Фінансові ресурси підприємства, їх формування та ефективність використання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        

 

 

 

 

Курсова робота з спеціальності

«Фінанси підприємств»

 

На тему: «Фінансові ресурси підприємства, їх формування та ефективність використання»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2011

 

                                                         План.

      Вступ……………………………………………………………………………………….1

1. Фінанси підприємств в умовах ринкової економіки………………………………...2
2. Формування фінансових ресурсів …………………………………………………….5
3. Організація фінансів підприємств …………………………………………………….9
4. Грошові кошти і фінансові ресурси. Їх характеристика та

      ефективність використання…………………………………………………………..14

      Висновок………………………………………………………………………………….21

      Література………………………………………………………………………………..22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Поряд з цим  фінанси підприємства займають одне з головних місць у відтворювальному процесі , формуванні власних грошових фондів і ценралізованих фінансових ресурсів держави, тому вимагають постійного контролю і належної уваги з боку керуючих органів.

 

1.Фінанси підприємств в умовах  ринкової економіки.

Перехід до ринкової системи викликав серйозні зміни  всієї фінансової системи і в  першу чергу її основної ланки - фінансів підприємства . Фінансові умови господарювання притерпіли суттєвих змін , котрі знайшли своє відображення в лібералізації економіки , зміні форм власності , проведенні широкомаштабної приватизації , зміні умов державного регулювання , введення системи стягнення податків з підприємств . В результаті проведених в країні реформ з’явились : недержавний сектор економіки, сучасна банківська система , ринки товарів і послуг , капіталу.

 

Фінанси є досить складним суспільним явищем. Вони охоплюють  широку гаму різносторонніх обмінно-розподільних відносин, які відображаються в різноманітних грошових потоках. При єдиній суті цих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки й особливості.

Фінанси підприємств  призначені для забезпечення діяльності підприємств. Вони виступають базовою основою всієї  фінансової системи, оскільки саме тут утворюється  внутрішній валовий продукт (ВВП), який виступає об”єктом фінансових відносин.

Фінансова діяльність підприємств  регулюється законодавчо – в  частині взаємовідносин з державою, на підставі угод з іншими суб”єктами, в основі яких лежать інтереси підприємства, та статутними документами.

Фінанси підприємств  – це сукупність грошових фондів, що використовуються для організації  виробничого і відтворювального процесу  в межах даного об'єкту підприємницької діяльності, сукупність форм і методів їхнього формування і використання.

Стрижневою основою  фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і  розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують  роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні відразу ж впливають на виробництво. Недостатність ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу.

Обмінно-розподільні  відносини, що характеризують фінанси  підприємств, поділяються на дві  групи – внутрішні і зовнішні. Внутрішні характеризують грошові потоки на підприємстві й відображають процеси формування, розподілу і перерозподілу його доходів. Зовнішні характеризують зв”язки з іншими сферами і ланками фінансової системи. Вони поділяються на вхідні і вихідні грошові потоки.

Діяльність підприємств  залежить від забезпеченості фінансовими  ресурсами. Це, у свою чергу, масою отриманих доходів та рівнем їх вилучення і надходження через систему зовнішніх фінансових відносин.

Мета господарської  діяльності   –     виробництво товарів,

                                                                   здійснення робіт, надання послуг.

Мета фінансової діяльності – отримання прибутку.

Внутрішні фінансові  відносини можуть носити фондовий чи канальний характер. Фондовий характер означає, що спочатку відбувається концентрація фінансових ресурсів у фондах грошових коштів, а потім їх використання згідно з призначенням фонду. При цьому виділення фондів може мати частковий характер, коли окремо ведеться їх облік, і повний, коли вони концентруються на окремих рахунках у банку. При канальному характері фінансових відносин   використання коштів відбувається за певними напрямками з одного рахунку  згідно з потребами підприємства.

Стрижневою основою  фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і  розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні відразу ж впливають на виробництво. Недостатність ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу,  але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу і ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємств.

Фінансова діяльність підприємств відображається в грошових потоках, які характеризують різноманітні й різносторонні відносини.

До зовнішніх  фінансових відносин входять:

взаємовідносини між суб’єктами господарювання у  вигляді розрахунків з постачальниками  і покупцями;

взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування;

взаємовідносини з фондами спеціального призначення: внески і надходження;

взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі  й страхове відшкодування;

взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів та ін.;

взаємовідносини з інститутами фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів  та інвестування тимчасово вільних  коштів;

взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами:

внески у  централізовані фонди і надходження  з них. Внутрішні фінансові відносини  включають:

розподіл доходу підприємства і формування прибутку;

розподіл чистого  прибутку та його використання;

формування  та використання, амортизаційних відрахувань;

утворення та використання фондів підприємств. В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення витрат і формування доходів. Проведення витрат забезпечується за рахунок фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах — прибутках чи збитках. Таким чином формується ланцюг, що характеризує механізм фінансової діяльності підприємств:

фінансові ресурси à витрати à доходиàфінансові результати à збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.

 

2. Формування фінансових ресурсів

Фінансові ресурси  формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел. Власні ресурси  концентруються у статутному фонді. Джерела утворення статутного фонду залежать від форми власності:

приватна                     ————           власний капітал підприємця;

акціонерна                  ————          акціонерний  капітал;

державна                    ————           асигнування з бюджету та з

                                                              централізованих фондів;

колективна (спільна)  ————           внески засновників.

Зовнішніми  джерелами фінансових ресурсів підприємств  є кошти, що надходять з бюджету, цільових та централізованих корпоративних фондів, як правило, на безповоротній основі, а також кредити, що надаються банками за плату на поворотній основі.

Фінансові ресурси  підприємств спрямовуються на формування основних фондів і оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати, пов’язані з діяльністю підприємства. У процесі здійснення витрат виникають вихідні грошові потоки— оплата рахунків постачальників і підрядників за товари, роботи і послуги, страхові платежі.

Результатом здійснення витрат є товари, роботи і послуги. На основі їх реалізації (продаж) за рахунок вхідних грошових потоків від покупців формуються доходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того, джерелом доходів є надходження від страхових компаній страхового відшкодування за понесені втрати і збитки. Виручка від реалізації включає відшкодування проведених витрат (перенесену вартість) і валовий доход (додану вартість) - суму заробітної плати і прибуток. З позицій фінансової діяльності заробітна плата має двоїстий характер: з одного боку, вона є елементом витрат, з другого — частиною валового доходу. Виплата заробітної плати характеризує внутрішні грошові потоки підприємства.

За рахунок  отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою — платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою — погашення кредитів і сплата процентів. Ці відносини опосередковуються вихідними грошовими потоками.

Після відшкодування  проведених витрат, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банками визначаються фінансові результати — прибуток чи збиток. Прибуток — це перевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток — це перевищення валових витрат над валовими доходами.

Отриманий прибуток підлягає подальшому розподілу і використанню. Сума прибутку після сплати податку на прибуток характеризує чистий прибуток підприємства. Частина чистого прибутку може направлятись у централізовані корпоративні фонди, якщо підприємство входить до певного корпоративного об’єднання (внутрішньо-корпоративні грошові потоки). Певна .частина чистого прибутку може бути спрямована на поповнення статутного фонду — капіталізація прибутку (внутрішні грошові потоки).

З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких проводяться певні витрати. У даному випадку здійснюється фондовий рух грошових потоків. Крім того, може мати місце канальний рух грошових потоків, коли фонди не створюються, а оплата передбачених витрат проводиться безпосередньо за рахунок прибутку. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку може проводитись оплата праці у вигляді премій і допомоги (внутрішні грошові потоки).

Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розміщена на фінансовому ринку через фондову біржу чи фінансових посередників або на основі прямих зв’язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатами такого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідні потоки). Звичайно, представлена схема фінансової діяльності і грошових потоків підприємств, яка відображає умовно виділений початковий виробничий цикл, є певною мірою абстракцією. У реальній дійсності всі фінансові операції — і формування фінансових ресурсів, і проведення витрат, і отримання доходів здійснюються паралельно, що і визначає складність управління фінансами підприємств. Разом з тим ця схема дає змогу визначити і показати організацію, характер і складові фінансової діяльності підприємств, кругообіг їх фінансових ресурсів, взаємозв’язок з іншими суб’єктами підприємницької діяльності, сферами і ланками фінансової системи.

Функціонування  фінансів підприємств характеризується певними фінансовими категоріями. Такими категоріями, як це видно із наведеної схеми 1, виступають: фінансові ресурси, витрати, доходи, фінансові результати.

Розмежування  витрат на такі, то безпосередньо відносяться  до валових витрат і знімаються з валових доходів до визначення балансового прибутку, і ті, що фінансуються за рахунок прибутку, визначаються законодавством про оподаткування прибутку.

Фінансові ресурси — це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу. Фінансові ресурси поряд з трудовими і матеріальними ресурсами є важливою складовою ресурсної забезпеченості підприємств.

Фінансові ресурси  класифікуються за такими ознаками: за кругообігом; за використанням; за правом власності .

За кругообігом  розрізняють початкові фінансові ресурси, тобто ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концентруються у статутному фонді, і прирощені — отримані підприємством у результаті його діяльності у формі чистого доходу — прибутку.

За характером використання виділяють матеріалізовані фінансові ресурси — вкладені в основні засоби, які постійно забезпечують виробничий процес, і ті, що знаходяться в обігу, обслуговуючи окремий виробничий цикл — оборотні кошти. Оскільки основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення встановлені амортизаційні відрахування, які являють собою форму цільових фінансових ресурсів.