Валютний ринок України

- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із статтею 8 цього Декрету;

- установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

- визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

- бере участь у складанні платіжного балансу України;

- забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

- забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;

- визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Національний банк України протягом 2005 року проводив валютно-курсову політику, яка була спрямована на збереження стабільності валютного курсу гривні в цілях економічного зростання та забезпечення внутрішньої і зовнішньої цінової стабільності.

Офіційний курс гривні щодо долара США підвищився на 4.8%, починаючи з липня 2005 року залишався на рівні 505.00 гривні за 100 доларів США, тоді як у 2010 році офіційний курс гривні щодо долара США за 100 одиниць 795.53грн. Офіційний курс гривні щодо євро на 2010  рік 1085.40 грн. У таблиці 2.1 наведена порівняльна характеристика курсу гривні до іноземних валют.

Таблиця 2.1. Курс  гривні до іноземних валют

( грн. За 100 од валюти)

Валютно-курсова політика НБУ спрямована на підтримку стабільності обмінного курсу гривні щодо курсоутворюючої валюти-долара США та ЄВРО, накопичення міжнародних резервів НБУ та своєчасне виконання зовнішніх боргових зобов’язань держави.

2.3                  Оцінка діяльності Валютного ринкуУкраїни у 2009 році

Ситуація у 2009 році на валютному ринку була складною і суперечливою. У нинішньому році можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти.

Перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара, який був викликаний загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009-ого, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові.

Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення - як ми сьогодні бачимо, і реальні, і абсолютно захмарні - 12, 15 і навіть 20 грн за долар.

Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення кредиторам.

Піковою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 грн за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10 - 11 грн за долар, хоча більш імовірно, цей показник був ситуативним і викликаним спекулятивними діями; на міжбанківському ринку відмітка 10 грн за долар не була пробита, але деякі операції проходили в коридорі 9,80 - 9, 90 грн за долар.

Ці найвищі точки ринку були взяті наприкінці січня 2009 року.

Найбільш дешевим ринок був влітку; мабуть, найнижчі показники щорічно трапляються в літньому сезоні. Подібне постійне зміцнення національної валюти пов'язане зі зниженням цін, навіть падінням ділової активності, періодом відпусток. У цей час ми спостерігали подібне традиційне явище, і найбільш низьке курсове значення національної валюти становило 7,70 - 7,80 грн за долар.

Для продовження сказаного про зовнішні борги українських банків варто зазначити, що напруга, пов'язана з їх поверненням, також спадала, оскільки у багатьох з них ситуація з реструктуризацією прояснилася і стабілізувалася. Це також робило свій вплив на зниження курсу.

"Восени ми стали свідками планомірного і очікуваного зростання курсу. Аналітики знову давали свої девальваційні прогнози, але вже були більш обережними у них. Курс долара піднявся до свого максимального значення після літнього падіння - 8,80 грн за долар", - каже Стадник.

Проте наприкінці року ми спостерігали звичне зниження котирувань, особливо ця тенденція стала явною в грудні, напередодні різдвяних і новорічних свят, що знову ж таки викликано спадом ділової активності. Зараз курс стоїть на позиціях нижче 8 грн за долар.

Якщо говорити про інші важливі події на валютному ринку та фактори, що впливають на нього, то варто відзначити величезну роль Національного банку в цьому непростому для ринку році.

Саме НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками, оскільки задовольнити попит ринок самостійно був не в змозі. Відповідно ми стали свідками низки регулюючих постанов Нацбанку.

Всі ці нормативні документи були направлені на зменшення спекулятивних операцій або їх повне викорінення на ринку, сприяли його "скутості", були представлені всілякими обмеженнями і посиленнями норм, особливо купівлі іноземної валюти. Основною метою дій НБУ було зниження напруги та ажіотажу на ринку.

Як регулятор Національний банк проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам. Варто відзначити і найважливіший плід переговорів найбільших банків і регулятора - впровадження валютних аукціонів для фізичних осіб. Ми оцінюємо цей крок НБУ виключно позитивно, адже в такий спосіб значно заспокоїлися панічні настрої учасників готівкового валютного ринку.

