Безготівкові розрахунки

 

2.5 Розрахунки акредитивом

 

Акредитив - це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар. Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями.

Рис. 2.4 Схема руху акредитиву

1 – ПП «Ірен» доручає ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відкрити    акредитив (Додаток Г);

2 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відкриває акредитив (Додаток Д);

3– ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» сповіщає ПП «Ірен» про відкриття акредитива;

4 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повідомляє Банк постачальника про відкриття акредитива ПП «Знахар» на конкретну суму;

5 – Банк постачальника сповіщає ПП «Знахар» про відкриття акредитива;

6 – Відвантаження лікарських препаратів;

7 – ПП «Ірен» повідомляє Банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;

8 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» переказує Банку постачальника суму коштів з акредитива; 

9 – Банк постачальника зараховує кошти на рахунок ПП «Знахар»;

10 – Банк постачальника повідомляє ПП «Знахар».

Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений  товар, надані послуги здійснюється або в банківській установі постачальника  за рахунок коштів платника, там  задепонованих для цієї мети, або  в банку платника - так званий гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунку гарантує платіж постачальнику. Ця форма розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і платником щодо такої форми розрахунків [6; 83].

Розглянемо приклад  розрахунку акредитивом між ПП «Ірен» і ПП «Знахар». ПП «Ірен» подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазначенням умов використання задепонованих коштів. Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з моменту відкриття. ПП «Ірен»  надано право змінювати умови акредитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після повідомлення про відкриття акредитива ПП «Знахар» відвантажує товар і не пізніше трьох робочих днів після цього подає в установу банку реєстри рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджують відвантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок ПП «Знахар».

Існує кілька видів акредитивів.

Покритий - це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування  коштів. У цьому разі банк платника списує кошти з розрахункового рахунка  платника і переказує ці кошти в банк постачальника на окремий балансовий рахунок "Акредитив".

Депонування коштів в  установі банку постачальника можна  здійснити також і за рахунок  кредиту, отриманого платником у банку емітенті. Проте для кожного конкретного акредитива можна використати тільки одне джерело платежу, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власник коштів, а частково за рахунок кредиту не дозволяється.

Непокритий - це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається  до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк-емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтом і банком, який відкриває акредитив, кореспондентських відносин.

Відзивний - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які були виставлені постачальником і прийняті банком, до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитива.

Безвідзивний - це акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.

Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється  в угоді між постачальником і покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків за акредитивом, строк його дії, вид акредитива, спосіб його виконання, банк постачальника і покупця.

Підставою для відкриття  акредитива платником є повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає в банк заяву встановленого зразка з необхідними реквізитами.

Невикористана сума акредитива повертається банку платника для  зарахування на рахунок, з якого  депонувалися кошти.

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.

Для постачальників акредитивна  форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.

 

 

 

2.6 Розрахунки простим  та переказним векселем

 

  Вексельна форма розрахунків - це розрахунки між постачальником і покупцем з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Вексель - це письмове безумовне зобов'язання, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

підприємницької діяльності.

Простий (Додаток Е) виписується і підписується покупцем і є його борговим зобов'язанням оплатити кредитору вказану суму в установлений час. Підписавши простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у векселі. Векселедавець бере на себе зобов'язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власником векселя.

Рис. 2.5 Схема руху простого векселя

1 – ПП «Ірен» передає вексель;

2 – ТОВ «ЗДОРОВ’Я» пред'являє вексель до акцепту;

3 – ПП «Ірен» погашає вексель і передає його ТОВ «ЗДОРОВ’Я»;

4 – ТОВ «ЗДОРОВ’Я» вручає погашений вексель ПП «Ірен».

Векселі використовуються для залучення тимчасово вільних  грошових коштів. Важлива особливість  векселя полягає в тім, що його можна використати як засіб платежу

Переказний вексель (Додаток  Ж) - це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант - особа, що видає  тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає  наказ трасату - особі-боржнику векселедавця - сплатити в установлений термін визначену  у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти.

Ремітент - власник переказного  векселя. Ним може бути підприємство або банк, що утримує на свою користь  відповідний відсоток від суми платежу - комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у  векселі суми у встановлений термін з рахунка   векселедавця на рахунок власника векселя.

Рис. 2.6 Схема руху переказного векселя.

1– ПП «Ірен» трасирує переказний вексель на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» з метою погашення кредиту;

2 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»  надає підприємству суму кредиту;

3 – ПП «Ірен» відвантажило товар ЗАТ «Лекхім»;

4 – Банк пред'являє Зат «Лекхім» вексель для акцепту;

5 – ЗАТ «Лекхім» сплачує гроші банку за векселем.

Розглянемо цю схему  на прикладі розрахунку ПП «Ірен» і ЗАТ «Лекхім». ПП «Ірен» трасирує переказний вексель з пропозицією до підприємства Б сплатити банку відповідну суму, тобто суму кредиту, яку підприємство А взяло в установі банку на відповідний строк.

Переказний вексель  передається ПП «Ірен» банку з  метою погашення отриманого кредиту. За згоди банку прийняти такий вексель кредит буде вважатися погашеним. А ПП «Ірен»  з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем. Банк пред'являє ЗАТ «Лекхім» вексель для акцепту. У разі його акцепту ЗАТ «Лекхім»  стає прямим боржником за переказним векселем.

Отже, у другому розділі  було розгляното порядок розрахунків  на підприємстві, а саме:

1. соціально-економічна характеристика підприємства;
2. розрахунки платіжними дорученнями;
3. розрахунки чеками;
4. розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;
5. вексельна форма розрахунків;
6. розрахунки акредитивами.

Ці приклади були наведені на прикладі ПП «Ірен», яке займається фармацевтичною діяльністю.

Розглянуто в яких ситуаціях застосовуються ті чі інші платіжні документи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

 

Сьогодні економіка  України потребує швидких структурних  та технологічних перетворень при  одночасному вдосконаленні механізму  безготівкових розрахунків, так  як сучасний її стан характеризується розладом платіжно-розрахункової системи  та платіжною кризою. Від стану безготівкових розрахунків, своєчасного і повного надходження від платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств і соціальний стан населення.

Кожна з форм безготівкових  розрахунків має свої переваги і проблеми. Розрахунки платіжними дорученнями завжди прості, зручні і забезпечують швидке здійснення платежу. Але, вони мають і недолік - не гарантують платіж постачальнику. Щоб подолати цей недолік в банківській практиці використовуються розрахунки акцептованими банком платіжними дорученнями. Також в останні роки мало використовується попередня оплата поставок [15, с. 39-40].

Мало розповсюдженою формою розрахунків є розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. Але вони потребують вдосконалення в напрямку збільшення відповідальності платника, прискорення документообігу, використання фінансових санкцій.

Досить розповсюдженою формою розрахунків в ринковій економіці є акредитивна форма розрахунків. Це сама безпечна й надійна форма розрахунків, при якій більша доля відповідності лягає на банки. Ця форма розрахунків більш вигідна для постачальника, ніж для покупця, тому що останній несе видатки по відкриттю акредитиву, крім того, сума, на яку відкритий акредитив, вилучається з обороту до виплати по ньому, що є негативним для підприємства [8, с. 45].

Платіж за векселем  має безспірний та першочерговий  характер. Чим вищий рівень економії грошей у платіжному обороті, тим  він стійкіший, тому при проведенні безготівкових розрахунків шляхом передачі боргів з допомогою векселя досягається економія не тільки грошей, а й часу на проведення розрахунків, знижуються втрати від інфляції, закріплюються господарські зв'язки.

Особливого значення у практиці передачі боргів набули векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права [17, с. 49-52].

Так як безготівковий  обіг досить вигідно застосовувати, то його недоліки необхідно усунути якнайшвидше. Адже саме використання готівки у багатьох галузях економіки є сприяючим фактором дедалі більшого розширення «прихованої» економіки, що є негативним проявом взагалі. Тому НБУ повинен дещо обмежити обіг готівки, вона повинна стати дорожчою. Крім того, НБУ має подбати про те, щоб використання безготівкових форм розрахунків було фінансово вигідним для населення та установ, які займаються продажем товарів і наданням послуг. Враховуючи ці можливості, НБУ став на шлях створення Національної системи масових електронних платежів, яка повинна подолати основні перешкоди на шляху впровадження глобальної платіжної системи.

До способів покрaщення  організації безготівкових розрaхунків необхідно віднести розбудову Єдинoї  націoнальної системи банківських  картoк із врахуванням дoсвіду Єврoпейських країн. Нoва системa пoвиннa сприяти збільшенню oбсягів безгoтівкових рoзрахунків в Україні, зосередженню фінансoвих ресурсів на території нашої держави.

Також, варто створити ефективну законодавчу базу, яка  б регламентувала і регулювала роботу юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, а також галузь електронних фінансових послуг та діяльність електронних платіжних систем. Такі заходи мають забезпечити учасникам безготівкових розрахунків надійний захист від правопорушень.