ВСТУП
Становлення ринкових відносин
в Україні стало причиною скоєного нового
підходу до управління підприємствами.
Власникам, керівникам та менеджерам вітчизняних
підприємств доводиться самостійно приймати
управлінські рішення і метою цього процесу
є отримання достатньої величини прибутку
для фінансування поточної діяльності
та забезпечення можливостей зростання.
Вирішувати виробничі і фінансові завдання
на сьогоднішній день, діючи методом «проб
і помилок», найчастіше інтуїтивно, стає
все важче і важче. Грамотно управляти
підприємством, покладаючись на невеликий
практичний досвід, здоровий глузд і інтуїцію
зараз уже не досить.
Світова практиці ведення бізнесу
накопичила у своєму арсеналі достатній
інструментарій для прийняття рішень
в частині оптимізації управління підприємством.
Використання зарубіжних методик і адаптація
їх до вітчизняної практики господарювання
є на сьогоднішній день одним із пріоритетних
завдань економіки підприємства. Методикою
подібного роду, широко використовуваної
в зарубіжному менеджменті є система «витрати
- випуск-прибуток», що отримала назву
маржинального аналізу. У цьому зв'язку
вивчення цієї системи аналізу і планування
результатів діяльності підприємства
є досить актуальною і своєчасною.
Метою роботи є висвітлення
теоретичних передумов системи аналізу
і планування результатів діяльності
підприємства «витрати - випуск - прибуток».
Для досягнення поставленої мети в роботі
передбачається вирішити ряд завдань,
до числа яких можна віднести наступні:
- Визначення поняття, значення
та умов використання в практиці
господарювання системи «витрати
- випуск - прибуток»;
- Вивчення методики поділу
витрат на постійні і змінні
витрати, а також визначення основних
категорій, що використовуються
в маржинальному аналізі.
- Визначення сутності
та алгоритму розрахунку показників,
що використовуються в процесі
аналізу і планування результатів
діяльності підприємства з використанням
системи «витрати - випуск - прибуток».
Актуальність даної курсової
роботи полягає в тому, що в даний час для
ефективного управління підприємством
фахівцеві необхідні глибокі економічні
знання в організації виробництва, вміння
визначати вимоги ринку, розраховувати
як заплановані обсяги виробництва, витрати
і ціни на товар вплинуть на прибутковість
підприємства.
Тому метою курсової роботи
є придбання практичних знань щодо основних
аспектів розвитку підприємства як господарюючого
суб'єкта в умовах ринкової економіки,
а саме: складу матеріальних, трудових
ресурсів підприємства; основних показників
діяльності підприємства.
Практична частина курсової
роботи складається з семи розділів. У
роботі представлені розрахунки кошторису
витрат, собівартості продукції, ціноутворення,
формування прибутку, розподіл прибутку,
а так само розрахунки зниження собівартості
продукції та ефективності діяльності
підприємства.
1 АНАЛІЗ СИСТЕМИ «ВИТРАТИ-ВИПУСК-ПРИБУТОК»
1.1 Зміст, значення та основні
категорії системи «витрати - випуск-прибуток»
Велику роль в обгрунтуванні
управлінських рішень у бізнесі відіграє
маржинальний аналіз, методика якого базується
на вивченні співвідношення між трьома
групами показників "витрати - обсяг
виробництва (реалізації)-прибуток» - і
прогнозування критичної і оптимальної
величини кожного з цих показників при
заданому значенні інших. Даний метод
управлінських розрахунків називають
ще аналізом беззбитковості або сприяння
доходу.
В основу цієї методики покладено
розподіл операційних витрат в залежності
від зміни обсягу діяльності підприємства
на змінні і постійні витрати і використання
граничних величин.
Граничні (додаткові, додаткові,
маржинальні) величини показують характер
і швидкість зміни середніх питомих величин.
Їх розраховують як різницю попередніх
і наступних середніх питомих величин,
пов'язаних з виробництвом додаткової
одиниці продукції. У підсумку маржинальний
аналіз дозволяє встановити, як змінюється
середній рівень питомих показників при
збільшенні (зниженні) обсягу виробництва
продукції на одиницю.
Використання даної методики
дозволяє на основі вивчення співвідношення
«витрати - обсяг виробництва (реалізації)
- прибуток»:
- Більш точно обчислити
вплив факторів на зміну суми
прибутку і рівня рентабельності
та на цій основі більш ефективно
управляти процесом формування
і прогнозування фінансових результатів;
- Визначити критичний
рівень обсягу виробництва (реалізації),
постійних витрат, ціни при заданій
величині відповідних факторів;
- Встановити зону безпеки
(зону беззбитковості) підприємства;
- Обчислити необхідний
обсяг продажів для отримання
заданої величини прибутку;
- Обгрунтувати найбільш
оптимальний варіант управлінських
рішень, що стосуються зміни виробничої
потужності, асортименту продукції,
цінової політики, варіантів обладнання,
технології виробництва, придбання комплектуючих
деталей та інші з метою мінімізації витрат
і збільшення прибутку.
