Виробничий травматизм

Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від  падіння з висоти (запобіжні пояси  та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від  світлового, теплового, механічного  та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг)

За порушення нормативних актів  про охорону праці, невиконання  розпоряджень посадових осіб органів  державного нагляду з питань охорони  праці керівники підприємств, організацій, установ можуть притягатися органами Держнаглядохоронпраці до сплати штрафу. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 2% місячного фонду заробітної плати  підприємства, організації, установи. Штрафи накладаються керівниками Держнаглядохоронпраці та місцевих органів [5].

5. Методи аналізу виробничого  травматизму 

і професійної захворюваності

Аналіз виробничого травматизму  проводиться з метою встановлення закономірностей виникнення травм  на виробництві та розробки ефективних профілактичних заходів.

У процесі аналізу травматизму  мають бути з'ясовані причини  нещасних випадків і розроблені заходи щодо їх попередження.

Для аналізу виробничого травматизму  застосовують чотири основних методи: статистичний, монографічний, економічний, метод фізичного і математичного  моделювання.

Статистичний метод ґрунтується  на вивченні причин травматизму за документами, що реєструють нещасні  випадки (акти за формою Н-1, листки тимчасової непрацездатності), за певний період часу (квартал, півріччя, рік); у випадку  професійних захворювань аналізуються дані карт обліку професійних захворювань  за формою П-5, які складаються на підставі актів розслідування випадків профзахворювань. Цей метод створює можливість визначити порівняльну динаміку травматизму за окремими галузями, підприємствами, цехами, ділянками одного підприємства і виявити закономірності чи ділянки зниження або підвищення рівня травматизму [3].

При поглибленому статистичному аналізі  травматизму, крім виявлення причин травматизму, робиться також аналіз нещасних випадків за джерелами і  характером впливу на організм; за видами робіт чи виробничими операціями; за характером травм; аналізуються відомості про потерпілих (професія, стаж, стать, вік), дані про час події (місяць, година робочого дня, зміна). Отримана інформація орієнтує дослідників щодо небезпеки виробничої обстановки та питань розробки індивідуальних захисних засобів, дає змогу вжити попереджувальні заходи [4].

До різновидів статистичного аналізу  відносять груповий і топографічний.

Груповий метод аналізу травматизму  ґрунтується на повторюваності нещасних випадків незалежно від тяжкості ушкоджень. Наявний матеріал розслідування  розподіляється за групами з метою  виявлення найчастіше повторюваних випадків (однакових за обставинами). Нещасні випадки групуються за окремими однорідними ознаками: видом робіт, обладнанням, кваліфікацією, спеціальністю, віком потерпілого, причинами нещасних випадків тощо [3].

Топографічний метод полягає у  вивченні причин нещасних випадків щодо місця їх виникнення; ці місця систематично наносяться умовними знаками на плани  ділянки, цеху, підприємства. Метод  дає наочне уявлення про місця  зосередження травматизму, які потребують відповідних профілактичних заходів. Статистичні методи дослідження  дають загальну картину стану  травматизму, установлюють його динаміку, виявляють певні залежності, але  при цьому не вивчаються поглиблено умови, в яких стався нещасний випадок [3].

Монографічний метод включає детальне дослідження всього комплексу умов, у яких стався нещасний випадок: процеси, устаткування, матеріали, захисні засоби, умови виробничої обстановки та ін. У результаті дослідження виявляються  не тільки причини нещасних випадків, а й приховані (потенційні) небезпечні та шкідливі фактори, що можуть призвести до травматизму [3].

Економічний метод полягає у  визначенні економічного збитку від  виробничого травматизму, а також  в оцінці ефективності витрат, що спрямовані на попередження нещасних випадків, з метою оптимального розподілу коштів на заходи щодо охорони праці [3].

Метод фізичного і математичного  моделювання застосовується на складних зразках техніки [3].

Поряд із традиційними методами аналізу  травматизму можна відзначити деякі  нові напрямки, характерні для дослідження  умов безпеки праці та попередження травматизму [2]:

• комплекс методів математичної статистики, наприклад, методи дисперсійного  і кореляційного аналізу;

• метод наукового прогнозування  безпеки праці. Він служить для  ймовірнісної оцінки динаміки травматизму, передбачення утворення несприятливих  факторів у нових виробництвах чи технологіях і розробки для них  відповідних вимог техніки безпеки;

• розробка автоматизованих систем оперативного обліку і попередження травматизму, що мають стати однією з ланок автоматизованої системи  управління охороною праці;

• розробка методик комплексної  оцінки безпеки технологічних процесів та устаткування на стадії їх проектування, виготовлення й експлуатації;

• ергономічний метод, що ґрунтується  на комплексному вивченні систем "людина - машина - виробниче середовище" (ЛМС) з урахуванням функціональних можливостей людини у процесі  праці;

• детерміністичні методи, які  створюють можливість виявити об'єктивний закономірний взаємозв'язок умов праці  й існуючу зумовленість випадків травматизму (наприклад, метод мережного  моделювання застосовується при  аналізі випадків травматизму, що стали  результатом дії кількох факторів; методи спостережень, анкетування встановлюють в основному причини психофізіологічного  характеру; метод експертних оцінок дає змогу дійти висновків  на підставі узагальненого досвіду  та інтуїції фахівців, що займаються питаннями  охорони праці). Для оперативного обліку та обробки інформації про травматизм і профзахворювання можуть бути використані ручні і машинні системи (ПЕОМ).

