Шляхи удосконалення державного регулювання зайнятості в України

3. Формування інституту банкрутства, що сприяв би підвищенню мотивації до більш ефективних форм господарювання. Для цього необхідно розробити і прийняти національну концепцію механізму банкрутства і створити відповідну економіко-правову базу та організаційну структуру; удосконалити методику проведення антикризової діагностики стану суб’єктів господарювання шляхом оцінки потенціалу запобігання банкрутству; удосконалити прогнозування та виявлення фактів неправомірного використання інституту банкрутства.

4. Реструктуризація та рекапіталізація банківської системи з метою підвищення її надійності та дієздатності відповідно до потреб реального сектору в розрахунках і кредитуванні.

5. Проведення пільгової кредитної та податкової політики щодо підприємств, які збільшують кількість робочих місць і надають їх соціально незахищеним групам незайнятого населення (жінкам, молоді, інвалідам); надання дотацій підприємствам, що зобов’язуються підтримувати певний рівень зайнятості.

Регулювання безробіття передбачає здійснення комплексу заходів активного (професійна підготовка; організація громадських робіт; фінансова допомога безробітним, бажаючим відкрити власну справу) та пасивного (допомога по безробіттю; програми дострокового виходу на пенсію) спрямування, які мають на меті збереження у безробітних і незайнятих громадян мотивації до праці та сприяють працевлаштуванню. При їх одночасному застосуванні перевагу слід надавати заходам активного спрямування, при цьому фінансова підтримка безробітних має бути помірною та стимулювати їх до вирішення проблеми працевлаштування. Тому в сучасних умовах для забезпечення стійкого економічного зростання України доцільно регулювати безробіття у таких напрямках:

1. Подовження терміну дії Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI, який набув чинності з 13.01.2009 р., в частині визначених шляхів мотивації незайнятого населення до пошуку підходящої роботи при скороченні попиту на робочу силу. Це стосується дотримання певних обмежень та санкцій до тих громадян, які не виявляли активної позиції на ринку праці і відмовлялися від пропонованого працевлаштування, професійного перенавчання чи громадської роботи.

2. Забезпечення сприятливих умов для розвитку сфери малого бізнесу, самозайнятості та підприємницької діяльності безробітних шляхом спрощення процедур створення підприємств, ліквідації бюрократичних перешкод. Доцільно також на регіональному рівні створити банки даних виробничих потужностей, що не використовуються, об’єктів незавершеного будівництва, на базі яких можна організовувати малі підприємства. При прийнятті рішення про надання фінансової допомоги безробітним, бажаючим відкрити власну справу, пріоритет слід надавати тим, хто збирається створювати нові підприємства у виробничій сфері, зокрема у виробництві будівельних матеріалів, для перероблення м’яса, овочів, фруктів, заготівлі продукції, а також у виробничій інфраструктурі.

3. Запровадження ідей маркетингового підходу до регулювання ринку праці та безробіття, який полягає у реалізації маркетингу праці через послуги посередників (державних і приватних), що базуються на інформації про ринок, впливі як на пропозицію, так і на попит. Для цього слід розвивати інформаційну систему ринку праці, яка об’єднала б навчальні заклади, кадрові служби підприємств, кадрові агенції, центри зайнятості регіону; розробити та впровадити правове і методичне забезпечення вивчення сегментів роботодавців з урахуванням психологічних, економічних, соціальних факторів; стимулювати попит на робочу силу шляхом підвищення якості надання послуг роботодавцям з підбору і навчання працівників.

Реалізація державної політики зайнятості у 2015–2016 роках здійснюватиметься за такими основними напрямами:

• мінімізація впливу фінансової кризи на стан національного ринку праці;
• розширення сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць з належними умовами праці;
• забезпечення національної економіки кваліфікованими кадрами;
• підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили;
• зміцнення позиції молоді на ринку праці;
• посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, детінізація відносин на ринку праці;
• повернення безробітних до трудової діяльності, забезпечення їх соціального захисту;
• розв’язання проблем зайнятості осіб з обмеженими можливостями;
• регулювання трудової міграції населення.

Розширення сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць з належними умовами праці здійснюватиметься шляхом:

• державної підтримки національного товаровиробника відповідно до визначених пріоритетів розвитку окремих галузей економіки та вимог до підвищення ефективності виробництва на інноваційній основі;
• установлення сприятливого інвестиційного клімату на депресивних територіях та підприємствах, на яких створюються робочі місця з належними умовами праці;
• державної підтримки фермерського, особистого селянського господарства та інших сільськогосподарських товаровиробників, сприяння розвитку несільськогосподарських видів економічної діяльності (сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, рекреаційно-туристичного підприємництва тощо);
• підтримки самостійної зайнятості, сприяння розвитку підприємницької ініціативи громадян;
• впровадження кластерної моделі розвитку народних художніх промислів, зокрема у малих містах, сільській місцевості та гірських населених пунктах;
• сприяння розвитку гнучких форм організації праці.

