Зміст, значення та основні категорії системи «витрати - випуск-прибуток»

П =   V*(p-b) – А,

де b - змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість одиниці продукції);            
А - постійні витрати на весь обсяг виробництва (продажів) даного виду продукції у звітному періоді.         

Ця формула є основною в системі «витрати - випуск - прибуток» і застосовується для аналізу прибутку від реалізації окремих видів продукції. Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількостей виробленої (реалізованої) продукції, ціни, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Дана формула є вихідною в системі маржинального аналізу.

Однак, у практиці господарювання досить рідко зустрічаються підприємства, що виробляють та реалізують тільки один вид своєї продукції. Як правило, для утримання ринкових позицій і скорочення підприємницького ризику підприємство прагне диверсифікувати випуск продукції - освоює не один її вид, а кілька - 2-3 і більше.

Методика визначення прибутку в маржинальному аналізі дещо ускладнюється в умовах багатопродуктового виробництва, коли, крім розглянутих факторів, необхідно враховувати і вплив структури реалізованої продукції. Для вивчення впливу факторів на зміну суми прибутку від реалізації продукції по підприємству в цілому можна використовувати наступну модель:                   

П = ∑[V*Удi(pi-bi)]-А,

де Уд - питома вага виробництва (реалізації) окремого виду продукції в структурі продажів,% 
За методикою маржинального аналізу прибуток в більшому ступені залежить від обсягу і структури продажів, так як ці фактори впливають одночасно і на собівартість продукції: через зменшення загального обсягу виробництва і реалізації продукції більше постійних витрат припадає на одиницю продукції. Перевага методики маржинального аналізу прибутку від традиційної моделі безсумнівно. Система «витрати - випуск - прибуток» дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності. Використання цього методу у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дозволить більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів. 
Відомо, що прибуток в діяльності підприємства є ключовим показником, але вона, будучи абсолютним показником, не може оцінити ефективність діяльності підприємства. Дилема виникає в тому випадку, якщо 2 різних підприємства у звітному періоді одержують прибуток у розмірі: 1000 тис. грн., То як визначити, яке з даних підприємств спрацювало краще, чий ефект вище. Виникає потреба в розрахунку відносних показників прибутковості, прибутковості, ефективності. В економіці підприємства ці показники прийнято називати рентабельністю. Рентабельність має безліч видів і в традиційному підході розраховується як величина отриманого ефекту (чистого прибутку) до суми ресурсів (витрат), використаних для її отримання.

Основними видами рентабельності, розраховуються для визначення ефективності діяльності підприємства є: 
- Рентабельність діяльності (відношення «прибуток / витрати»); 
- Рентабельність продажів (відношення «прибуток / виручка від реалізації); 
- Рентабельність сукупного капіталу (відношення «прибуток / активи»). 
У системі «витрати - випуск - прибуток» рентабельність знаходить дещо інше відображення, хоча методологія її визначення не змінюється. Рентабельність діяльності визначається виходячи з наступної факторної моделі (для багатопродуктового виробництва):

де З-сума загальних витрат підприємства (постійних і змінних) 
 
Аналогічним чином розраховується рентабельність продажів (обороту), для чого використовується наступна факторна модель:

де В - виручка від реалізації продукції, 
 
Розрахунок рентабельності сукупного капіталу здійснюється за наступною факторної моделі:

Розрахунок і аналіз показників рентабельності з використанням системи «витрати - випуск - прибуток» більш об'єктивно, ніж за традиційною методикою, так як тут враховується взаємозв'язок елементів моделі, зокрема обсягу виробництва (реалізації), витрат і прибутку. Це забезпечує більш точне літочислення впливу факторів і як наслідок - більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів.