Прогнозування травматизму здійснюється звичайно з використанням статистичних даних щодо Кч, Кт, Кв за кілька років  роботи, це створює можливість екстраполювати криву, що описує застосування зазначених показників, на найближчий календарний  період. Прогнозування травматизму  і професійних захворювань, а  також динаміки зміни умов праці  є однією з основ створення  систем управління (менеджменту) охороною праці (СУОП).

Методи прогнозування помилок  людини. Ці методи ґрунтуються на класичному аналізі, що містить у собі наступні етапи [7]:

• складання переліку основних відмов системи ЛМС;

• складання переліку й аналізу  дій людини;

• оцінювання частоти помилок людини;

• визначення впливу частоти помилок  людини на інтенсивність відмов розглянутої  системи;

• вироблення рекомендацій, внесення необхідних змін у розглянуту систему  і обчислення нових значень інтенсивності  відмов.

Надійність людини в системі "людина - машина - виробниче середовище" відіграє дуже важливу роль. Але  в розглянутих причинах невиконання  завдання враховуються не тільки помилки, а й безпомилкові дії, які, проте, призведуть до катастрофи або аварії в силу тих чи інших обставин. При розгляді причин окремо слід звернути увагу на технічні причини, які, здавалося  б, до людини стосунку не мають. Надійність машини визначається її справним станом, за яким наглядає людина. Якщо людина в  силу своєї некомпетентності чи безвідповідальності  доводить технічний стан машини до такого, що супроводжується виходом  машини з ладу, то першою причиною виходу машини з ладу буде ненадійність людини як фахівця, що обслуговує машину, а  потім - технічна несправність. Ризик  виходу машини з ладу в цьому випадку  є перш за все функцією діяльності людини [7].

Метод дерева несправностей застосовується при аналізі складних систем. Загальна процедура аналізу дерева несправностей  полягає у виконанні наступних  етапів[7]:

• визначення небажаної (завершальної) події в розглянутій системі;

• ретельне вивчення можливої поведінки  і передбачуваного режиму використання системи;

• визначення функціональних властивостей подій вищого рівня для з'ясування причин тих чи інших несправностей  системи і проведення більш глибокого  аналізу поведінки системи з  метою виявлення логічного взаємозв'язку подій нижчого рівня, здатних  призвести до відмови системи;

• побудова дерева несправностей  для логічно пов'язаних подій  на вході. Ці події мають визначатися  в термінах ідентифікованих незалежних первинних відмов.

Щоб одержати кількісні результати для завершальної небажаної події  дерева, необхідно задати ймовірність  відмови, коефіцієнт готовності, інтенсивність  відмов та інші показники, які характеризують первинні події, за умови, що події дерева несправностей не є надлишковими.

Більш точний і систематичний аналіз передбачає виконання таких процедур, як:

1) визначення границь системи; 

2) побудова дерева несправностей; 

3) якісна оцінка;

4) кількісна оцінка [1].

 

Висновки

При розгляді даної теми, можна  зробити наступні висновки.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватись безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих  умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека  технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального  захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови  повинні відповідати вимогам  нормативних актів про охорону  праці.

Власник або уповноважений ним  орган повинен впроваджувати  сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому  травматизмові, і забезпечувати  санітарно-гігієнічні умови, що запобігають  виникненню професійних захворювань  працівників.

Власник або уповноважений ним  орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з  явною небезпекою для життя, а  також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися  від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для  його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього  середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для  здоров'я умов праці власник або  уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в  таких умовах.

Трудові колективи обговорюють  і схвалюють комплексні плани  поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і  контролюють виконання цих планів.

 

Список використаних джерел

1. Гандзюк М. Основи охорони  праці : Підручник для студ. вуз./ Ми-хайло Гандзюк, Євген Желібо, Модест Халімовський, За ред. Михайла  Гандзюка. -2-е вид.. -К.: Каравела, 2004. -405 с.

2. Геврик Є. Охорона праці  : Навчальний посібник/ Є.О. Геврик,. -К.: Ельга: Ніка-Центр, 2003. – 279 с.

3. Грищук М. Основи охорони  праці : Підручник/ Микола Гри-щук,; М-во освіти і науки України,  Нац. ун-т "Острозька академія". -К.: Кондор, 2005. -238 с.

4. Лапін В. Основи охорони  праці : Навчальний посібник/ Віктор  Лапін,; М-во освіти і науки  України, НБУ, ЛБІ. -Львів: ЛБІ  НБУ, 2004. -142 с.

5. Охорона праці в Україні  : Нормативні документи/ Упоряд. О.  М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. -2-ге вид., виправлене і доповнене. -К.: КНТ, 2006. -418 с.

6. Охорона праці: європейські  і міжнародні стандарти та  законодавство України (порівняльний  аналіз) : Науково-практичний посібник: У 2-т./ Упор.: В. С. Венедіктов, В.  П. Грохольский, М. І. Іншин  та ін.; За ред. В. С. Венедіктова;  М-во юстиції України, Державний  департамент з питань адаптації  законодавства, Українська асоціація  фахівців трудового права. -Харків-Київ. -2006. - Т. 1. -2006. -713 с.. -Предм. покажч.: с. 713

7. Ярошевська В. М. Охорона  праці в галузі : Навчальний посібник/ В. М. Ярошевська, В. Й. Чабан;  М-во науки і освіти України,  Український держ. ун-т водного  господарства та природокористування. -Київ: ВД "Професіонал, 2004.- 286с.