Финансовый анализ железнодорожного предприятия

     Вступ 

     Прямим  доказом актуальності цієї роботи є  факт того, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні - конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

     У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. І тому необхідним є аналіз показників прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства, ліквідності активів та фінансового стану з метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності з перспективами росту економічних показників та стабілізації галузі, й як слідство – покращення економічного потенціалу країни і підвищення її авторитету на міжнародній арені.

     Метою дослідження моєї курсової роботи є  проведення комплексного аналізу результатів  діяльності підприємства, що надає послуги у сфері залізничного транспорту та діяльність якого пов’язана із залізницею.

     Така  аналітична праця є край необхідним елементом в економіці, тому що господарська  діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Тому вважаю за доцільне у цій курсовій роботи проаналізувати прибутковість та рентабельність підприємства за декілька періодів і з’ясувати які фактори вплинули на їх зміни і які наслідки це мало для підприємства.

     З теоретичного курсу дисципліни відомо, що «Економічний аналіз – це комплексне глибоке вивчення роботи підприємств, їх підрозділів та інших господарських  формувань для об'єктивної оцінки її результатів і виявлення можливостей  дальшого підвищення ефективності господарювання». Цей тезис як найкраще характеризує напрямок дослідження, які наводяться у роботі, лаконічно відображає вагому суть процесу економічного аналізу 

     Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а  також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

     Предметом саме цього аналізу виступає основна  діяльність ПЧ-9, яка полягає у  забезпеченні утримання колії, земляного  полотна, штучних споруд і інших  пристроїв колійного господарства у справному стані, що гарантує безпечний і безперебійний рух поїздів, а також здійснювання (не на шкоду основному виробництву) інші, не заборонені законодавством України, види діяльності. Крім цього, забезпечення утримання виробничо-побутових будинків.

     Дослідження проводяться на матеріалах фінансової звітності та облікової інформації підприємства, що є структурною частиною Донецької залізниці «Донецька дистанція колії (ПЧ – 9)».

     Об’єктом  дослідження роботи є  фінансова робота підприємства у динаміці за 2007 – 2009 роки.

     При вивченні даної теми і для глибокого  та всеохоплюючого аналізу скористалися методикою аналізу динаміки та структури, методикою факторного аналізу прибутку та рентабельності.

 

Розділ 1

Загальна  характеристика дослідує мого підприємства 

     Дистанція колії входить до складу служби колійного  господарства «Державного підприємства «Донецька залізниця». Дистанція  колії не є юридичною особою. У  своїй діяльності Донецька дистанція  колії керується чинним законодавством України, наказами й нормативними актами Міністерства транспорту та зв’язку України, Укрзалізниці, «Державного підприємства «Донецька залізниця», а також чинним Положенням. Донецька дистанція колії має рахунок у банку і печатку з найменуванням «Державного підприємства «Донецька залізниця» та своїм власним.

     Донецька  дистанція колії є відокремленим  структурним підрозділом «Державного  підприємства «Донецька залізниця», що є стосовно дистанції колії  вищестоящім органом управління, і належить до загальнодержавної  власності. Дистанція колії створена з метою забезпечення безпечного й безперебійного руху поїздів з установленими швидкостями на ділянці колії, яка нею обслуговується

     Головна ціль дистанції – збільшення доходів  і прибутків підприємства, вести  контроль за доходами й витратами, особливо за витратами паливно-енергетичних ресурсів й рівнем рентабельності.

     Для організації діяльності дистанції  колії «Державне підприємство «Донецька  залізниця» наділяє її необхідними  основними фондами, оборотними коштами.

     Для того, щоб детальніше розглянути структуру виробничої діяльності наведемо схематично інформацію, яка дає змогу зрозуміти, саме чим займається підприємство, що підвергається економічному аналізу.

       

     Рис. 1.1.: «Склад основної діяльності підприємства ПЧ – 9» 

     За  значимістю послуг, що надає Донецька дистанція колії можна надати ще одну графічну діаграму, яка буде відображати процентне відношення кожної з описаних вище послуг.

     

 

     Рис. 1.2.: «Структурна будова процентного співвідношення елементів основної діяльності у структурі функціонування Донецької дистанції колії»

     Все майно дистанції колії є складовою  частиною майна «Державного підприємства «Донецька залізниця» й перебуває  на відособленому балансі дистанції  колії.

     Дистанція колії забезпечує ведення статистичного, бухгалтерського та податкового  обліку, надає у вищестоящу організацію  оборотно-сальдовий Баланс і інформацію про стан окремих облікових регістрів.

     Начальник дистанції колії та головний бухгалтер  відповідають за достовірне й своєчасне надання бухгалтерських, статистичних і податкових звітів.

     Контроль  і ревізія виробничої і господарської  діяльності дистанції колії здійснюються вищестоящою організацією.

     До  основних задач ПЧ-9 належать:

1. Утримання всіх елементів залізничної колії (земельного покрову, верхньої будови колії та ін.) у стані за міцністю, забезпечуючи безпечний рух потягів за встановленими швидкостями на обслуговуючих ділянках шляху.
2. Точне виконання Правил технічної експлуатації залізниць України, приказів, інструкцій Укрзалізниці, начальника Донецької залізниці й начальника служби колійного господарства по безпеці руху потягів.
3. Проведення заходів щодо оздоровлення й посилення колійного господарства.
4. Забезпечення безпеки руху потягів й транспортних засобів на переїздах.
5. Установка й догляд за колійними та сигнальними знаками.
6. Забезпечення ремонтів й технічного обслуговування колійних машин, механізмів та обладнання.
7. Надання платних послуг населенню та виробництво товарів народного споживання.

 

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ 

2.1. Аналіз ліквідності підприємства. 

     Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

     Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів. Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів. Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів. Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

     1) абсолютна фінансова стійкість;

     2) нормально стійкий фінансовий стан;

     3) нестійкий фінансовий стан;

     4) кризовий фінансовий стан.

     Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

     Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

     Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на прикладі підприємства залізничного транспорту ПЧ-9.

     Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

     1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

     2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

     3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

 

      2.2 Необхідність та доцільність аналізу показників прибутковості 

     Функціонування  підприємства, незалежно від виду його діяльності і форм власності, в  умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

     Прибуток  – це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну  ефективність його роботи.(Поповіч) в  умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Також прибуток можна визначити як головне джерело фонду підприємства, з одного боку, а також джерело доходів  державного та місцевих бюджетів.

     А також прибуток – один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковості, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж. Якщо власні витрати перевищують грошові надходження від реалізації, мають місце збитки від реалізації.