Статистика зовнішньої торгівлі

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2012 в 14:38, контрольная работа

Краткое описание

Під товаром у статистиці зовнішньої торгівлі розуміється будь-яке майно, у тому числі - валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії та транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, використовуваних для міжнародних перевезень пасажирів і товарів.
Під експортом розуміють вивезення із країни зроблених, вирощених або добутих товарів вітчизняного виробництва. При цьому до товарів вітчизняного виробництва відносяться також товари іноземного походження, що ввозяться в країну і піддаються значній переробці, що змінює їх основні якісні або технічні характеристики. У результаті експорту товарів зменшуються національні запаси матеріальних цінностей.

Оглавление

Поняття зовнішньої торгівлі та задачі статистики.
Вантажна митна декларація – первинний документ митної статистики
Основні показники статистики зовнішньої торгівлі
Вивчення структури експорту та імпорту
Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі
Особливості статистичного обліку міжнародної торгівлі послугами
Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі

Файлы: 1 файл

лекція Статистика зовнішньої торгівлі.docx

— 86.25 Кб (Скачать)

                    D - частки розподілу обсягу продукції даних галузей. 

(навести  приклади). 

5. Аналіз збалансованості  зовнішньої торгівлі 

    Оцінкою ступеня збалансованості зовнішньої торгівлі є коефіцієнт покриття імпорту  експортом:

    

.

    Його  значення може перевищувати 100 % у разі позитивного сальдо торговельного  балансу, бути меншим за 100 % - за негативного  сальдо, тобто коли певна частка імпорту не забезпечується експортом. 

    Експортна квота – показник відкритості економіки, який характеризує ступінь участі країни в міжнародному поділі праці:

    

.

    Країнами  з порівняно закритою економікою вважаються такі, у яких експортна  квота не перевищує 10 %; з відносно відкритою економікою – понад 35 %; із середньою відкритістю –  від 10 до 35 %. 

    Імпортна  квота – показник імпортної залежності:

    

.

    Безпечним для економіки країни вважається значення до 15 %. 

    Зовнішньоторговельна  квота – узагальнюючий показник реальної відкритості (залежності) національної економіки:

    

    Для невеликих розвинутих країн (Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Данія, Швеція та ін.) цей процент може коливатися в межах 45% - 90%, для великих розвинутих країн (Німеччина, Італія, Франція та ін.) – 25%-35%. Для Японії та США цей  процент складає 11-13% (такий же був  у Радянському Союзі). 
 
 
 

    1. Особливості статистичного обліку

      міжнародної торгівлі послугами 

    Поряд із  ринком товарів статистика аналізує ринок міжнародних послуг.

    На  відміну від товарів, послуги  враховуються тільки у вартісному вираженні; послуги виробляються та споживаються одноразово  і не потребують зберігання; більшість послуг базується на безпосередньому  прямому контакті між їх виробниками  і споживачами (за виключенням  послуг, які надають  за допомогою ЕОМ).

    Моментом  здійснення процедури експорту (імпорту) послуг вважається дата їх фактичного надання або одержання. Документами  первинного обліку експорту (імпорту) послуг є оформлені рахунки на виконання згідно з контрактами  послуги.

    Статистика  бере участь у розробці показників  щодо міжнародної торгівлі послугами, здійснює статистичне спостереження  у цій галузі статистики, аналізує структуру послуг, їх динаміку. 

    До  міжнародних послуг належать:

        - транспортні послуги

        - туристичні послуги /подорожі /

        - послуги зв’язку 

        - будівельні послуги

        - страхові послуги

        - фінансові послуги

        - комп’ютерні та інформаційні  послуги

        - роялті та ліцензійні послуги

         - послуги приватним особам та  послуги у галузі культури  та відпочинку

        - державні послуги, не віднесені  до інших категорій. 

    Транспортні послуги охоплюють вантажні перевезення товарів, які здійснюються усіма видами транспорту та міжнародні  перевезення пасажирів. До цих послуг відносять усі види транспортного обслуговування  /морським, повітряним, залізничним,  автомобільним, трубопровідним видами транспорту/, які здійснюються резидентами однієї країни для резидентів іншої країни.  

    Послуги зв’язку  охоплюють, по-перше, послуги в галузі телекомунікацій, включаючи передачу звукової інформації, зображення та інших інформаційних потоків за допомогою телефону, телексу, телеграфу, радіомовлення, електронної пошти, супутникового і факсимільного зв’язку і т.п., а також обслуговування комерційних інформаційних каналів, проведення конференцій за допомогою телезв’язку і здійснення супутніх послуг та, по-друге, поштове обслуговування, до якого включається збір, транспортування і доставка листів, газет, періодичних видань, брошур та інших друкованих видань, посилок і бандеролей, яке здійснює національна поштова служба та інші підприємства поштового зв’язку, а також послуги поштових відділень. 

    Будівельні  послуги охоплюють спорудження будівельних об’єктів та монтаж обладнання, які виконують робітники підприємств на часовій підставі за межами економічної території, на якій підприємства знаходяться. 

    Страхові  послуги охоплюють різні види страхування, які здійснюють страхові компанії даної країни для закордонних партнерів (і навпаки). До таких послуг   належить страхування зовнішньоторговельних вантажів (страхування експортних та імпортних товарів у час їх транспортування), страхування життя, включаючи пенсії, від нещасних випадків та аварій, медичне страхування, страхування громадської відповідальності, страхування від пожару і т.п., а також перестрахування та комісійні виплати страховим агентам. 

    Фінансові послуги охоплюють посередницькі та допоміжні послуги (за винятком страхових компаній та пенсійних фондів), які надають резиденти однієї країни резидентам іншої.

     

    До  посередницьких послуг відносять комісійні збори та платежі, які пов’язані з оформленням акредитивів, кредитних ліній, фінансового лізингу, операціями з іноземною валютою, наданням споживчих та комерційних кредитів; брокерські операції; розміщення цінних паперів та ін.  

    До  допоміжних послуг відносять контроль за діяльністю фінансових ринків та його регулювання; забезпечення безпечного зберігання цінностей; проведення довірчих операцій та ін. 

    Комп’ютерні та інформаційні послуги охоплюють операції, які зв’язані з обробкою даних та інформаційними повідомленнями. Це:

     - бази даних - утворення, зберігання, обробка даних; 

    - консалтинг у галузі обчислювальної  техніки;

    - розробка та впровадження програмного  забезпечення;

    - експлуатація та ремонт обчислювальної  техніки;

    - послуги інформаційних агентств;

    - пряма (індивідуальна) підписка  на газети та періодичні видання.  

    Роялті  та ліцензійні послуги охоплюють обмін потоками платежів між резидентами та нерезидентами за використання на законних підставах невиробленими нефінансовими активами нематеріального характеру та правами власності (такими, як патенти, авторські права, торгові знаки, технологічні процеси та ін.) та використання (на підставі ліцензійних угод) вироблених оригіналів і прототипів чи спробних (дослідних) зразків. 

    Інші  ділові послуги охоплюють різні види міжнародних послуг, які не розглядалися у вищеназваних категоріях:

     - перепродаж товарів за кордоном (оптова, роздрібна);

    - технічне обслуговування та ремонт  товарів (наприклад, автомобілів  та ін.), предметів особистого  використання та побутових товарів; 

    - операційний лізинг (оренда) машин,  устаткування, транспортних засобів,  предметів особистого споживання  та побутових товарів; 

    - юридичні, бухгалтерські послуги,  консультаційні послуги у галузі  управління  та послуги щодо  зв’язків із громадськістю; 

    - науково-дослідні та  конструкторські  роботи;

    - послуги у галузі сільського  господарства, видобувної промисловості  та переробка на місцях;

    - інші ділові, професійні та технічні  послуги. 

