Безготівкові розрахунки

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Октября 2013 в 13:43, курсовая работа

Краткое описание

Однією із важливих складових фінансово-кредитного механізму є розрахунковий механізм, на основі якого здійснюються розрахунки між підприємствами з приводу купівлі-продажу товарів, послуг, з фінансовими органами при сплаті податків, з кредитними установами при погашенні позик тощо. Розрахунки можуть бути готівкові та безготівкові. Широке розгалуження господарських зв'язків, територіальна віддаленість підприємств, розвинута мережа банківських установ сприяли розвитку саме безготівкових розрахунків.

Оглавление

ВСТУП…………………………………………………………………… …………3
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВ……………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 2 ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «ІРЕН»……………………………………………................................................... 12
2.1 Соціально-економічна характеристика приватного підприємства «Ірен»………………………………………….. …………………………12
2.2 Розрахунки платіжним дорученням…………………………………….. 14
2.3 Розрахунки платіжним вимогою-дорученням…………………………. 15
2.4 Розрахунки розрахунковим чеком……………………………………… 16
2.5 Розрахунки акредитивом…………………………………….................... 18
2.6 Розрахунки простим та переказним векселем…………………………. 21
РОЗДІЛ 3 БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………………............................ 25
ВИСНОВКИ

Файлы: 1 файл

Зміст.doc

— 212.00 Кб (Скачать)

Для відкриття поточного  рахунка в іноземній валюті підприємство подає в банк ті самі документи, що і при відкритті поточного  рахунка в національній валюті.

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного  окремого підприємства значною мірою залежить від організацій розрахунків.

Перший принцип безготівкових  розрахунків стосується обов’язкового  зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах  банку. Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

Другий принцип полягає  в тім, що підприємствам надано право  вибору установи банку для відкриття  рахунків усіх видів за згодою банку.

Третій принцип –  принцип самостійного вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності ті конкретні умови, які можуть скластися у процесі розрахунків.

Четвертий принцип –  кошти з рахунка підприємства списуються за розпорядженням його власника. Враховуючи можливість відкриття кількох  рахунків, суб’єкт підприємницької  діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.

П’ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки  підприємствам – суб’єктам підприємницької  діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про  це податкового органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип: платежі  здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

Восьмий принцип: розрахунки між суб’єктами підприємницької  діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник – отримувач  коштів повинен суму отриманої готівки  провести через касову книгу і  повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк.

Отже, у першому розділі були розглянуті: сутність, зміст, принципи готівкових та безготівкових розрахунків на підприємстві. Розкриті питання щодо документів, за допомогою яких проводяться розрахункові операції;  порядку відкриття розрахункових рахунків у банках; касових операцій підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ  НА ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «ІРЕН»

 

2.1 Соціально-економічна  характеристика приватного     підприємства «Ірен».

 

ПП «Ірен» розташоване в смт. Томашпіль, Вінницької області на вул. Леніна 18. Воно є юридичною особою, має окреме майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки, круглу печатку з своїм найменуванням, кутовий штамп та інші штампи, фірмові бланки, емблему, інші реквізити, передбачені чинним законодавством для підприємств [6;51].

ПП «Ірен» засноване  у 2003 році, і займається  реалізацією  фармацевтичної  продукції. На підприємстві працює 4 особи, які мають вищу освіту. У номенклатурі є понад 1100 найменувань  лікарських препаратів. Збут продукції  здійснюється на території смт Томашполя. Перевага лікарських препаратів даного підприємства - їх гарантована якість, доведена ефективність і безпека, соціально доступні ціни. Ліцензії на фармацевтичну діяльність видано Вінницьким обласним фармацевтичним управлінням терміном дії до 15.05.2015 року, дозволяють реалізацію медичних препаратів за винятком наркотичних засобів і психотропних речовин; роздрібну реалізацію населенню, відпустка готових лікарських засобів, виробів медичного призначення та оптики, внутрішньоаптечний контроль за їх зберіганням і якістю. Аптека забезпечена необхідним сучасним технічним обладнанням (ПК, холодильники, кондиціонери, обчислювальна техніка, касовий апарат, телевізор), меблями.  У покупців є можливість замовлення в аптеці рідкісних препаратів, яких немає у постійному асортименті.

Проаналізувавши баланс ПП «Ірен» (Додаток И) можна зробити  висновок: оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат, грошових коштів, розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних  засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Ефективність роботи підприємства визначається швидкістю  обороту оборотних засобів: чим  більша швидкість, тим ефективніше  працює підприємство.

Таким чином, у разі збільшення розміру оборотних засобів можна зробити висновок не тільки про збільшення розмірів виробництва або цін на товарно-матеріальні запаси, але і про зменшення швидкості обороту оборотних засобів підприємства.

При збільшенні розміру  запасів підприємства необхідно проаналізувати, за рахунок чого це сталося: тобто, чи не виводяться активи з виробничого обороту, що, призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршення фінансового стану підприємства.

Крім того, слід звернути увагу на зміни в розмірі дебіторської заборгованості підприємства. У разі збільшення цього показника можна зробити висновок про те, що підприємство кредитує своїх покупців (не отримує грошових коштів за реалізовану продукцію), але в той же час використовує кредити банків для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршення платоспроможності підприємства.

В умовах iнфляцiї не доцiльно мати великi залишки грошей на рахунках в банку. Це призведе до їхнього знецiнення, а кошти повиннi бути постiйно в оборотi. З особливою увагою необхiдно розглядати причини збiльшення залишкiв товару в аптецi. Це може бути зв'язано з цiновою полiтикою товару, невдалими замовленнями лiкарських засбiв.

 

2.2 Розрахунки платіжним  дорученням

 

Платіжне доручення - це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.

На підприємстві «Ірен» платіжне доручення (додаток А) застосовувалось  в розрахунках з постачання щодо місцевих, а також міжміських поставок за товари. Розрахунки платіжними дорученнями здійснювались також за нетоварні операції: платежі до бюджету, цільових державних фондів; платежі кредитним установам. Порядок рохрахунку платіжним дорученням ( на прикладі розрахунку ПП «Ірен» з ЗАТ «Біофарма» з постачання медичних препаратів :

Рис. 2.1 Схема руху платіжного доручення

1 – Укладання контракту між ПП «Ірен» з ЗАТ «Біофарма».

2 – Відвантаження медичних товарів ЗАТ «Біофарма» .

3– Передача платіжного доручення ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» для списання з рахунку ПП «Ірен» суми платежу.

4 – Виписка з розрахункового рахунка про списання коштів.

5 – Платіжне доручення про зарахування платежу на розрахунковий рахунок ЗАТ «Біофарма» .

6 – Виписка з розрахункового рахунка про зарахування платежу.

  Підприємство «Ірен» виписує платіжне доручення, чітко дотримуючись установлених правил оформлення платіжних документів, і подає в банк ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» не пізніше ніж протягом 10 календарних днів після дати виписки доручення.

 

2.3 Розрахунки платіжним  вимогою-дорученням

 

Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника.

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями (додаток Б) застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Рис. 2.2 Схема руху платіжного-вимоги доручення

1 – ПП «Едельвейс» відвантажує продукцію ПП «Ірен»;

2 – разом з документами на відвантажену продукцію                     ПП «Едельвейс» передає платіжну вимогу-доручення на оплату;

3 – ПП «Ірен» передає платіжну вимогу-доручення в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» для переказу коштів;

4 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» списує з рахунка ПП «Ірен» кошти;

5 – Банк покупця сповіщає випискою покупця - власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка;

6 – ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;

7 – Банк постачальника зараховує кошти на рахунок ПП «Едельвейс»;

8 – Банк постачальника сповіщає ПП «Едельвейс» про надходження коштів на рахунок.

Цей розрахунковий документ заповнює ПП «Едельвейс» і направляє  ПП «Ірен». ПП «Ірен» згодне оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк Аваль) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок ПП «Едельвейс».

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями можуть бути з  акцептом або без акцепту. Платники мають право повністю відмовитися від акцепту платіжної вимоги-доручення, коли товари (послуги) не було замовлено; коли товари відвантажено не на погоджену адресу,  їх доставлено з порушенням строку, некомплектні, не погоджено ціну товару. Часткова відмова від акцепту платіжної вимоги-доручення можлива тоді, коли поряд із замовленими відвантажено і якісь додаткові товари, документально встановлено наявність недоброякісної або неукомплектованої частини товарі, у разі завищення цін, арифметичних помилок у товарно-транспортних документах тощо [15; 45].

 

2.4 Розрахунки розрахунковим  чеком

 

Чек - письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред'явнику чека відповідну грошову суму.

У розрахунках між  підприємствами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки.

Розрахунковий чек (додаток В) - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред'явника чека. Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству - отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції. Отримувач платежу подає чек у свій банк для оплати.

Рис. 2.3  Схема руху розрахункового чека

 

1 – постачальник передає товар  покупцеві; 

2 – покупець передає чек постачальнику; 

3 – постачальник передає чек  у свій банк;

4 – банк постачальника направляє  чек для оплати в банк покупця;

5 – банк платника списує кошти  з рахунку покупця товару;

6 – банк платника повідомляє  платника про списання коштів;

7 – банк платника переказує  банку постачальника відповідні  кошти; 

8 – банк постачальника  зараховує кошти на рахунок  постачальника; 

9 – банк постачальника  повідомляє постачальника про  зарахування коштів на його  рахунок

Грошові чеки застосовуються тільки для отримання підприємствами з рахунків у банківських установах  готівки для виплати заробітної плати, премій і винагород, дивідендів, коштів на відрядження, на господарські витрати.

Платником по чеку завжди є банк або інша кредитна установа.

Чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу  законного платіжного засобу. Обіг чеків не регулюється законодавством, а визначається потребою комерційного обороту. Чекова форма розрахунків потребує від банківської установи дотримання відповідних правил: банк зобов'язаний упевнитися в достовірності чека (форма, термін дії, відсутність виправлень, відповідність підпису чекодавця зразку підпису, який є в банківській установі). Чек може бути оплачений тільки тій особі, яку вказано в ньому або пред'явнику, коли чек видано на пред'явника. Чекодавець не тільки несе відповідальність за оплату чека банком-платником, а й зобов'язаний забезпечити цей платіж, заздалегідь надавши банку необхідні кошти для покриття своїх чеків (кошти на рахунку чекодавця чи кредит). За видачу чека без покриття чекодавець несе відповідальність [15; 74].

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека.

Информация о работе Безготівкові розрахунки