Сутність єдиного податку та особливості його застосування суб’єктами малого бізнесу

До основних засобів належать матеріальні  активи, наявні на підприємстві для використання їх у процесі виробництва, поставки товарів і надання послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триває більше за рік).

Об'єктом основних засобів є  закінчений пристрій з усім пристосуваннями  і приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений  комплекс конструктивно об'єднаних  предметів однакового чи різного призначення, які мають для їх обслуговування загальне пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Під амортизацією розуміють систематичний розподіл амортизованої суми необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Термін корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- сум, що сплачуються постачальникам  активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційних зборів, державного  мита і аналогічних платежів, здійснюваних у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у  зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони  не відшкодовуються підприємству);

- витрат на страхування ризиків  доставки основних засобів;

- витрат на установку, монтаж, налагоджування основних засобів;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних  із доведенням основних засобів  до стану, в якому вони придатні  для використання із запланованою  метою.

Облік витрат на підприємствах малого бізнесу

Витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення  власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути ймовірно оцінені.

Методичні засади формування у бухгалтерському  обліку інформації про витрати підприємства визначаються П(с) БО 16 «Витрати», але малі підприємства повинні також враховувати положення П(с) БО 25 щодо вирішення цих питань.

Тому в розділі про облік витрат наказу про облікову політику малого підприємства необхідно визначитися з такими питаннями:

- умови визначення витрат;

- розмежування витрат за кожною  класифікаційною групою витрат  діяльності;

- об'єкти обліку витрат;

- класи рахунків, що використовуються  для обліку витрат діяльності;

- порядок обліку загально-виробничих витрат в умовах відсутності 9 класу рахунків у робочому Плані рахунків підприємства.

Основними критеріями, якими варто  керуватися при відображенні витрат в обліку і визнанні їх витратами звітного періоду. є:

- витрати відображають у бухгалтерському  обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;

- витрати визнаються витратами  визначеного періоду одночасно  з визнанням доходу, для одержання  якого вони здійснені.

Не визнаються витратами:

- платежі за договорами комісії,  агентськими угодами та іншими  аналогічними договорами на користь  комітента, принципала і т.  п.;

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

- погашення отриманих позик;

- інші зменшення активів або  збільшення зобов'язань, що не  відповідають ознакам, приведеним  у визначенні терміна «витрати»;

- витрати, що відображаються  зменшенням власного капіталу  відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Малі підприємства облік витрат ведуть за їх елементами.

Елементи витрат - це економічно однорідні  за своїм змістом витрати, незалежно  від того, на які види виробів  і на якій ділянці вони використані.

Витрати операційної діяльності підприємства групуються за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Облік доходів і фінансових результатів діяльності на малих підприємствах

Методологічні засади формування, оцінки і визначення у бухгалтерському  обліку інформації про доходи та фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності малих підприємств визначають П(с) БО 15 і П(с) БО 25.

Правильність обліку та контроль за його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік доходів і результатів діяльності. В цьому розділі необхідно визначити:

- розподіл доходу за кожною  класифікаційною групою доходів  від звичайної діяльності;

- спосіб вивчення ступеню завершеності  робіт, послуг, дохід від використання  і надання яких визначається  за ступенями завершеності;

- облік доходів від реалізації продукції, товарів, інших активів;

- облік доходів від надання послуг;

- облік доходів від цільового фінансування;

- облік доходів від використання активів підприємства іншими сторонами;

- критерії оцінювання доходів.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визначення доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської  операції (операцій).

Облік власного капіталу малих підприємств

Методологічні засади формування в  бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначається П(с) БО 5 «Звіт про власний капітал», норми якого стосуються підприємств усіх форм власності.

При організації обліку власного капіталу необхідно врахувати форму власності, організаційно-правову форму господарювання, кількість засновників підприємства.

У наказі про облікову політику малого підприємства необхідно навести:

порядок створення забезпечення зобов'язань;

- порядок збільшення статутного капіталу і оцінки вкладів;

- порядок вибуття учасників  і визначення розміру частки  додаткового капіталу, що їм належить;

- склад і порядок утворення  і використання фондів спеціального призначення;

- порядок утворення і використання  резервного капіталу;

- порядок розподілу чистого прибутку;

- номенклатуру робочих бухгалтерських  рахунків, а також побудову аналітичних  рахунків з обліку власного капіталу.

Відомості про розмір і порядок утворення власного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах.

Бухгалтерський облік статутного та інших видів власного капіталу починається з моменту реєстрації малого підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день вибуття підприємства з ЄДРПОУ в результаті завершення діяльності, банкрутства, реорганізації тощо.

Згідно з чинним законодавством, мінімальний розмір статутного капіталу регламентовано лише для господарських товариств.

Для підприємств усіх інших організаційно-правових форм господарювання розмір визначається засновниками та залежить, перш за все, від виду та масштабу діяльності підприємства.

Власний капітал малих підприємств складається зі статутного або пайового, додаткового, резервного та вилученого капіталу.

Статутний капітал - це зареєстрована  вартість простих та привілейованих акцій для акціонерного товариства або сума об'явленого статутного фонду, зафіксованого в статутних документах для підприємств інших форм власності.

Статутний капітал підприємства відображає загальну вартість активів, які є внеском засновників у капітал підприємства відповідно до засновницьких документів.

Звітність суб’єктів малого бізнесу

Зобов'язання складання фінансової звітності передбачено ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99 p., а загальні принципи її складання наведено в П(с) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Фінансова звітність складається  усіма суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами і надається таким користувачам:

- органам керування підприємством;

- трудовому колективу підприємства;

- власникам (засновникам) підприємства;

- органам виконавчої влади та  іншим користувачам у відповідності до законодавства.

Звітним періодом для складання  фінансової звітності є календарний  рік (з 1 січня поточного року до 1 січня наступного року). Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року) (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року). Звіт за календарний рік називається річною фінансовою звітністю.

Річна фінансова звітність надається не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним, квартальна - не пізніше 25 числа місяця, наступного після звітного кварталу.

Датою подання фінансової звітності  вважається день її передачі за призначенням. Якщо фінансова звітність надсилається поштою, то датою її подання вважається дата отримання адресатом, яка вказана  на штемпелі підприємства зв'язку. У випадку коли дата подання звітності приходиться на святковий або неробочий день, строк її надання переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним (святковим) днем.

Для суб'єктів малого підприємництва національними стандартами встановлено спрощену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Зміст та форма спрощеної фінансової звітності у вигляді Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва встановлені П(с) БО 25.

 

Список використаної літератури:

1.Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 1 «Загальні вимого до фінансової  звітності»: Затв. Наказом МФУ від  31.03.99  № 87.

2.Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»: Затв. наказом МФУ від 28.05.08 № 137

3.Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 7 « Основні засоби»: Затв. Наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

4.Організація бухгалтерського обліку в Україні –К.:Вища шк.2004.

5.Атамас,Й.П.Бухгалтерський облік у бюджетних установах.Вид.-3-тє,перероб.  та допов.К.:ЦУЛ,2009. - 288 с.

6.Бердар,М.М. Фінанси підприємства.-К.:ЦУЛ, 2010. – 352 с.

7.Матюха М.М. «Організація обліку на підприємствах малого бізнесу» (для бакалаврів, спеціалістів). К.:МАУП, 2005. – 224 с.

8.Бабич В.В., Сведерський  Є.І.  Бухгалтерський облік на підприємствах  малого бізнесу в Україні.К.: - Лібра. -160 с.