Інтенсифікація ринку праці в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі може призвести до ліквідації як неефективних, так і конкурентоспроможних робочих місць, вивільнення працівників. Зростання попиту на робочу силу на підприємствах, в установах та організаціях може очікуватись лише за умови випуску ними конкурентоспроможної продукції та/або розширення обсягів виробництва (виконання робіт, надання послуг). Прогнозовані показники розвитку ринку праці на 2015–2016 роки зазначені у додатку Б.

Починаючи з 2016 року очікуються зміни на ринку праці, пов’язані з поступовим виходом економіки з кризи (чисельність зайнятого населення віком 15–70 років збільшиться до 20,6–20,4 млн осіб, рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, знизиться до 7,6–8,1 відсотка економічно активного населення зазначеної вікової групи).

Прогнозовані показники розширення сфери застосування праці шляхом створення робочих місць на 2015–2016 роки та прогнозовані показники надання державною службою зайнятості соціальних послуг незайнятому населенню на 2015–2016 роки (Додатки В і Д) визначені на основі пропозицій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

У процесі реалізації державної політики зайнятості особливу увагу необхідно приділити вирішенню таких питань:

посилення мотивації до продуктивної праці, забезпечення ефективного використання робочої сили;

забезпечення дотримання прав і гарантій працівників, недопущення випадків неналежного оформлення трудових відносин з роботодавцями;

сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

забезпечення соціального захисту населення від безробіття.

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК А

 

ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РИНКУ ПРАЦІ

	Одиниця виміру	20013р.	2014р.	2014р. до 2013р., у %
Економічно активне населення	тис. осіб
у віці 15-70 років		22397,4	22150,3	98,9
працездатного віку		20675,7	20321,6	98,3
Рівень економічної активності населення	у % до населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		63,3	63,3	х
працездатного віку		72,3	71,6	х
Зайняте населення	тис. осіб
у віці 15-70 років		20972,3	20191,5	96,3
працездатного віку		19251,7	18365,0	95,4
Рівень зайнятості населення	у % до населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		59,3	57,7	х
працездатного віку		67,3	64,7	х
Кількість населення віком 15-70 років, зайнятого у неформальному секторі економіки	тис. осіб	4563,8	4469,9	97,9
	у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи	21,8	22,1	х
Безробітне населення (за методологією МОП)
у віці 15-70 років	тис. осіб	1425,1	1958,8	137,5
працездатного віку		1424,0	1956,6	137,4
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку		596,0	693,1	116,3
Рівень безробіття населення (за методологією  МОП)	у % до економічно активного населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		6,4	8,8	х
працездатного віку		6,9	9,6	х
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку	у % до економічно активного населення працездатного віку	2,9	3,4	х
	у % до населення працездатного віку	2,1	2,5	х
Рівень економічної неактивності населення	у % до населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		36,7	36,7	х
працездатного віку		27,7	28,4	х
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж року	тис. осіб	2500,7	2143,3	85,7
з них
працевлаштовано		1084,0	702,7	64,8
Рівень працевлаштування	у % до тих, які перебували на обліку	43,3	32,8	х
Взяли участь у громадських роботах	тис. осіб	428,5	240,9	56,2
Проходили професійне навчання	тис. осіб	245,2	157,1	64,1
Потреба в робочій силі	на кінець періоду, тис. осіб	91,1	65,8	72,3
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць, вакантних посад	на кінець періоду, осіб	96	82	85,4
Середній розмір допомоги по безробіттю	у грудні, гривень	571,07	655,56	114,8
	у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати	94,4	88,1	х
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю	на кінець періоду, тис. осіб	652,1	408,6	62,7
	у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду	77,2	76,9	х
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації	у % до середньооблікової кількості штатних працівників	1,6	2,6	х
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації працювали неповний робочий день (тиждень)	у % до середньооблікової кількості штатних працівників	10,6	19,4	х
Рівень прийому робочої сили	у % до середньооблікової кількості штатних працівників	28,3	22,5	х
Рівень вибуття працівників	у % до середньооблікової кількості штатних працівників	32,8	28,7	х
Середньомісячна заробітна плата:   - номінальна	гривень	1806	1906	105,5
- реальна	у % до відповідного періоду попереднього року	106,3	90,8	х
Сума заборгованості із виплати заробітної плати	на кінець періоду, млн. грн.	1188,7	1473,3	х
	у % до 1 січня	177,8	123,9	х
Кількість працівників, яким вчасно  не виплачено заробітну плату	на кінець періоду, тис. осіб	371,7	325,0	87,4

