Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2012 в 21:49, реферат
Інвестиційна політика підприємства вимагає визначення і проведення підприємством дивідендної політики. Підвищена увага вітчизняних і зарубіжних авторів до різних аспектів дивідендної політики визначається рядом обставин. Основні з них, на наш погляд, сформульовані Д.-К. Шимом і Д.-Г. Сигелом.
Останні відзначають наступне:
інституційними інвесторами;
інвесторами, охочими мати контроль і управління.
Індивідуальний інвестор відсутній. Тому поява пропозиції акцій на ринку розглядається керівництвом як сигнал небезпеки поглинання або втрати контролю. Ця політика може проводитися під обґрунтуванням необхідності матеріальної допомоги колишнім працівникам, а нині акціонерам. Такі виплати забезпечують низький дивідендний вихід і малу ліквідність акцій. Для приватизованих підприємств або тих, де велика частина акціонерів є працівниками, заниження чистого прибутку і відсутність дивідендів є переважною політикою. Зростання поточного доходу досягається виплатами у вигляді страхових надходжень, відсотків по банківських депозитах, натуральними виплатами продукцією підприємства. Така політика мінімізує податкові платежі і не знижує оцінку капіталу. З другого боку, акціонер виявляється прив'язаним до даної корпорації і при зміні місця роботи втрачає не тільки поточні доходи, але і можливість отримання приросту капіталу.
Список використаної літератури
1. Короленко М.В. Дивідендна політика акціонерного товариства // Фінанси України. - 2004. - №2. - С. 31-34.
2. Стеценко Б. Дивідендна політика: випадковості та закономірності // Цінні папери України. - 2004. - №10. - С. 28-30.
3. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.
4. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. Авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571 с.
5. Колісник М. Дев ' ять видів дивідендної політики // Києво-Могилянська Бізнес Студія, №2, 2002