Статистика зовнішньої торгівлі

       Тема: Статистика зовнішньої торгівлі

1. Поняття зовнішньої торгівлі та задачі статистики.
2. Вантажна митна декларація – первинний документ митної статистики
3. Основні показники статистики зовнішньої торгівлі
4. Вивчення структури експорту та імпорту
5. Аналіз збалансованості зовнішньої торгівлі
6. Особливості статистичного обліку міжнародної торгівлі послугами
7. Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі

 

     1. Поняття зовнішньої торгівлі  та задачі статистики 

       Зовнішньоекономічна  діяльність – це сфера економічної діяльності підприємств, фірм, компаній, країни в цілому, яка пов’язана із зовнішньою торгівлею, іноземними кредитами й інвестиціями, здійсненням спільних проектів з іншими країнами.

     Основною  формою ЗЕД є зовнішня торгівля.

     Зовнішня  торгівля – це обмін товарами й послугами між виробниками (постачальниками, продавцями) та споживачами різних країн.

    Під товаром у статистиці зовнішньої торгівлі розуміється будь-яке майно, у тому числі - валюта, валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії та транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, використовуваних для міжнародних перевезень пасажирів і товарів.

    Під експортом розуміють вивезення із країни зроблених, вирощених або добутих товарів вітчизняного виробництва. При цьому до товарів вітчизняного виробництва відносяться також товари іноземного походження, що ввозяться в країну і піддаються значній переробці, що змінює їх основні якісні або технічні характеристики. У результаті експорту товарів зменшуються національні запаси матеріальних цінностей.

    Під імпортом розуміють ввезення товарів у країну. У імпорт включають завезені товари, які призначені для споживання або переробки всередині країни; завезені товари для реекспорту /див. далі/; товари, ввезені для переробки на митних складах. У результаті імпорту товарів зменшуються національні запаси матеріальних цінностей.

    Під реекспортом розуміють продаж із вивозом за кордон раніше імпортованого товару, що не підлягав у країні переробці.

    Під реімпортом розуміють придбання з ввезенням через кордон раніше імпортованого товару, що не підлягав за кордоном переробці (повернення бракованої продукції, повернення товарів, що не реалізовані посередником на ринку збуту).

    Основними завданнями статистичного аналізу зовнішньої торгівлі є вивчення динаміки експорту та імпорту, вивчення стану торгового балансу, аналіз географічної, регіональної та товарної структури імпорту та експорту, розрахунок індексів цін, фізичного обсягу експорту та імпорту, індексів умов торгівлі, аналіз показників ефективності зовнішньої торгівлі. 

    У практиці міжнародної торгівлі зовнішньоторговельні операції між контрагентами (країнами, що укладають будь-які контракти) прийнято групувати:

    - за предметом торгівлі (товар,  послуга),

    - за напрямками торгівлі (експорт,  імпорт, реекспорт, реімпорт),

    - за групами товарів,

    - за ступенем готовності товару (готова продукція, вузли і  деталі, запасні частини),

    - за видом товарообмінних операцій (зустрічні закупівлі, бартерні, компенсаційні угоди, операції  на давальницькій сировині),

    - за видами послуг (страхові, фінансові,  комп’ютерні та ін.),

    - за видом операцій щодо торгівлі  науково-технічними досягненнями (торгівля  ліцензіями і «ноу-хау», інжиніринг),

    - за видом операцій, що забезпечують  виконання контрактних зобов’язань  (транспортні, експедиторські, складські). 

    2. Вантажна митна  декларація – 

    первинний документ митної статистики 

    Основним  джерелом інформації про товарообмін між країнами є звітність митних органів.

    Первинний документ у митній статистиці – вантажна митна декларація (ВМД).

    У ВМД вказується дата перетину митного  кордону, напрямок товарного потоку (ввіз, вивіз), назва та код товару у відповідності до класифікації УКТ ЗЕД, кількість вартість, країни-контрагенти, умови постачання, форми розрахунків. 

    У статистику зовнішньої торгівлі, в  основному, включаються всі товари, у результаті ввозу і вивозу яких зменшуються або збільшуються матеріальні  ресурси країни.

    При цьому статистикою не враховуються такі товари:

• товари, вартість яких не перевищує порога статистичного спостереження;
• валютні цінності (у тому числі монетарне золото), що знаходяться в обігу, якими обмінюються банки для врегулювання взаємних розрахунків;
• товари для офіційного (службового) користування дипломатичних і консульських представництв іноземних держав;
• товари тимчасово ввезені і вивезені (театральні декорації, спортивний інвентар, товари для ярмарок, аукціонів, прокат кінофільмів);
• товари, що переміщуються за договором поточної оренди терміном меншим за один рік;
• прямий транзит (без складування).

    Важливим  питанням є дата експорту й імпорту в зовнішній торгівлі. Реєстрація експорту здійснюється у момент переходу вантажем кордону або відходу транспортних засобів з експортом із порту країни. Дата експорту – дата приймально-здавального акта. Дата імпорту залежить від системи урахування:

• за міжнародними стандартами загальною датою імпорту рахується дата перетинання товаром митного кордону;
• крім того існує спеціальна дата імпорту, під якою розуміють дату випуску товарів на внутрішнє споживання.

 

    Товари, що обертаються в зовнішній торгівлі, враховуються:

• за специфічними одиницями виміру;
• за вагою:

             брутто - вага товару з внутрішньою  і зовнішньою тарою,

             нетто – чиста вага товару,

             нетто-легальна вага = вага брутто  – знижка на тару й упакування  у відповідності з довідником (таро-тарифом). Використовується у  випадку неможливості відділення  товарів від тари.