 

ДОДАТОК Б

 

ПРОГНОЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ НА 2015–2061 РОКИ

Найменування показника	2015 рік	2016 рік
1. Чисельність зайнятого населення віком   15–70 років (у середньому за рік), млн осіб	20,5–20,3	20,6–20,4
2. Рівень зайнятості, у відсотках чисельності населення віком 15–70 років	58–57,4	58,3–57,7
3. Чисельність безробітного населення віком   15–70 років, визначена за методологією Міжнародної організації праці   (у середньому за рік), млн осіб	1,8–1,9	1,7–1,8
4. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, у відсотках чисельності економічно активного населення віком   15–70 років	8,1–8,4	7,6–8,1
5. Розширення сфери застосування праці шляхом створення робочих місць, тис. осіб	651,9	683,4

 

ДОДАТОК В

ПРОГНОЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ РОЗШИРЕННЯ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА 2015–2016 РОКИ

Найменування регіону		Кількість зайнятих громадян			З них зайнятих на робочих місцях,   створених за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів
	2015 рік		2016 рік	2015 рік		2016 рік
Автономна Республіка Крим	28 960		29 595	55		55
Області:
Вінницька	17 800		18 400	47		47
Волинська	15 035		15 635	16		16
Дніпропетровська	48 400		52 200	110		110
Донецька	56 500		62 200	69		69
Житомирська	21 400		24 500	13		13
Закарпатська	15 900		16 400	16		16
Запорізька	22 900		23 500	100		100
Івано-Франківська	26 550		27 100	12		12
Київська	20 500		21 700	47		47
Кіровоградська	14 700		15 000	32		32
Луганська	21 850		23 194	63		63
Львівська	36 000		38 000	95		95
Миколаївська	21 000		21 000	32		32
Одеська	30 200		31 800	63		63
Полтавська	21 300		21 800	47		47
Рівненська	13 300		14 800	31		31
Сумська	16 147		16 530	47		47
Тернопільська	16 000		16 500	32		32
Харківська	48 000		49 500	63		63
Херсонська	17 000		17 000	23		23
Хмельницька	21 000		21 400	31		31
Черкаська	18 500		20 000	31		31
Чернівецька	10 100		10 800	16		16
Чернігівська	14 200		14 400	32		32
м. Київ	53 200		54 300	284		284
м. Севастополь	5500		6100	16		16
Усього	651 942		683 354	1423		1423

 

ДОДАТОК Д

ПРОГНОЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ЗАЙНЯТОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ НЕЗАЙНЯТОМУ НАСЕЛЕННЮ НА 2015–2016 РОКИ

(тис. осіб)

Найменування регіону	Чисельність незайнятого населення, залученого до здійснення заходів щодо реалізації активної політики зайнятості		Чисельність населення,  залученого до здійснення заходів   щодо профорієнтації
	2015 рік	2016 рік	2015 рік	2016 рік
Автономна Республіка Крим	40,5	40,6	66,8	67,1
Області:
Вінницька	47	47,4	76,2	76,2
Волинська	38,9	39,8	54	56
Дніпропетровська	56,7	59,1	131,6	131,6
Донецька	81,2	84,5	140,8	140,8
Житомирська	36,6	36,9	78,8	78,8
Закарпатська	26,1	26,4	45,6	45,6
Запорізька	35,4	35,4	76,5	76,5
Івано-Франківська	35,3	36,1	49,5	49,5
Київська	32,7	32,8	53	56
Кіровоградська	42,6	42,9	57,5	57,6
Луганська	61,7	61,7	78,2	78,2
Львівська	54,4	56,2	70	70
Миколаївська	38,8	39,4	57	57
Одеська	39,1	40,9	59,7	59,9
Полтавська	62,8	65,3	96,1	96,1
Рівненська	41,5	41,9	59	59
Сумська	29,9	31,1	52,5	52,5
Тернопільська	33,8	34,5	60	61,8
Харківська	70,9	71,5	118,1	118,1
Херсонська	25,2	25,4	37,2	37,8
Хмельницька	48,6	48,7	69,2	69,2
Черкаська	48,8	49	75	75
Чернівецька	17,1	17,2	25	25
Чернігівська	27,5	27,7	53,8	53,9
м. Київ	50,9	51,1	71,3	71,3
м. Севастополь	4,1	4,1	7,8	8,2
Усього	1128,1	1147,6	1820,2	1828,7