Суть i значення Державного бюджету

Другою ланкою бюджетного процесу i розгляд Верховною Радою проекту Закону “Про Державний бюджет Украiни”. З доповiддю про проект Закону виступає Мiнiстр фiнансiв. Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засiдання Верховної Ради розглядається в ii постiйних комiсiях. Верховна Рада

затверджує:

- граничний розмiр дефiциту Державного бюджету та джерела його покриття;

- суми доходiв Державного бюджету вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми видаткiв Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштiв вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми дотацiй, субвенцiй та розмiри вiдрахувань вiд регульованих доходiв до бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя;

- розмiр оборотноi касовоi готiвки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи i видатки цiльових загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням

про цей фонд. Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського, зайнятостi) затверджуються Верховною Радою Украiни в межах доходiв цих фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей

Державного бюджету.

Затвердження  республiканського бюджету Автономноi Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням вiдповiдних органiв виконавчоi влади Верховною Радою Автономноi Республiки Крим та мiсцевими радами народних депутатiв. У разi, коли Верховна Рада Автономноi Республiки Крим чи мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до ЗО грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники бюджету, якi поданi на затвердження Урядом Автономноi Республiки Крим чи виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною адмiнiстрацiiю.

Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв. Касове виконання Державного бюджету здiйснюється через установи Нацiонального банку Украiни, Державного експортно-iмпортного банку Украiни, Акцiонерно-комерцiйного агропромислового банку "Украiна", Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального розвитку "Укрсоцбанк", Украiнського акцiонерно-промислово-iнвсстицiйного банку "Промiнвестбанк". Названi банки здiйснюють касове виконання державних позабюджетних фондiв, крiм Пенсiйного, який обслуговує Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль". Ранiше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштiв (перераховувало їх) було Управлiння по виконанню Державного бюджету Мiнiстерства фiнансiв Украiни. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 31 липня 1995 року за i 590 створено Державне Казначейство та одночасно лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв Украiни. Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з Положенням, Державне Казначейство:

- органiзовує  виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль за цим;

- здiйснює управлiння  наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;

- здiйснює фiнансування  видаткiв Державного бюджету;

- веде облiк касового виконання Державного бюджету, складає звiтнiсть про стан виконання Державного та зведеного бюджетiв;

- здiйснює управлiння  державним внутрiшнiм та зовнiшнiм  боргом вiдповiдно до чинного законодавства;

- розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими Верховною Радою Украiни;

- здiйснює контроль за надходженням i використанням коштiв державних позабюджетних коштiв.

У разi, коли в  ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел, Верховна Рада Украiни, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi ради народних депутатiв  за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв Украiни та вiдповiдних виконавчих органiв або  державних адмiнiстрацiй приймають  рiшення про запровадження пропорцiйного  скорочення затверджених бюджетних  видаткiв щомiсячно по всiх статтях  бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не зменшуiться i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стаi неможливим. Якщо Верховна Рада не прийме рiшення про скорочення видаткiв бюджету при зростаючому дефiцитi, то Президент Украiни маi право зупинити або скоротити фiнансування окремих видаткiв, вiдповiдним чином попередивши про це Верховну Раду Украiни.

У своiй дiяльностi i Верховна Рада Украiни, i вiдповiднi мiсцевi ради часто приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення, яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не враховуiться вiльний залишок коштiв цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року i який не було використано до моменту прийняття даного рiшення.

Рiшення вищих органiв впади, якi тягнуть за собою зменшення дохiдноi бази або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, можуть бути не прийнятi до виконання, якщо вони не забезпеченi вiдповiдними бюджетними коштами. Якщо в ходi виконання бюджету вищий або нижчий орган влади чи управлiння приймаi рiшення з питань, що не входять до його компетенцii, i це завдаi збиткiв бюджету нижчого чи вищого рiвня, то вiдшкодування цих збиткiв провадиться тим органом влади, який приймав рiшення, за рахунок коштiв його бюджету.

Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходiв i видадкiв з поквартальним розподiлом, що складаiться Мiнiстерством фiнансiв вiдповiдно до показникiв цього бюджету. Аналогiчно складаються фiнансовими управлiннями розписи доходiв i видаткiв з поквартальним розподiлом бюджетiв мiсцевих рад. Усi бюджети бюджетноi системи Украiни виконуються по видатках у тих пропорцiях щодо загальноi суми видаткiв бюджетiв, якi затвердженi вiдповiдно Верховною Радою Украiни i мiсцевими радами. Контроль за пропорцiйним фiнансуванням здiйснюiться щоквартально.

Фiнансування видаткiв  з Резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв здiйснюiться за постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до обгрунтувань iх необхiдностi та екологiчноi ефективностi. Виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим чи мiсцевого органу влади провадиться Урядом Республiки чи виконавчим органом, тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всiх передбачених бюджетом доходiв та ефективне витрачення бюджетних коштiв. При тимчасових розривах у виконаннi доходiв або необхiдностi збiльшення видаткiв бюджетiв виконавчi органи входять з клопотанням до вищих фiнансових органiв про надання позички на покриття тимчасових касових розривiв, при цьому вони подають також гарантiйнi зобов'язання щодо погашення позичок в обумовленi строки в межах поточного бюджетного року. У разi необхiдностi внесення змiн щодо доходiв i видаткiв вiдповiдних бюджетiв державнi адмiнiстрацii та виконавчi органи мiсцевих рад можуть в межах наданих iм законом прав вносити змiни. Внесення змiн, уточнень та доповнень до бюджетiв протягом бюджетного року здiйснюiться в порядку, передбаченому Законом для затвердження вiдповiдних бюджетiв. Вiльний залишок коштiв бюджету, що утворився на початок поточного бюджетного року, доходи бюджету, одержанi додатково при виконаннi бюджету, суми перевищення доходiв над видатками, що утворюються в результатi збiльшення надходжень до бюджету, а також економiя у видатках - тобто будь-якi вiльнi бюджетнi кошти - вилученню не пiдлягають. Рiшення про використання цих коштiв приймаi вiдповiдний орган державноi адмiнiстрацii, виконавчоi влади або мiсцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рiшень вiдповiдними радами. Завершальною, п'ятою ланкою бюджетного процесу i складання i затвердження звiту про виконання Державного бюджету, бюджету Автономноi Республiки Крим та бюджетiв мiсцевих рад народних депутатiв.

Звiт про виконання  Державного бюджету складаi Мiнiстерство фiнансiв Украiни, а по нижчих бюджетах бюджетноi системи це роблять вiдповiднi фiнансовi органи. До звiту про виконання Державного бюджету Украiни та iнших бюджетiв в обов'язковому порядку додаiтеся пояснювальна записка щодо всiх вiдхилень вiд затвердженого бюджету як по доходах, так i видатках. Доповiдь по звiту про виконання Державного бюджету на засiданнi Верховноi Ради робить Мiнiстр фiнансiв Украiни. По звiту приймаiться постанова про його затвердження.

З доповiддю по звiту про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим та областей, мiст, районiв виступають керiвники вiдповiдних фiнансових органiв. Пiсля обговорення вiдповiднi ради приймають рiшення про затвердження звiтiв про виконання вiдповiдних бюджетiв.

Усi бюджети Украiни, вiд Державного до сiльського, i самостiйними, а в сукупностi складають зведений бюджет Украiни. Звiт про його виконання робить Мiнiстерство фiнансiв Украiни на пiдставi звiтiв про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя. Зведений звiт адсилаiться до Верховноi Ради Украiни. Затвердженi радами бюджети всiх рiвнiв пiдлягають опублiкуванню. Публiкуються i звiти про виконання бюджетiв.

Необхідність  та сутність і склад позабюджетних  фондів України

Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей "Україна—дітям" (далі — Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел фінансування, тобто позабюджетних коштів.

Позабюджетний фонд створений Президентом України  Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми "Діти України", яка є  довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми "Діти України" введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

Мета створення  фонду — поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім'ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.

Фонд створено для реалізації в Україні положень Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено право на використання найбільш досконалих систем охорони  здоров'я, щоб жодна дитина в державі  не була позбавлена в разі потреби  доступу до повноцінної медичної допомоги.

Фондом надається  пріоритет дітям, що опинилися в особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій його діяльності — пріоритет дітям.

Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом  коштів у бюджетах всіх рівнів, а тому Фондом залучаються для розв'язання найнагальніших проблем охорони материнства і дитинства позабюджетні джерела фінансування, тобто підприємств, об'єднань і організацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Перехід до ринкових відносин викликав різку зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів. Свідченням цього є утворення різних централізованих позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування, Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та організацій усіх форм власності.

При дефіциті бюджету  не обійтися без залучення коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв'язку з цим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку підприємств, об'єднань, організацій та установ пропорційно кількості робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах, для розвитку їх житлово- комунального господарства. На практиці формування коштів породжує суперечності між підприємствами і ви- конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме- ханізм розрахунків залишається невизначеним.

В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін- ня залучають кошти підприємств для будівництва житла, об'єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен- ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів, необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої ваги робітників і службовців даного підприємства у за- гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна- чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд- жетного фонду підприємством чи організацією, можна за такою формулою:

При розробці програми, наприклад благоустрою міста, без  залучення бюджетних коштів формула матиме вигляд: