 1500 м. Відпрацювання 85% запасів руди шахтою проводиться за допомогою камерних системам розробки і 15% системами з обваленням руди і налягаючих порід. Висота поверху, що відпрацьовується, дорівнює 75 м. На шахгі розвідано запасів до глибини 1955 м - 149 млн 860 тис. т. Штат співробітників складає близько 1300 працівників.(8)     

           Статутний фонд на дату початку перевірки ВАТ "Кривбасзалізрудком",

відповідно до установчих документів, склав 1 991 233 326,00 (один мільярд

дев’ятсот дев’яносто один мільйон двісті тридцять три тисячі триста

двадцять шість) гривень, який поділяється на 1 991 233 326 простих  іменних

акцій номінальною вартістю 1 (одна) гривня .(9).

Реквізити :

2.2. Аналіз джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства  ПАТ ”КЗРК” .                                                 

          Проаналізуємо джерела формування власних фінансових ресурсів ПАТ ”КЗРК” згідно їх класифікації.(ДодатокА,Б) Необхідно проаналізувати показники використання капіталу. Відомо, що капітал у цілому є сумою коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Поняття "капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, і становить вартість майна підприємства. Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності і в процесі цієї діяльності використовує як власний капітал, так і позичкові кошти. Сума власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна та борговими зобов'язаннями.  
За даними балансу сума власного капіталу ПАТ ”КЗРК” підприємства у 2008 – 2010 роках становила:  
Сум. вл. кап. ₂₀₀₈ = 2297167  
Сум. вл. кап. ₂₀₀₉ = 3069849  
Сум. вл. кап. ₂₀₀₁₀ = 3270417  
Далі аналізують уже суто власний капітал, тобто вивчають причини його зміни протягом звітного періоду.  
Такий аналіз здійснюється на основі "Звіту про власний капітал", ф. 4 (Додатки). Для проведення аналізу необхідно передовсім ознайомитися зі змістом окремих складових власного капіталу і детально вивчити зміст кожної статті форми 4 "Звіт про власний капітал".  
Розглянувши зміст статей звіту про власний капітал, необхідно проаналізувати рух власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники цього руху. Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношення коефіцієнтів надходження й використання капіталу. Коли значення коефіцієнтів надходження більші, ніж коефіцієнтів використання, то це означає, що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.  
Наступним етапом аналізу використання капіталу є аналіз ефективності його використання. Ефективність капіталу найліпше характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу (РРК) вимірюється відношенням чистого прибутку до величини капіталу. З метою аналізу рентабельності капіталу складається аналітична таблиця, яка дає можливість визначити загальні зміни рентабельності капіталу і розрахувати вплив основних факторів на ці зміни.  
РРК = чистий прибуток / величина капіталу * 100%          (  2.1)       
Розрахуємо цей показник виходячи з даних фінансової звітності нашого підприємства, та отримаємо наступні величини:  
РРК₂₀₀₈ = 1050379/ 2297167 * 100% = 45,724=45,72%  
РРК₂₀₀₉ = 200835/ 3069849 * 100% = 6,542=6,54%  
РРК₂₀₁₀ = 1196743/3270417  * 100% = 36,59=36,60%  
Цей показник визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство. Основу першої частини власного капіталу підприємства складає його статутний капітал. Другу частину власного капіталу представляють додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток і деякі інші його види. Формування власного капіталу підприємства підлегло двом основним цілям:                     -формуванню за рахунок власного капіталу необхідного обсягу позаоборотних активів. Сума власного капіталу підприємства, авансована в різноманітні види його позаоборотних активів (основні кошти; нематеріальні активи; незавершені будівництво; довгострокові фінансові інвестиції й ін.), характеризується терміном власний основний капітал.  
-визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.  
Формування за рахунок власного капіталу визначеного обсягу оборотних активів. Сума власного капіталу, авансована в різноманітні види його оборотних активів (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточну дебіторську заборгованість; грошові активи й ін.), характеризується терміном власний оборотний капітал.  
Суму власного оборотного капіталу підприємства розраховують по наступній формулі:  
СВок = власний капітал + довгострокові зобов’язання – необоротні активи                                                               (2.2)  
Розрахуємо цей показник виходячи з даних фінансової звітності нашого підприємства за 2003-2005 роки, та отримаємо наступні величини:  
СВок₂₀₀₈ = 2297167 +181000-1528575 = 949592 
СВок₂₀₀₉ =3069849 +253807-2382132=941524 
СВок₂₀₀₁₀ =3270417  +297000-2382132 =1185285  
Керування власним капіталом зв'язане не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства. У процесі керування формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються по джерелах цього формування.