    Для економічного аналізу результатів  зовнішньої торгівлі між країнами частіше  використовується вага нетто. Показники  ж ваги брутто необхідні при аналізі  загального обсягу перевезень. 

    У світовій практиці існує більше десятьох видів цін, що можуть бути встановлені  на той самий товар у залежності від умов угоди. Перелік умов наведений у документі ІНКОТЕРМС.

    Відповідно  до стандартів вартість експортованих  товарів рекомендовано враховувати  у вартості FOB, імпортованих – у вартості  CIF. Вартість FOB  складається на кордоні країни-продавця. FOB - free on board – “вільно на борту” – доставлений до судна і вільно навантажений на борт. Вартість FOB записується у підсумки зовнішньої торгівлі й означає вартість, яку експортер повинен одержати від партнера. Вартість FOB включає:

    контрактну  вартість товару + всі витрати, пов’язані  з доставкою товару на борт судна + навантаження “вільно на борт”, включаючи експортне мито.

 

    При постачанні товарів на умовах CIF у ціну реалізації включається:

           ціна самого товару + витрати на  транспортування товару до порту  призначення (фрахт) + витрати на  страхування товару.

    Теоретично  при аналізі світової торгівлі вартість світового експорту повинна дорівнювати  вартості світового імпорту. Насправді  цього не відбувається. Існуюча між  експортом та імпортом різниця пояснюється  тим, що експорт враховується в цінах FOB, а імпорт – у цінах CIF. 

    Причинами розбіжності даних  про взаємну торгівлю країн-контрагентів є різноманітні системи урахування товарів у різних країнах; різноманітні бази оцінки, що застосовуються в країнах - торгових партнерах; різноманітна практика урахування дати експорту та імпорту та ін.

    Основним  офіційним документом зовнішньої торгівлі, що відображає перехід права власності  від продавця до покупця є Контракт. У Контракті визначаються сторони договору, предмет договору, ціни, загальна сума контракту, базові умови постачання, якість товару, тара, термін постачання, умови платежу, порядок розгляду претензій, штрафні санкції та ін.  

3. Основні показники  статистики зовнішньої  торгівлі 

    Обсяг загального експорту країни (Е),

    Експорт товарів (Ет),

    Експорт послуг (Еп),

    Обсяг загального імпорту країни (І),

    Імпорт  послуг (Іп),

    Імпорт  товарів (Іт),

    Зовнішньоторговельний оборот окремої країни (З = Е + І),

    Зп = Еп +Іп,

    Зт = Ет +Іт,

    Сальдо  зовнішньої торгівлі ( зовнішньоторговельний баланс) (С = Е – І),

    Ст = Ет – Іт,

    Сп = Еп – Іп.

    Чистий  експорт отримують, коли різниця між експортом та імпортом більше нуля. Чистий імпорт – позитивна різниця між імпортом і експортом.

    Оборот  світової торгівлі розраховується як сума експорту (чи сума імпорту) усіх країн світу: ; . Такий підхід потрібний для виключення повторного рахунку, тому що експорт однієї країни є імпортом для іншої. Оборот світової торгівлі, розрахований як сума імпорту, ураховується в цінах СІФ, тому він завжди більший, ніж експорт у цінах ФОБ. З цієї причини сальдо світової торгівлі – різниця між світовим експортом і світовим імпортом – завжди негативне.

    Транзит можна умовно розділити на дві категорії: прямий і непрямий.

    Транзит прямий – це провіз товарів однієї країни в іншу через територію третьої без складування. Товари прямого транзиту в результати зовнішньої торгівлі не включаються.

    Транзит непрямий – провіз товарів однієї  країни в іншу через територію третьої з розташуванням на її митних складах. При чіткому врахуванні реекспорт дорівнює непрямому транзиту. Різниця між ними буде відображати зміну залишків товарів на митних складах. 

    Міжнародна  практика поділяє торгівлю на загальну і спеціальну. Загальна торгівля – це сума всіх комерційних операцій. Спеціальна – це вартість імпорту, призначеного для внутрішнього споживання, і вартість експорту вітчизняного виробництва.

    Спеціальний експорт складається з вивезених товарів вітчизняного виробництва, вивезених іноземних товарів, які пройшли у країні переробку зі зміною властивостей або якостей.

    Загальний експорт – це спеціальний експорт + реекспорт.

    Спеціальний імпорт включає ввіз товарів інших держав для внутрішнього споживання, для переробки на території країни, для переробки на митних складах країни.

      Загальний імпорт охоплює весь обсяг ввозу іноземних товарів незалежно від подальшого призначення, тобто включає спеціальний імпорт і реімпорт.

    (Дати  приклад на показники зовнішньої  торгівлі України в 2004 р.) 

    4. Вивчення структури  експорту та імпорту 

    Аналіз  структури здійснюється за трьома напрямками, тобто вивчається:

• географічна структура (країни СНД і Балтики, країни далекого зарубіжжя, за континентами, за окремими країнами)
• регіональна структура (тобто структура Е та І товарів і послуг за регіонами України),
• товарна структура (відповідно УКТ ЗЕД).

 

Для аналізу структури статистика пропонує такі показники:

1. абсолютний приріст часток розподілу:

(п.п.),

2) середнє  лінійне відхилення часток розподілу  (лінійний коефіцієнт структурних  зрушень):

,

де  n – кількість груп,

3)середнє  квадратичне відхилення часток  розподілу (середньоквадратичний  коефіцієнт структурних зрушень): 

     ,

    4) З показниками структури пов’язані  характеристики концентрації. У міжнародній статистиці виникає задача визначення, в яких галузях (групах товарів) концентрується експорт. Такими показниками є коефіцієнт локалізації:

,

      де     d - частки розподілу експорту за галузями (товарними групами),