Той відносно фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах, трохи стабілізував як ситуацію на готівковому валютному ринку, так і фінансовий стан українських банків, у яких з кожним новим витком подорожчання долара збільшувалися розміри простроченої валютної заборгованості.

Також варто відзначити вплив на ринок ще одного ключового гравця - НАК Нафтогаз, оскільки ринок без купівлі валюти Нафтогазом і ринок з покупкою доларів Нафтогазом -- це два різних явища, хоча НБУ і розробляв різноманітні схеми для полегшення розрахунків за енергоресурси. Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанку.

Коли регулятор продавав валюту енергетичної компанії зі своїх золотовалютних резервів, природно, ринок ніяк на це не реагував, коли ж Нафтогаз купував валюту не прямо в НБУ, це було справжнім шоком для ринку, тому що обсяги покупок компанією були непорівнянні з обсягами українського міжбанківського ринку.

У цьому разі коливання курсу були дуже значущими - поки Нафтогаз скуповував валюту для розрахунків з Газпромом, рух курсу міг становити до 50 копійок. Потім ринок реагував на ці покупки 15 - 20 копійками зростання, і після відходу Нафтогазу з ринку, знову відновлював свою звичну діяльність.

Крім того, серед факторів, що впливають на стан валютного ринку, ми не можемо не відзначити кроки Міжнародного валютного фонду. Ті транші, які ми отримували від нього в 2009 році в рамках програми stand-by, були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що розтрачуються Нацбанком мало не кожен день для підтримки стабільності національної валюти.

Можливості збільшення резервів у НБУ були влітку, також ці можливості є у регулятора і зараз, під час чергового етапу зміцнення гривні. Хоча ці суми навіть не можна порівняти з обсягом коштів, витрачених Нацбанком на стабілізацію ситуації, які становлять понад $ 11 млрд.

Резюмуючи, можна сказати, що в 2009 році рухи курсу нагадували синусоїду - цей рік відкрився злетом курсу, літо характеризувалося його спадом, восени зростання продовжилося, а кінець року традиційно відзначений зниженням котирувань.

ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку Валютного ринку

3.1 Проблеми функціонування валютного ринку

Депозити населення та компаній скорочуються, а кредитний портфель банків не встигає упасти настільки, щоб компенсувати скорочення вкладів. Здатність банків обслуговувати борг зменшується, помічають аналітики Astrum.

Гривня також повинна впасти - квота на валютні інтервенції в першому кварталі дозволить НБУ продавати не більш 50 мільйонів доларів в день, а гривнева ліквідність виросла після того, як регулятор притягнення кран довгострокового фінансування.

Глобальні ринки. План стимулювання - ринки в очікуванні.

Американські фондові ринки рухались в бічному тренді на фоні економічній невизначеність. Скорочення програми по стимулюванню економіки оказувало тиск на ринки, однак готовність конгресу в цілому затвердити план була позитивом. План Гейтнера обростає деталями: до нього можуть бути притягнені приватні інвестори, однак ясності поки що немає, що дестабілізує ринок.

Рішаюче значення для ринків мав ряд негативних корпоративних новин. Підсумок - S&P 500 в невеликому плюсу (0,15%), а DJIA у мінусі на 0,1%. Європейські ринки к зачиненню сесії вийшли в плюс: індекс DJStoxx 600 виріс на 0,4%. Підтримали ринок Barclays, який у 2половині 2008 г. збільшив прибуток на 49%, и автомобілебудівники Франції, яким оказало підтримку держава.

Сьогодні требо очікувати збереження прив’язки ринків до нових даних про долю плану Обамы в Конгресі, а також новин по плану Гейтнера. Будь-яка позитивна новина буде розцінена ринком як повід для росту, про що свідчить очікувальна позиція інвесторів в понеділок. В той самий час, затягування процесу чи проблеми з планом президенту в сенаті безсумнівно визвуть глибоку корекцію ринків.