    Послуги приватним особам та послуги у сфері  культури та відпочинку охоплюють послуги, зв’язані з утворенням художніх фільмів, радіо - та    телевізійних програм, із записуванням музичних творів /тут обраховуються платежі та надходження від прокату, оплата праці акторів, режисерів, постановників, які є резидентами даної економіки, за створення театральних постановок і музичних, спортивних чи циркових програм за кордоном, а також платежі за право демонстрування цих  постановок та програм на телебаченні, радіо і т.ін./; інші послуги у сфері культури та відпочинку, які надають викладачі та медичні працівники за кордоном, включно оплату послуг, які надані  заочно. 

    Державні  послуги, які не віднесені  до інших категорій охоплюють усі інші зовнішньоекономічні операції щодо надання послуг системою державного управління /у тому числі - міжнародними організаціями/, які не увійшли у жодну із вищеназваних груп. Це - зовнішньоторговельні операції посольств, консульств, військових представництв та оборонних організацій, які вони здійснюють з резидентами країни, в якій знаходяться, а також з іншими країнами світу.  
 

     7. Індексний метод  у статистиці зовнішньої  торгівлі 

     Найбільш  розповсюдженим серед статистичних методів аналізу  зовнішньої торгівлі є індексний метод. За допомогою індексного методу у статистиці зовнішньої торгівлі характеризується динаміка експортно-імпортних операцій; оцінюється виконання обов’язків за контрактами; аналізується вплив на розвиток зовнішньоекономічних операцій змін цін, кількості товарів, структури постачань; визначається ефективність зовнішньоекономічних операцій.

     Зміна фізичного обсягу компонентів зовнішньої торгівлі за певний період часу  оцінюється за допомогою індексу фізичного  обсягу Ласпейреса:

              або (при вибірковому обстеженні)

       Зміна цін експорту чи імпорту  оцінюється за допомогою індексу  Пааше:

            або (при вибірковому обстеженні) 

     Індекс  вартості експорту чи імпорту має  вигляд:

                                    

     Стан  торговельного балансу залежить від структури експорту/імпорту  та співвідношення цін на товари (послуги), що експортуються та імпортуються, а співвідношення цін визначається кон’юнктурою світових ринків конкретних груп товарів. Скажімо, зростання цін  на нафту створить сприятливі умови  торгівлі для країн-експортерів  нафти і призведе до погіршення умов торгівлі в країнах-імпортерах нафти.

     В якості статистичного індикатора умов торгівлі використовують співвідношення індексів цін експорту та цін імпорту - індекс умов торгівлі ( ):

     

.

     Якщо  індекс більший за 1, це свідчить про  зростання купівельної спроможності одиниці експорту, і навпаки. Також  можна сказати, що якщо менше за одиницю, то умови торгівлі у звітному періоді були несприятливі, а якщо більше за одиницю, умови торгівлі сприятливі порівняно з базовим періодом. 
 

     Індекс  цінових співвідношень 

     Цей індекс використовується для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі конкретної країни з іншою країною або  групою країн.

     Оцінку  результатів цінових співвідношень  здійснюють для:

  • експорту в певну країну (групу країн);
  • імпорту з певної країни (групи країн);
  • зовнішньоторговельного обороту з певною країною (групою країн).
 

     Індекс  цінових співвідношень  з експорту має вид:

     

,

     де  - експортні ціни товарів, спрямованих у країну А;

      - фізичний обсяг експорту  в країну А;

      - вартість експорту в країну  А;

      - середні по групі країн  експортні ціни;

      - виручка за експорт у країну  А за умови середніх по групі  країн експортних цін. 

     Якщо  розрахований індекс менше одиниці, це вказує на негативний результат цінових співвідношень з експорту в країну А, якщо він більший за одиницю – констатуємо позитивний результат цінових співвідношень з експорту в дану країну. 

Информация о работе Статистика зовнішньої торгівлі