 

1.3 Поняття точки беззбитковості  та зони безпеки. Способи розрахунку  даних показників

Іноді в економічній літературі, присвяченій питанням використання системи «витрати - випуск - прибуток» для позначення даної методики використовують поняття аналіз беззбитковості. Це визначення є однією з ключових характеристик зазначеної системи. Беззбитковість - такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Виручка покривається тільки витрати, фінансовий результат дорівнює нулю. Беззбитковий обсяг продажів можна виразити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно виробити (продати), щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.

Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції та беззбитковим обсягом продажів продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства. 
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства є основоположними показниками при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємства, визначати і аналізувати які повинен уміти кожний бухгалтер, економіст, менеджер і власник підприємства.

Для визначення точки беззбитковості, іноді її називають поріг рентабельності або точка нульової прибутку, можна використовувати два способи - графічний (з використанням графіків) та аналітичний (з використанням формул).

Сутність графічного методу визначення точки беззбитковості підприємства полягає в побудові графіка згідно приводиться нижче алгоритму (рисунок 3.1):

1 У системі координат  по осі Х показується обсяг  реалізації. Одиниці виміру можуть  мати різне вираження - у відсотках  від виробничої потужності, у  натуральних одиницях (якщо випускається  один вид продукції), чи в грошовій  оцінці (якщо графік будується  для декількох видів продукції);

2 У даній системі координат  по осі Y відкладається собівартість  проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку  від реалізації. Одиниці виміру - грошові.

3 На підставі інформаційних  даних в даній системі координат  відображається сума постійних  витрат. Її величина залишається  постійною при будь-якому обсязі  реалізації, тому лінія постійних  витрат завжди паралельна осі Х.

4 Графік доповнюється  лінією змінних витрат. Методика  графічного відображення даної  лінії полягає в тому, що сума  змінних витрат при нульовому  обсязі реалізації дорівнює нулю. Вісь Y лінія змінних витрат перетинає  в точці постійних витрат. Друга  точка відповідає загальній сумі  змінних витрат при кожному  обсязі реалізації. Через 2 точки  на площині проводиться лінія, яка має похилий характер і є лінією змінних витрат.

5 Залежність виручки від  реалізації від обсягу реалізації  відображається також похилою  лінією, початок якої лежить в  точці 0 системи координат: при нульовому  обсязі реалізації виторг дорівнює нулю.

6 Точкою беззбитковості (поріг рентабельності, точка нульової  прибутку) знаходиться на перетині  лінії виручки від реалізації  та лінії змінних витрат підприємства. Перпендикуляр, опущений з цієї  точки на вісь Х - обсяг - відображає  той випуск (реалізацію) продукції  в натуральному або вартісному  вираженні, досягнення якого дозволить  підприємству досягти стану рівноваги  між величиною витрат і виручки, тобто стану нульового прибутку.

За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації. Вона і є точкою беззбиткового обсягу реалізації продукції, або порогу рентабельності, або точки окупності витрат, нижче якої виробництво продукції буде збитковим. Малюнок 4 відображає, що критична точка реалізації розташована на рівні 50% можливого обсягу реалізації. Якщо підприємство буде виробляти і реалізовувати більше 50% від його виробничої потужності, то буде прибуток. Якщо ж реалізація буде менше 50% від фактичної виробничої потужності, то підприємство буде збитковим і збанкрутує.

 

 

 

 

        500      1000

 

Малюнок 3.1-Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції та її собівартістю 

Зона безпеки - це різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажів. Якщо підприємство повністю використовує свою виробничу потужність, випустить і реалізує 1000 одиниць, то зона безпеки (запас фінансової міцності) складе суму, рівну площі трикутника. Запас фінансової міцності - це розмір можливого зниження обсягу реалізації продукції у вартісному виразі при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку, який дозволяє підприємству здійснювати прибуткову діяльність. Межа безпеки визначає можливі межі маневру підприємства, як в ціновій політиці, так і в зниженні натурального обсягу виробництва і реалізації продукції в процесі здійснення господарської діяльності в несприятливих ринкових умовах (зниження попиту, посилення конкуренції і т.д.).

Крім графічного методу, для визначення точки беззбитковості і запасу міцності можна використовувати й аналітичний метод. При цьому аналітичний спосіб розрахунку більш зручний по порівнянню з графічним, так як не потрібно креслити кожен раз графік, що досить трудомістко. Можна вивести ряд формул і їх допомогою розрахувати дані показники. Крім того, аналітичний спосіб дозволяє одержувати більш точні значення, ніж використання графічного.

Для одного виду продукції беззбитковий обсяг реалізації можна визначити в натуральному вираженні за формулою:

,

де СМП - рівень маржинальної прибутку до обсягу реалізації продукції,% 

Для розрахунку обсягу реалізації продукції для отримання певної (цільової) суми прибутку формула буде мати вигляд:

,

Для визначення зони беззбитковості аналітичним методом за вартісними показниками використовується наступна формула:

,

Для одного виду продукції зону безпеки можна знайти за кількісними показниками:

,

При визначенні точки беззбитковості, як в принципі і при використанні маржинального підходу в цілому, діє правило короткострокового періоду.

Тобто аналіз і планування результатів діяльності підприємства з використанням системи «витрати - випуск - прибуток» доцільно виробляти на невеликому часовому ділянці. Це пов'язано з тим, що операційна діяльність господарюючого суб'єкта в тривалому періоді порівняно з коротким періодом перетерплює наступні основні зміни:

а) із зростанням обсягу реалізації продукції періодично зростають і постійні витрати. Це пов'язано зі збільшенням парку використовуваних машин і устаткування (що призводить до зростання амортизаційних відрахувань, що входять до складу постійних витрат), підвищенням чисельності працівників апарату управління (що призводить до зростання адміністративних витрат) і т.п.

б) з насиченням ринку в результаті росту обсягу реалізації продукції підприємство змушене знижувати рівень цін, що призводить до відповідного зменшення темпів зростання виручки від реалізації;

в) за рахунок більш економного використання сировини і матеріалів, зростання продуктивності праці виробничого персоналу, укрупнення партій закуповуваної сировини і продукції, що відвантажується поступово знижується рівень перемінних витрат на одиницю продукції.

Всі ці зміни в силу взаємозв'язку розглянутих факторів з прибутком суттєво впливають на формування її суми. Це можна простежити за даними графіка (малюнок 3.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ТБУ3

  

 

            ТБУ1

 

 

  Vтбу1                                              Vтбу2                                                                                           Vтбу3

Малюнок 3.2 - Графік формування точки беззбитковості підприємства в тривалому періоді 

З приведеного графіку видно, що в силу трансформації умов діяльності підприємства точка беззбитковості постійно змінює своє значення, тобто потребує набагато більшого обсягу реалізації порівняно з попереднім періодом (Vтбу1 <Vтбу2 <Vтбу3). Відповідно змінюється і сума прибутку, одержуваної підприємство в силу мінливих умов діяльності на кожному етапі. Якщо на перших двох етапах ця зміна суми прибутку викликалося в основному зростанням суми постійних витрат, то на третьому етапі основний вплив на зміну суми цього прибутку впливало зниження рівня виручки від реалізації.

Кожен етап змін умов діяльності підприємства в тривалому періоді являє собою початок цієї діяльності в короткому періоді, закінчення якого характеризується новими зміною умов. Іншими словами, тривалий період діяльності підприємства може бути розкладений на ряд коротких її періодів (із незмінними умовами), що дозволяє використовувати при розрахунках алгоритми, характерні для короткого періоду діяльності підприємства. У цьому зв'язку, наступні завдання формування прибутку підприємства з використанням систему «витрати - випуск - прибуток» будуть розглядатися в рамках короткострокового періоду часу діяльності підприємства. 
Наведені графіки та аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін потрібно менше реалізовувати продукції, щоб одержати необхідну суму виторгу для компенсації постійних витрат підприємства, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих перемінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки. Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат.