Философия Дж.Локка

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Июля 2015 в 12:06, контрольная работа

Краткое описание

Джон Локк (1632-1704 рр.) є найудачливішим зі всіх філософів. Він продовжив традиції емпіричної філософії, навчався в Оксфорді, де зацікавився філософією Бекона і Декарта. Незважаючи на участь у політичному житті (був секретарем англійського посла при Бранденбурзькому дворі, секретарем лорда-канцлера Ешлі), він виявляв постійний інтерес до філософії і природознавства.

Оглавление

1.Філософія Дж.Локка ................................................................................... 3
2. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, аналітична філософія
(«філософія мови») .......................................................................................... 6
3. Рівні і сфери свідомості ............................................................................. 11
4. Список використаних джерел .................................................................... 17

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ1.doc

— 95.00 Кб (Скачать)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

 

Отже, ми проаналізували основні ідеї теорії пізнання Локка, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, аналітичну філософію («філософію мови»), рівні і сфери свідомості

Початковим пунктом теорії пізнання Локка є положення, що в думках немає нічого, чого не було б у відчуттях. Цю ідею він розвиває і обґрунтовує в своїй головній праці «Досвід про людський розум», де дотримується принципу «на досвіді ґрунтується все знання». По Локку, людина від народження не має ніяких принципів, ніяких ідей.

Локк розрізняє прості і складні ідеї, а також первинні і вторинні якості.

Досвід потрактує Локком як двоякий: відчуття і рефлексія. Вони є джерелом простих ідей.

Одним джерелом ідей є об'єкт відчуття, іншим – діяльність душі.

Особливості внутрішнього досвіду пояснюють і таку вельми важливу властивість людської свідомості, як наявність в ньому певних завдатків, в єстві, незалежних від зовнішнього досвіду. Слід розрізняти, згідно Локку, відсутність природжених ідей як внедосвідного знання і наявність разом з тим певної здатності, схильності до тієї або іншої діяльності.

Філософія Дж. Локка є логічним завершенням лінії англійського емпіризму 17 століття і в той же час є новим ступенем в розвитку філософської думки Нового часу. Локк довів лінію сенсуалізму до щонайвищого її виразу і трансформував її в доктрину емпіризму, принципово протиставивши її позиції раціоналізму.

Отже, представники аналітичної філософії, як і неопозитивісти,також різко розмежовували філософію і науку, але на відмінну від неопозитивістів,

 вони не заперечували традиційної  філософії(метафізики) як особливої  сфери знання. Аналітична філософія  і неопозитивізм продовжили лінію  емпіриків та позитивістів у ХХ столітті.

Зі всього вищесказаного можна зробити наступні висновки, що суспільна свідомість - це складний соціально-духовний феномен,який відіграє велику роль у духовній життєдіяльності людства та сферах суспільних відносин. Від її зрілості та участі залежить зрілість суспільства, його динамізм і свобода.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Щерба С.П.-Філософія

2. Грюн А. Ф. Аналітична філософія// Сучасна західна філософія: Словник. - М., 1991.

3. Вітгенштейн Л. Філософські роботи. Ч. 1. - М., 1994.

4. Рассел Б. Людське пізнання: його  сфера і межі. - М., 1956.

5. Для підготовки даної роботи  були використані матеріали з  сайту http://lib.ru/

 

 

 



Информация о работе Философия Дж.Локка