Сучасний стан, тенденції і перспективи розвитку молодіжного ринку праці

3. Державі слід створити  більш привабливі економічні  умови, які б заохочували роботодавців  брати на роботу молодих і недосвідчених людей. Наприклад, підприємствам, які надають "перше робоче місто", передбачити податкові пільги з боку держави.

Зрозуміло, що система  заходів щодо зниження рівня безробіття серед молоді в Україні не обмежується  наведеним, бо існує багато можливостей для творчого пошуку шляхів виходу зі складної ситуації, що склалася зараз на ринку праці. Але у будь-якому разі тільки комплексний підхід до розв’язання проблеми дозволить досягти певних позитивних зрушень у сфері працевлаштування молоді в Україні.

 

Шляхи подолання  молодіжного безробіття в сучасних умовах соціально-економічного розвитку держави

 

В умовах становлення  ринкової економіки та у зв’язку  зі складною соціально-економічною  ситуацією, що пов’язана з наслідками світової фінансової кризи відбуваються негативні зміни на ринку праці: значно зростають обсяги безробіття, соціальна незахищеність окремих категорій населення, зокрема молоді.

В Україні молодіжне  безробіття вважають одним із найактуальніших  питань соціально-економічної політики держави, оскільки молодіжні проблеми суттєво впливають на майбутнє економіки та державне становлення України.

Наявність у суспільстві  великої кількості молодих людей, що не мають роботи – це серйозна загроза для національної безпеки, адже, молодіжне безробіття – потужний чинник соціального напруження, що негативно впливає на криміногенну ситуацію, поширення наркоманії та інших негативних явищ. Зрозуміло, що труднощі пов’язані з працевлаштуванням спонукають молодь займатися нерегламентованою, діяльністю, що призводить до певних негативних наслідків, які поділяють за напрямами: економічні (знецінення робочої сили, вивезення за кордон національних ресурсів, зменшення надходжень до бюджету); соціальні (зниження рівня життя, зростання соціальної напруженості); психологічні (втрата мотивації до праці); правові (підвищення рівня криміногенності суспільства).

Крім того, вимушена бездіяльність  може призвести до серйозних втрат, коли суспільство даремно втрачає  свої інвестиції в освіту, держава  не може повернути вкладення в систему соціального забезпечення і змушена витрачати додаткові кошти на подолання негативних наслідків кризи.

Проблеми молоді на ринку  праці обумовлені певними особливостями  соціального стану і трудової поведінки, а саме: досить високим  освітнім рівнем; наявністю професії або кваліфікації; низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного та соціального середовища; підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), змісту, характеру й умов праці; високою професійною і територіальною мобільністю, що зумовлена неусталеністю та слабкістю економічних і соціальних зв’язків молодої людини.

Отримання роботи за фахом  після здобуття освіти є важливим елементом соціалізації молоді. Значну частину безробітної молоді становить контингент молодих людей – випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які здобули професію і вперше виходять на ринок праці. Коли молода людина отримує диплом, інколи навіть престижний, і не знаходить свого місця на ринку праці, це для неї велика моральна і психологічна травма.

Національне законодавство  України про забезпечення молоді першим робочим місцем складається  з Кодексу законів про працю  України, законів України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері забезпечення молоді першим робочим місцем.

Незважаючи на таку кількість  законодавчих актів, проблеми соціального  захисту безробітної молоді не цілком врегульовані на законодавчому рівні  через: недотримання чинного законодавства  роботодавцями та невідповідність  норм закону сучасним економічним, політичним і соціальним реаліям; неузгодженість ринку освітніх послуг з вимогами ринку праці (низька кваліфікація випускників навчальних закладів, невідповідність змісту освіти вимогам сучасного виробництва) та інші.

Молодь, яка не має  спеціальної освіти також є численною групою, що потребує державної допомоги у трудовій і соціальній адаптації. Недостатній рівень освіти і можливостей працевлаштування збільшує ризик соціальної ізоляції молодих людей і перешкоджає їх участі в економічному розвитку.

В сучасних умовах необхідно  активізувати процеси підтримки  ініціатив молоді щодо професійної  підготовки та працевлаштування, заохочення її до активного пошуку роботи й  отримання спеціальності або  професії, що користується попитом  на ринку праці. Для цього дуже важливою є повна та кваліфіковано надана інформація щодо перспектив професійного зростання молоді.

Надзвичайно важливим також  є середньо- та довгострокове прогнозування  кадрових потреб української економіки. Набираючи випускників шкіл у  ВНЗ необхідно враховувати тенденції на ринку праці, щоб майбутні спеціалісти були затребуваними, а престижність професії має визначатись не поточною ситуацією на ринку праці чи модою, а перспективою. Для цього необхідно розробити комплексну програму вивчення динаміки ринку праці, що дозволить молодій людині дізнатися, які професії користуватимуться найбільшим попитом на момент закінчення школи.

Необхідно відновити  престиж багатьох професій, які мають  особливе значення для суспільства (вчителі, інженери, лікарі, військові); відновити зв’язки вищих учбових закладів з виробництвом – обов’язкова практика хоча б найбільш перспективних студентів на підприємствах; проводити всебічну роботу щодо популяризації робітничих професій.

Важливим напрямом запобігання  безробіттю серед молоді є реалізація спеціалізованих програм, які забезпечують розширення зайнятості молоді шляхом створення для неї додаткових робочих місць без великих матеріальних витрат, зокрема шляхом організації сезонної і тимчасової участі в проведенні сільськогосподарських робіт, обслуговуванні і ремонті сільськогосподарської техніки, транспортуванні і реалізації урожаю, через надання допомоги інвалідам, людям похилого віку, через роботу в лікарнях, інтернатах, дитячих будинках та ін.

 

 

 Висновки

 

В конкурентній боротьбі за робочі місця молодь має гірші шанси на працевлаштування. Велика частка молоді, яка не витримала конкурентної боротьби з представниками старших вікових поколінь, виштовхується на нерегульований ринок праці. Серед молоді досить поширеною є тіньова зайнятість, що не сприяє нормальному розвитку робочої сили молоді.

Оплата праці молоді низька і  не відповідає вимогам повного відтворення робочої сили, зміцнення здоров'я і відновлення рівня працездатності молоді. Серед молоді формується високий рівень безробіття і його реальні обсяги перевищують офіційні дані.

Державна політика зайнятості не дуже ефективна, бо по суті вона на сьогодні являє собою пасивні заходи по виплаті допомоги по безробіттю. Розвинені  країни застосовують активні заходи, але в Україні це неможливо, і тому ці заходи застосовуються лише у регіонах із середнім рівнем безробіття. Привабливим, але дорогим засобом є прямі державні вкладення в створення нових робочих місць. Значно кращу перспективу в українських умовах можуть мати заходи, спрямовані на комплексне регулювання попиту й пропозиції праці. Уряду слід звернути особливу увагу на категорії працівників, що працюють у певній фірмі, але зайняті неповний робочий час, або, що працюють тимчасово на різних роботодавців та прийняти ефективну економічну програму для подолання безробіття в країні.

Як показує практика, питання зайнятості населення повинні вирішуватись в районах та містах області, де щорічно розробляються та запроваджуються заходи програми зайнятості. Необхідно здійснювати заходи, щодо регулювання зайнятості населення, аналізу, прогнозування, формування та регулювання ринку праці.

Якісно розробка та здійснення нормативних актів щодо умов, прав та гарантій зайнятості, механізму працевлаштування та соціального захисту забезпечать легке входження молоді в економічну сферу та задоволення попиту на робочу силу молоді на регіональному ринку праці. 

 

 

Список використаної літератури:

1. Василишина С.О. Особливості  державного регулювання на ринку  праці молоді // Економіка та держава. – 2009. – №3. – С.91-94.

2. Мончук О. Диплом для безробітних / www.galychyna.if.ua.

3. Державна служба зайнятості. – Режим доступу : www.dcz.gov.ua.

4.Державний комітет статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua. 2. Перепелиця М. П. Державна

5.молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / Перепелиця М. П. – К. : Український інститут соціальних досліджень ;

6.Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с. 3. Міністерство фінансів України. – Режим доступу : minfin.com.ua.

7. Федерація роботодавців України. – Режим доступу : ua.fru.org.ua.

8. Міжнародна організація праці. – Режим доступу : http://www.ilo.org.ua.