Метою будь-якої підприємницької
діяльності є одержання прибутку. У ній
концентрується ефект всієї господарської
діяльності підприємства. Прибуток є основним
власним внутрішнім фінансовим джерелом
для їх розвитку підприємства на принципах
самофінансування. Таким чином, система
«витрати - випуск - прибуток» дозволяє
виявити роль окремих факторів (обсягу
виробництва, витрат, ціни та норми рентабельності)
у формуванні прибутку і за рахунок цього
забезпечити ефективне управління цим
процесом. Пов'язуючи ці два орієнтири
можна сказати, що маржинальний аналіз
являє собою простий і ефективний механізм
управління (планування, оптимізації)
прибутком, на основі взаємозв'язку зазначених
факторів.
Механізм управління формуванням
суми прибутку підприємства з використанням
системи «витрати - випуск - прибуток»
побудова на її залежності («чутливості»)
від таких основних факторів:
а) Обсягу реалізації товарів
у вартісному та натуральному вираженні;
б) Сума та рівня чистого доходу
(чистої виручки від реалізації продукції,
робіт і послуг);
в) Суми та рівня змінних витрат
підприємства;
г) Суми постійних витрат підприємства;
д) Співвідношення постійних
і змінних витрат;
е) Сума податкових платежів,
здійснюваних за рахунок прибутку
Ці показники можуть розглядатися
як основні фактори формування прибутку
підприємства, впливаючи на які можна
одержати необхідні результати.
Ще одним завданням, розв'язуваної
з використання системи «витрати-випуск-прибуток»
є підвищення гнучкості фінансових планів
шляхом урахування можливих змін: у витратах
матеріалів, праці, накладних витратах,
реалізаційних цін, в обсягах реалізації.
Це істотно знижує фінансовий ризик в
діяльності господарюючого суб'єкта.
Проведення маржинального аналізу
вимагає дотримання тотожності виробництва
і реалізації продукції в рамках розглянутого
періоду часу, тобто запаси готової продукції
істотно не змінюються.
Для застосування маржинального
аналізу в діяльності підприємства існує
ще одна вимога, яке полягає в тому, що
виникає необхідність поділу витрат на
дві частини - змінні і постійні по відношенню
до динаміки обсягу виробництва продукції.
Критерій поділу витрат підприємства
за ступенем еластичності до обсягу виробництва
або реалізації продукції є основою системи
«витрати - випуск - прибуток». Розглянемо
особливості даної класифікації видатків
(малюнок 1.1).
Малюнок 1.1 - Класифікація витрат
підприємства в системі «витрати - випуск
- прибуток»
Змінні витрати залежать від
зміни обсягів виробництва або реалізації
продукції підприємством. При цьому ступінь
цієї залежності різна. Вона може носити
пропорційний характер, при якому сума
змінних витрат окремих видів зростає
або скорочується пропорційно до росту
або зниженню обсягів виробництва або
реалізації продукції. Прикладом пропорційного
характеру змінних витрат є втрати сировини,
матеріалів, товарів від природних втрат.
Дегресивними характер змінних витрат
виявляється в тому, що сума змінних витрат
окремих видів зростає меншими темпами,
ніж зростає об'єм виробництва і реалізації,
наприклад, витрати на рекламу при ефективному
її здійсненні. Прогресивний характер
змінних витрат - сума змінних витрат окремих
видів розрахунку більш високими темпами,
ніж збільшується обсяг виробництва і
реалізації, наприклад, витрати на заробітну
плату менеджерів з продажу при відрядно-преміальній
системі праці. Таким чином, наявність
змінних витрат обумовлено процесом виробництва
і реалізації на підприємстві.
Постійні витрати не залежать
від зміни обсягу виробництв і реалізації,
тобто вони мають місце навіть в тому випадку,
якщо підприємство тимчасово припинило
свою діяльність. При цьому в складі таких
витрат виділяють абсолютно постійні
витрати (наприклад, витрати на оренду
виробничих і торгових приміщень) і умовно
постійні витрати обігу (знос малоцінних
і швидкозношуваних предметів). Розглядаючи
постійні витрати, слід мати на увазі,
що вони є такими тільки в короткому періоді
діяльності підприємства. Таким чином,
постійні витрати не змінюються в межах
релевантного (значимого) обсягу виробництва
(реалізації) продукції, тобто в діапазоні
ділової активності підприємства, який
встановлений виходячи з виробничої потужності
підприємства та попиту на продукцію.
Залежність постійних і змінних
витрат підприємства від обсягу виробництва
(реалізації) продукції схематично представлена на малюнке1.2.
змінні витрати
Малюнок 1.2 - Характеристика
залежності окремих видів витрат підприємства
від обсягу виробництва (реалізації) продукції
Важливим моментом у системі
«витрати - випуск - прибуток» є визначення
сутності категорії маржинальний прибуток
(маржа покриття). Маржинальний прибуток
(маржа покриття, сума покриття) - це виручка
мінус змінні витрати. Вона включає в себе
постійні витрати і прибуток. Чим більше
її величина, тим більше вірогідність
покриття постійних витрат і одержання
прибутку від виробничої діяльності. Під
маржинальної, валовий (балансовий) і чистим
прибутком підприємства розуміють різну
ступінь «очищення» одержаних підприємством
чистих доходів від понесених ними витрат
Валовий прибуток - це
сума чистого доходу (чистої виручки
від реалізації) за вирахуванням
всіх витрат - постійних і змінних.
Чистий прибуток - це сума валового
прибутку, зменшена на величину
податкових платежів з прибутку.
На малюнку 1.3 наводиться взаємозв'язок
між категоріями, формуючими прибуток
підприємства.
Малюнок 1.3 - Схема формування
прибутку підприємства за ступенем «очищення»
від витрат
Виручка від реалізації продукції |
Чиста виручка (доход) від реалізації продукції |
Непрямі податки, що входять у ціну товару |
ПДВ |
акциз |
Маржинальний прибуток від реалізації продукції |
змінні витрати |
Валова (балансова) прибуток підприємства |
постійні витрати |
Чистий прибуток підприємства |
Податок на прибуток |
Таким чином, система «витрати
- випуск - прибуток» широко поширена в
зарубіжній практиці управління підприємством.
Вона грунтується на вивченні впливу різних
факторів: суми витрат підприємства, обсягу
реалізації, ціни реалізації на величину
прибутку підприємства. Система «витрати
- випуск - прибуток» має безліч назв в
економічній теорії, одне з яких полягає
у визначенні даної системи як системи
маржинального аналізу. Дана назва пов'язане
з тим, що в системі «витрати - випуск -
прибуток» використовується категорія
маржинальний прибуток або сума покриття
виручки від реалізації величини постійних
витрат підприємства. Обов'язковими і
необхідною умовою застосування маржинального
аналізу для планування величини прибутку
і обгрунтування сум витрат, ціни та обсягів
виробництва (реалізації) є поділ витрат
підприємства на постійні та змінні. Критерієм
поділу витрат є ступінь їх еластичності,
чутливості до обсягу виробництва (реалізації)
продукції. Постійні витрати не залежать
від обсягів виробництва, змінні - змінюються
при його зміні.
1.2 Сутність і алгоритм
розрахунку показників методики
маржинального аналізу
Як було зазначено вище, методика
маржинального аналізу - система «витрати-випуск
- прибуток», широко використовується
в західних країнах. На відміну від традиційної
методики розрахунку величини прибутку,
застосовуваної на вітчизняних підприємствах,
вона дозволяє вивчити взаємозв'язки між
показниками і точніше виміряти вплив
факторів. Проведемо порівняльний аналіз
вітчизняної та зарубіжної методики розрахунку
величини прибутку.
За методикою факторного аналізу прибутку,
що застосовується у вітчизняній практиці,
зазвичай використовують наступну модель:
П = V*(p-c),
де V - фізичний обсяг продажів, од.;
р-ціна одиниці продукції, грн.;
з-собівартість продукції, грн.
При цьому виходять із припущення,
що всі наведені фактори змінюють самі
по собі, незалежно один від одного. Дана
модель не враховує взаємозв'язку обсягу
виробництва (реалізації) продукції і
її собівартості. Зазвичай при збільшенні
обсягу виробництва (реалізації) собівартість
одиниці продукції знижується, так як
зростає сума змінних витрат, а сума постійних
витрат залишається без зміни. І, навпаки,
при спаді виробництва собівартість виробів
зростає через те, що більше постійних
витрат припадає на одиницю продукції.
У зарубіжних країнах для забезпечення
системного підходу при вивченні факторів
зміни прибутку і прогнозування її величини
використовують наступну модель: