Державний фінансовий контроль

1.Поняття  фінансового контролю

Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити  відповідність функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським  рішенням і спрямований на успішне  досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає  у здійсненні цілеспрямованого впливу на об'єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження  за їх діяльністю для виявлення відхилень  від встановлених норм, правил, вимог  чи завдань у процесі їх виконання.

Контроль — універсальне явище, яке застосовується у різних сферах суспільного життя. Сутність фінансового контролю розкривається  у взаємозв'язку зі сферою застосування і функціонування фінансів. Економічним  змістом фінансового контролю є  функція управління, що включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийнятих рішень та результатів  їх виконання.

Фінансовий контроль - комплексна і цілеспрямована фінансово-правова  діяльність органів фінансового  контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати  контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства. Він  полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному  об'єкті щодо його фінансово-господарської  діяльності і спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і  раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів з метою ефективного  соціально-економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Фінансовий контроль як одна із функцій управління фінансами  являє собою особливу діяльність щодо перевірки формування й використання фондів фінансових ресурсів у процесі  створення, розподілу та споживання валового внутрішнього продукту з метою  оцінювання обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів  їх виконання.

З визначенням сутності фінансового  контролю випливає, що його об’єктом є  процеси формування і використання фондів фінансових ресурсів. Суб’єкт  контролю це носій контрольних функцій  щодо об’єкта контролю. Він як правило  визначається законодавством держави, нормативно-правовими актами суб’єктів  фінансової діяльності.  Тобто іншими словами фінансовий контроль це перевірка  спеціально уповноваженими органами дотримання учасниками фінансових, грошових, кредитних, валютних операцій умов законодавства, норм та правил, які встановлено  законодавством  та власниками.

Фінансовий контроль —  складова частина, або спеціальна галузь здійснюваного в країні контролю. Значення фінансового контролю визначається характером фінансової діяльності України. Держава переходить до ринку, міняються  форми власності, змінюється фінансова  політика, оскільки вона набуває більш  соціальної спрямованості, а це вимагає  усе більше і більше коштів. Тому держава повинна бережливо використовувати  обмежені фінансові ресурси, що вимагає  строгого обліку і контролю.

На практиці, здійснення фінансового контролю полягає в  перевірці фінансових планів підприємств, установ і організацій, планів виробництва, планів по собівартості, прибутку, платежів у бюджет. Фінансовий контроль включає  перевірку режиму економії, доцільності  використання власних і бюджетних  засобів, використання і збереження матеріальних цінностей, різних фондів, кредитів тощо.

Оскільки уся фінансова  діяльність держави регламентується  законами і підзаконними актами, змістом  фінансового контролю, врешті-решт, є забезпечення виконання і дотримання законів і фінансової дисципліни всіма державними, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. При цьому фінансова діяльність не тільки повинна відповідати закону, але і бути доцільною. Таким чином, у перевірці законності і доцільності  виявляється суть фінансового контролю.

Фінансовий контроль можна  визначити як діяльність державних  органів і недержавних організацій  із забезпечення законності, фінансової дисципліни і доцільності при  мобілізації, розподілі і використанні коштів та пов'язаних з цим матеріальних цінностей.

Фінансовий контроль —  спосіб забезпечення законності і фінансової дисципліни, попередження правопорушень.

Об'єктом фінансового  контролю є грошові, розподільчі  процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, зокрема у формі  фондів грошових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства, тобто є гроші, матеріальні, трудові  й інші ресурси країни.

Предметом перевірок виступають такі фінансові показники, як прибуток, доходи, податки, рентабельність, собівартість, відрахування в різні фонди.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в  деяких випадках і без них (бартерні операції тощо). Формально об'єктом  фінансового контролю є фінансові  показники господарювання, фактичним  об'єктом — весь процес виробничо-господарської  діяльності. Контролю підлягають не тільки погано працюючі підприємства, але  і ті, що мають хороші результати діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Поняття  державного фінансового контролю

 

Державний фінансовий контроль - різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю. Він полягає  у встановленні фактичного стану  справ щодо дотримання вимог чинного  законодавства на підконтрольному  об'єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і  раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб'єкта фінансових правовідносин у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Основною метою державного фінансового контролю є:

1) виявлення на підконтрольних  об'єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії  при формуванні та використанні  державних фінансових та матеріальних  ресурсів, відхилень від прийнятих  норм, стандартів на найбільш  ранній стадії;

2) попередження фінансових  правопорушень;

3)притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо  запобігання таким порушенням  у майбутньому.

Завданням державного фінансового  контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі.

Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, яка полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування й  ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері  фінансів.

Державний фінансовий контроль виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну та мобілізуючу.

Профілактична функція фінансового контролю полягає у виявленні фактів порушень законодавства та сприянні ліквідації явищ, які породжують безгосподарність з боку підприємств і випадки недотримання ними вимог чинних нормативних документів у майбутньому.

Інформаційна  функція полягає в тому, що одержана під час проведення контролю інформація є підставою для прийняття адекватних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки чому забезпечується нормальне функціонування об’єкта, що перевіряється.

При здійсненні контролю виявляють  не тільки недоліки, а й позитивні  явища в діяльності підприємств. Останні як передовий досвід можуть використовувати і на інших підприємствах, завдяки чому реалізується мобілізуюча функція фінансового контролю.

Предметом державного фінансового  контролю є безпосередньо активи, що належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, а також кошти, що залишаються в розпорядженні підконтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.

Об’єкти державного фінансового контролю — підконтрольні об’єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, коштів, що залишаються в їхньому розпорядженні у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та отриманням кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також операції, що проводяться підконтрольними об’єктами з такими активами.

 

 

3.Види і форми здійснення державного фінансового контролю

Розрізняють такі види державного фінансового контролю, що класифікуються за такими ознаками: залежно від часу проведення, за інформаційним забезпеченням, залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта та об'єкта, за формами здійснення :

• залежно від часу проведення державний фінансовий контроль поділяється на:

1. попередній - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю на етапі розгляду і прийняття управлінських рішень та здійснення операцій з фінансовими і матеріальними ресурсами іншими активами об'єктами державного фінансового контролю з метою упередження порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства об'єктами державного фінансового контролю. Попередній контроль здійснюється на основі глибокого аналізу і розрахунків фінансових результатів, що сприяє забезпеченню об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, додержання фінансової дисципліни тощо. Прикладом попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що проводяться у Верховній Раді України за наведеним КМУ проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією);
2. поточний - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю під час реалізації управлінських рішень та здійснення операцій з фінансовими активами за оперативною інформацією з метою дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, на підставі яких виконуються управлінські рішення об'єктами державного фінансового контролю. Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки, який здійснюється під час фінансово-господарських операцій і тому охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюються, запобігати збиткам і втратам. Він має систематичний характер і справляє найбільший вплив на процес формування та використання фінансових ресурсів.
3. наступний (ретроспективний) - контроль, який здійснюється суб'єктами державного фінансового контролю по закінченню реалізації управлінських рішень і здійснення операцій з фінансовими активами за результатами фінансово-господарської діяльності та/або по закінченню деякого періоду часу (але не частіше, ніж це встановлено законодавством України) об'єктами державного фінансового контролю з метою виявлення фінансових недоліків і порушень, прийняття управлінських рішень щодо виправлення ситуації та притягнення до відповідальності винних осіб відповідно до законодавства. Наступний фінансовий контроль характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього та поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу внаслідок вивчення даних обліку та звітності, планової нормативної документації. Цей вид фінансового контролю дає змогу масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки у цілому, а також усебічно проаналізувати нагромаджений досвід, об'єктивно відобразити причини порушень і недоліків, розробити заходи щодо їх усунення.

 

• за інформаційним забезпеченням фінансовий контроль поділяють на:

1. Документальний контроль дозволяє встановити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку.
2. Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

 

• залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта та об'єкта державного фінансового контролю:

1. Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та незалежними конституційними органами у межах наданих їм конституційних повноважень. Зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин. У його проведенні беруть участь органи як загальної, так і спеціальної компетенції у сфері фінансових відносин.
2. Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки державної влади. Внутрішній фінансовий контроль здійснюють організації, підприємства, установи як за власною фінансовою діяльністю, так і за фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до них. Він є складовою управління організацією і тому провадиться на її розсуд на основі рішень цієї організації. Зокрема, внутрішнім контролем можна назвати внутрішній аудит.

 

• за відношенням до власника фінансовий контроль поділяють на:

1. Внутрішньовідомчий контроль проводиться міністерствами, відомствами, органами державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок та ревізій. Основними завданнями відомчого фінансового контролю є контроль за виконанням державних завдань, економним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів, зберіганням державної власності, правильністю постановки бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством та надмірностями.
2. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, апаратом управління підприємницьких структур відповідно до діючого законодавства стосовно діяльності цехів, бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Він супроводжує повсякденну фінансово-господарську діяльність. Посадовою особою, яка безпосередньо відповідає за стан додержання фінансової дисципліни й організовує проведення внутрішньогосподарського контролю, є головний бухгалтер. Разом із керівником підприємства він у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фінансового законодавства, за правильність і повноту фінансових документів.